У дослідах на 48-ми самцях білих нелінійних щурів з масою тіла 0,14 - 0,20 кг з'ясовано вплив багаторазового введення тіотриазоліну на вміст загальної, позаклітинної, внутрішньоклітинної, інтерстиційної води у всьому організмі і вміст води та іонів натрію у внутрішніх органах: серці, печінці, нирках, скелетних м'язах. Встановлено, що введення тіотриазоліну впродовж 7-ми діб викликає зниження об'єму позаклітинної рідини за рахунок зменшення інтерстиційного сектора в 1,2 рази, що зумовлює протинабрякову дію цього препарату. Тіотриазолін зменшує вміст води в печінці та іонів натрію в тканинах серця і печінки в 1,2 і 1,4 рази відповідно.

В опытах на 48-ми самцах белых нелинейных крыс массой тела 0,14 - 0,20 кг изучено влияние многократного введения тиотриазолина на содержание общей, внеклеточной, внутриклеточной, интерстициальной воды в целом организме и содержание воды и ионов натрия во внутренних органах: сердце, печени, почках, скелетных мышцах. Показано, что введение тиотриазолина в течение 7-ми суток вызывает снижение объема внеклеточной жидкости за счет уменьшения интерстициального сектора в 1,2 раза, что обусловливает противоотечный эффект этого препарата. Тиотриазолин уменьшает содержание воды в печени и ионов натрия в тканях сердца и печени в 1,2 и 1,4 раза соответственно.

The effect of multiple thiotriazoline administration on the content of the total extracellular, intracellular, interstitial water in the whole organism and the content of water and sodium ions in the internal organs: the heart, the liver, the kidneys,the skeletal muscles, has been studied in the experiments with 48 males of white non-lineal rats weighing 0,14 - 0,20 kg. Thiotriazoline administration in the course of 7 days has been shown to cause the reduction of the extracellular fluid due to the decrease of interstitial sector in 1,2 times, which gives an anti-edematous effect of this medication. Thiotriazoline reduces the water content in liver and sodium ions in cardio and hepatic tissues in 1,2 and 1,4 times respectively.

З'ясовано механізми впливу тіотриазоліну на стан іоно-волюмо-кислоторегулювальних функцій нирок та основні параметри водно-електролітного обміну. Дослідження проведено на щурах за різної гідратації організму, тривалості введення препарату, стану нейрогуморальних механізмів регуляції водно-сольового гомеостазу. Доведено, що тіотриазолін проявляє м'яку сечогінну дію, збільшує екскрецію іонів натрію, калію, активних іонів водню, титрованих кислот завдяки зростанню швидкості клубочкової фільтрації, зменшенню процесів реабсорбції в ниркових канальцях під час активації в нефроні механізмів гломеруло-тубулярного, канальцево-канальцевого балансів і тубуло-гломерулярного зворотного зв'язку. Встановлено, що ренальні ефекти тіотриазоліну більш виразні за умов курсового застосування, збільшення рідини та NO(II) в організмі, а також зниження мінералокортикоїдної активності. Зазначено, що тіотриазолін активує волюморегулювальну функцію нирок, збільшує натрійуретичну активність плазми крові і синтез (активацію) натрійуретичного гормону. Виявлено, що препарат зменшує об'єм позаклітинної (інтерстиційної) рідини, істотно не впливає на вміст води, іонів натрію та калію в тканинах. Встановлено підвищення протеолітичної (колагенолітичної) та фібринолітичної активності тканин нирок, серця, печінки. Зазначено, що нагромадження і розподіл тіотриазолу в тканинах залежить від тривалості його застосування.

В дисертації обгрунтовано біохімічні механізми дії настоянки ехінацеї пурпурової на стан оксидантної та антиоксидантної систем організму за умов норми і при експериментальній патології (ерозивно-виразкове ураження гастродуоденальної зони та токсичний гепатит). Дія препарату направлена на нормалізацію активності ферментів антипероксидного захисту організму і стабілізацію клітинних мембран. Встановлено, що настоянка ехінацеї пурпурової спроможна ефективно гальмувати радіаційно-індуковані процеси пероксидного окислення ліпідів і її використання зумовлює позитивний коригуючий ефект щодо основних показників антиоксидантної системи. Біологічна ефективність препарату в знешкодженні продуктів пероксидації і їх токсичних метаболітів, стабілізації стану антиоксидантної системи організму обумовлена біологічно активними речовинами, які входять до його складу.

В экспериментах на белых крысах изучено влияние однократного применения тиотриазолина на показатели функции почек при глицероловой острой почечной недостаточности. Показано, что в условиях данного модельного патологического процесса тиотриазолин владеет нефропротекторными свойствами, что проявляется в восстановлении диуреза, скорости клубочковой фильтрации, уменьшении степени протеинурии и улучшении ионорегулирующей функции почек.

Отмечено, что одним из защитных механизмов при заболеваниях печени является развитие воспалительной реакции. Воспаление в печени сопровождается нарушением мембранной проницаемости. Растительные полифенольные соединения способны ослаблять и даже устранять экссудативный компонент воспалительной реакции. Наличие в составе капсул "Гепафисан" растительных полифенолов стало обоснованием для изучения противовоспалительных свойств препарата на моделях каррагенинового и зимозанового отека. Результаты исследования позволяют предположить, что в основе противовоспалительного действия капсул "Гепафисан" лежит антилипоксигеназный механизм.

Капсулы "Гепафисан" - новый растительный препарат, презентуется как перспективное лекарственное средство для лечения острых и хронических патологий гепатобилиарной системы. Цель работы - установить терапевтическую эффективность исследуемого препарата на модели хронического гепатита у крыс, вызванного комбинированным введением этанола и тетрахлорметана. Установлено выраженное гепатопротекторное действие капсул "Гепафисан" в дозе 108 мг/кг, которое значительно превосходит эффективность капсул "Гепабене".

Викладено молекулярні основи та прояви токсичного ураження організму. Розглянуто морфологічну характеристику печінки та нирок щурів під час інтоксикації тетрахлорметаном. Досліджено стан вільнорадикального окиснення ліпідів і білків та антиоксидантної системи у нирках щурів за умов різної тривалості світлового періоду дня та дії мелатоніну, настоянки ехінацеї пурпурової, їх сумісного введення. Наведено морфологічну характеристику нирок щурів під час інтоксикації тетрахлорметаном та дії мелатоніну, настоянки ехінацеї пурпурової, їх сумісного введення.

Розглянуто базові принципи побудови інформаційної системи, основне призначення якої - створення післяпродажної підтримки в експлуатації авіаційних двигунів. Для цього запропоновано об'єднання інформаційного поля навколо конкретного екземпляра авіаційного двигуна у вигляді електронного формуляра цього двигуна. Цей підхід є життєво необхідним для виживання авіадвигунобудівного підприємства за сучасних умов ринкової економіки, особливістю якої є глобалізація виробництва, поєднана з намаганням задовольнити потреби кожного конкретного споживача та можливістю якомога швидше реагувати на зміну потреб окремих груп споживачів за одночасного зниження витрат на розробку нової техніки.

Мета роботи - вивчити фармакологічної активності гранул "Полігербагастрин" на моделі хронічного експериментального гепатиту у білих щурів у порівнянні з таблетками "Силібор". Встановлено гепатопротекторну дію досліджуваних гранул, які за антиоксидантною та жовчовидільною активністю мають перевагу перед препаратом порівняння.

Наведено інформацію про нетрадиційний спосіб забезпечення початкової професійно-педагогічної підготовки молодих викладачів, аспірантів, магістрантів, започаткований у Буковинській державній медичній академії, де впродовж двох років функціонує школа молодого викладача. Висвітлено основні завдання, організацію роботи цієї школи. Охарактеризовано форми та методи навчання, проаналізовано ефективність її діяльності та перспективи.

Викладено патогенетичне обгрунтування застосування пилку квіткового (ПК) у хворих на остеоартрит літнього та старечого віку шляхом впливу на глутатіонову антиоксидантну систему організму (ГАОС). Доведено значний позитивний вплив компонентів ПК на вміст відновленого глутатіону й активність ферментів ГАОС, що проявлялося покращанням якості життя хворих, зменшенням інтенсивності ознак суглобового синдрому.

В експерименті на білих щурах і мишах вивчено захисний вплив препаратів кверцетину - водорозчинного корвітину та ліпосомального ліпофлавону - на функції нирок за різних моделей гострої ниркової недостатності (ГНН). Препарати вводили одноразово внутрішньоочеревинно в дозі 8 мг/кг через 40 хв після моделювання патології нирок. Доведено, що препарати кверцетину проявляють захисну дію на організм щурів за різних моделей ГНН, подовжуючи тривалість життя тварин і запобігаючи морфологічних змін у нирках.

Суммированы результаты двадцатилетних экспериментальных исследований кафедры фармакологии Буковинского государственного медицинского университета по влиянию кардиоваскулярных лекарственных средств (диметилксантины, антагонисты ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, антагонисты кальция и метаболитотропные препараты) на функциональное состояние почек. На фоне водного диуреза в условиях длительного (7 дней) введения препаратов определен наиболее выразительный диуретический эффект в ряду - эуфиллин >> ксантинола никотинат = даларгин >> тиотриазолин >> дилтиазем >> корвитин; натрийуретический - эуфиллин >> ирбесартан >> ксантинола никотинат >> эналаприл >> даларгин >> тиотриазолин >> дилтиазем; калийуретический - ирбесартан >> даларгин >> тиотриазолнн >> ксантинола никотинат >> эуфиллин >> дилтиазем >> эналаприл.

Викладено результати п'ятирічного наукового пошуку щодо механізмів забезпечення циркадіанних ритмів фізіологічних функцій органів, зокрема, нирок. За допомогою світлооптичних, електронно-мікроскопічних, біохімічних, імуногістохімічних методів доведено, що структури досліджених органів та їх функції чітко підпорядковані тривалості фотоперіоду. Пригнічення активності шишкоподібної залози (цілодобове освітлення) спричиняє десинхроноз структури нейронів супрахіазматичного ядра (СХЯ) та синтезу білка c-Fos. Порушення добового ритму пейсмекера (СХЯ) і синтезу мелатоніну зумовлено зміною ритму активності секретоутворювальних клітин шишкоподібної залози. Фотоперіодична дезінтеграція супроводжується поширенням процесу, крім СХЯ та шишкоподібної залози, і на нейрони гіпокампа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.11-525

Рубрики:

Гепатити

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто структурну схему системи матеріально-технічного забезпечення експлуатації двигунів в авіапідприємствах, які задіяні для ліквідації надзвичайних ситуацій. Показано відміну побудови таких систем від загальноприйнятих у цивільній авіації. Розглянуто базові методи аналізу їх ефективності залежно від схеми поповнення складів запасними частинами. Враховуючи особливості вирішення завдання для конкретної схеми реалізації матеріально-технічного забезпечення, запропоновано застосування різних форм повного заміщення в логічній функції працездатності системи матеріально-технічного забезпечення.

Наведено результати вивчення впливу гранул полігербагастрин на функціональний стан гепатоцитів та жовчовидільну функцію печінки білих щурів за умов гострої інтоксикації тетрахлорометаном. Актуальність обраного напрямку досліджень зумовлена поширеністю та стійким зростанням захворюваності на різноманітні гепатопатії, зокрема тих, що зумовлюються метаболічними порушеннями, прийомом етанолу, лікарських засобів та впливом на організм інших токсичних речовин. Це спонукає до пошуку ефективних та безпечних препаратів гепатотропної дії, спрямованої на відновлення функціональної активності гепатоцитів, підвищення їх стійкості до пошкоджуючих впливів. Об'єктом дослідження - оригінальний комбінований фітопрепарат - гранули полігербагастрин, розроблений вченими НФаУ, до складу якого введено нативні порошки квіток цмину, кукурудзяних стовпчиків, трави хвоща, трави споришу, насіння гіркокаштану, коріння солодки і пшеничні висівки. За результатами проведеного експериментального дослідження можна зробити висновок, що за більшістю вивчених функціональних і біохімічних показників за умов аналогічних дослідів застосування гранул полігербагастрин виявилось ефективнішим, ніж застосування препарату порівняння таблеток силібор 35 в 1,1 - 1,3 разу. Критеріями лікувальної ефективності оригінального фітопрепарату є нормалізація маркерних показників цитолізу (активність АлАТ), запалення (активність ЛФ), відновлення жовчовидільної функції печінки, покращання загального стану тварин. Загалом, гепатозахисна дія гранул полігербагастрин реалізується за рахунок мембраностабілізувальної, антицитолітичної, протинабрякової, протизапальної, жовчогінної та антилітогенної дії комплексу біологічно активних речовин, які входять до складу рослинної сировини. Одержані результати є експериментальним обгрунтуванням доцільності подальшого фармакологічного вивчення оригінальної фітокомпозиції у формі гранул полігербагастрин як ефективного та безпечного гепатопротекторного засобу.

Висвітлено результати організації та функціонування навчально-практичних центрів первинної медико-санітарної допомоги Буковинського державного медичного університету та їх роль у додипломній та післядипломній підготовці сімейних лікарів.

У 48-ми дітей із аденоїдними вегетаціями II - II ступеня і ексудативним отитом проведено визначення ефективності тимпанотомії та терапії топічними стероїдами в доповнення до хірургічного видалення аденоїдних вегетацій. Оцінка результатів лікування через 10 днів після хірургічних втручань показала, що одночасне проведення тимпанотомії і аденотомії сприяло більш швидкому відновленню функцій середнього вуха у порівнянні з аденотомією, водночас призначення топічних стероїдів не впливало на швидкість відновлення функцій слухової труби. Через місяць після хірургічного лікування повторний розвиток приглухуватості відмічений у 35,4 % дітей, нагромадження ексудату в барабанній порожнині - у 12,5 %. У дітей, лікування котрих полягало виключно у проведенні аденотомії, частота виявлення ексудату в середньому вусі становила 25 %. Оцінка результатів відновлення слухової функції через місяць після хірургічних втручань показала однакову ефективність місцевого вживання топічних стероїдів і тимпанотомії. Виконання лише аденотомії виявилося недостатнім для повноцінного відновлення слухової функції.

Визначено ефективність часткового видалення піднебінних мигдаликів під час лікування хронічного тонзиліту (ХТ) в дітей. Оцінено результати лікування 73-х дітей, хворих на ХТ і гіпертрофію мигдаликів глотки. З них у 27-ми випадках виконали аденотонзилотомію, у 24-х - аденотонзилектомію, у 22-х - аденотомію. Не доведено переваг аденотонзилектомії перед аденотонзилотомією. Не виявлено різниці між частотою гострих бактеріальних фарингітів (більше 2-х епізодів за рік у 29,6 % і 25 %), частотою ідентифікації beta-гемолітичного стрептокока в ротоглотці (11,1 % і 12,5 %), показників ревмопроб після аденотонзилотомії та аденотонзилектомії відповідно. Водночас за результатами визначення інтенсивності болю, тривалості терапії анальгетиками, терміну відновлення фізичної активності тонзилотомія суттєво легше переносилася пацієнтами.