Чому книжка Еріка Берна така популярна? Засновник власної теорії про людські стосунки блискуче пояснює головні причини того, чому відносини заходять в глухий кут, а в колективі виникають непорозуміння. Уся річ в іграх, у які ми майже щодня граємо один з одним упродовж усього життя. Доктор Берн сказав про це: «Більшість людей у сімейних і ділових стосунках постійно грає один з одним в ігри. Поза тим вони прагнуть — зазвичай несвідомо — мати з цих ігор емоційний “виграш”, що нагадує виграш у раціональному сенсі, який можна очікувати від виграшу або програшу в такій грі. Ми стикаємося з дивним явищем, яке кожен з нас час від часу спостерігав...» Берн дотепно пояснює 120 ігор, у які люди грають чи то за власним бажанням, чи то проти нього. Але найпрекрасніше, що він пропонує, — випробувані, інтелектуально витончені акти ігри, за допомогою яких ви можете звільнитися від будь-якої з цих ігор – якщо тільки захочете.

Чому книжка Еріка Берна така популярна? Засновник власної теорії про людські стосунки блискуче пояснює головні причини того, чому відносини заходять в глухий кут, а в колективі виникають непорозуміння. Уся річ в іграх, у які ми майже щодня граємо один з одним упродовж усього життя. Доктор Берн сказав про це: «Більшість людей у сімейних і ділових стосунках постійно грає один з одним в ігри. Поза тим вони прагнуть — зазвичай несвідомо — мати з цих ігор емоційний “виграш”, що нагадує виграш у раціональному сенсі, який можна очікувати від виграшу або програшу в такій грі. Ми стикаємося з дивним явищем, яке кожен з нас час від часу спостерігав...» Берн дотепно пояснює 120 ігор, у які люди грають чи то за власним бажанням, чи то проти нього («Фригідна жінка», «Якби не ти», «Попався, сучий сину», «Кут», «Алкоголік»). Але найпрекрасніше, що він пропонує, — випробувані, інтелектуально витончені антиігри, за допомогою яких ви можете звільнитися від будь-якої з цих ігор — якщо тільки захочете.

Французького драматурга румунського походження Ежена Йонеско (1909-1994) справедливо називають одним із творців «нового» театру – театру абсурду. Персонажі Йонеско – або, як він їх називав, «маріонетки» – безпорадно борсаються в абсурдності буття: ірраціонального, кумедного, гротескного, сповненого непорозуміння й болю. Комедія, за словами автора, трагічніша від самої трагедії, адже остання має правила, а біль – межу. Комедія натомість – гра без правил. За численними каламбурами, химерною грою слів, двозначними жартами й аж ніяк не двозначними натяками криються примітивні й водночас складні почуття. Занадто банальні. Занадто людські. Як розпізнати їх за масками? Як відчути під ногами ґрунт у цьому хисткому, до смішного абсурдному світі, де Оратор – глухонімий, Учитель – нетямущий, Король – немічний, а Детектив – не спроможний арештувати безжального Вбивцю, дарма що знає все про кожен його крок?. Ця книжка – для тих, хто, шукаючи чітких відповідей, знає, що їх немає і бути не може.

Як народи-сусіди, українці й поляки знали часи миру та часи війни, мирного співжиття, співпраці, але й чимало конфліктів та непорозумінь. Кожна сторона має «свою правду». Саме ці непорозуміння (часто міфологізовані й демонізовані, а то й спеціально «підігріті» третьою стороною) призвели до формування у свідомості цих народів негативних образів один одного. І хоча за останні роки цей негативізм зменшився, він все ж не зник і часто дає про себе знати. В одній книзі охопити всі аспекти українсько-польських стосунків протягом тисячоліття неможливо. Автор намагався звертати увагу на найбільш важливі, з його точки зору, моменти в цих відносинах, намагаючись збалансовано говорити як про порозуміння, так і про непорозуміння.