Представлены результаты изучения современной экологической ситуации в акватории Севастополя. Рассмотрены вопросы взаимосвязей функционирования экосистем и социально-экономического развития. Представлены оптические характеристики вод, проанализирован видовой состав меропланктона как показатель экологической ситуации Севастопольской бухты.

Представлены перспективные методы решения задач стохастической оптимизации. Описаны приложения теоретических конструкций при решении задач оптимизации режимов механообработки и выбора типоразмерных рядов элементов технологической системы. Изложены основные результаты теории вероятностей с позиции теории меры. Приведен ряд оригинальных доказательств известных результатов теории меры.

Детально рассмотрены доказательства эволюции (палеонтологические, биогеографические, эмбриологические, сравнительно-анатомические), филогения органического мира, антропогенез. Проанализированы учения Ламарка, Дарвина, синтетическая теория эволюции, в частности, биологические системы и уровни, элементарные эволюционные факторы, естественный отбор, вид и видообразование.

Рассмотрен ряд математических моделей, возникающих при анализе задач механообработки: управление трудом, вероятностные модели массового обслуживания, процессы износа и восстановления элементов сложных систем; методы распознавания образов применительно к задачам диагностики процесса резания. Проводится детальный анализ численных методов системы МАРС: методов безусловной минимизации 0-ого, 1-ого и 2-ого порядков и специальных; методов многокритериального нелинейного программирования; диалоговых процедур принятия решений и параметрического программирования. Приводятся новые универсальные условия сходимости и описываются соответствующие им планы методов нелинейного программирования с одной или несколькими целевыми функциями.

Висвітлено актуальні питання методології сучасної вузівської хорознавчої освіти, теоретичні аспекти співвідношення культури та управління, а також проблему міжособистісної корекції психолого-виконавських якостей різними типами музикантів-інструменталістів. Детально проаналізовано діяльність Б.М.Лятошинського, Д.Д.Шостаковича, П.Хіндеміта та Р.Вагнера. Окремі розділи присвячено формуванню професійної культури майбутнього вчителя музики на засадах активізації його творчої діяльності, акустичній будові голосу співака-початківця.

Розглянуто питання загальної та медичної генетики, психогенетики, генетики поведінки. Розкрито суть понять про антропогенетику, поведінку та її парадигми, нуклеотиди, нуклеїнові кислоти, ДНК, ген та його дію як біохіміко-фізіологічний процес, амінокислоти, пептиди, білки, інтелект, стать, генотип, темперамент і характер, хромосоми, гермафродитизм, епістаз, полімерію, первинні розумові здібності, гормони, ензими, рецептори, популяцію. Проаналізовано вплив генів на інтелект внутрішнього середовища організму.

Рассмотрены вопросы общей и медицинской генетики, психогенетики, генетики поведения. Раскрыта сущность понятий про антропогенетику, поведение и ее парадигмы, нуклеотиды, нуклеиновые кислоты, ДНК, ген и его действие как биохимико-физиологический процесс, аминокислоты, пептиды, белки, интеллект, пол, генотип, темперамент и характер, хромосомы, гермафродитизм, эпистаз, полимерию, первичные умственные способности, гормоны, энзимы, рецепторы, популяцию. Проанализировано влияние генов на интеллект внутренней среды организма.

Используя результаты эхокардиографического исследования 892-х больных с сердечно-сосудистой патологией проведен сравнительный анализ критериев диагностики гипертрофии левого желудочка (ЛЖ), базирующихся на определении толщины его стенок и рассчете индекса массы миокарда ЛЖ. Установлено, что использование индекса массы мокарда ЛЖ позволяет уточнить наличие гипертрофии ЛЖ у 22,9 % больных, в том числе у 48,3 % пациентов - с эксцентрической гипертрофией. Отмечено что определение типа ремоделирования ЛЖ предоставляет дополнительную информацию об особенностях его структурной перестройки и позволяет стратифицировать категории лиц, нуждающихся в различных видах медико-социальной поддержки. Сделан вывод, что изменение методологических подходов к эхокардиографической оценке гипертрофии ЛЖ дает возможность усовершенствовать диагностику выраженности функциональных нарушений и тяжести ограничений жизнедеятельности вследствие артериальной гипертензии.

Наведено графічні схеми розділів курсу "Анатомія людини": опорно-рухового апарату, внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції, серцево-судинної та нервової систем, органів чуття. У кожній схемі розглянуто топографію, будову, зв'язок анатомічних структур органа, а також стисло - функції деяких органів. З використанням нової Міжнародної анатомічної номенклатури (1997 р., Сан-Паулу), український варіант якої затверджений МОЗ України, подано анатомічну термінологію. Вміщено алфавітний покажчик анатомічних структур з їх латинськими назвами.

Приведены графические схемы разделов курса "Aнатомия человека": опорно-двигательного аппарата, внутренних органов, желез внутренней секреции, сердечно-сосудистой и нервной систем, органов чувств. В каждой схеме рассмотрены топография, строение, связи анатомических структур органа, а также кратко - функции некоторых органов. С использованием новой Международной анатомической номенклатуры (1997 г., Сан-Паулу), украинский вариант которой утвержден МОЗ Украины, приведена анатомическая терминология. Помещен алфавитный указатель анатомических структур с их латинскими названиями.

Розглянуто проблему етнокультурного буття людини в антропологічному вимірі. Висвітлено державотворчі аспекти етнокультурного поступу народів. Розкрито етноантропологічні чинники формування ментальності національних меншин. Описано антропологічні особливості світоглядних уявлень народів Запорізького краю, психологічні особливості етнічної ідентичності народів Північного Приазов'я.

Рассмотрена проблема этнокультурного бытия человека в антропологическом измерении. Освещены государственно-созидательные аспекты этнокультурного прогресса народов. Раскрыты этноатропологические факторы формирования ментальности национальных меньшинств. Описаны антропологические особенности мировоззренческих представлений народов Запорожского края, психологические особенности этнической идентичности народов Северного Приазовья.

Розглянуто існуючі підходи до визначення моделі освіти, яка має бути адекватною сучасним реаліям. Обгрунтовано наявність відчуження людини від природи, культури, соціуму. Висунуто тезу про те, що всі пропоновані нові парадигми освіти недостатньо впливають на встановлення цілісності людини як істоти окрім антропоекологічної педагогічної рефлексії.

Рассмотрен период от древнейшей геологической и археологической истории Мелитопольщины до наших дней. Особое внимание уделено городу Мелитополю с его более чем 200-летней историей.

Проаналізовано стилістичні детермінанти створення та втілення сценічного образу в період первіснообщинного ладу. Висвітлено українсько-єврейські етномузичні діалоги в Причорномор'ї в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Визначено закономірності розвитку української музикознавчої науки 1930 - 1950 рр. Висвітлено історіографію Донбасу середини ХХ ст. як модель фундаментальних цінностей художньої культури. Розглянуто музичне мистецтво як феномен загальнолюдської культури.

Проанализированы стилистические детерминанты создания и воплощения сценического образа в период первобытнообщинного строя. Освещены украинско-еврейские этномузыкальные диалоги в Причерноморье во второй половине ХІХ - начале ХХ ст. Определены закономерности развития украинской музыковедческой науки 1930 - 1950 гг. Освещена историография Донбасса середины ХХ ст. как модель фундаментальных ценностей художественной культуры. Рассмотрено музыкальное искусство как феномен общечеловеческой культуры.

Розкрито особливості національної виконавської інтонації в камерно-вокальних творах французьких композиторів ХІХ ст. Висвітлено творчу та педагогічну діяльність диригента Д.Котка в 1920-х рр. Проаналізовано особливості відтворення елементів мовленнєвої культури. Визначено вплив художньої літератури на виразність читання. Вміщено соціоестетичні портрети музичних діячів Запоріжжя.

Раскрыты особенности национальной исполнительской интонации в камерно-вокальных произведениях французских композиторов ХІХ ст. Освещена творческая и педагогическая деятельность дирижера Д.Котка в 1920-х гг. Проанализированы особенности воссоздания элементов речевой культуры. Определено влияние художественной литературы на выразительность чтения. Приведены социоэстетические портреты музыкальных деятелей Запорожья.

Зазначено, що рівень розвитку антропологічної теорії може визначати стратегію дослідження в педагогічній науці. Опрацювання її в історичному і сучасному аспектах, аналіз філософсько-педагогічної думки, етнокультурних традицій дозволяє сформулювати системоутворюючий елемент освітнього процесу, мету і завдання на перспективу.

Указано, что уровень развития антропологической теории может определить стратегию исследования в педагогической науке. Обработка ее в историческом и современном аспектах, анализ философско-педагогической мысли, этнокультурных традиций позволяет сформулировать системообразующий элемент образовательного процесса, цель и задачи на перспективу.

Modern level of anthropological theory can noutice aim of finding in pedagogical science. On working of her in historical and modern aspects, analyses of ethno-cultural traditions can make systematicaly-making elements of education process, aim and rules at perspective.

Розглянуто психолого-педагогічні та антропологічні аспекти правового типу, вчинкову поведінку та антициповану цінність людини, правову емоцію, інтроспективний метод та метод самоспостереження у творчих доробках Л.І. Петражицького та А.С. Макаренка.

Рассмотрены психолого-педагогические и антропологические аспекты правового типа, деятельностное поведение и антиципованная ценность человека, правовая эмоция, интроспективный метод и метод самонаблюдения в творческих наработках Л.И. Петражицкого и А.С. Макаренко.

Psychologico-pedagogical and anthropological aspects of law type, activity behavior and man's anticipative value, law emotion, introspective method and self-observation method in L.I. Petrazhitsky and A.S. Makarenko creative works are considered.

У дослідницькому та навчально-методичному контексті розглянуто концептуальні засади педагогічної антропології. Показано роль антропологічного фактора в освітньому процесі, зокрема, в Україні. Проаналізовано особливості пошуку оптимальної та продуктивної методології, яка б адекватно відтворювала й забезпечувала наукові та пізнавальні потреби часу.

В исследовательском и учебно-методическом контексте рассмотрены концептуальные основы педагогической антропологии. Показана роль антропологического фактора в образовательном процессе, в частности, в Украине. Проанализированы особенности поиска оптимальной и производительной методологии, адекватно воссоздающей и обеспечивающей научные и познавательные потребности времени.

Рассмотрены требования к современному педагогу в контексте педагогической антропологии.

The article is dedicated to consideration of demands to the contemporary pedagogue in the direction of pedagogical anthropology.

Висвітлено просвітницьку діяльність повітових земств Північноприазовського регіону другої половини ХІХ - початку ХХ ст., а також діяльність в Мелітополі вищих педагогічних курсів у першій половині 1920-х рр., які стали основою для розвитку системи вищої педагогічної освіти на Мелітопольщині. Проаналізовано особливості організації дозвілля студентів у даних закладах зазначеного періоду.

Освещены просветительская деятельность земств Югоприазовского региона второй половины ХІХ - начала ХХ ст., а также деятельность в Мелитополе высших педагогических курсов в первой половине 1920-х гг, послуживших основой для организации системы высшего педагогического образования на Мелитопольщине. Проанализированы особенности организации досуга студентов в данных заведениях в указанный период.

Проанализировано развитие биологии с древнейших времен до второй половины ХХ ст. Освещены история анатомии, зоологии, ботаники, эмбриологии, цитологии и микробиологии, экологии и биогеографии, физиологии, генетики, эволюционизма.

Розглянуто питання варіативності системи навчання, яка сформувалася в сучасних освітніх установах. Висвітлено проблему формування професійної моделі підвищення кваліфікації педагога у контексті антропологічних факторів освіти.

Рассмотрен вопрос вариативности системы обучения, которая сформировалась в современных образовательных учреждениях. Освещена проблема формирования профессиональной модели повышения квалификации педагога как личности в контексте антропологических факторов образования.

The question is about the variation of the educational system that had formed in the modern educational establishments and the problem of the professional model forming pedagogue qualification improvement, as the personality teacher was included into the agent.