Книга розкриває історію державних змін на теренах України від прадавніх часів до нашого сьогодення. Усупереч висловлюванню відомого українського письменника і політика початку ХХ ст. Володимира Винниченка, мовляв, не можна українську історію читати без брому, тобто заспокійливого, автор акцентує увагу на тому, що бездержавність – явище, характерне для багатьох народів. Тому українці у своєму прагненні створити власну державу були далеко не одинокі. Проте, проживаючи в різних країнах і обіймаючи високі посади, вони зробили чимало для становлення, зокрема, Угорського королівства, Речі Посполитої, Російської імперії, Османської імперії, і врешті-решт здобули свою державу.

До антології «Арабески» увійшли найліпші взірці української малої прози першої половини XX ст. Серед них є твори й у стилі реалізму, й модернізму, і поезія в прозі, і зразки імпресіонізму, і психологічна й символічна новели, і приклади романізованих біографій, які одними з перших у світовій літературі зринули з-під пера саме українських митців. На сторінках цієї антології ми потрапимо на береги Чорного й Азовського морів завдяки Лесі Українці й Дніпровій Чайці, проїдемося Кононівськими полями, зазирнемо до майстерень мисткинь, музик, акторів і астрономів, а також разом із героями Н. Кобринської стрінемо близьких по духу людей, а з персонажами М. Хвильового спробуємо спостерегти, як автор створює роман. Новели антології, мов арабські арабески, творять неймовірно строкатий, утім гармонійно-натхненний візерунок тем, варіацій, ідей та настроїв красного письменства української літератури першої половини XX ст.