Проведено імунологічні та імуноморфологічні дослідження випадків за умов недоношування вагітності, встановлено роль імунної агресії в генезі передчасної пологової діяльності та сенсибілізації материнського організму алоантигенами плодового походження, що обумовлено міграційними властивостями фетоплацентарного комплексу. Встановлено імунологічні критерії ризику недоношування вагітності.

За результатами дослідження виявлено зростання кількості юних першороділь за останні роки. Одним із частих ускладнень перебігу вагітності у неповнолітніх є загроза недоношування та передчасні пологи, які негативно впливають на показники перинатальної патології.

Визначено соціальні та медичні фактори ризику розвитку перинатальної патології у разі недоношування вагітності. Встановлено їх окрему та поєднану значимість, завдяки чому розроблено систему індивідуального підходу до прогнозування, тактики ведення вагітності та пологів, проведення лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів щодо попередження перинатальних ускладнень. З'ясовано прогностичну роль мікробіоценозу статевих шляхів - фактора ризику виникнення перинатальних ускладнень інфекційного генезу. Визначено ступінь впливу імунологічних плодово-материнських взаємовідносин в індукції загрози недоношування вагітності та розвитку перинатальності патології. Використано функціональні методи дослідження для вивчення впливу загрози недоношування на функціональний стан адаптаційно-гомеостатичних механізмів плода залежно від терміну гестації та продовжуваності перебігу патологічного процесу. Встановлено взаємообумовленість показників біофізичного профілю плода від ступеня важкості страждання плода та терміну гестації. Зазначені фактори ризику перинатальної патології у випадку недоношування вагітності зумовлюють доцільність проведення пренатальної диспансеризації. Науково обгрунтовано та впроваджено у клінічну практику систему організаційних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів для антенатальної охорони плода та профілактику перинатальних ускладнень.

Відзначено, що гістологічні дослідження виявили значні морфологічні зміни маткових труб під час ектопічної вагітності, які зумовлені запальним процесом із залученням усіх структурних і клітинних елементів стінки яйцепроводів.

Результати проведеного клініко-статистичного аналізу свідчать про тенденцію щодо підвищення частоти багатопліддя у мешканок великого промислового центру - Києва. Частота акушерських і перинатальних ускладнень за багатопліддя зумовлює необхідність розроблення та впровадження сучасних методів діагностики, а також проведення раціональних лікувально-профілактичних заходів.

Цель исследования - изучение факторов риска преждевременной самопроизвольной амниотомии при недонашивании беременности. Проведен клинико-статистический анализ 560-ти случаев преждевременных родов. Установлена частота несвоевременного излития околоплодных вод, показана ведущая роль в индукции преждевременных родов. Определены социально-бытовые и медико-биологические факторы риска в прогнозировании неблагоприятного течения беременности и родов.

Целью исследования было изучение возможностей ультразвуковой диагностики в прогнозировании осложнений беременности и родов при многоплодии. Проведен ультразвуковой мониторинг 112-ти многоплодных беременностей. Установлено, что частота акушерских и перинатальных осложнений зависит от типа плацентации. В результате разработаны ультразвуковые прогностические критерии для определения рациональной тактики родоразрешения при многоплодной беременности.

Зазначено, що низка фактів свідчить про можливість ендогенного походження бактеріального вагінозу. Тому лікування має полягати в ліквідації патогенної мікрофлори в піхві, відновленні лактофлори та недопущенні надмірного росту кількості збудників групи умовно-патогенних мікроорганізмів. Пероральний прийом орнідазолу ("Орнізол") по 500 мг двічі на добу протягом п'яти діб дає високий відсоток виліковуваності (понад 80 %) через 4 тижні після завершення терапії. Для запобігання кандидозному вульвовагініту рекомендовано застосовувати флуконазол ("Дифлюзол").

Представлены данные о результатах клинико-статистического анализа женщин репродуктивного возраста с доброкачественной патологией эндо- и миометрия. Установлены факторы риска развития аденомиоза и гиперплазии в обследуемой группе: отягощенная наследственность, высокая частота медицинских абортов, самопроизвольных выкидышей и патологических родов в анамнезе. Отмечается низкий индекс здоровья у данной категории женщин: повышена гинекологическая и экстрагенитальная заболеваемость, в 3 раза превышает частота перенесенных детских и простудных заболеваний, оперативных вмешательств на матке и придатках, что способствует развитию патологии эндо- и миометрия. Установлено, что наиболее частыми клиническими проявлениями аденомиоза и гиперплазии эндометрия является болевой и геморрагический синдром.

Изучена эффективность применения селективных ингибиторов ЦОГ-2 у женщин с первичной дисменореей. Результаты исследования показали положительное влияние селективных ингибиторов ЦОГ-2 на степень болевого синдрома и психоэмоциональное состояние женщин при комплексной терапии данной патологии.

Дана оценка результатов использования локальной гормональной внутриматочной системы "Мирена" у женщин репродуктивного возраста с гиперплазией эндометрия на фоне аденомиоза. Установлены положительные тенденции, обусловленные снижением объема менструальной кровопотери, нормализацией менструального цикла, снижением уровня болевого индекса, положительной динамикой функционального состояния матки. Полученные результаты свидетельствуют об улучшении физического и психического здоровья женщин и повышении качества их жизни.

Представлены результаты многокомпонентного исследования гомеостаза у женщин с обострением хроническою сальпингоофорита. На основании лабораторных и функциональных методов исследования разработан комплексный дифференцированный лечебно-профилактический метод лечения воспалительных заболеваний придатков матки и профилактики репродуктивных осложнений с применением препарата "Дистрептаза".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.760.53-5

Рубрики:

Неправильне розташування жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати обстеження 119 жінок з гіперпластичними процесами ендометрія. Доведено інформативність гістероскопії на тлі результатів ультразвукового і гістологічного досліджень. Показано, що впровадження гістероскопії в діагностичний алгоритм дозволяє раціонально визначити тактику й етапність ведення хворих, методи лікування (консервативний, хірургічний) і проводити диспансерне спостереження за жінками репродуктивного віку.

Приведены результаты исследований, свидетельствующие об эффективности предложенной методики ведения послеоперационного периода у женщин после хирургического лечения прогрессирующей трубной беременности лапароскопическим доступом. Предложенная методика позволила снизить риск развития послеоперационных инфекционных осложнений и вероятность возникновения спаечного процесса, что способствовало сохранению репродуктивной функции женщин.

Приведены результаты комплексного обследования и лечения 56 пациенток с первичной дисменореей. Данные объективизированы методом статистического и спектрального анализа вариабельности сердечного ритма с определением адаптационного потенциала. Изучено влияние применения ингибитора циклооксигеназы-2 Новиган на состояние женщин с первичной дисменореей. Результаты исследования показали позитивное влияние Новигана в комплексном лечении на степень болевого синдрома и психоэмоциональное состояние женщин с первичной дисменореей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.760.5-59

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Статья посвящена актуальным вопросам проблемы диагностики и лечения бактериального вагиноза (БВ), частота которого с каждым годом увеличивается. Особое значение приобретает выявление групп риска и путей передачи данного заболевания. Клиническое течение БВ может быть бессимптомным или с выраженными клиническими проявлениями. Диагностика БВ состоит из совокупности клинических и лабораторных методов исследования, наиболее информативным из которых является микроскопия влагалищного содержимого. Наиболее эффективной терапией БВ является двухэтапный метод с использованием антианаэробных препаратов совместно с антимикотиками и последующее назначение биопрепаратов. Высокая эффективность препарата Фунит производства компании "Nobel Ilac" позволяет рекомендовать его как препарат выбора в лечении БВ, осложненного кандидозным вульвовагинитом.

Приведены убедительные данные, свидетельствующие об эффективности предложенной схемы ведения послеоперационного периода у женщин, перенесших лапароскопическую операцию по поводу прогрессирующей внематочной беременности. Предложенная схема позволила снизить риск возникновения послеоперационных инфекционных осложнений, улучшить "психологический комфорт" послеоперационного периода за счет использования адекватного обезболивания и снизить риск возникновения спаечного процесса, что, в свою очередь, позволило улучшить репродуктивное здоровье женщин.

Проведено клинико-лабораторное обследование 70 женщин с рецидивирующим генитальным герпесом. Все пациентки были серопозитивны в отношении вируса простого герпеса 2 типа. Использование противовирусной терапии Вальтровиром в эпизодическом режиме (внутрь по 500 мг дважды в сутки в течение 5 дней) позволило добиться латентного состояния, сокращения частоты и продолжительности рецидивов, а также стойкой ремиссии генитальной герпесвирусной инфекции. Отмечена хорошая переносимость препарата Вальтровир, отсутствие побочных эффектов и индивидуальной непереносимости.