Проблема теоретизації уявного заходить в глухий кут традиційно спрощеного уявлення про хід пізнання. В основі цього уявлення лежить орієнтація на звичну для раціонального розуміння логічну інтерпретацію дійсності. Однак, незважаючи на очевидну обмеженість такої інтерпретації, сучасний етап культурно-історичного розвитку суспільства не передбачає іншого способу організації пізнання. З врахуванням цього, автор виходить з ідеї необхідності усвідомлення відносності логічного структурування знання. Це дозволило йому створити гнучку систему організації теоретичних міркувань, в якій логічне конституювання передбачає подальше смислове переструктурування. У результаті ним створена ефективна понятійна система, що дозволяє не тільки усвідомити суть процесу прогнозування і формувати і формулювати його теоретично, тобто без звернення до емпіричного досвіду, а лише на основі сформульованих понять, встановлених правил оперування ними і виведених законів організації висновків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до вирішення досліджуваної проблеми шляхом створення моделі процесу розуміння багатосмислових об'єктів на основі застосування системно-структурного підходу щодо аналізу процесу розуміння як такої цілісності, що складається з окремих, щільно пов'язаних між собою компонентів. Використано новий клас задач, які є універсальною моделлю розуміння творчих об'єктів. Визначено концептуальні засади дослідження процесу розуміння у ситуаціях розв'язання творчих задач. Детально проаналізовано критерій розуміння даних задач, як розуміння її прихованого змісту. Процес розуміння творчих задач трактовано як особливий процес осмислення та переосмислення інформації. Обгрунтовано та апробовано систему спеціальної організації та оптимізації процесу розуміння творчих засад. Значну увагу приділено теорії використання підказки щодо оптимізації процесу розуміння.

  Скачати повний текст

Вивчено проблему впливу взаємодії вчителя з учнями у процесі розв'язання "важких" задач молодшими школярами. Обгрунтовано положення про природу, структуру взаємодії. Розглянуто процес взаємодії у системі відношень та педагогічному процесі, виявлено її види. Проаналізовано проблему задачі у психологічних дослідженнях. Висвітлено зміст поняття "важка" задача. Розроблено і досліджено структурно-функціональну модель системи взаємодії, яка складається з інтелектуальних дій з боку вчителя: інформаційно-пізнавальних, контрольно-оцінних, стимульних і охоплює емоційно-вольовий аспект, комунікативно-сензитивний особистісний, спрямованих на підвищення ефективності процесу розв'язання задач школярами молодшого віку. Відзначено, що від виду взаємодії вчителя з учнями залежить рівень розв'язання задач та розвиток індивідуальних властивостей мислення дітей, зокрема, самостійність і гнучкість.

  Скачати повний текст

Теоретично й експериментально досліджено індивідуальний досвід розв'язування розумових задач студентами вищого педагогічного навчального закладу (ВПНЗ). Визначено зміст і структуру індивідуального досвіду сучасних студентів. Вивчено чинники впливу на його розвиток у процесі розв'язання мисленнєвих задач. Побудовано модель вивчення індивідуального досвіду, з'ясовано особливості його структурних компонентів у представників різних курсів і факультетів ВПНЗ та їх залежність від розвитку пізнавальних процесів, зокрема мислення. Апробовано розроблену програму дослідження та розвитку індивідуального досвіду розв'язування розумових задач студентами на основі використання нестандартних форм організації навчання (семінар-дискусія, семінар-діалог, семінар-наукова доповідь, ілюстративне практичне заняття, діагностичний практикум, практика вікового консультування, вправи), доведено її ефективність та можливості практичного використання.

  Скачати повний текст

Уточнено та конкретизовано психологічний зміст взаємозв'язку між мисленням, почуттями та уявою як цілісності, що розвиває критичність людини у пізнавальній діяльності. Розроблено нові методи дослідження та способи реєстрації взаємозв'язку досліджених категорій. З'ясовано психологічні умови становлення та підтримки гармонійного й продуктивного взаємозв'язку мислення, почуттів та уяви у розвитку критичності людини.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано поняття "колористична стратегія". Розроблено методику дослідження суб'єктивної семантики колористичної стратегії, виявлено особливості змісту й організації суб'єктивної семантики кольору образотворчої діяльності. З'ясовано, що дана семантика впливає на колористичну стратегію розв'язання творчих задач у зазначеній діяльності. Показано, що на змістовному рівні цей вплив проявляється у виборі кольорової гами, на операціональному - реалізується у таких способах семантичної інтерпретації кольору, як перцептивно-імпресивний, динаміко-перцептивний, емоційно-чуттєвий, символо-означуваний, аналого-асоціативний, проективно-особистісний та особистісно-інтерпретаційний.

  Скачати повний текст

Досліджено вроджену складову інтелекту в межах концепції структурування власного (внутрішнього) часу індивіда. Показано, що часовий параметр Q, який відображає якість ходу "власного годинника" індивіда, можна розглядати як аналог генерального чинника "g" загального інтелекту. Розроблено метод кількісного вимірювання умовного рівня інтелектуальних задатків індивіда. Доведено надійність, дискримінативність, валідність, прогностичну цінність психометричного тесту.

  Скачати повний текст

Доведено, що обгрунтування є необхідною умовою визначення та реалізації пропозиційного знання. Запропоновано референційну модель прагматичного визначення знання як варіант вирішення проблеми Геттіера. Зазначено, що застосування еволюціоністської ідеї про пізнання як форми адаптації є засобом вирішення не лише проблем реалізму, але й позитивного вирішення проблеми єднання нормативного та дескриптивного статусу обгрунтування, це положення водночас є підтвердженням гіпотези про залежність нормативного епістемологічного дослідницького рівня від дескриптивного. Виявлено, що можливість зняття протиставлення в дослідженнях нормативістської та дескриптивістської епістемологічних орієнтацій, а також узгодження екстерналізму та інтерналізму як і підходів до обгрунтування здійснюється на основі постнекласичного типу аналітичної епістомології. Доведено, що у межах трирівневої концепції обгрунтування є можливим узгодження інтерпретацій обгрунтування пропозиційного знання (декларативної евіденціалістської та процесуальної релаєбілістської) шляхом установлення залежності між доксастичним і процесуальними рівнями аналізу обгрунтування та їх включення до єдиної нормативної моделі. Визначено, що існує залежність між двома видами скептичних аргументів і двома підходами щодо розгляду проблеми обгрунтування: скептичні аргументи "трилеми Агріппи" окреслюють напрямок розвитку дослідження структури обгрунтування як основи "відповідальнісної" інтерпретації обгрунтування; "картезіанські" скептичні аргументи визначають "істиннісну" інтерпретацію обгрунтування через встановлення відношення між обгрунтуванням та істиною.

  Скачати повний текст

Визначено загальні характеристики консультативних задач, а також способи та засоби їх розв'язання. Запропоновано теоретичну модель інтелектуальної готовності практичних психологів до розв'язування даних задач. На базі цієї моделі розроблено психодіагностичний комплекс, застосування якого та оцінка даних, одержаних за його результатами за допомогою кореляційного, кластерного та факторного аналізу, дали змогу виділити інтелектуальні детермінанти успішного розв'язування консультативних задач. Розроблено й апробовано тренінг формування в майбутніх психологів головних компонентів дослідженої інтелектуальної готовності.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічну сутність, структуру, функції, специфіку і закономірності професійного мислення та процес його саморегуляції у практичних психологів у контексті поєднання системно-структурного, особистісного та професійно-розвивального підходів. Розроблено концепцію саморегуляції мислення практичного психолога та його професійного розвитку в системі вузівської підготовки. Проаналізовано особистісні, мотиваційні, ціннісні, когнітивні та технологічні складові процесу саморегуляції, характеристики професійного мислення практичного психолога, рушійні сили, детермінанти та умови його розвитку. Визначено роль психологічних механізмів (інтегральних, стильових, рефлексивних) і чинників (характеристики Я-концепції, ціннісності, креативності, складності завдань), які детермінують продуктивність і професійний розвиток саморегуляції мислення. На основі експериментального дослідження виявлено психолого-педагогічні закономірності та умови управління процесом професійного розвитку регулятивної культури мислення практичного психолога. Підтверджено визначальну роль змісту та структури навчальних курсів з практичної психології, комплексу розвивальних (у тому числі й активних) психотехнологій управління процесом формування саморегуляції професійного мислення у системі фахової підготовки психологів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми специфіки та взаємодії наукового та художнього пізнання як взаємного доповнення двох способів пізнання: логічного та емоційно-чуттєвого, що сумісно відтворюють його цілісність. Виявлено рушійні сили наукового та художнього пізнання - відповідно пізнавальну задачу суб'єкта, яка є винятково результатом роботи інтелектуальних операцій, і домінуючу потребу суб'єкта, що пізнає, яка випливає з його внутрішнього світу та є емоційно-чуттєвою. Виявлено, що пізнавальний процес - це науково-художнє моделювання суб'єктом об'єкта. Встановлено, що в реальному пізнавальному процесі логічне й образне мислення не вступають у протиріччя, а взаємодіють і доповнюють одне одного, й у цій взаємодії образне мислення допомагає сформулювати предметний зміст задачі, що змінюється і трансформується, а логічне мислення є інструментом розв'язання пізнавальної задачі. Доведено можливість розгляду емоцій як сполучної ланки між науковим і художнім пізнанням, а також їх здатність одночасно виступати у ролі цінності пізнавального акту як такого й у ролі оцінки можливості задоволення домінуючої потреби під час пізнання.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні та методологічні аспекти феномену візуального мислення у психологічній науці. Розроблено новий стратегіально-семантичний підхід до пізнання візуально-мисленнєвої діяльності. Створено структурно-функціональну модель візуального мислення, в якій системотвірними компонентами є візуально-мисленнєві стратегії як механізми творення образу-концепту та наочність як його властивість. Побудовано модель візуально-мисленнєвих стратегій та описано їх структуру на рівні змістових та операціональних компонентів. Розкрито специфіку візуально-мисленнєвого образу на рівні змісту, функцій та емпіричних характеристик. Наведено результати дослідження його знаково-символічної природи та особливості становлення візуального мислення в антропогенезі й онтогенезі. Проаналізовано вплив образу світу суб'єкта діяльності на механізми створення візуально-мисленнєвого образу. Апробовано стратегіально-семантичний підхід до дослідження візуально-мисленнєвих стратегій в образотворчій діяльності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У теоретико-методологічному та методичному аспектах досліджено особливості інтуїтивно-почуттєвого відображення, яке шляхом системного аналізу виокремлено з загального процесу психічного відображення. Теоретично й експериментально виявлено й охарактеризовано функціональну систему (ФС) психологічних механізмів, що забезпечує інтуїтивно-почуттєве відображення (ІПВ), виділено її складові, визначено змістово-процесуальні компоненти та умови розвитку. Показано, що розвиток ФС ІПВ відбувається за умов побудови навчання майбутніх психологів на засадах гуманістичної спрямованості та гуманітарної забезпеченості. Обгрунтовано переваги психомистецького підходу як такого, що забезпечує успішний розвиток ФС ІПВ як психічного новоутворення.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічну суть творчого математичного мислення студентів технічного вищого наукового закладу. На підставі результатів експериментального дослідження з'ясовано процесуально-динамічну характеристику складових процесів, спрямованих на розв'язання творчої математичної задачі: процесів розуміння задачі, формування її розв'язку, апробації математичних результатів, а також взаємодію цих процесів у творчому математичному мисленні. Вивчено індивідуально-особистісні ознаки пошукового математичного процесу, базуючись на аналізі стилів творчого математичного мислення студентів (диференціального, інтегрального, диференціально-інтегрального), виявлених у процесі дослідження. Показано, що творче математичне мислення студентів можна активізувати за умов застосування творчого тренінгу, спрямованого одночасно на стимулювання всіх його складових процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив когнітивно-стильових особливостей на процес розуміння тексту. Виявлено залежність процесу та результативності від когнітивно-стильових детермінант. З'ясовано, що розуміння тексту не може бути досягнуте за домінування одного з когнітивних стилів, оскільки кожна з когнітивних функцій забезпечує певний аспект цього процесу. Показано, що роль когнітивних особливостей у процесі розуміння є різною. Доведено, що процес розуміння тексту розгортається як послідовна реалізація певних когнітивних функцій, а саме: складнісно-простої - прийняття або неприйняття інформації; аналітико-синтезової та конкретно-абстракційної - розшарування текстової інформації, які взаємопов'язані та присутні протягом усього процесу розуміння; глобалізаційно-специфікаційної - інформація розкривається для суб'єкта як значима загалом, ціннісна для культури особистості; імпульсивно-рефлективна - переживання сутнісних елементів тексту. Проаналізовано послідовність застосування когнітивних функцій у даному процесі. Зазначено щодо нерівномірності розвитку епістомологічних можливостей особи. Зауважено, що глобалізаційно-специфікаційна функція, необхідна для повноти розуміння, опосередковується не усіма дослідженими, проте вихідні функції, наприклад, аналітичність - синтезованість, мають щонайширше застосування. Виявлений порядок їх застосування у процесі розуміння тексту відображає послідовність постання в онтогенезі. Наголошено, що найповніше розвинені когнітивні функції, які забезпечують загальне сприйняття тексту як причетного чи не причетного суб'єкта (складність - простота) та функції, що забезпечують повсякчасний розгляд тестів (аналітичність - синтетичність, конкретність - абстрактність, полезалежність - поленезалежність), а також інтроспективна функція (імпульсивність - рефлексивність). Відзначено, що найменш розвиненою є глобалізаційно-специфікаційна функція, яка має розкрити соціокультурну феноменологію тексту.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено психологічну концепцію взаємозв'язку творчого мислення та внутрішнього діалогу як одного з механізмів створення нового у процесі творчого мислення. Виділено елементи діалогічності у вербальних і невербальних продуктах творчої діяльності. Розглянуто процес творчого мислення у контексті психолінгвістики. Визначено місце внутрішнього мовлення у загальному потоці неусвідомлюваних мисленнєвих дій та його роль як зв'язуючого механізму безсвідомого зі свідомістю. Створено модель мовленнєвотворчого процесу як цілісності, що складається з пов'язаних між собою компонентів (етапів). Виокремлено компонент творчого процесу - внутрішній діалог, від якого залежить утворення нового, творчого смислу. Розроблено підхід до вивчення динаміки креативності мислення залежно від його діалогічності. Досліджено глибинні механізми творчого мислення, проблему взаємозв'язку мислення й мовлення. Розроблено й апробовано найбільш ефективні методи вивчення творчого мислення та обгрунтовано умови його розвитку. З'ясовано механізм впливу діалогічних форм навчання на підвищення креативності мислення. Поглиблено психологічні знання щодо процесу творчості та внутрішнього діалогу як природної властивості мислення. Визначено психологічні особливості внутрішнього діалогу як механізму утворення нового смислу у творчому процесі. З'ясовано чинники, що впливають на розвиток креативності мислення та академічної успішності.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні процеси користувачів персональних комп'ютерів у взаємозв'язку зі специфічним способом репрезентації інформації у когнітивному просторі суб'єкта та способами її переробки. Проаналізовано особливості вербально-логічного й образного мислення у постійних користувачів комп'ютерами. Визначено, що інформаційний простір, штучно створений людиною у комп'ютерних системах, значною мірою впливає на особливості мислення користувача та зумовлений формою репрензентації абстрактних понять і зв'язків між ними і власне характером організації наданої користувачеві інформації. Наголошено, що вплив сучасного візуально-образного комп'ютерного середовища активізує правопівкульні процеси мислення та стимулює інтегральну діяльність мозку. Зазначено, що вплив комп'ютерних технологій на психологію мислення людини зберігає суперечливий характер, комп'ютер оптимізує ряд інтелектуальних операцій і підвищує ефективність інтелекту, а також може обмежувати вибір стратегій мислення умовами комп'ютерного простору, послаблює комунікативний аспект когнітивної діяльності, усуває експресивність. Змінюються аспекти, взаємопов'язані з мотивацією мисленнєвої діяльності. Установлено негативний вплив комп'ютерного середовища на мовлення та мовну поведінку користувачів. Надано рекомендації щодо оптимізації мисленнєвої діяльності професійних користувачів комп'ютерів. Запропоновано напрямки подальших досліджень їх психологічних проблем.

  Скачати повний текст

З'ясовано суть соціально-філософської категорії "творчий потенціал" на базі понять "творчість", "творча діяльність", "творча активність". Охарактеризовано образне мислення особистості як одного з основних складових творчого потенціалу людини та його різновид - художній образ, якого розглянуто у контексті засобів відображення об'єктивної реальності у мистецтві. Розглянуто аспект прояву творчого потенціалу на особистісному рівні. Проаналізовано взаємозв'язки творчого потенціалу з тими соціальними змінами, які виникають внаслідок трансформаційних процесів у суспільстві на підставі їх вивчення у Давній Греції, в епохи Середньовіччя та Відродження за рубежем і у період найдавніших поселень на сучасній українській території, а також епоху Трипільської культури, Київської Русі, XVI - першої половини XVII ст. та період розбудови сучасної української держави. Виведено певні тенденції та закономірності.

  Скачати повний текст