Уточнено та конкретизовано психологічний зміст взаємозв'язку між мисленням, почуттями та уявою як цілісності, що розвиває критичність людини у пізнавальній діяльності. Розроблено нові методи дослідження та способи реєстрації взаємозв'язку досліджених категорій. З'ясовано психологічні умови становлення та підтримки гармонійного й продуктивного взаємозв'язку мислення, почуттів та уяви у розвитку критичності людини.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено психологічну концепцію взаємозв'язку творчого мислення та внутрішнього діалогу як одного з механізмів створення нового у процесі творчого мислення. Виділено елементи діалогічності у вербальних і невербальних продуктах творчої діяльності. Розглянуто процес творчого мислення у контексті психолінгвістики. Визначено місце внутрішнього мовлення у загальному потоці неусвідомлюваних мисленнєвих дій та його роль як зв'язуючого механізму безсвідомого зі свідомістю. Створено модель мовленнєвотворчого процесу як цілісності, що складається з пов'язаних між собою компонентів (етапів). Виокремлено компонент творчого процесу - внутрішній діалог, від якого залежить утворення нового, творчого смислу. Розроблено підхід до вивчення динаміки креативності мислення залежно від його діалогічності. Досліджено глибинні механізми творчого мислення, проблему взаємозв'язку мислення й мовлення. Розроблено й апробовано найбільш ефективні методи вивчення творчого мислення та обгрунтовано умови його розвитку. З'ясовано механізм впливу діалогічних форм навчання на підвищення креативності мислення. Поглиблено психологічні знання щодо процесу творчості та внутрішнього діалогу як природної властивості мислення. Визначено психологічні особливості внутрішнього діалогу як механізму утворення нового смислу у творчому процесі. З'ясовано чинники, що впливають на розвиток креативності мислення та академічної успішності.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-теоретичне вивчення естетичного аспекту візуальної репрезентації. Зроблено спробу розкрити особливості її динаміки у класичній, модерністській і постмодерністській візуально-культурних парадигмах. У контексті своєрідності її історичних форм досліджено еволюцію візуальних моделей, а саме: класичної (дихотонічної), некласичної (природничо-наукової, абстрактної) та постнекласичної (синергетичної). Здійснено цілісний і системний аналіз розширення смислового змісту класичної візуальної репрезентації, що передбачає застосування понять "сприйняття", "візуальне мислення", "гештальт". Доведено, що радикальна відмова від традиційної онтології у сучасних дослідженнях візуальної репрезентації, глобальний поворот від центрації уваги на статиці до фокусування її на динаміці визначають способи естетичної інтерпретації у єдності досвіду візуального та метафізичного. Виявлено екзистенційну роль бачення у побудові онтології рухливої рівноваги.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження якісних і процесуальних параметрів інтелекту у осіб з різними індивідуально-типовими особливостями емоційності (емоційною диспозицією) на прикладі вибірки педагогів та студентів. Розглянуто співвідношення якісних і процесуальних параметрів інтелекту та якісних параметрів емоційності. Встановлено, що характер зв'язків між емоційністю та інтелектом є стійким. З'ясовано, що представників різних типів емоційності відрізняє індивідуально-специфічна структура інтелекту. Виявлено, що у вибірці студентів емоційність виступає як індивідуально-типологічний фактор стосовно інтелектуальної продуктивності. У зрілому віці спостережено певне згладжування відмінностей в інтелектуальній продуктивності. Встановлено, що типи емоційності співвідносяться з когнітивними типами у межах стилю "імпульсивність - рефлексивність". З'ясовано, що якісні параметри емоційності є однією з детермінант якісних і процесуальних (стильових) параметрів інтелекту. Встановлено, що даний вплив має складний, неоднозначний характер, й опосердкований рівнем інтелектуального розвитку. Розроблено оригінальні процедури діагностики параметрів соціального інтелекту, а також параметрів когнітивного стилю "імпульсивність - рефлексивність", складено програму тренінгу деяких якостей предметного та соціального інтелекту дорослих, доведено її ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив когнітивно-стильових особливостей на процес розуміння тексту. Виявлено залежність процесу та результативності від когнітивно-стильових детермінант. З'ясовано, що розуміння тексту не може бути досягнуте за домінування одного з когнітивних стилів, оскільки кожна з когнітивних функцій забезпечує певний аспект цього процесу. Показано, що роль когнітивних особливостей у процесі розуміння є різною. Доведено, що процес розуміння тексту розгортається як послідовна реалізація певних когнітивних функцій, а саме: складнісно-простої - прийняття або неприйняття інформації; аналітико-синтезової та конкретно-абстракційної - розшарування текстової інформації, які взаємопов'язані та присутні протягом усього процесу розуміння; глобалізаційно-специфікаційної - інформація розкривається для суб'єкта як значима загалом, ціннісна для культури особистості; імпульсивно-рефлективна - переживання сутнісних елементів тексту. Проаналізовано послідовність застосування когнітивних функцій у даному процесі. Зазначено щодо нерівномірності розвитку епістомологічних можливостей особи. Зауважено, що глобалізаційно-специфікаційна функція, необхідна для повноти розуміння, опосередковується не усіма дослідженими, проте вихідні функції, наприклад, аналітичність - синтезованість, мають щонайширше застосування. Виявлений порядок їх застосування у процесі розуміння тексту відображає послідовність постання в онтогенезі. Наголошено, що найповніше розвинені когнітивні функції, які забезпечують загальне сприйняття тексту як причетного чи не причетного суб'єкта (складність - простота) та функції, що забезпечують повсякчасний розгляд тестів (аналітичність - синтетичність, конкретність - абстрактність, полезалежність - поленезалежність), а також інтроспективна функція (імпульсивність - рефлексивність). Відзначено, що найменш розвиненою є глобалізаційно-специфікаційна функція, яка має розкрити соціокультурну феноменологію тексту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано вирішення проблеми формування математичного мислення студентів технічних університетів у процесі вивчення технічних дисцилін на прикладі теорії коливань. Шляхом аналізу та узагальнення психолого-педагогічних концепцій математичного мислення визначено його структуру, що поєднує логічні, критичні та творчі розумові вміння, конкретизовано склад кожного з видів умінь. Досліджено особливості сучасної інженерної діяльності та математичного мислення сучасного інженера. Розглянуто специфіку організації процесу вивчення технічних дисциплін. На базі проблемного навчання та задачного підходу розроблено задачну систему, яка відтворює етапи інженерного дослідження та спрямована на формування логічних, критичних і творчих розумових умінь. Розроблено методику формування математичного мислення майбутнього інженера у процесі вивчення теорії коливань. Експериментльно підтверджено позитивний вплив розробленої методики на формування розумових умінь, які складають систему математичного мислення, а також результативність діяльності студентів у створенні математичних моделей технічних об'єктів.

  Скачати повний текст

Наведено результати першого комплексного дослідження процесу формування художньо-образного мислення студентів-вокалістів через впровадження спеціальної методики. Розглянуто психолого-педагогічні особливості творчої активності майбутніх співаків. Вивчено реальні педагогічні умови вокального навчання, серед яких має домінувати принцип індивідуального підходу, поєднаний з діагностикою особистості та використанням контрольних завдань творчого характеру. Зазначено, що структура даного феномена включає поєднання мотиваційного, когнітивного та творчого компонентів. Розроблено педагогічну технологію тьюторського супроводу, а також науково обгрунтовано й експериментально перевірено методичну модель процесу формування художньо-образного мислення студентів у процесі вокального навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми специфіки та взаємодії наукового та художнього пізнання як взаємного доповнення двох способів пізнання: логічного та емоційно-чуттєвого, що сумісно відтворюють його цілісність. Виявлено рушійні сили наукового та художнього пізнання - відповідно пізнавальну задачу суб'єкта, яка є винятково результатом роботи інтелектуальних операцій, і домінуючу потребу суб'єкта, що пізнає, яка випливає з його внутрішнього світу та є емоційно-чуттєвою. Виявлено, що пізнавальний процес - це науково-художнє моделювання суб'єктом об'єкта. Встановлено, що в реальному пізнавальному процесі логічне й образне мислення не вступають у протиріччя, а взаємодіють і доповнюють одне одного, й у цій взаємодії образне мислення допомагає сформулювати предметний зміст задачі, що змінюється і трансформується, а логічне мислення є інструментом розв'язання пізнавальної задачі. Доведено можливість розгляду емоцій як сполучної ланки між науковим і художнім пізнанням, а також їх здатність одночасно виступати у ролі цінності пізнавального акту як такого й у ролі оцінки можливості задоволення домінуючої потреби під час пізнання.

  Скачати повний текст

Доведено, що обгрунтування є необхідною умовою визначення та реалізації пропозиційного знання. Запропоновано референційну модель прагматичного визначення знання як варіант вирішення проблеми Геттіера. Зазначено, що застосування еволюціоністської ідеї про пізнання як форми адаптації є засобом вирішення не лише проблем реалізму, але й позитивного вирішення проблеми єднання нормативного та дескриптивного статусу обгрунтування, це положення водночас є підтвердженням гіпотези про залежність нормативного епістемологічного дослідницького рівня від дескриптивного. Виявлено, що можливість зняття протиставлення в дослідженнях нормативістської та дескриптивістської епістемологічних орієнтацій, а також узгодження екстерналізму та інтерналізму як і підходів до обгрунтування здійснюється на основі постнекласичного типу аналітичної епістомології. Доведено, що у межах трирівневої концепції обгрунтування є можливим узгодження інтерпретацій обгрунтування пропозиційного знання (декларативної евіденціалістської та процесуальної релаєбілістської) шляхом установлення залежності між доксастичним і процесуальними рівнями аналізу обгрунтування та їх включення до єдиної нормативної моделі. Визначено, що існує залежність між двома видами скептичних аргументів і двома підходами щодо розгляду проблеми обгрунтування: скептичні аргументи "трилеми Агріппи" окреслюють напрямок розвитку дослідження структури обгрунтування як основи "відповідальнісної" інтерпретації обгрунтування; "картезіанські" скептичні аргументи визначають "істиннісну" інтерпретацію обгрунтування через встановлення відношення між обгрунтуванням та істиною.

  Скачати повний текст

Проблема теоретизації уявного заходить в глухий кут традиційно спрощеного уявлення про хід пізнання. В основі цього уявлення лежить орієнтація на звичну для раціонального розуміння логічну інтерпретацію дійсності. Однак, незважаючи на очевидну обмеженість такої інтерпретації, сучасний етап культурно-історичного розвитку суспільства не передбачає іншого способу організації пізнання. З врахуванням цього, автор виходить з ідеї необхідності усвідомлення відносності логічного структурування знання. Це дозволило йому створити гнучку систему організації теоретичних міркувань, в якій логічне конституювання передбачає подальше смислове переструктурування. У результаті ним створена ефективна понятійна система, що дозволяє не тільки усвідомити суть процесу прогнозування і формувати і формулювати його теоретично, тобто без звернення до емпіричного досвіду, а лише на основі сформульованих понять, встановлених правил оперування ними і виведених законів організації висновків.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано особливості практичного мислення, визначено зміст поняття "практичне мислення майстрів виробничого навчання" і на основі провідних ідей і положень системно-діяльністного підходу теоретично та емпірично обгрунтовано вікові, освітні та професійні особливості його розвитку протягом набуття ними професійної освіти, педагогічної діяльності в системі професійно-технічної освіти. Статистично підтверджено сукупний позитивний вплив усіх чинників на практичну спрямованність та на задоволеність нею, на креативність мислення, спрямованість практичного мислення майстрів виробничого навчання неповторного характеру, які складають основу індивідуального стилю їх педагогічного мислення.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні групи вмінь критичного мислення майбутніх військових фахівців: інформаційно-прогностичні, рефлексивно-оцінні, контрольно-аналітичні. Обгрунтовано педагогічні умови формування критичного мислення курсантів: урахування специфічних особливостей підготовки, створення інноваційно-рефлексивного середовища, поєднання діагностики та самодіагностики стану сформованості. Визначено критерії сформованості критичного мислення: гностичний, навчально-процесуальний, особистісно-позиційний.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів у ВНЗ. Визначено та науково обгрунтовано сутність феномену проектно-образного мислення дизайнера як свідомого та цілеспрямованого процесу миследіяльності фахівця, у результаті якого відбувається вирішення професійних завдань дизайн-діяльності шляхом усвідомлення умов проблемної ситуації, породження образу й оперування ним за допомогою проектних дій. Встановлено й апробовано сукупність педагогічних умов, які забезпечують успішність освітнього процесу й експериментально доведено їх ефективність.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і основоположні компоненти синтетичного мислення. Охарактеризовано провідні сучасні парадигми педагогічного мислення в інтерпретації з синтетичним. Розглянуто синтетичне мислення як компонент психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи за умов педагогічного коледжу. Розкрито критерії та показники, що характеризують учителя, який володіє синтетичним мисленням. Визначено рівні синтетичного педагогічного мислення та його вплив на професійну підготовку майбутнього вчителя початкової школи на базі навчального закладу I - II рівнів акредитації. Запропоновано модель технології професійної підготовки вчителя з урахуванням педагогічних умов, що забезпечують процес формування синтетичного мислення студентів педагогічного коледжу.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні процеси користувачів персональних комп'ютерів у взаємозв'язку зі специфічним способом репрезентації інформації у когнітивному просторі суб'єкта та способами її переробки. Проаналізовано особливості вербально-логічного й образного мислення у постійних користувачів комп'ютерами. Визначено, що інформаційний простір, штучно створений людиною у комп'ютерних системах, значною мірою впливає на особливості мислення користувача та зумовлений формою репрензентації абстрактних понять і зв'язків між ними і власне характером організації наданої користувачеві інформації. Наголошено, що вплив сучасного візуально-образного комп'ютерного середовища активізує правопівкульні процеси мислення та стимулює інтегральну діяльність мозку. Зазначено, що вплив комп'ютерних технологій на психологію мислення людини зберігає суперечливий характер, комп'ютер оптимізує ряд інтелектуальних операцій і підвищує ефективність інтелекту, а також може обмежувати вибір стратегій мислення умовами комп'ютерного простору, послаблює комунікативний аспект когнітивної діяльності, усуває експресивність. Змінюються аспекти, взаємопов'язані з мотивацією мисленнєвої діяльності. Установлено негативний вплив комп'ютерного середовища на мовлення та мовну поведінку користувачів. Надано рекомендації щодо оптимізації мисленнєвої діяльності професійних користувачів комп'ютерів. Запропоновано напрямки подальших досліджень їх психологічних проблем.

  Скачати повний текст

Вивчено проблему впливу взаємодії вчителя з учнями у процесі розв'язання "важких" задач молодшими школярами. Обгрунтовано положення про природу, структуру взаємодії. Розглянуто процес взаємодії у системі відношень та педагогічному процесі, виявлено її види. Проаналізовано проблему задачі у психологічних дослідженнях. Висвітлено зміст поняття "важка" задача. Розроблено і досліджено структурно-функціональну модель системи взаємодії, яка складається з інтелектуальних дій з боку вчителя: інформаційно-пізнавальних, контрольно-оцінних, стимульних і охоплює емоційно-вольовий аспект, комунікативно-сензитивний особистісний, спрямованих на підвищення ефективності процесу розв'язання задач школярами молодшого віку. Відзначено, що від виду взаємодії вчителя з учнями залежить рівень розв'язання задач та розвиток індивідуальних властивостей мислення дітей, зокрема, самостійність і гнучкість.

  Скачати повний текст

Висвітлено наукові підходи щодо трактування таких дефініцій як емоційний стан, інтелект, інтелектуальна обдарованість у контексті загальної психології. Визначено й описано структурні особливості розумових здібностей і побудовано профіль розвитку компонентів інтелекту особистості з інтелектуальною обдарованістю. Виявлено особливості емоційних станів спокою, тривоги, енергійності, втоми, піднесеності, пригніченості, впевненості, безпорадності, психічної активації, емоційного тонусу, напруження, комфортності, інтересу інтелектуально обдарованих особистостей. Встановлено певний зв'язок між показниками структури інтелекту й емоційними станами.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні та методологічні аспекти феномену візуального мислення у психологічній науці. Розроблено новий стратегіально-семантичний підхід до пізнання візуально-мисленнєвої діяльності. Створено структурно-функціональну модель візуального мислення, в якій системотвірними компонентами є візуально-мисленнєві стратегії як механізми творення образу-концепту та наочність як його властивість. Побудовано модель візуально-мисленнєвих стратегій та описано їх структуру на рівні змістових та операціональних компонентів. Розкрито специфіку візуально-мисленнєвого образу на рівні змісту, функцій та емпіричних характеристик. Наведено результати дослідження його знаково-символічної природи та особливості становлення візуального мислення в антропогенезі й онтогенезі. Проаналізовано вплив образу світу суб'єкта діяльності на механізми створення візуально-мисленнєвого образу. Апробовано стратегіально-семантичний підхід до дослідження візуально-мисленнєвих стратегій в образотворчій діяльності.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до вирішення досліджуваної проблеми шляхом створення моделі процесу розуміння багатосмислових об'єктів на основі застосування системно-структурного підходу щодо аналізу процесу розуміння як такої цілісності, що складається з окремих, щільно пов'язаних між собою компонентів. Використано новий клас задач, які є універсальною моделлю розуміння творчих об'єктів. Визначено концептуальні засади дослідження процесу розуміння у ситуаціях розв'язання творчих задач. Детально проаналізовано критерій розуміння даних задач, як розуміння її прихованого змісту. Процес розуміння творчих задач трактовано як особливий процес осмислення та переосмислення інформації. Обгрунтовано та апробовано систему спеціальної організації та оптимізації процесу розуміння творчих засад. Значну увагу приділено теорії використання підказки щодо оптимізації процесу розуміння.

  Скачати повний текст