Розглянуто питання етіології, патогенезу, діагностики та сучасні погляди на лікувальну тактику лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку. Представлено нову концепцію патогенетичних механізмів розвитку цієї патології на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу, мікробіоценозу, вірусного інфікування, гормонального та імунного гомеостазу, анатомо-функціональних, морфологічних, імуногістохімічних, ультраструктурних особливостей лейоміоми матки, генетичних досліджень. Окреслено нові підходи до тактики лікування в залежності від виду лейоміоми матки, її локалізації та розмірів. Розроблено поетапну систему персоніфікованого підходу лікувальних заходів у жінок з лейоміомою матки.

Як характерно для будь-якої нової концепції, процес стандартизації Інтернету речей пішов по шляху від осмислення архітектури мережі, вимог і можливостей "речей" і способів їх застосування до конкретних технологій, що дають змогу організувати в Інтернеті речей безпосередню взаємодію "речей" один з одним і з пристроями та людьми із зовнішнього оточення. Розглянуто особливості діяльності основних організацій, залучених до стандартизації IoT на глобальному рівні, визначено технологічні, економічні та соціальні вигоди стандартів ISO, запропоновано варіант побудови топології для дослідження протоколів IoТ, яка відповідає архітектурі Інтернету речей.

Мета дослідження - вивчення стану грудних залоз (ГЗ) у жінок з лейоміомою матки (ЛМ) на тлі запальних захворювань статевих органів. На першому етапі досліджень проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 246 жінок з безплідністю та ЛМ на тлі запальних захворювань та з супутньою патологією ГЗ, які лікувалися у відділенні планування сім'ї та реабілітації репродуктивної функції ДУ "ІПАГ ім. академіка О. М. Лук'янової НАМНУ" у 2015 - 2019 рр. На другому етапі проведено скринінгове ультразвукове обстеження з виявлення патології ГЗ, яке виконували на 6 - 11-й день менструального циклу. Вираженість клінічних проявів дисгормональної дисплазії грудної залози (ДДГЗ) залежить від впливу найбільш значущих чинників ризику, які асоціюють із захворюваннями ГЗ: пізній репродуктивний вік, кількість невдало закінчених вагітностей (аборт, викидень), захворювання статевих органів, вік менархе, характер менструального циклу, його порушення та тривалість менструації, термін безплідності та періоду вигодовування, супутня соматична патологія, особливо захворювання печінки, щитоподібної залози, часті стреси та обтяжена спадковість. Заключення: висока частота поєднання ЛМ та ДДГЗ у жінок з безплідністю свідчить про необхідність своєчасної діагностики та адекватної корекції даної патології як одного із чинників розвитку захворювань ГЗ та найбільш раннього застосування методів реабілітації репродуктивної функції. Це сприятиме підвищенню ефективності лікування безплідності та профілактиці маткової та мамологічної патології.

Збільшення потужності вітроустановки при мінімальних конструкційних змінах завжди було пріоритетним напрямком досліджень у вітроенергетиці. Жорстка залежність потужності на валу ротора вітроустановки від аеродинамічних характеристик лопаті відомі і втілені в інженерні рішення. Електромашинна частина вітроустановки комплектується загальнопромисловим виконанням синхронних або асинхронних генераторами, переваги та недоліки застосування яких всебічно відомі. Встановлено, що відношення потужності в генераторному режимі до потужності машини в двигунному режимі, стає більше одиниці в залежності від числа пар полюсів та потужності машини. Робота присвячена визначенню підвищення потужності асинхронної машини в генераторному режимі за рахунок впливу на магнітний потік гранично припустимим зменшенням повітряного проміжку між статором і ротором. Використано вдосконалену методику розрахунку параметрів і характеристик асинхронних машин с коротко замкненим ротором на базі уточнених Т-подібних заступних схем. В таких заступних схемах в контурі намагнічування параллельно приєднані один змінний індуктивний опір, що пов'язаний з результуючим полем взаємоіндукції, та декілька змінних активних опорів, значення яких пов'язані із змінами основних та додаткових (поверхневих та пульсаційних) втрат в магнітопроводах статора і ротора. При розрахунках, що були проведені за даною методикою, повітряний проміжок був зменшений в межах 0,05 мм, але, не досягав гранично допустимого значення 0,25 мм. Потужність машини приймалась від 1,1 до 4,0 кВт, як найбільш доцільною для малих вітроустановок для умов нашої країни, з числом пар полюсів 1,2 т а 3. Порівняння результатів з відомими даними, для діапазону потужності 1,1 - 4 кВт показує збільшення коефіцієнта використання для: 2р = 2 до 7 %, 2р = 4 до 18 %, а для 2р = 6 до 23 %.

Надано результати дослідження можливостей застосування нейронних мереж (НМ) для розв'язання задачі визначення активного складу вітрової електричної станції (ВЕС) із врахуванням коефіцієнта ефективності кожної вітроелектричної установки (ВЕУ). Здійснено порівняльний аналіз отриманих результатів із відомими методами визначення активного складу ВЕС, такими як: метод динамічного програмування (МДП); МДП з обгрунтованим підвищенням заданого навантаження; модифікований МДП. Визначено переваги та недоліки використання кожного з досліджуваних методів, щодо можливості досягнення заданої потужності генерації за максимального коефіцієнту ефективності вибраних ВЕУ. Встановлено, що при використанні рекурентних НМ для розв'язання задачі визначення активного складу ВЕС, мінімальний лінійний коефіцієнт варіації різниці між потужністю, яку необхідно генерувати, та реальною потужністю визначеного активного складу ВЕС становить 2,7 %. За тих самих умов застосування інших відомих методів, зокрема модифікованого МДП, забезпечує досягнення цього параметра на рівні 0,05 %. При цьому час розв'язання задачі суттєво збільшується. Шляхом комп'ютерного моделювання встановлено, що за рівних умов час розв'язання задачі за допомогою НМ - 0,04 с, а за допомогою модифікованого МДП - 3,4 с. Отримані результати забезпечують можливість реалізації ефективних систем підтримки прийняття рішень при управлінні енергетичними потоками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1-5

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчення психоемоційного стану у жінок з безплідністю, яким було проведено хірургічне лікування на придатках матки у плановому та ургентному порядку. Було обстежено 120 жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним фактором безплідності та доброякісними утвореннями яєчників, позаматковою вагітністю, яким проведено органозберігальне оперативне втручання на придатках матки (основна група). У плановому порядку хірургічне лікування було проведено 76 (63,7 %) обстеженим основної групи (1-а група); в ургентному порядку хірургічне лікування було проведено 44 (36,7 %) пацієнткам основної групи (2-а група). Залежно від доступу - лапароскопію (ЛС) з використанням монополярної або біполярної електрохірургії було проведено у 54 жінок 1-ї групи та у 24 пацієнток 2-ї групи, а лапаротомію (ЛТ) - у 22 пацієнток 1-ї групи та у 20 - 2-ї групи. У контрольну групу увійшли 20 пацієнток з реалізованою репродуктивною функцією без наявності безплідності (3-я група). 20 жінок репродуктивного віку з безплідністю без оперативного втручання увійшли у групу порівняння (4-а група). Вивчено вплив хірургічного лікування на придатках матки у 120 жінок з безплідністю на психоемоційний стан залежно від плановості оперативного втручання. У жінок, яким було проведено хірургічне лікування в ургентному порядку, виявлено, що виражена депресивність і невротичні прояви тісно пов'язані з порушенням сну, зниженням настрою, плаксивістю, подразливістю. Заключення: через місяць після оперативного втручання виявлено зниження рівнів депресії, тривожності, нервозності, що свідчить про позитивні зміни у психічному стані пацієнток та покращання стану внутрішнього комфорту у результаті відновлення соматичного благополуччя, підвищення впевненості в собі. Це є результатом косметичного ефекту та органозберігального хірургічного лікування.

Мета дослідження - визначення причин і наслідків хірургічного лікування придатків матки у жінок із безплідністю. Обстежено 120 жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним фактором безплідності та доброякісними утвореннями яєчників, позаматковою вагітністю, яким проведено органозберігальне оперативне втручання на придатках матки в ургентному та плановому порядку. За результатами обстеження 76 жінкам основної групи (1-а група) хірургічне лікування проведено у плановому порядку, 44 пацієнткам основної групи (2-а група) хірургічне лікування проведено в ургентному порядку. Причинами хірургічного втручання у жінок із безплідністю на придатках матки в ургентному порядку була апоплексія яєчника, порушена позаматкова вагітність, у плановому порядку - доброякісні утворення яєчників, апоплексія яєчника, непорушена трубна вагітність. Виявлено погіршення показників оваріального резерву яєчників, який значною мірою залежить від плановості хірургічної терапії та супутнього обсягу оперативного втручання, та психологічну дезадаптацію більшості обстежених пацієнток, хірургічне лікування яким було проведено в ургентному порядку.

Проведены эксперименты по возбуждению гидродинамических потоков в сверхтекучем гелии при вынужденных колебаниях кварцевого камертона, погруженного в жидкость. Исследованы нелинейные колебания, которые возникают при увеличении вынуждающей силы и проявляются искажением формы резонансной амплитудно-частотной характеристики по сравнению с лоренцевыми кривыми, типичными для предельно малой силы. Нелинейные резонансные кривые описаны с использованием уравнения Дуффинга, параметры которого установлены при сравнении теоретического расчета с экспериментальными данными. Зависимость скорости колебаний ножек камертона от вынуждающей силы, установленная на основании уравнения Дуффинга, оказывается близкой к зависимости, ранее полученной для квазиламинарного течения He II и содержащей кубический по скорости вклад в силу взаимного трения, обусловленную рассеянием фононов на квантованных вихрях в турбулентном потоке.

Описаны современные взгляды на проблему воспалительных заболеваний шейки матки - цервицита с наличием эктопии, эрозии, эктропиона или без них. Сделан акцент на том, что развитие заболевания происходит вследствие двух причин: постоянное действие (персистенция) возбудителя - этиология воспаления; повышенная концентрация провоспалительных цитокинов - фактора некроза опухоли и интерлейкина-1 - патогенез воспаления. Цитокин-индуцированная активация и выход лейкоцитов из сосудистого русла приводит к повреждению тканей, развитию клинических проявлений воспаления, способствует хронизации процесса и возникновению рецидивов. Поэтому рациональная терапия воспалительных заболеваний шейки матки должна быть комплексной и включать в себя этиотропный и патогенетический компонент. При выборе этиотропной терапии следует учитывать возрастающую устойчивость возбудителей к основным актимикробным препаратам. При этом резистентность к нитрофуранам возникает крайне редко. Нифуратель (Макмирор Комплекс) - нитрофуран последнего поколения, единственный препарат данной группы для местного применения в гинекологии, обладает выраженным бактерицидным эффектом против широкого спектра возбудителей (бактерии, грибы, простейшие) и обеспечивает надежную эрадикацию микроорганизмов. В препарате Макмирор Комплекс в виде вагинального крема выраженный бактерицидный эффект нифурателя сочетается с высокой текучестью и выраженными адгезивными свойствами карбомерной основы крема, что обеспечивает надежное покрытие шейки матки и высокую концентрацию действующего вещества в очаге поражения. В качестве патогенетической терапии воспаления рекомендован бензидамина гидрохлорид (Тантум Роза) - единственное местное нестероидное противовоспалительное средство в гинекологии, которое обеспечивает мощное угнетение синтеза провоспалительных цитокинов - фактора некроза опухоли и интерлейкина-1 - уже на самых ранних этапах. Таким образом, комбинированная терапия Макмирор Комплекс вагинальный крем (нифуратель) и Тантум Роза (бензидамина гидрохлорид) осуществляет комплексное влияние на этиологию и патогенез заболевания, обеспечивает убедительное клиническое выздоровление и предупреждение рецидивов при воспалительных заболеваниях шейки матки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54 + Р715.3

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Хвороби піхви

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично узагальнено та вирішено важливу наукову проблему становлення професійної стресостійкості майбутніх фахівців соціономічних професій в руслі системного підходу. Доповнено й уточнено психологічний зміст наукового поняття «професійна стресостійкість». Обгрунтовано концепцію професійної стресостійкості таких фахівців соціономічних професій. Запропоновано теоретичні та прикладні підходи до її вивчення. Розроблено загальну концептуальну модель становлення професійної стресостійкості цих фахівців, компоненти якої функціонують як цілісна система, детермінуючи та взаємно доповнюючи один одного, що дає змогу встановлювати не тільки основні закономірності та механізми впливу на процес професійного становлення фахівця, а й визначати психологічні фактори й особливості стресостійкості фахівців професій типу «людина-людина», які утрудняють їх професійний та особистісний розвиток. Обґрунтовано методичне забезпечення діагностики професійної стресостійкості фахівців соціономічних професій. Поглиблено уявлення щодо впливу індивідних, особистісних і суб’єктно-діяльнісних властивостей на формування та ступінь прояву професійної стресостійкості у майбутніх фахівців соціономічних професій. Запропоновано психодіагностичний алгоритм прогнозування рівня професійної стресостійкості майбутніх фахівців цих професій із застосуванням методів регресійного аналізу. Розроблено програму розвитку професійної стресостійкості фахівців соціономічних професій та емпірично підтверджено її ефективність.

Проведены экспериментальные исследования коэффициента сопротивления квазиустойчивому ламинарному потоку сверхтекучего He II при колебаниях кварцевого камертона, погруженного в жидкость при температуре 140 мК. В результате анализа различных аддитивных вкладов в значение коэффициента сопротивления установлен вклад от процесса баллистического рассеяния фононов на квантованных вихрях сверхтекучего гелия при малых амплитудах колебаний ножек камертона, который при увеличении амплитуды этих колебаний и количества квантованных вихрей сменяется новым процессом. Показано, что наблюдаемые экспериментальные зависимости коэффициента сопротивления от скорости потока жидкости могут быть объяснены многократным рассеянием фононов, которое ранее в качестве диссипационного механизма не предлагалось. Построена зависимость эффективного сечения процесса многократного рассеяния фононов от скорости колебаний ножек камертона.

Запропоновано використовувати мережі термінів для визначення перспективних наукових напрямів досліджень і визначати терміни, які містяться на перетині мереж наукового колективу та загальних за галуззю в реферативній базі даних. Використання алгоритму представлено на прикладі аналізу мереж термінів із використанням наукових публікацій з фізики в базі даних Scopus наукового колективу Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Оваріальний резерв (ОР) - важлива складова частина репродуктивного потенціалу жінок, що полягає у можливості яєчників забезпечувати ріст повноцінних фолікулів, що містять здорові, здатні до запліднення яйцеклітини. Мета дослідження - вивчення особливостей ОР у жінок з безплідністю після органозберігальних операцій на органах малого таза. Обстежено 128 жінок з безплідністю та гіперпластичними захворюваннями матки та придатків (ГЗМП). Із них 54,5 % мали хронічний запальний процес внутрішніх статевих органів (ХЗПВСО). Сорок дві пацієнтки з ГЗМП на тлі ХЗПВСО лікувались консервативно, 28 пацієнткам із ГЗМП на тлі ХЗПВСО проведено органозберігальне лікування, 27 жінкам із ГЗМП без ХЗПВСО проведено консервативне лікування та 31 пацієнтці з ГЗМП без ХЗПВСО проведено органозберігальне лікування. Вивчено об'єм яєчників і кількість антральних фолікулів (АФ), рівень антимюллерова гормону (АМГ). В обстежених жінок після хірургічного лікування виявлено зменшення об'єму яєчників і кількості АФ, в основному за рахунок резекції яєчників. Відзначено також зниження рівня АМГ. Причому об'єм оперованих яєчників у групі пацієнток, яким виконано цистектомію, був значно нижчим, ніж у пацієнток після резекції або біполярної електродеструкції капсули кісти. Такі зміни ОР у післяопераційний період можна пояснити обсягом оперативного втручання не тільки на матці, а й на яєчниках. Зроблено висновки, що стан ОР у жінок з безплідністю на тлі лейоміоми матки значною мірою залежить від супутнього обсягу оперативного втручання. Цистектомія або резекція яєчників навіть у щадному обсязі супроводжується ризиком зменшення кількості примордіальних і антральних фолікулів.

Організація Реєстру хворих із гострим інфарктом міокарда (ГІІ) Київської області сприяє підвищенню рівня своєчасної та адекватної допомоги пацієнтам з гострими коронарними синдромами. Постійний реєстровий контроль за термінами госпіталізації, способом реперфузійної терапії, адекватної медикаментозної терапії пацієнтів після виписування зі стаціонару та можливість аналізу віддалених результатів спостереження нададуть змогу ефективно змінити систему лікування хворих із ГІІ відповідно до сучасних клінічних протоколів (наказ МОЗ України від 02.07.2014 р. № 455, Уніфікований клінічний протокол "Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST", наказ МОЗ України від 03.03.2016 р. № 164, Уніфікований клінічний протокол "Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST"). Реєстр надав змогу уперше проаналізувати діагностику й ефективність лікування окремо пацієнтів зі STEMI і з NSTEMI, виявити основні проблеми в діагностиці, транспортуванні, визначити основні шляхи розвитку Регіональної реперфузійної мережі в Київській області. Уже на перших етапах аналізу виявлено невідповідності між "офіційними" статистичними даними про летальність пацієнтів з ГІІ і даними Реєстру. Нижчі показники летальності за даними Реєстру більш реалістичні та практично унеможливлюють похибки, притаманні офіційним статистичним даним, які часто пов'язані з поєднанням інформації про летальність хворих з різною нозологією у клініках України. У розпорядженні організаторів Реєстру тепер є сучасні та точні індикатори розвитку ургентної кардіології в області.

Розглянуто історію розвитку та сучасний стан телемедицини в Україні та світі. Аналіз показує, що телемедицина в Україні розвинена на даний час досить слабо в порівнянні зі світовими аналогами, тому розробка таких систем передачі та опрацювання медичної інформації є актуальною задачею. Крім того, виділено основні проблеми, які виникають в процесі розробки та експлуатації телемедичних систем, і можливі шляхи їх вирішення. Аналіз проведених досліджень дозволяє побудувати працездатну телемедичну систему зі зрозумілим для медичного працівника інтерфейсом та достатнім рівнем захисту інформації.

Розповсюдженість раку молочної залози посідає перше місце в структурі онкологічних захворювань жінок. Експертна постановка діагнозу таких патологічних станів базується на якісних показниках аналізу гістологічних зображень, тому розробка засобів їх опрацювання дозволяє зробити процес постановки правильного діагнозу швидшим та точнішим для експерта. Запропоновано нечітку систему діагностування передракових та ракових станів молочної залози, що базується на ознаках, отриманих від лікаря-діагноста. Розроблена система може застосовуватися в онкомедицині, що дозволить здійснювати постановку діагнозу в реальному часі та виключаючи суб'єктивний характер постановки діагнозу лікарем.

Розглянуто сучасний стан систем автоматизованої мікроскопії (САМ) та їх застосування в телемедицині. Аналіз показує, що розробка політики безпеки таких САМ є актуальною задачею. Крім того, виділено основні користувачі системи автоматизованої мікроскопії та здійснено розподіл їх прав доступу до інформації. На основі проведених досліджень спроектовано і програмно реалізовано інтелектуальну систему автоматизованої мікроскопії з адаптивним графічним інтерфейсом різних типів користувачів для опрацювання біомедичних зображень.

Проаналізовано тенденції розвитку післядипломної освіти педагогічних кадрів в Україні, проблеми навчання дорослих. Визначено, що у вчителів існують усвідомлені та неусвідомлені психологічні проблеми. Усвідомлені проблеми вчителі у своїй практичній діяльності вирішують самостійно або із залученням фахівців. Неусвідомлені проблеми як особистого характеру, так і професійної екологічності спричиняють різного роду професійні деформації, які впливають на робочі відносини і є причиною особистої дисгармонії. На основі системного теоретичного аналізу розроблено організаційну модель, яка складається з п'яти етапів: пропедевтичний, діагностичний, основний, додатковий, підсумково-рефлексивний. Визначено зміст, особливості організації і форми викладання психології в системі післядипломної педагогічної освіти на засадах диференціації та індивідуалізації. Розроблено й експериментально апробовано комплексну програму організації курсової підготовки з психології для всіх категорій, яка базується на потребах і запитах педагогів, попередніх знаннях і професійному досвіді, доведено її ефективність.