Рассмотрены основные ошибки технического персонала при техническом обслуживании сложных авиационных систем, приведшие к летным происшествиям и инцидентам и их классификация. Представлены распределения ошибок технического персонала в зависимости от исследуемых факторов и дано математическое выражение оценки надежности системы воздушного судна в полете в зависимости от качества выполнения операций технического обслуживания.

Викладено засади сучасної теорії управління, розкрито суть основних понять керованості та спостережуваності дискретних динамічних систем (ДДС). Подано задачу синтезу алгоритму регуляторів і спостерігачів стану повного та зниженого порядків на підставі бажаного розміщення полюсів замкнутої ДДС. Запропоновано методику синтезу алгоритму оптимального управління ДДС з використанням другого методу Ляпунова.

Изложены основы современной теории управления, раскрыта сущность понятий управляемости и наблюдаемости дискретных динамических систем (ДДС). Дано решение задачи синтеза алгоритма регуляторов и наблюдателей состояния полного и пониженного порядков на основе желаемого размещения полюсов замкнутой ДДС. Предложена методика синтеза алгоритма оптимального управления ДДС с учетом второго метода Ляпунова.

У роботі подані результати дослідженнь, спрямованих на оптимізацію технічного обслуговування складних систем ПС. Розвиваються відомі та пропонуються нові методи управління режимами ТО з урахуванням властивостей обслуговуючого персоналу. Розглянуті головні помилки технічного персоналу при ТО складних авіаційних систем, що призводять до льотних подій та інцидентів, та запропонована їх класифікація. Представлені розподіли помилок технічного персоналу в залежності від досліджуваних факторів і поданий математичний вираз оцінки надійності системи ПС у польоті залежно від якості виконання операцій ТО. Запропонована методика коректування періодичності проведення комплексу регламентних робіт даного виду ТО з урахуванням можливостей технічного персоналу та якості ТО. Розроблено новий метод ТО авіаційних ергатичних систем із компенсацією можливих помилок технічного персоналу наслідків відмов АТ. Результати досліджень можуть бути використані при вдосконаленні програми ТО ПС та управління якістю ТО АТ з метою забезпечення льотної придатності ПС в експлуатації.

Вивчено стан плазмо-коагуляційних і тромбоцитарно-судинних ланок гемостазу, імунного статусу у вагітних з пізнім гестозом та можливості їх корекції з використанням системної ензимотерапії. На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень встановлено, що для даної категорії хворих характерний стан тромбофілії, хронічного ДВС-синдрому, наявність виражених дисфункціональних станів у клітинних, гуморальних ланках імунітету та макрофагально-фагоцитарній системі. Використання в комплексному лікуванні пізнього гестоза препарату системної ензимотерапії "Флогензим" сприяє зниженню загального коагуляційного потенціалу крові, нормалізації активності природних антикоагулянтів у вагітних, є важливою імуномоделюючою компонентою у комплексі терапевтичних заходів у разі даної патології. Використання системної ензимотерапії дозволило поліпшити клінічні та лабораторні показники стану матері та плоду, зменшити кількість ускладнень під час пологів та післяпологовому періоді, знизити перинатальні втрати.

Досліджено становлення та розвиток взаємодії придніпровської композиторської, виконавської та педагогічної шкіл від витоків до сьогодення. Визначено сутність явища в історичному аспекті. Розглянуто творчі практики як рухливу субстанцію, здатну змінюватися під впливом часу, суспільно-політичних реалій та художньо-естетичних переваг, лишаючи незмінною одну рису - національну ідентичність. Обгрунтовано важливість врахування феномену взаємодії творчих практик як чинника, що складає особливість регіональної композиторської, педагогічної та виконавської шкіл.

Разработана и исследована математическая модель процесса нагрева ленты при пробуксовке ленты по неподвижному отклоняющему барабану в аварийных режимах работы. Установлены временные параметры достижения критических температур.

Розглянуто основи сучасної теорії керування, що використовується для дослідження об'єктів зі складною структурою та великою розмірністю. Розкрито основні поняття керованості та спостережності безперервних динамічних систем. Розв'язано задачу синтезу регуляторів стану для одно- та багатовимірних об'єктів керування. Розглянуто спостерігачі стану повного та зниженого порядку для детермінованих і стохастичних об'єктів.

Зіставлено цитоморфологічні та ендоскопічні методи дослідження (ЦМЕСМД) у випадку виразкової хвороби шлунка у 1 552-х пацієнтів. ЦМЕСМД взаємно доповнюють один одного, що сприяє ефективній діагностиці з наступним призначенням адекватного комплексного лікування. Підкреслено значення ЦМЕСМД під час диспансерного обстеження після консервативного та оперативного лікування виразки шлунка з метою раннього виявлення процесів проліферації та малігнізації слизової оболонки шлунка.

За допомогою методу трансмісійної електронної мікроскопії досліджено морфологічні зміни в червоній пульпі селезінки 39-ти ювенільних мишей-самців радіочутливої лінії BALB/c після дії загального зовнішнього гамма-випромінювання в дозах 0,05 Гр і 0,2 Гр. Встановлено, що низькі дози іонізуючого випромінювання викликають активацію макрофагів та індукують апоптоз клітин червоної пульпи і крайової (маргінальної) зони селезінки.

За допомогою методів порівняльного аналізу вивчено результати клінічного гінекологічного та лабораторного обстеження 545-ти жінок з онкопатологією на базі гінекологічного відділення онкодиспансеру. Цитологічне дослідження відіграє важливу роль в комплексному обстеженні онкопатології жіночих статевих органів. Підвищується ефективність розпізнавання важкої онкологічної патології матки та її додатків.

У 144-х пацієнтів із злоякісними пухлинами губи, порожнини рота, порожнини носа, глотки, гортані проведено цитологічні та паралельні патогістологічні дослідження, що дозволило поглибити діагностичну роботу та сприяло призначенню адекватного спеціального лікування.

В дослідах на собаках (45) методами спектрального аналізу за Г. О. Бабенко вивчено динаміку мікроелементів міді та марганцю в крові і органах за умов депанкреатизації, перев'язки вивідних протоків, перев'язки артерій підшлункової залози. За умов проведених експериментів відбуваються зміни концентрації міді та марганцю залежно від характеру експерименту. Одержані дані незаперечно свідчать про роль підшлункової залози в регуляції вмісту міді та марганцю, їх тісний зв'язок з вуглеводним обміном (за рівнем глюкози в крові) і повинні враховуватися в експерименті та клініці.

Індекс рубрикатора НБУВ: В343.53г(4НІМ)

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)р31

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено захворювання шлунка у осіб, які пройшли обстеження та лікування у 1-му хірургічному відділенні Івано-Франківського обласного онкологічного диспансеру за 10 років (1992 - 2001 р.р.). У 184 осіб був діагностований ерозивний (ЕГ) і у 3 062 осіб - хронічний гастрит (ХГ) без видимого пошкодження слизової оболонки (ПСО). Мазки після фіброгастроскопії поступали в цитологічний підрозділ клініко-діагностичної лабораторії онкологічного диспансера, де вони фарбувалися за Паппенгеймом. Виявлена вікова залежність ураження шлунка ЕГ і ХГ: без ПСО: збільшення віку супроводжується збільшенням кількості проліферацій покривно-ямкового епітелія. І при ЕГ, і при ХГ без ПСО був виявлений рак та підозра на рак шлунка. Дещо частіше виявлялися рак та підозра на рак шлунка при ЕГ, ніж при ХГ без ПСО. Всебічне клініко-лабораторне, в тому числі цитологічне (морфологічне) дослідження, може гарантувати повноцінний діагноз при захворюванні шлунка. Хворі з діагнозом ЕГ і ХГ без ПСО повинні регулярно проходити диспансерне спостереження з ендоскопічним і цитологічним дослідженням з метою своєчасного виявлення ранніх форм онкологічної патології.

Методами клініко-лабораторного і цитологічного дослідження вивчали особливості ураження грудних залоз у жінок протягом 1999 - 2003 рр. Встановлено динаміку доброякісних (мастопатія, кіста, фіброаденома, мастит) та злоякісних (рак) уражень грудних залоз у жінок залежно від віку та регіону (рівнинні, передгірські, гірські) Прикарпаття. Проведено зіставлення клінічного і цитологічного методів дослідження. Комплексне застосування клініко-лабораторного і цитологічного (як одного із морфологічних) методів дослідження сприяє покращанню діагностики з наступним призначенням своєчасного лікування.

Представлено дані про участь анатомів, гістологів та ембріологів Станіславського медичного інституту (нині Івано-ФранкІвський державний медичний університет) у перших нау кових з'їздах.

У 396 хворих, які лікувалися в Івано-Франківському обласному онкологічному диспансері за період 1998 - 2002 рр., проведено порівняльне вивчення результатів клінічних і морфологічних обстежень при злоякісних пухлинах гортані. Вік хворих коливався від 37 до 80 років, в середньому - 58,5 років. За статтю переважали чоловіки (385 осіб). У 226 випадках проведено порівняння клінічних діагнозів, цитологічних і гістологічних висновків. Цитологічні висновки з даними клінічних досліджень збігалися в 62 %, гістологічні висновки з клінічними діагнозами - в 64,2 %. При діагностиці раку гортані розходження гістологічних висновків із цитологічними були в межах 2,4 %.

Проаналізовано карти стаціонарних хворих 924 пацієнтів, які пройшли протягом 2005 - 2007 рр. лікування доброякісних (коліти, поліпи - 97) захворювань товстої кишки та 827 випадків колоректального раку. Обстежено 464 чоловіків та 360 жінок. Ураження злоякісним процесом відділів ободової кишки збільшується від сліпої кишки в каудальному напрямку. Домінувало ураження прямої кишки та її відділів (55,9 % випадків). Одночасне застосування ендоскопічного і цитологічного методів дослідження значною мірою сприло уточненню діагностики колоректального раку. Серед виявлених злоякісних пухлин переважали аденокарциноми (73,6 %).

Проведено зіставлення результатів ендоскопічного, цитологічного і патогістологічного методів обстеження в діагностиці підозри на рак (293 випадки) і ураження шлунка раком (1223 випадки) за 10 років (1993 - 2001 рр.). Поодинокі випадки ураження шлунка раком спостерігалися в осіб віком 20 - 29 років. В наступних вікових групах (до 60 - 69 років включно) кількість випадків ураження шлунка раковим процесом наростала. За результатами комплексного клініко-морфологічного і лабораторного дослідження здійснено відповідні лікувально-профілактичні заходи.