Отмечено, что карциноматоз брюшной полости (КБП), являющийся следствием прогрессии опухолей органов брюшной полости и яичника, характеризуется плохим прогнозом. Несмотря на улучшение методов химиотерапии (ХТ) и хирургической техники, результаты лечения больных остаются неудовлетворительными. Учитывая эффективность применения гипертермии (ГТ) в комбинированном лечении ряда злокачественных опухолей, предложено совместить ГТ с ХТ, в частности использовать внутрибрюшную химиогипертермическую перфузию (ВБХГП). В целях совершенствования метода предложено комбинировать ВБХГП с циторедуктивной операцией (ЦО) для профилактики развития перитонеальных метастазов и их лечения. В 1995 г. процедура перитонэктомии описана как новый агрессивный хирургический метод в лечении больных с КБП. В настоящее время проводится ряд рандомизированных клинических исследований для установления эффективности предложенного комбинированного воздействия и разработки показаний к его оптимальному клиническому применению. Согласно полученным результатам сделан вывод, что ЦО в комбинации с непосредственно выполняемой после нее ВБХГП является агрессивным воздействием. Несмотря на высокую частоту ряда осложнений, эта комбинация эффективна при лечении больных с КБП. Установлено, что комбинация ЦО и ВБХГП - безопасное и практически выполнимое воздействие, при котором число и выраженность осложнений не перевешивают конечный лечебный эффект. ВБХГП в сочетании с ЦО является эффективным методом лечения больных с КБП. Расширение и проведение III фазы клинических испытаний необходимо для оптимизации лечебной процедуры и оценки ее влияния на выживаемость больных.

Представлены результаты лечения больных карциноматозом брюшной полости (КБП) с применением циторедуктивной операции (ЦО), перитонэктомии (ПЭ) и внутрибрюшной химиогипертермической перфузии (ВБХГП). У 56 больных с КБП выполнено ЦО-удаление первичной опухоли с ПЭ (удаление участков брюшины с отсевами опухоли) и последующей интраоперационной ВБХГП митомицина и/или цисплатина. Послеоперационные осложнения развились у 28,6 % больных, послеоперационная летальность составила 1,8 %. 2-летняя выживаемость отмечена у 79 % больных, которым выполнили полную (R0) и у 44,7 % - неполную ЦО (R1). Данная агрессивная методика лечения больных КБП дает возможность получить обнадеживающие результаты лечения у пациентов со столь тяжелой онкологической патологией.

Представлены результаты анализа частоты развития послеоперационных осложнений и летальности после проведения внутрибрюшной химиогипертермической перфузии и циторедуктивной операции у больных карциноматозом брюшной полости с первичными опухолями различного происхождения.

Сформульовано філософсько-методологічні підходи до дослідження мультикультурної освіти в Україні та актуалізовано проблематику, пов'язану з реалізацією мультикультурних політичних проектів. Звернено увагу на багаторівневе змістове наповнення категорій "мультикультуралізм", "трансгресія" як вихід за межі культурної традиції та подолання етнокультурних і конфесійних меж, творення конструктивно-комунікативного простору створення майбутнього. Проаналізовано досвід американської системи мультикультурної освіти, відзначено українські особливості міжкультурних стосунків, а саме: взаємовідносини мов і культур, представники яких живуть в Криму; проблема якості освіти, плагіату, складності існуючих європейських політичних практик, досвід реалізації мультикультурної політики на прикладі швейцарської моделі. Осмислено практичні проблеми мультикультурного розвитку.

Сформулированы философско-методологические подходы к исследованию мультикультурного образования в Украине и актуализирована проблематика, связанная с реализацией мультикультурных политических проектов. Обращено внимание на многоуровневое смысловое наполнение категорий "мультикультурализм", "трансгрессия" как выход за пределы культурной традиции и преодоление этнокультурных и конфессиональных границ, создание конструктивно-коммуникативного пространства созидания будущего. Проанализирован опыт американской системы мультикультурного образования. Отмечены украинские особенности междукультурных отношений, а именно: взаимоотношения языков и культур, представители которых живут в Крыму, проблема качества образования, проблема плагиата, сложности существующих европейских политических практик; опыт реализации мультикультурной политики на примере швейцарской модели. Осмысленны практические проблемы мультикультурного развития.

The theoretical and methodological problems of multiculturalism, the realization of multicultural political projects which generate the realization of multicultural political projects which generate the global context for making of the contemporary educational strategies were examined during discussion. The participants of the round table have paid special attention to analysis of experience of American multicultural education's system, Ukrainian peculiarities of cross-cultural relations, complexities, and diversities of European political practices. The search of philosophical bases for comprehension of arising practical problems of the multicultural development was a subject of debate as well.

У межах проведення дослідження інформаційно-психологічного впливу, який доноситься до людей через продукцію ЗМІ, надано визначення терміну «інформаційно-психологічний вплив», виокремлено його види (психогенний, нейролінгвістичний, психоаналітичний, психотронний, психотропний) та визначено особливості та причини впливу інформаційно-психологічних факторів на формування у особистості емоції страху. Показано, що створення продукції ЗМІ з використанням в її змісті трьох категорій подразників, що викликають реакцію страху - різного роду погрози та каліцтва, спотворення природних форм, сприйняття небезпеки та страху через досвід інших людей, - дозволяє впливати на людей і викликати у них емоції страху. Додатковими критеріями ефективності виробництва інформаційної продукції лякливого змісту є рівень когнітивного розвитку та вік. Відзначено, що використання продукції ЗМІ, яка викликає негативні емоції, зокрема емоції страху, має бути піддано суворій громадській критиці. Проте в деяких областях залякування може бути використане як метод для запобігання антисоціальних дій. Визначено перспективи подальших досліджень.

В рамках проведения исследования информационно-психологического воздействия, которое доносится до людей через продукцию СМИ, дано определение термина «информационно-психологическое воздействие», выделены его виды (психогенный, нейролингвистический, психоаналитический, психотронный, психотропный) и определены особенности и причины влияния информационно-психологических факторов на формирование у личности эмоции страха. Показано, что создание продукции СМИ с использованием в ее содержании трех категорий раздражителей, вызывающих реакцию страха – разного рода угрозы и увечья, искажения естественных форм, восприятие опасности и страха через опыт других людей, – дает возможность влиять на людей и вызвать у них эмоции страха. Дополнительными критериями эффективности производства информационной продукции пугающего содержания являются уровень когнитивного развития и возраст. Отмечено, что использование продукции СМИ, которая вызывают негативные эмоции, в частности эмоции страха, должно быть подвергнуто суровой общественной критике. Однако в некоторых областях запугивание может быть использовано в качестве метода для предотвращения антисоциальных действий. Определены перспективы дальнейших исследований.

Features of informational and psychological factors influence on the formation of individual's emotion of fear is analyzed the role of means of mass communication in this process, cognitive, age and gender conditions of their successfulness and also a historical experience of their application are determined. In the content of means of mass communication there are three categories of provocative that cause the reaction of fear, they are threat and mutilation, deformation of natural forms, perception of fear through other people's experience. Consideration and application of these points by creating information production gives an opportunity to influence people and cause their emotions of fear. The additional criteria of effectiveness of media production of frightening content are the level of cognitive development and age. Using mass media products that cause negative emotions, for example, emotions of fear, needs a severe public critics. Nevertheless, there are some areas where frightening can be used as a method for preventing antisocial actions.

Лікування хворих на інтраперитонеально дисемінований рак залишається одним із найскладніших розділів клінічної онкології. Висвітлено новітні підходи до лікування таких пацієнтів з використанням циторедуктивних операцій, гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії та системної хіміотерапії. Застосування комбінованого лікування демонструє сьогодні оптимістичні результати та надає змогу досягнути довготривалих термінів виживаності у пацієнтів даного профілю.

Розглянуто інтелектуальні здібності підлітків в ударних видах єдиноборств, які виступають факторами успішності у діяльності. Розкрито поняття: інтелект, інтелектуальні здібності, когнітивні процеси. Визначено вимоги до інтелектуальної підготовки спортсменів, види інтелектуальних здібностей. Виділено психофізичні особливості діяльності спортсмена-підлітка в ударних видах єдиноборств. Розроблено схему вимог до підготовки спортсмена-підлітка в ударних видах єдиноборств. Інтелект розуміється як загальна здатність до пізнання і вирішення проблем, що обумовлює успіх у будь-якій діяльності і лежить в основі інших здібностей. Зазначено, що інтелектуальні здібності поєднують у собі показники розвиненості когнітивних процесів: мислення, сприйняття, уваги, пам'яті. Визначено головні психофізичні особливості спортсмена в ударних видах єдиноборств: швидкість та сила удару, почуття дистанції, почуття часу, орієнтування у ринзі (на татамі), почуття положення тіла, почуття свободи рухів, відчуття удару. Встановлено, що інтелектуальні здібності підлітків в ударних видах єдиноборств впливають на успішність у різних видах підготовки: фізичній, психологічній, теоретичній, тактико-технічній.

Рассмотрены интеллектуальные способности подростков в ударных видах единоборств, которые выступают факторами успешности в деятельности. Раскрыты понятия: интеллект, интеллектуальные способности, когнитивные процессы. Определены требования к интеллектуальной подготовке спортсменов, виды интеллектуальных способностей. Выделены психофизические особенности деятельности спортсмена-подростка в ударных видах единоборств. Разработана схема требований к подготовке спортсмена-подростка в ударных видах единоборств. Интеллект понимается как общая способность к познанию и решению проблем, обусловливает успех в любой деятельности и лежит в основе других способностей. Отмечено, что интеллектуальные способности сочетают в себе показатели развитости когнитивных процессов: мышления, восприятия, внимания, памяти. Определены главные психофизические особенности спортсмена в ударных видах единоборств: скорость и сила удара, чувство дистанции, чувство времени, ориентирование на ринге (на татами), чувство положения тела, чувство свободы движений, чувство удара. Установлено, что интеллектуальные способности подростков в ударных видах единоборств влияют на успешность в разных видах подготовки: физической, психологической, теоретической, тактико-технической.

Teenage athlete’s intellectual abilities as success factor in striking martial arts were considered in the paper. The definitions of such notions as intelligence, intellectual abilities and cognitive processes were provided. The requirements to athletes’ mental training and types of their intellectual abilities were determined. The list of requirements to teenage athletes training in striking martial arts was worked out. It was noted that intellectual abilities are of great importance in the activity of teenage athletes in striking martial arts; they are considered to be as a success factor.

Однією з найпоширеніших проблем, що призводить до інвалідизації дітей різного віку в усьому світі, є порушення зору. Науковці констатують, що в Україні проблеми з зором різного ступеня тяжкості мають 20 % дітей. У більшості випадків у дітей дисфункція зорового аналізатора пов'язана з порушенням функції очей, а не їх вадами. Мета дослідження - аналіз показників фізичного розвитку дітей із вадами зору. Методи дослідження - теоретичні (аналіз наукової та методичної літератури, теоретичний аналіз та узагальнення, системний аналіз), педагогічні (експеримент, обстеження), математичні. Результати наукового дослідження засвідчили, що значення показника маси тіла досліджуваних коливалися в діапазоні від 30,8 кг до 72,1 кг із середнім значенням у точці 47,87 кг і стандартним відхиленням - 11,71 кг (47,87 +- 11,71). Довжина тіла досліджуваних варіювала в межах від 144,5 см до 165 см і в середньому становила (155,61 +- 6,40) см. Показник обводу грудної клітки під час вдиху розподілений у діапазоні від 66 до 96 см із середнім значенням (81,14 +- 8,25) см, на видиху - від 62 см до 93 см із середнім значенням (77,43 +- 8,51) см. У ході наукового дослідження отримано дані, які констатують, що в дітей 10 - 11 років із порушеннями зору виявлено певні перевищення маси тіла, обводу грудної клітини та низьку екскурсію між вдихом і видихом. Припускається, що такі показники можуть характеризувати малорухливий спосіб життя досліджуваних і недостатність фізичної активності протягом дня внаслідок зорової депривації.