Проаналізовано романтичну архітектуру як протест офіційній класичній архітектурі. Зазначено в кінці ХVІІ - на початку ХІХ ст. на теренах України неоготика була явищем невипадковим. Європейський літературний, науковий, філософський потенціал надихав дворянство звертатися до досить незвичайних і нетрадиційних форм архітектури.

Проанализована романтическая архитектура как протест официальной классицистической архитектуре. Появление в конце XVIII - начале ХІХ в. на землях Украины неоготики было явленим не случайным. Европейский литературный, научный, философский потенциал вдохновлял дворянство обращаться к не совсем обычным и нетрадиционным формам архитектуры.

Author analyses Romantic tendency of Neogothic architecture wich was a protest on the official Classic architecture. Appearing of Neogothic in the and of the XVIII and beginning of the XIX century on the territory of Ukraine was not accidentally. European literary, scientific and philosophical potential inspired the nobility to turn to nontraditional forms of architecture.

Проаналізовано процеси становлення українського храму. Вказано на недостатню увагу до світоглядної системи сакральних споруд і пов'язаної з нею об'ємно-конструктивної системи. Наголошено на необхідності більш досконалого вивчення архітектурної спадщини України, зокрема Черкаського регіону, як основи розвитку сакрального потенціалу загалом.

Проанализированы процессы становления украинского храма. Указано на недостаточное внимание к системе мировоззрения сакрального сооружения и тесно связанной с ней объемно-конструктивной системе. Подчеркнуто необходимость улучшения изучения архитектурного наследия Украины, в частности Черкасского региона, как основы для дальнейшего развития сакрального потенциала в целом.

Author analyzes the process of Ukrainian temple formation. Article deals with on insufficient attention to the world view system to sacral construction and volume-constructive structures, connected with it. Author advises to improve Ukraine's culturalheritage studying, particularly. Cherkasy Region as a bases for further architectural potential development in general.

Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

З'ясовано проблеми охорони та використанння архітектурної спадщини на сучасному етапі в Україні. Виявлено пам'ятки історико-архітектурної спадщини Черкащини як бази для формування архітектурного потенціалу (АП). Розроблено та науково обгрунтовано принципи структурування середовищ з АП. Визначено стратегії функціонування АП за сучасних соціокультурних та економіко-політичних умов Черкащини. Виявлено історико-культурні зони (ІКЗ), які формуються на базі АП даного історичного регіону. З застосуванням теоретичних принципів структурування середовищ з АП розроблено типологію ІКЗ. Запропоновано комплексний підхід щодо охорони, регенерації та використання АП у контексті розвитку ІКЗ історичного регіону Черкащини, на підставі якого можливе коригування та створення нових державних, муніципальних комплексних програм.

Розглянуто творчий досвід видатного українського колориста першої третини XX ст. Ф. Г. Кричевського, який акумулював інноваційні практики європейського модерну 1870 - 1910-х рр. через засвоєння особливостей французького ар-нуво та віденського сецесіона. Імпресіонізм, символізм і постімпресіонізм, започатковані на тлі загальноєвропейської кризи позитивізму та натуралізму, презентували альтернативні антиакадемічні тенденції, що впровадили новий ірраціонально-суб'єктивний погляд на мистецтво. Ці передові тенденції межі ХІХ - ХХ ст. виявилися світоглядним "перехрестям" майбутніх шукань Ф. Кричевського на шляху опанування природи синтезу, що стала невід'ємною складовою його постімпресіоністичної практики кінця 1920 - початку 1930-х рр. Основну увагу акцентовано на проблемі синтезу мистецтв у практиці Ф. Кричевського 1913 - 1928 рр., усвідомлення якого дозволило українському колористові віднайти власний живописно-пластичний код синтетизму та впровадити його в постімпресіоністичні шукання 1930-х рр.