Обгрунтовано, досліджено та впроваджено у практику амбулаторної анестезіології новий метод антистресорного захисту пацієнток, основою якого є індивідуалізація складу премедикації у разі виконання короткочасних гінекологічних операцій під наркозом малими дозами кетаміну. Класифіковано рівні напруженості стресорних реакцій організму в процесі оперативного втручання, встановлено характеристики та показники для оцінювання напруженості стресорних реакцій. Запропоновано інтегральний індекс напруженості стресорних реакцій - ІНСР. Досліджено розроблені комбінації компонентів премедикації: сибазону, сибазону з кетановом, сибазону зі стадолом, дормікуму, дормікуму зі стадолом для різних початкових рівнів стресу пацієнток. Особливу увагу приділено вивченню запропонованого варіанта премидикації з застосуванням анальгетика - кетанова, що суттєво підвищило антистресорну активність премедикації. Наведено практичні рекомендації щодо складу премедикації для різних рівнів стресу з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтки.

  Скачати повний текст

Уточнено структуру та частоту акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з мюллеровими аномаліями залежно від типу вади матки. З'ясовано причинні фактори ризику розвитку невиношування вагітності, передчасних пологів. Вперше визначено характер гормональної функції плаценти у жінок з різними вадами розвитку матки та стан матково-плацентарно-плодового кровообігу під час вагітності у співвідношенні з ризиком розвитку плацентарної недостатності (ПН). Обгрунтовано необхідність застосування диференційованого підходу щодо визначення методів хірургічної корекції істміко-цервікальної недостатності (ІЦН). Встановлено оптимальні терміни проведення операції, що дозволило значно підвищити відсоток виношування вагітності. Розроблено алгоритми ведення вагітності залежно від типу вади матки, використання якого знижує перинатальні втрати у 5 разів.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз ефективності лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах у разі жіночої безплідності з використанням традиційного та запропонованого способу реабілітації. Показано, що раннє та комплексне застосування реабілітаційних заходів дозволяє підвищити ефективність лікування жіночої безплідності трубного походження, необхідність яких доведено дослідженням видового складу та популяційного рівня мікробної контамінації внутрішніх геніталій та очеревинної порожнини, факторів і механізмів неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту, показників гормонального гомеостазу. Запропонований комплекс реабілітаційних заходів сприяв кращому відновленню прохідності маткових труб за їх початкового ураження, зокрема за ІІ ступеня оклюзії маткових труб. Частота настання вагітності після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах була в 1,8 рази вищою у разі І стадії спайкового процесу в ділянці придатків матки.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зменшення нейроендокринних порушень у жінок, які багато народжують і перенесли гістеректомію з приводу гінекологічної або акушерської патології на підставі вивчення їх клініко-психологічних, ендокринологічних і метаболічних особливостей, а також шляхом розробки та впровадження комплексу реабілітаційних заходів. Установлено взаємозв'язок клініко-психологічних, ендокринологічних і метаболічних змін у віддаленому післяопераційному періоді в жінок, які багато народжують і перенесли гістеректомію з приводу генітальної або акушерської патології. Розроблено та впроваджено комплекс реабілітаційної терапії, що передбачає використання спрямованої гормональної терапії та корекції дисметаболічних порушень. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом віддаленого післяопераційного періоду в жінок, які багато народжують і перенесли гістеректомію.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження показано, що у структурі гіперпластичних процесів ендо- та міометрія переважає поєднання патології ендометрія. Розроблено методику техніки гістероскопічної операції, яка передбачає почергове проведення абляції у ділянках вічок маткових труб та резекції решти ендометрія. Вивчено найближчі та віддалені результати гістероскопічної резекції, абляції та комбінованої методики операції у хворих з поєднаними формами гіперпластичних процесів матки, проведено їх порівняльний аналіз. Розроблено рекомендації щодо диференційованого використання різних методів гістероскопічної абляції ендометрія як методу гемостазу у жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку на етапі доопераційного лікування анемії за умов підготовки до гістеректомії.

  Скачати повний текст

Обстежено 346 хворих з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки (ГЗЗПМ). Доведено необхідність враховування факторів ризику, які сприяють виникненню ГЗЗПМ (вік, фах, перенесені і супутні захворювання, аборти та патологічні пологи в анамнезі). Проаналізовано дані лейкограми, імунологічної реактивності організму, дані клітинного, гуморального імунітету і неспецифічної реактивності організму (47 хворих). Встановлено, що сумарний вплив клініко-анамнестичних факторів складає 19,52%. Для профілактики ускладнень і реабілітації хворих в післяопераційному періоді розроблена і обгрунтована комплексна біоактиваційна терапія, яка складається із біогальванізації і біофореза в поєднанні з стимуляцією акупунктурних зон.

  Скачати повний текст

Наведено результати застосування дистанційної радіаційної динамічної теплометрії та комплексу "Термодин" для діагностики хронічних запальних захворювань додатків матки. Проведено аналіз теплових перехідних процесів у разі серозних запальних захворювань матки та визначено критерії ефективності консервативної терапії. Вперше для вивчення запальних патологічних процесів жіночої репродуктивної сфери застосовано лазерну поляриметрію та розроблено оптичну модель будови стінки маткової труби в нормі та у випадку хронічного запалення. Удосконалено об'єктивні критерії для проведення органозберігаючих та радикальних операцій на маткових трубах. Проведено порівняльний аналіз ефективності ДРДТ з іншими відомими критеріями переходу до оперативного лікування у разі серозних запальних захворювань додатків матки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано 200 гістеректомій, виконаних методом лапароскопії та 200 випадків відкритої абдомінальної гістеректомії. Лапароскопічну гістеректомію виконано у 50 випадках, у 150 - лапароскопічну асистенцію вагінальної гістеректомії (ЛАВГ), у тому числі власну модифікацію ЛАВГ - у 50 випадках. Розроблено власний спосіб ЛАВГ, який дозволяє уникнути травмування маткових судин на вагінальному етапі операції, сприяє зменшенню об'єму інтраопераційної крововтрати, на відміну від типової методики ЛАВГ на 14,0 %, і скороченню тривалості вагінального етапу операції в 1,3 рази. На підставі дослідження методом вибору можна вважати лапароскопічну гістеректомію, яка супроводжується меншим числом ускладнень і більш позитивною динамікою психоемоційного стану хворих у післяопераційному періоді, найбільш оптимальним методом лікування. Виконання трансабдомінальної гістеректомії рекомендовано за розмірів тіла матки 14 тижнів вагітності та більше у разі вираженого спайкового процесу органів черевної порожнини, супутньої вентральної грижі.

  Скачати повний текст

Вперше проведено проспективне дослідження стану маткових труб для обгрунтування диференційованого підходу до лапароскопічних операцій у разі безплідності трубного походження залежно від стану труб та основних показників місцевого імунітету. Встановлено взаємозв'язок між особливостями клінічного перебігу ранього післяопераційного періоду, станом імунного протиінфекційного захисту, а також гормональною функцією яєчників до та після лапароскопічних операцій на маткових трубах у жінок з безплідністю трубного походження. Розширено дані про адаптаційні реакції організму в післяопераційному періоді після лапароскопічних операцій, а також науково обгрунтовано необхідність удосконалення профілактично-реабілітаційних заходів. Надано нові критерії для диференційованого застосування лікувальних процедур у жінок з безплідністю трубного походження з урахуванням стану маткових труб і спайкового процесу в черевній порожнині. Запропоновано оригінальний комплекс профілактично-реабілітаційних заходів у жінок з безплідністю трубного походження, що покращує ефективність лікування та швидкість відновлення репродуктивної функції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено позитивні особливості розвитку репаративних процесів у тканинах стінки піхви після нанесення лазерної рани у порівнянні з ранами механічними. Розроблено схему передопераційної підготовки жінок постменопаузального віку з пролапсами геніталій, у яких чільне місце посіла замісна гормональна терапія препаратами естрогенної дії. Адаптовано техніку фотогідропрепарування та лазерно-механічних швів до оперативних втручань у разі корекції аномальних положень жіночих внутрішніх статевих органів. З використанням клінічних, параклінічних, інструментальних і катамнестичних даних засвідчено позитивні ефекти названих технологій у разі проведення втручань, у післяопераційний період, а також безпечність методів для суміжних органів. Виявлено позитивне покращання віддалених анатомічних і функціональних результатів. Архівно-статистичним шляхом встановлено деякі етіологічні, патогенетичні та клінічні особливості патології у жінок.

  Скачати повний текст

Розроблено засоби лікування трубно-перенатального безпліддя у жінок, зумовленого захворюваннями, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), на основі прогнозування ймовірності зачаття шляхом визначення клініко-лабораторних критеріїв ефективності ендоскопічного втручання, проведення комплексної протизапальної та імуномодулюючої терапії з метою покращання репродуктивного здоров'я та реабілітації генеративної функції. На основі серологічних, гормональних, імунологічних, ультрасонографічних, морфологічних досліджень уточнено характерологічні особливості стану репродуктивних органів під час безпліддя внаслідок перенесених ЗПСШ. Вивчено ультразвукові, гормональні та імунологічні параметри функціонування репродуктивної системи у разі безпліддя внаслідок запальних захворювань органів малого тазу (ЗЗОМТ) та ЗПСШ. Вперше вивчено взаємовідносини між ендокринним гомеостазом, балансом цитокінів у перитональній рідині та наслідками ендоскопічних втручань за трубно-перитонального безпліддя. Визначено клініко-лабораторні та ендоскопічні критерії оцінки ефективності комплексного лікування безпліддя з урахуванням морфофункціонального стану маткових труб та яєчників, гормонального гомеостазу у жінок з генітальними інфекціями. Удосконалено алгоритм обстеження, обгрунтовано та впроваджено у практику комплексну програму реабілітації репродуктинвої функції у разі безпліддя, сричиненого захворюваннями, що передаються статевим шляхом.

  Скачати повний текст

Розроблено етапний метод гормональної та фітотерапії посткастраційного синдрому для ефективної адаптації гіпоталамо-гіпофізарної системи до хірургічної менопаузи та профілактики порушень гемостазу, ліпідного, кальцієво-фосфорного обміну, атрофічних змін урогенітального тракту, остеопенічних змін у кістках. Виявлено, що хірургічна кастрація у післяопераційному періоді призводить до посилення клінічних проявів постоваріоектомічного синдрому, змін гормонального статусу, гіперкоагуляції, атерогенних зсувів у ліпідограмі, розвитку порушень кальцієво-фосфорного обміну з вірогідними змінами мінеральної щільності кісткової тканини й урогенітальних порушень. З'ясовано, що у разі застосування традиційної гормонотерапії (за індексом Купермана) утричі зменшуються ранні клінічні прояви посткастраційного синдрому. Її проведення запобігає урогенітальним розладам (динаміці кольпоцитограми, індексу "вагінального здоров'я") й остеопенічним змінам у кістках, але спричиняє гіперкоагуляцію та атерогенні зміни у ліпідограмі. Використання розробленого методу дозволяє нормалізувати ранні (психоемоційні та нейровегетативні), а також пізні (урогенітальні розлади й остеопенічні зміни кісткової тканини) прояви постоваріоектомічного синдрому. За цього мають місце позитивні зміни гормонального балансу, кальцієво-фосфорного обміну, розвиток гіперкоагуляційного синдрому, не відбуваються зміни у ліпідограмі.

  Скачати повний текст

Досліджено питання ребілітації репродуктивної функції у жінок з безплідністю за кломіфен-резистентних форм синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). На підставі результатів вивчення клінічних, ехографічних, відеоскопічних, гормональних, імунологічних, оваріальних гістоструктурних особливостей розроблено схему патогенезу порушень гомеостазу в імуноендокринній системі та ановуляції у разі СПКЯ. Запропоновано комплексну схему реабілітації пацієнток після ендохірургічної стимуляції овуляції з використанням імунокорекції шляхом плазмаферезу. Доведено позитивний вплив його застосування на відновлення гормонального та імунного гомеостазу й репродуктивної функції у разі СПКЯ.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у пацієнток з трубно-перитонеальним безпліддям. Доповнено дані ехо- та відеоструктури внутрішніх геніталій, досліджено особливості гормонального, імунного й оксидантного гомеостазу, активності ферменту N-ацетилтрансферази, мікробіоценозу піхви за даної патології. Визначено деякі ланки патогенезу злукоутворення в черевній порожнині. Розроблено методику комплексної реабілітації репродуктивної функції у жінок з трубно-перитонеальним безпліддям, що включає імунокорекцію препаратом аміксин, ендохірургічне втручання з виконанням необхідного комплексу пластичних і реконструктивних заходів, а також застосування в інтра- та післяопераційному періодах методів комбінованої озонотерапії. Доведено, що застосування нової комплексної схеми лікування трубно-перитонеального безпліддя сприяє підвищенню ефективності реабілітації репродуктивної функції у пацієток з даною патологією та зниженню частоти реоклюзії маткових труб.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підвищення ефективності лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій у хворих з трубно-перитонеальними формами неплідності з застосуванням патогенетично обгрунтованої програми реабілітаційних заходів на інтра- та післяопераційному етапах. Проведено ретроспективний аналіз ефективності даних операцій за різних форм трубно-перитонеальної неплідності залежно від типу використаної ендохірургічної техніки, віку хворих, тривалості неплідності та наявності додаткових факторів неплідності. Проаналізовано клінічну ефективність розробленого та впровадженого у практику комплексного методу лікування хворих з трубно-перитонеальними формами неплідності із застосуванням лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій та реабілітаційних заходів, спрямованих на зниження частоти післяопераційного спайкоутворення, реоклюзій маткових труб і підвищення репродуктивних результатів.

  Скачати повний текст

Подано оцінку стану матки на основі клінічних, рентгенологічних, ультрасонографічних та ендоскопічних (лапароскопія, гістероскопія) досліджень в динаміці до і після операції. Вивчено морфологічну та електронно-мікроскопічну структуру матки. Простежено відновлення репродуктивної функції після різних видів операції, перебіг та завершення вагітності. Встановлено, що консервативно-пластичні операції (міомектомія і метропластика) необхідні для відновлення нормальної топографії і анатомічного стану матки і сприятливо впливають на генеративну функцію, частоту настання, перебіг та завершення вагітності у неплідних жінок репродуктивного віку з фіброміомою та вродженими вадами розвитку матки. Для комплексного лікування неплідності у жінок з фіброміомою та вродженими вадами розвитку матки рекомендовано широко застосовувати консервативно-пластичні операції, які сприяють відновленню менструальної і дітородної функції, і при настанні вагітності дозволяють жінкам доношувати вагітність і народжувати живих дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження кількості дисгормональних порушень у яєчниках і молочних залозах, поліпшення якості життя жінок фертильного віку після гістеректомії. Установлено, що функція яєчників залежить від того, за якими показаннями виконувалася операція, об'єму операції, наявності післяопераційних ускладнень, особливостей, структури та функції яєчників до операції. Розширено уяву про особливості анатомічних і функціональних змін яєчників, а також їх кровопостачання залежно від об'єму оперативного втручання. Розроблено критерії формування груп ризику щодо розвитку порушень функції яєчників, за яким визначено групу ризику з розвитку синдрому виснаження яєчників, групу ризику з розвитку їх кістозних змін, групу мінімального ризику з розвитку порушень у яєчниках. Виявлено взаємозв'язок між станом молочних залоз і особливостями функціонування яєчників після гістеректомії без придатків у жінок з існуючими доброякісними захворюваннями молочних залоз до операції та без них. Доведено необхідність розробки диференційованих принципів профілактики та корекції порушень у яєчниках і молочних залозах. Створено науково обгрунтовану та впроваджено методику диференційованої корекції та профілактики порушень у яєчниках і молочних залозах у жінок після гістеректомії без придатків у фертильному віці, що дозволило знизити синдром виснаження яєчників у цій групі ризику на 46,0 %, частоту розвитку доброякісних захворювань молочних залоз - на 83,5 %; у групі ризику з розвитку кістозних змін яєчників - їх кістозних змін - на 62,6 %, доброякісних захворювань молочних халоз - на 54,5 %; у групі мінімального ризику з розвитку порушень у яєчниках кістозні зміни яєчників - 26,3 %, синдром виснаження яєчників - на 25,9 % доброякісних захворювань молочних залоз - на 40,3 %.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості перебігу опущення внутрішніх статевих органів у жінок у періменопаузі. На підставі архівно-статистичних, клінічних та додаткових методів обстеження встановлено порушення психосоматичного стану та обміну вищих жирних кислот у жінок протягом підготовки до піхвових хірургічних втручань. Запропоновано та впроваджено науково обгрунтовану схему медикаментозної підготовки жінок у періменопаузі до піхвових операцій для корекції виявлених порушень, запобігання післяопераційним ускладненням та покращання якості життя.

  Скачати повний текст