Наведено характеристики системи моніторингу якості підготовки учнів. Розглянуто завдання підготовчого етапу запровадження моніторингових досліджень щодо учнів і педагогів. Проаналізовано період практичного етапу (2006 - 2007 рр.). Проаналізовано досвід організації та результати моніторингу якості математичної освіти учнів ІV класу . Висвітлено труднощі та уроки проведення моніторингу. Акцентовано увагу на необхідності розвитку проблемного моніторингу. Виділено три аспекти якісної системи моніторингу та зовнішнього оцінювання якості освіти.

Акцентовано увагу на організаційному, методичному та технологічному забезпеченні проведення зовнішнього незалежного оцінювання Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти. Наведено показники рівня навчальних досягнень учнів, статистичні характеристики результатів тестування з української мови та літератури випускників Волинської області.

Визначено основне завдання сьогодення, яким є забезпечення високоякісної освіти на всіх етапах та рівнях. Висвітлено інформацію про засоби вимірювання навчальних досягнень міжнародної педагогіки. Розглянуто мету та завдання міжнародного дослідження ТІМSS (міжнародне дослідження якості математичної та природничо-наукової літератури). Охарактеризовано міжнародну програму PISA (міжнародна програма оцінки знань та умінь учнів за напрямками "грамотність читання", "математична грамотність", "природничо-наукова грамотність"), її мету, зміст, методи та напрямки. Досліджено міжнародну програму PIRLS, яка займається вивченням якості читання та розуміння тексту. Зазначено, що це оцінювання охоплює лише три предмети у початковій школі - читання, математику та природничі науки. Подано приклади завдань міжнародного моніторингу PISSA, PIRLS.

Висвітлено питання про правильність визначення оцінки за результатами проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), адже оцінка повинна бути справедливою та інформаційною, оскільки є основою для рішення про зарахування абітурієнта до ВНЗ. Розглянуто обробку результатів тестування, яке проходить декілька етапів: ідентифікацію учасників тестування та їх відповідей; розрахунок тестових балів; конвертацію результатів тестування у шкали оцінювання (подано алгоритм побудови таблиці переведення тестових балів в оцінку за шкалою 100 - 200 балів); контроль можливих порушень.

Розкрито основні поняття і категорії тестування: метод вимірювання, інструментарій вимірювання, процедура вимірювання і процедура оцінювання. Розглянуто питання формування тесту та його специфікацію. Зосереджено увагу на тестових завданнях та їх форматах, а саме: закритих тестових завданнях і їх форматах (найбільш уживаних форматах вибіркового типу; форматах завдань, які рекомендують застосовувати лише для поточного оцінювання, неформального тестування або самоконтролю); відкритих тестових завданнях, які поділяють на завдання з пропусками, завдання на доповнення, завдання з короткою відповіддю та завдання з відповіддю у формі структурованого есе. Подано технологію створення тестів, зокрема наголошено на важливості етапу написання варіантів відповіді, серед яких принаймні одна правильна, або найкраща, решта - дистрактори - є неправильними. Наведено приклади ключових запитань для створення тестових завдань для перевірки навчальних досягнень різних когнітивних рівнів.