Представлены соображения автора и их итог по поводу некоторых самых "современных" предположений (но не гипотез) о всяких явлениях и способе безошибочного диагностирования, всего-навсего по одному признаку, приписываемому всем без исключения людям - "личной единице времени" - одной для всех возрастов человека. Рассмотрены особенности диалектики понимания, глупости, принципов; оригинальное, по мнению автора, творчески нестандартное постижение роли черт характера; синергетически-гипперпараметрическая гипотеза судьбы, "доли", "неизбежности"; некоторое приближение к верному, нестандартному представлению о сути времени и всеобщей формы его проявления - "моды" на современность. Раскрыта всеобщность принципа доминанты; два пути дальнейшего развития человечества; солитопно-информационное поле психики; проблема частных отдельных в своих особенностях сфер времен. Изложены принципы медитации точки, линий, человека, итога, а также медитации происхождения вещей, свойств, отношений и пр.

Викладено основи теоретичної біології, принципи функціонування генетичного апарату еукариотів та механізму мислення. Розглянуто механізм формування структури організму, наведено уявлення про гетерохвильову оптику, згідно із законами якої оболонка клітинного ядра, використовуючи електрострикцію, перетворює енергію хвиль хімічних реакцій протоплазми на акустичні хвилі, які вибірково розпушують хроматин. На підставі цього пояснено багато фактів біології, наприклад, трисомії, канцерогенез, гетерозіс, феномен ірідодіагностики, запропоновано метод регенерації втрачених кінцівок у ссавців тощо. Розширено гіпотезу про голографічну природу мислення. Наведено уявлення про інформаційні масиви (образи), що модулюють фронт відокремленої хвилі щільності імпульсації ансамблю нейронів, про існування в мозку людини більш, ніж ста нейрокореляторів, які визначають кореляцію між інформаційними масивами за допомогою перетворень Фур'є в ядрах мозку.

Проанализировано понятие аргументированного рассуждения. Освещены законы правильного мышления, закон тождества, непротиворечия, исключенного третьего и закон достаточного основания. Описана структура аргумента. Сделана оценка проблемы и аргумента. Приведена обобщенная формула оценки силы аргумента с независимыми резонами.

Зроблено спробу оригінального подання курсу "Логіка" через збагачення його елементами розповсюдженого за кордоном, особливо в США, курсу "Критичне мислення". У логіки запозичено потяг до грунтовності і систематичності, а у критичного мислення - орієнтацію на розв'язання практично значущих задач, на вироблення навичок виявлення і подолання різноманітних логічних помилок. Розкриваються поняття логіки, основні закони правильного мислення. Висвітлюються логічні операції з поняттями і судженнями, логічні підстави процесу розслідування, особливості логіки в судовому розгляді, фрагменти для вироблення навичок логічного аналізу та ін.

Розглянуто природу інтелекту, його чинники та складові в окресленні філософської методології, зокрема, роль випереджуючого відображення у структурі природного інтелекту, природу інтелекту в поняттях діалектики, інтелектуальне поле суспільства. Проаналізовано інтелектуальні засади та складові сфер людської діяльності у контексті філософсько-методологічного виміру, питання інтелекту та розвитку особистості, пізнавально-інформаційні процеси, філософські рефлексії. Особливу увагу приділено філософії та методології освіти й культури, у т.ч. методологічним засадам підготовки молоді до оволодіння науковими професіями, природному інтелекту в контексті комп'ютеризації освіти, інтелектуальній еліті як суб'єкта культурно-історичного процесу тощо.

Розглядається проблема творчості в психології, функціонування образного мислення в творчій креслярській діяльності. Образ розглядається як складова частина мислительного процесу, як засіб досягнення мети і кінцевий продукт творчої діяльності. Звертається увага на істотну різницю між образною і вербальною логікою, дається їх характеристика.

Розглянуто особливості смислоутворення в процесі розуміння творчих завдань. Механізм смислоутворення проаналізовано через осмислення та переосмислення інформації, яку містить творче завдання.

Розкрито сутність поняття розуміння як складної аналітико-синтетичної діяльності мозку, спрямованої на розкриття суті предметів, процесів і явищ, усвідомлення зв'язків, відношень, залежностей, що в ній відбиваються. Підкреслено, що критерієм розуміння є сформульована у слові думка, яка відображає знання істотних ознак предмета або явища.

Розкрито сутність, основні мислительні операції та види мислення, його індивідуальні особливості та стилі. Розглянуто фізіологічну основу мислення, виявлено та наведено умови ефективного формування понять. Визначено психологічні теорії мислення, роль раціонального та ірраціонального у мислительних процесах. Подано діагностичні методики, шляхи активізації мислення та його розлади.

Досліджено теоретичні й прикладні аспекти психології розуміння, категоріальні засади вивчення проблеми розуміння. Проаналізовано сутнісні характеристики, основні принципи і підходи щодо аналізу процесу розуміння під час вирішення творчих завдань. Розглянуто когнітивний досвід суб'єкта і продуктивність розуміння, запропоновано стратегіальний підхід у дослідженні операціонального складу процесу розуміння, а також розглянуто процес розуміння в особистісному вимірі та психологічні чинники оптимізації процесу розуміння.

Розглянуто питання щодо актуальної проблеми визначення якості інтелекту та подальшого використання в освітній діяльності наслідків його тестування у школярів, абітурієнтів, студентів та інших користувачів. Зроблено огляд методів визначення коефіцієнта інтелекту досить широкого кола людей (за віком). Встановлено, що застосування комп'ютерних методик дозволяє усунути суттєві недоліки групових тестів шляхом введення зворотного зв'язку з особою, яка проходить тестування, реалізації у психодіагностичній комп'ютерній системі можливостей заліку результатів, а також способів вирішення окремих завдань, доповнення інструкцій та перевірки вірності розуміння завдання, у разі виникнення труднощів під час вирішення завдань.

Наведено методики вивчення розумової працездатності у практично здорових молодих людей та вплив на неї різних типів погоди помірно-континентального клімату. Досліджено особливості змін розумової працездатності у фізично тренованих і нетренованих осіб за неоднакових медико-метеорологічних ситуацій. Виявлено характерне реагування вищої нервової діяльності у представників із різним рівнем нейротизму й успішності у навчанні на коливання погоди. Розкрито особливості впливу занять різними видами спорту на розумову працездатність людини за сприятливих та несприятливих погодних умов.

Дано определение выводных знаний; раскрыта их сущность; рассмотрен процесс их получения; выявлены приемы, способствующие эффективности этого процесса; приведены конкретные рекомендации по формированию умения получать выводные знания.

Визначено та розглянуто складові елементи асоціативної композиції. З'ясовано властивості та засоби основ композиції, які можуть бути використані у рішенні проектних завдань за допомогою асоціативного мислення. Наведено ряд прийомів побудови асоціативної композиції.

Определены и рассмотрены составляющие элементы ассоциативной композиции. Отмечены особенности и приемы основ композиции, которые могут быть использованы в решении проектных заданий с помощью ассоциативного мышления. Приведен ряд приемов построения ассоциативной композиции.

In the article the constituent elements of associative composition are defined and examined. Peculiarities and means of the foundation of the composition which may be used in solving design tasks with the help of associative thinking are found out. A number of modes of building associative composition are presented.

Наголошено, що підготовка фахівців з дизайнерського мистецтва на сучасному етапі не може бути успішно вирішена без обліку розвитку творчого мислення студентів. У цьому контексті розроблено структуру спеціальної методології, що охоплює в єдиному комплексі різні педагогічні технології з формування творчого мислення. Складність даної проблеми полягає в слабкій підготовці абітурієнтів, у невдалій дидактичній структурі навчального процесу, невизначеному стані початкового періоду вирішення відповідних питань. Однак, у результаті розроблених конкретних етапів з формування творчого мислення студентів, досягнуто деяких успіхів, які створюють позитивні передумови для продовження та розширення даного дослідження.

Акцентировано, что подготовка специалистов по дизайнерскому искусству на современном этапе не может быть успешно решена без учёта развития творческого мышления студентов. В этом направлении на кафедре разработана структура специальной методологии, охватывающая в едином комплексе различные педагогические технологии по формированию творческого мышления. Сложность данной проблемы заключается в слабой подготовке поступающих абитуриентов, в неудачной дидактической структуре учебного процесса, неопределённом состоянии первоначального периода разрешения соответствующих вопросов. Однако, в результате разработанных конкретных этапов по формированию творческого мышления студентов, достигнуты некоторые успехи, которые создают положительные предпосылки для продолжения и расширения данного исследования.

Preparation of experts on design art at the present stage cannot be successfully solved without taking into account development of creative thinking of students. In this direction on faculty the structure of special methodology covering in a uniform complex various pedagogical technologies on formation of creative thinking is developed. Complexity of the given problem consists in weak preparation of acting entrants, in unsuccessful didactic structure of educational process, a uncertain condition of the initial period of the sanction of corresponding questions. However, as a result of the developed concrete stages on formation of creative thinking of students, some successes which encourage us are achieved and create positive moods for continuation and expansions of the given research.

Наведено основні учбово-методичні засоби, що впливають на процес формування проектно-образного мислення студентів. Особливу увагу приділено їх активізаційним якостям.

Представлены основные учебно-методические средства, влияющие на процесс формирования проектно-образного мышления студентов. Особое внимание уделено их активизирующим качествам.

Main uchebno-metodicheskie facilities affecting the process of forming of project-vivid thought of students are represented in work. The special attention is spared them to activating qualities.

Рассмотрены проблема и пути формирования критического мышления студентов университета, особенности применения активных методов обучения на этапе адаптации студентов-первокурсников факультета психологии как одного из условий развития данного вида мышления. Предложены модели регулятивной подструктуры личности, показана роль семьи в воспитании ребенка с ограниченными возможностями. Освещены вопросы формирования когнитивных компетенций учащихся посредством философской пропедевтики, преступной эксплуатации когнитивной, поведенческой и эмоциональной незащищенности, противоправного психологического воздействия в программе образовательной подготовки юридических психологов.

Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти психології творчого математичного мислення. Проаналізовано сутнісні характеристики пошукового математичного процесу, його динаміку, організацію та стилістичні відмінності, а також можливості оптимізації.

Рассмотрены теоретические и прикладные аспекты психологии творческого математического мышления. Проанализированы сущностные характеристики поискового математического процесса, его динамика, организация и стилистические отличия, а также возможности оптимизации.

Проанализированы результаты экспериментального исследования психофизиологических механизмов умственной деятельности человека. Представлены концептуальные положения о формировании функциональной организации системы переработки информации в условиях возрастной инволюции, а также освещены психофизиологические механизмы старения и витаукта. Раскрыты особенности переработки информации в условиях психомоторной и умственной деятельности. Охарактеризованы проблемы физиологического нормирования нагрузок в условиях умственной деятельности для различных возрастных групп.

На підставі останніх досягнень сучасних вчених (представників гуманітарних, природничих наук), а також релігійних, духовно-езотеричних філософських джерел розглянуто феномен інтуїції як форму духовного пізнання та самопізнання, професійної самореалізації. Описано психічні механізми інтуїтивного процесу, розкрито умови розвитку інтуїтивних можливостей особистості.

На основе последних достижений современных ученых (представителей гуманитарных, естественных наук), а также религиозных, духовно-эзотерических философских источников рассмотрен феномен интуиции как форма духовного познания и самопознания, профессиональной самореализации. Описаны психические механизмы интуитивного процесса, раскрыты условия интуитивных возможностей личности.