Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.419-52

Рубрики:

Інші внутрішні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412-52

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.2-43

Рубрики:

Хвороби обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.021.19-37

Рубрики:

Інші наркоманії у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-52

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.021.19-37

Рубрики:

Інші наркоманії у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз клінічного перебігу, даних допоміжних методів обстеження (бронхологічних, функціональних і цитохімічних) у 75-ти хворих з хронічними бронхолегеневими захворюваннями. Розглянуто питання виявлення патологічних змін серцево-судинної системи та біоенергетичних порушень і доведено взаємозв'язок цих особливостей зі ступенем тяжкості вентиляційних порушень. Показано необхідність корекції виявленого енергетичного дисбалансу для запобігання формуванню хронічного легеневого серця.

Представлены результаты анализа статистических данных о распространенности бронхолегочной дисплазии и врожденных пороков сердца у детей города за последние 5 лет. Доказано влияние наличия гемодинамически значимого открытого артериального протока, его сроков закрытия на степень тяжести поражения легких у детей. Результаты исследования могут быть полезными в практической педиатрии для усовершенствования лечебно-профилактической помощи детям с бронхолегочной дисплазией, снижения частоты тяжелых форм заболевания.

Розглянуто питання підвищення ефективності діагностики та лікування дітей з первинним і вторинним хронічним бронхітом (ПХБ і ВХБ) на підставі вивчення особливостей порушення показників активності мітохондріальних ферментів лімфоцитів та їх корекції за допомогою препаратів енергометаболічної дії. Доведено, що у дітей з ПХБ в 59,3 % випадків і в 96,4 % -з ВХБ спостерігаються ознаки енергометаболічного клітинного дефіциту у вигляді зміни активності мітохондріальних ферментів: переважне зниження активності Сукцинатдегідрогенази (СДГ), гліцерофосфатдегідрогенази (ГФДГ) та підвищення активності Лактатдегідрогенази (ЛДГ). Встановлено кількісні відмінності в ступені порушень енергетичного обміну й якісну різницю його дезорганізації: у дітей з ПХБ встановлено початкові прояви декомпенсації процесів гліколізу з перевагою аеробних процесів над анаеробними, у разі ВХБ виявлено декомпенсацію енергетичного гомеостазу з домінуванням анаеробного окиснення над аеробним. Визначено, що ступінь порушень функціональної активності міокарду у дітей з хронічним бронхітом пов'язана зі ступенем мітохондріальної енергетичної недостатності. Доведено доцільність й ефективність корекції виявлених енергометаболічних порушень шляхом використання комплексних препаратів метаболічної дії. Визначено, що застосування комплексної терапії з додатковим включенням енерготропних препаратів у дітей з хронічним бронхітом позитивно впливає на мітохондріальну активність, про що свідчить вірогідна нормалізація кількісних показників активності ферментативного обміну й якісних параметрів гранул ферментів, а також істотне покращання стану функціональної активності міокарда.

Обследовано 36 детей с муковисцидозом. Определены современные проблемы муковисцидоза у детей и вопросы по предупреждению и снижению темпов формирования неблагоприятных последствий болезни в будущем. Проанализированы данные распространенности и заболеваемости муковисцидозом в городе Днепр за последние 5 лет. Проанализовано эпидемиологию заболевания, клинико-анамнестические данные, лабораторно-инструментальные показания пациентов. Проведены антропометрические измерения массы тела, роста, обвода грудной клетки, соматоскопические исследования, расчет индекса трофики. Выявлены особенности физического развития и нутритивного состояния детей с муковисцидозом, которые заключаются в существенном снижении массы тела и дисгармоничности развития. Определены степени белково-энергетической недостаточности. Проанализирована взаимосвязь данных особенностей с функцией внешнего дыхания, продолжительностью и тяжестью заболевания.

Інгаляційні сольові гіпертонічні розчини (ІСГР) входять у перелік обов'язкових призначень у лікуванні хворих на муковісцидоз (МВ). Проте у частини хворих на МВ можливий розвиток синдрому гіперреактивності бронхів (ГРБ), що може бути причиною порушення протоколу лікування. Мета дослідження - вивчити стан реактивності бронхів на ІСГР та її залежність від клінічних, функціональних та мікробіологічних особливостей перебігу МВ у дітей. Обстежено 40 дітей з МВ. Усім хворим було проведене загальноклінічне, молекулярно-генетичне, лабораторне та мікробіологічне дослідження. Інструментальні методи дослідження включали спірометрію, вимірювання концентрації монооксиду азоту в конденсаті повітря, що видихається (FeNO), рентгенографію та комп'ютерну томографію органів грудної порожнини. Для визначення індивідуальної переносимості інгаляцій гіпертонічного розчину хлориду натрію (ГРХН) використовували протокол дослідження, запропонований E. P. Dellon et al. Висновки: наявність ГРБ у хворих на МВ може заважати адекватному проведенню базисної терапії інгаляційним методом. Призначення ІСГР хворим на МВ має бути персоніфікованим, із визначенням індивідуальної чутливості пацієнта для прогнозування позитивного терапевтичного ефекту.