Досліджено особливості обміну нуклеотидів та вуглеводів у випадку виразкової хвороби та раку шлунка. Встановлено вікові особливості активності маркерних ферментів як в нормі, так і за досліджуваних патологічних станів. Показано, що пацієнтів з виразковою хворобою та супутнім розвитком предракових змін активність ферментів глікозу й обміну нуклеотидів наближається до їх активності у хворих на рак шлунка, що дозволяє віднести їх до групи півищеного онкологічного ризику, особливо після 40-ка років. Виявлено порушення метаболізму еритроцитів, які можуть сприяти розвитку їх морфофункціональних змін. Запропоновано ферментативні тести щодо формування груп підвищеного онкоризику та для прогнозування розвитку ускладнень виразкової хвороби.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив рекомбінантного бета-дефенсина-2 людини, на життєздатність та проліферацію злоякісно трансформованих клітин in vitro та особливостей експресії hBD-2 на рівні мРНК та білка в пухлинах шлунка та шийки матки людини. Відзначено, що рекомбінантний hBD-2, який експресований в бактеріальній системі є біологічно активним пептидом, проаналізовано дозо-залежний вплив на життєздатність культивованих злоякісно трансформованих клітин: в концентраціях нижче 0,5 мкМ пептид стимулює, у вищих за 0,5 мкМ - пригнічує їх життєздатність, а також вплив інкубації клітин з бета-дефенсином-2 на морфологічні та адгезивні властивості злоякісно трансформованих клітин ліній А431 та HeLa. Показано, що дія hBD-2 на рівень фосфорилювання рецептора ЕФР у злоякісно трансформованих клітинах концентраційнозалежна. Виявлено експресію бета-дефенсина-2 на рівні мРНК та білка в 65

  Скачати повний текст

На значному клінічному матеріалі (проведено обстеження 143-х пацієнтів) досліджено особливості форм гемангіоматозу печінки, локалізації та розповсюдженості патологічного процесу. Виділено три групи пацієнтів: 110 (76,9 %) - з поодинокими (солітарними) гемангіомами, 26 (18,2 %) - з множинно-вогнищевою формою гемангіоматозу (від 2 до 4-х новоутворень в одній або двох долях печінки діаметром не менше 3 - 4 см, розмірами найбільшого вузла не менше 5 см), 7 (4,9 %) - з тотальним ураженням органа. Встановлено безпосередній вплив даних ознак на вибір хірургічної тактики. Здійснено оцінку методів лікування на основі аналізу інтра- та післяопераційних ускладнень, доведено пріоритетність виконання анатомічної резекції та енуклеації гемангіоми. Обгрунтовано показання щодо виконання кожного виду оперативного втручання та застосування комбінованих методів лікування, зокрема мініінвазивних. Встановлено, що розроблений алгоритм лікування гемангіоматозу печінки сприяє зменшенню частоти інтра-, післяопераційних ускладнень до 12,3 %, а летальності - до 0,7 %.

  Скачати повний текст

Вивчено основні показники перебігу оперативних втручань у хворих на рак стравоходу та шлунка з переходом на стравохід залежно від способу формування стравохідних анастомозів (ручного та механічного). Проаналізовано частоту та структуру післяопераційних ускладнень. Досліджено функціональні наслідки операцій залежно від методу анастомозування, зокрема: наявність стравохідного рефлюксу у вертикальному та горизонтальному положенні тіла хворих; частоту розвитку запальних ускладнень слизових оболонок в області анастомозів (анастомозиту, рефлюксу-езофагіту), рубцевих стуктур анастомозів, грануляційних розростань та рецидивів пухлини по лінії швів. Вивчено динаміку показників процесу реабілітації хворих протягом року після операції, проаналізовано віддалені результати лікування. Обгрунтовано необхідність диференційованого використання різних способів анастомозування залежно від локалізації пухлини.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему розширення показань щодо виконання сфінктерозберігаючих операцій у хворих на рак прямої кишки, зокрема після раніше накладених колостом, за несприятливих анатомічних факторів для формування товстокишкового трансплантата. Доведено, що застосування розроблених способів хірургічних втручань дозволило виконати у 60-ти хворих, яким раніше були накладені колостоми, первинно-відновні операції в 84,6 % випадків. Установлено, що застосування розробленої тактики в 182-х хворих з несприятливими для формування товстокишкового трансплантата факторами, дозволило виконати дані операції в більшості пацієнтів. П

  Скачати повний текст

Розроблено тактику активного хірургічного лікування хворих на ускладнений рак товстої кишки залежно від типу ускладнення, з застосуванням якої у 89,8 % випадків виконано первинно-відновні операції. Встановлено, що частота ускладнень після первинно-відновних хірургічних втручань складає 21,2 %, після двохетапних операцій - 32,2 %, а летальність - 9,7 % і 20,3 % відповідно. Відзначено переважання гнійно-септичних ускладнень. Через 4 - 6 місяців після двохетапних операцій хворим було здійснено відновлення кишкової безперервності.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено можливість відновлення товстої кишки після операцій типу Гартмана, розроблено методи формування дуплікатурного анастомозу та колоректопластики. Запропоновано індивідуальний підхід до вибору способу відновного втручання, який грунтується на особливостях топографо-анатомічних взаємовідношень органів малого таза. Доведено ефективність нових відновних операцій з одночасним зниженням післяопераційних ускладнень та летальності. На підставі великого клінічного матеріалу показано перспективність застосування способів відновлення товстої кишки після обструктивних резекцій. Простежено віддалені результати даного лікування.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання застосування внутрішньоартеріальної хіміотерапії в лікуванні хворих на рак стравоходу. Встановлено, що за найближчими та віддаленими результатами ефективність радіохіміотерапії з внутрішньоартеріальним введенням цитостатичних препаратів тотожна традиційній радіохіміотерапії з системним введенням хіміопрепаратів, але для першої є характерними більш низький рівень токсичних ускладнень та більш швидкий розвиток регресії пухлин. Наведено результати дослідження ангіографічної семіотики раку стравоходу, вивчено зміни судинного русла пухлин стравоходу під дією внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемам діагностики та лікування вогнищевих уражень печінки (ВУП). Досліджено ефективність сучасних методів діагностики ВУП у 389 хворих і запропоновано діагностичну програму, що складається з двох етапів. Провідне місце у встановленні діагнозу на першому етапі обстеження залишається за ультрасонографією. З урахуванням складності диференційної діагностики тканинних уражень, виникає потреба у використанні на другому етапі прицільної пункційної біопсії, комп'ютерної томографії, імуноферментних досліджень. Встановлення нозологічного та топічного діагнозу ВУП допомагає вибрати оптимальну тактику лікування. Опрацьовано комплексну програму лікування ВУП. Визначено критерії відбору хворих для малоінвазивного та хірургічного лікування. Запропоновано методику умовно-радикального лікування метастатичного раку печінки - поверствової високочастотної термодеструкції, ефективність якої обгрунтовано морфологічними дослідженнями. На підставі аналізу ефективності методів обстеження і лікування створено діагностично-лікувальний алгоритм для ВУП. Основні результати роботи сприятимуть покращанню виявлення ВУП та допоможуть у виборі методу лікування для різних нозологій.

  Скачати повний текст

Встановлено роль мультипробіотиків як засобів профілактики розвитку гіперпластичних змін у слизовій оболонці товстої кишки щурів, а також висунуто можливе обгрунтування механізму їх дії. Виявлено розвиток змін у мікробіоценозі товстої кишки за наявності тривалої гіпергастринемії. Вперше показано зміни розподілу вуглеводних рецепторів поверхні клітин, які виявляються за допомогою лектину виноградного слимака, арахісу, золотого дощу звичайного, зародків пшениці, бузини чорної, насіння сої та рицини звичайної у слизовій оболонці товстої кишки за наявності гіпоацидності та введення мультипробіотиків.

  Скачати повний текст

Встановлено, що МІ-1 через 5, 20 та 26 тижнів введення не викликає деструктивних змін у печінці та кишечнику; диметилгідразин (ДМГ) призводить до значних морфо-функціональних змін у печінці, які обумовлені активним метаболізмом канцерогену. Через шість тижнів після відміни ДМГ у печінці відбуваються процеси відновлення. У слизовій оболонці тонкої кишки ДМГ не викликає суттєвих морфо-функціональних змін. У товстій кишці ДМГ призводить до розвитку пухлин і впливає на стан всієї слизової оболонки. Визначено, що ДМГ викликає збільшення товщини слизової оболонки товстої кишки, глибини крипт, розмірів епітеліоцитів та їх ядер, що свідчить про розвиток патологічних процесів у слизовій оболонці, водночас, відбувається активація захисних процесів. МІ-1 залежно від дози та тривалості введення частково чи повністю запобігає змінам, викликаним ДМГ у печінці та кишечнику. За комбінації ДМГ з МІ-1 зменшується кількість і загальна площа пухлин товстої кишки. Найбільшу ефективність МІ-1 проявляє у прямій кишці. МІ-1 запобігає окисним пошкодженням ДНК, яке викликає ДМГ і перешкоджає розвитку окидативного стресу у печінці щурів.

  Скачати повний текст

За даними статево-вікової структури населення Харкова та медичної статистики захворюваності на рак розраховано популяційну частоту онкопатології. Виявлено, що за сучасних умов рак може розвинутися протягом життя у 7 % населення. Встановлено, що успадкованість раку легень та шлунка складає 45 - 53 %, частка середовищного фактора - 47 - 55 %. Обгрунтовано припущення щодо існування схильності до формування взагалі онкологічного фенотипу. Запропоновано концепцію онкологічного генеалогічного синдрому, існування якого доведено за допомогою генетичного аналізу. Встановлено, що генетична схильність до раку легенів та шлунка складає більше ніж 70 %. З'ясовано значення фактору професійної шкідливості, що підвищує ймовірність розвитку даної патології, але не впливає на локалізацію пухлини. Зазначено, що успадковуваність віку маніфестації раку у харківській пупуляції складає 85 %. Встановлено явище антипації, доведено, що захворювання у нащадків починається раніше, ніж у батьків. Визначено, що фактором підвищеного ризику розвитку раку у нащадка є рак легенів у батьків, наявність захворювання у батька, жіноча стать у особи, що консультується.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу післяопераційного періоду - загоєння промежинної рани у процесі формування штучного ануса для покращання функціональних результатів після сфінктерозберігаючих резекцій прямої кишки з приводу раку. У 114 даних хворих після цих операцій на 1, 3, 7, 10, 14, 19, 21-у добу післяопераційного періоду виконано біопсію зведеної ободової кишки, у 15 експериментальних собак післяпромежинної проктектомії на 5, 10, 14, 21-у добу післяопераційного періоду виконано біопсію зони колоанального анастомозу, м'язів, клітковини малого таза з подальшим морфологічним вивченням процесів регенерації - клітковинної реакції- реваскуляризації- фібрилогенезу. Всім хворим через 1 рік після оперативного втручання виконувалась сфінктерометрія ззастосуванням приладу "Сфінктерометр", а також, проводилось тестування за допомогою індексу GLQI - індекс визначення якості життя хворих з захворюваннями шлунково-кишкового тракту. На підставі результатів клініко-експериментального дослідження встановлено, що найоптимальнішим строком виконання другого етапу черевно-анальної резекції прямої кишки треба вважати 10 - 14 добу післяопераційного періоду, своєчасне формування штучного ануса сприяє збереженню функції анального утримання.

  Скачати повний текст

Розроблено нові патогенетично обгрунтовані підходи до хірургічного лікування хворих з мілігнізованою та хронічною виразкою шлунка з метою покращання результатів лікування. Теоретично обгрунтовано, підтверджено безпосередніми та віддаленими результатами хірургічного лікування у Донецькому обласному протипухлинному центрі адекватність та ефективність застосування дистальної резекції шлунка за Більрот - II у двох модифікаціях (з формуванням антрального стискача кукси шлунка та з обкутуванням зони гастроентероанастомозу привідною петлею тонкої кишки) у хворих з малінгізованою та хронічною виразкою.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено особливості клінічного перебігу пухлин великого сосочка дванадцятипалої кишки (ВСДК), можливості ендоскопічного ультразвукового дослідження у діагностиці новоутворень ВСДК. Визначено фактори ризику виникнення ранніх післяопераційних ускладнень, розроблено шляхи їх профілактки. Обгрунтовано показання щодо проведенння передоперацйної біліарної декомпресії у хворих з новоутвореннями ВСДК, ускладненими обтураційною жовтяницею. Установлено радикальність локальної резекції пухлин ВСДК за наявності доброякісних і злоякісних новоутворень без лімфатогенного метастазування й інвазії пухлиною підшлункової залози. Відзначено переваги пілроозберігальної панкреатодуоденальної резекції та локальної резекції пухлини у порівнянні зі стандартною методикою панкреатодуоденальної резекції у хворих з новоутовореннями ВСКД, зокрема кращі показники якості життя хворих після операції.

  Скачати повний текст

Автором розроблена методика профілактики ранніх запальних ускладнень передопераційним лікуванням хелікобактеріозу комплексом препаратів, що знижує частоту запальних, внутрішньочеревних ускладнень на половину. Вивчений за методикою ультразвукової спектроскопії сироватки крові коефіцієнт поглинання ультразвуку і швидкість зміни поглинання, що дозволило розробити спосіб діагностики післяопераційних ускладнень радикального хірургічного лікування раку шлунку. Спосіб високочутливий, дозволяє діагностувати наявність ускладнень за дві доби до перших клінічних проявів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що експресія мРНК PFKFB-2, PFKFB-3 і PFKFB-4, а також VEGF і Glut1 значно посилюється в злоякісних пухлинах грудної залози, легень та прямої кишки. Експресія PFKFB-4 виявлена в різних лініях трансформованих клітин, зокрема, простати, грудної і підшлункової залоз, печінки та легень. Розглянуто, що гіпоксія індукує експресію PFKFB-4 в різних лініях клітин, що ця індукція є HIF-зележною і опосередкована ідентифікованим залежним від гіпоксії елементом в 5'-регуляторній зоні гена. Виявлено три класи нових альтернативних сплайс-варіантів мРНК PFKFB-4 у клітинах людини та миші, визначено їх нуклеотидну послідовність. Зазначено, що більшість з них мають вставки в 6-фосфофрукто-2-кіназній частині або делеції в фруктозо-2,6-бісфосфататній частині, в наслідок чого альтернативний сплайс-варіант біфункціонального ферменту PFKFB-4 міг проявляти лише одну з двох активностей.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що цитостатичні препарати, які вводяться в організм хворих методом електрофорезу, суттєво підвищують ефективність променевої терапії у пацієнтів на неоперабельний рак стравоходу, запобігає рецидивам та метастазуванню. Виявлено, що за найближчими та віддаленими результатами ефективність радіохіміотерапії з електрофоретичним шляхом введення цитостатичних препаратів тотожна традиційній радіохіміотерапії з системним введенням хіміопрепаратів, але для першої характерним є більш низький рівень токсичних ускладнень. Суттєво удосконалено методику оцінки якості життя хворих на рак стравоходу, яким проводиться спеціальна консервативна терапія.

  Скачати повний текст

Показано, що індивідуалізація лікування хворих на поліпи шлунка (ПШ) базується на визначенні семіотики макро- та мікроскопічних характеристик передпухлинних змін і малігнізації поліпозних розростань із врахуванням бактеріальної контамінації слизової оболонки органа. Доведено, що ендоскопічне сонографічне дослідження ультрабудови слизової будови шлунка (СОШ) є високоінформативним методом для диференційної діагностики захворювання на ПШ і рак шлунка. Зазначено, що під час взяття біопсійного матеріалу поліпозних розростань зоною обов'язкового діагностичного інтересу є СОШ в радіусі до 2 см від основи поліпа. Запропоновано вдосконалені методики ендоскопічної поліпектомії з метою профілактики можливих кровотеч.

  Скачати повний текст