Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-31 + П212.103-4

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж100860 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто рослину як ідеальний об'єкт природи і поліпшувач соціально-культурного простору людини. Розкрито умови виникнення, концептуальні та науково-методологічні основи екологічного дизайну. Наведено характеристики природних і антропогенних засобів формування об'єктів екологічного дизайну, історичні аспекти його розвитку в Україні та за кордоном. Увагу приділено теорії побудови композицій, фітоергономіці як науці про вплив рослин на здоров'я людини. Висвітлено особливості створення водних об'єктів (акваріумів, мікробасейнів, фонтанів, каскадів) для конкретних умов. Систематизовано та викладено основні концептуальні положення екологічного дизайну, його методичне забезпечення, особливості догляду за інженерно-технічними об'єктами екологічного дизайну. Розглянуто питання догляду за рослинами, їх захисту від хвороб та шкідників. Розкрито основні підходи до організації та планування екологічного дизайну.

Узагальнено результати досліджень ефективності використання альтернативного виду добрива - осаду стічних вод (ОСВ) комунальних очисних підприємств. Встановлено, що ОСВ має високі агрохімічні властивості і може використовуватися як органо-мінеральне добриво для підвищення врожайності рослин пшениці озимої за польових умов. Доведено, що внесення аміачної селітри у дозі 100 кг/га у порівнянні із найвищою в досліді дозою внесення ОСВ - 10 т/га сприяє одержанню майже однакового рівня врожайності пшениці озимої. Обгрунтовано, що ОСВ може розглядатися як альтернатива мінеральним добривам, особливо аміачній селітрі, виробництво якої становить загрозу екології довкілля.

Проаналізовано проблеми зимостійкості озимих зернових культур (пшениця, жито, тритикале) та способи оцінки морозо- та зимостійкості озимих зернових культур. На основі одержаних результатів запропоновано вдосконалений спосіб екологічної оцінки та добору рослин за морозо-, зимостійкістю озимих зернових культур з урахуванням температурно-світлових чинників у період осінньої вегетації, даних моніторингу та особливостей перезимівлі за спеціально створених екстремальних природних умов. Дослідження проводили за умов Лісостепу України (Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла) та Полісся (Житомирський національний агроекологічний університет).

Висвітлено питання загальної екології та безпеки життєдіяльності людини. Розкрито проблеми екологічної свідомості та культури. Розглянуто екологічне харчування як основу здорового способу життя. Висвітлено особливості фітоергономіки людини. Подано інформацію про екологічні особливості житла, генно-модифіковані організми, електромагнітні випромінювання. Охарактеризовано шляхи запобігання таким шкідливим звичкам, як алкоголізм, наркоманія, куріння.

Розроблено лабораторний стенд для аналізу режимів роботи насосів та побудови напірних та енергетичних характеристик насоса. Стенд має резервуар з рідиною, відцентровий насос, трубопроводи, які перекачують воду по замкненому циклу. Для регулювання продуктивності встановлено кран з сервоприводом. Змінюючи положення засувки крана можна міняти продуктивність. Продуктивністю насоса можна управляти змінюючи частоту обертання насоса. Другий спосіб має кращі енергетичні характеристики. Для зміни частоти обертання насоса стенд має привід змінного струму. Для автоматичного керування насосом встановлено персональний комп'ютер. Система автоматичного керування включає датчики тиску та витрати рідини, цифровий мультиметр для вимірювання струму та потужності. Всі елементи системи включені в локальну мережу і через неї зв'язані з ПК. Розроблено програмне забезпечення для лабораторного стенда насосної установки. SCADA система автоматично фіксує параметри роботи установки. У автоматичному режимі програма будує напірно-витратні і енергетичні характеристики. Проаналізовано вплив способу регулювання продуктивності насосної установки на процеси енергозбереження. Стенд призначений для виконання лабораторних робіт та закріплення теоретичних знань; придбання навичок експлуатації обладнання; роботи із регулювальною, контрольно-вимірювальною й частотно-перетворювальною апаратурою насосної установки.

Розглянуто значення, агроекологічні особливості зернових і зернобобових культур у формуванні стійких агроекосистем. Висвітлено аспекти методології досліджень тритикале озимого, пшениці м'якої озимої, сої та гороху овочевого на екосистемному рівні. Наведено результати дослідження модифікаційної здатності генотипів сільськогосподарських культур на фоні агротехнічних заходів на ауте- та демекологічному рівнях, обгрунтовано на синекологічному рівні процес прояву біоценотичних зв'язків у геоценоконсорціях зернобобових і зернових колосових культур та їх значення в стратегії формування високопродуктивних фітоценозів у агроценозах Лісостепу та Полісся України. Висвітлено унікальні особливості тритикале озимого та пшениці м'якої озимої в зоні радіонуклідного забруднення, показано агроекологічну роль цих культур в органічному землеробстві.

Обгрунтовано, що внесення гною, використання сидеральних культур і введення культурозміни сприяє покращанню біотичної та абіотичної компонент грунту теплиць та подовженню терміну його використання.

Мета роботи - визначення діагностичних можливостей ультрасонографії в передопераційному обстеженні хворих з епітеліальним куприковим ходом та їх значущості для вибору оптимальної хірургічної тактики. Проаналізовано результати діагностики та лікування 84 хворих з епітеліальним куприковим ходом: 76 (90,5 %) чоловіків та 8 (9,5 %) жінок, серед них 40 з гострими та 44 з хронічними формами захворювання. Всім хворим проведено ультразвукове дослідження міжсідничної складки, за необхідності - передопераційну підготовку. Застосовано диференційний підхід до вибору етапності та методики оперативного лікування. Висновки: ультрасонографія дає змогу виявити та локалізувати порожнинні утворення у 95 % пацієнтів з гострими та у 66 % з хронічними формами епітеліального куприкового ходу. На підставі даних ультрасонографії застосовано диференційний підхід до вибору методу хірургічного лікування хворих з епітеліальним куприковим ходом, з визначенням етапності лікування та необхідності проведення передопераційної підготовки.

Мета роботи - поліпшення результатів лікування епітеліального куприкового ходу (ЕКХ) шляхом застосування методу ромбоподібної пластики. Проаналізовано результати лікування 48 хворих з ЕКХ у колопроктологічному центрі України за період з травня 2006 р. по грудень 2008 р. Пацієнтам виконано радикальні операції: 25 хворим - з "глухим" первинним швом рани після висічення (контрольна група), 23 - з пластикою ранового дефекту ромбоподібним клаптем (дослідна група). В дослідній групі використано переміщений ромбоподібний асиметричний шкірно-підшкірний клапоть з фіксацією на кількох рівнях. У всіх групах оперативне втручання проводили з дренуванням та антибактеріальним режимом. Хворих анкетували щодо терміну соціальної реабілітації. В дослідній групі середня тривалість перебування в стаціонарі становила 4,1 доби. Середня тривалість непрацездатності - 14,7 днів. Септичні ускладнення спостерігали у 2 (8,6 %) пацієнтів. Больовий синдром коригували ненаркотичними анальгетиками. Протягом періоду спостереження рецидивів не зафіксовано. У пацієнтів контрольної групи кількість ліжко-днів становила 5,6 доби. Середня тривалість непрацездатності - 28,5 днів. Гнійно-септичні ускладнення спостерігали у 8 пацієнтів, 44 % хворих потребували призначення наркотичних анальгетиків, рецидив захворювання відмічено у 3 пацієнтів. Висновки: головними перевагами методу ромбоподібної пластики над традиційними методами хірургічного лікування ЕКХ є: короткий термін перебування в стаціонарі, швидке повернення пацієнта до активного способу життя, низька частота рецидивів та післяопераційних ускла

днень, мінімальний больовий дискомфорт та косметична сприйнятність.

Наведено результати дослідження поширення вірусу жовтої карликовості ячменю на озимій пшениці в зоні Лісостепу України протягом 2002 - 2007 рр. та його шкодочинності. Показано, що комплексний підхід до боротьби з жовтою карликовістю має включати селекцію на толерантність, агротехнічні заходи, застосування ефективних інсектицидів.

Приведены результаты иследования распространения вируса желтой карликовости ячменя на озимой пшенице в зоне Лесостепи Украины на протяжении 2002 - 2007 гг. и его вредоносности. Показано, что комплексный подход к борьбе с желтой карликовостью должен включать селекцию на толерантность, агротехнические мероприятия, использование эффективных инсектицидов.

Поліпшено функціональні результати сфінктерозберігальних резекцій прямої кишки (ПК) шляхом застосування резервуарних анастомозів. Проаналізовано функціональні результати лікування 60-ти хворих на рак дистального відділу ПК, яким виконано сфінктерозберігальні операції. Проведено дослідження за допомогою методу комп'ютерної пневмокінезометрії з аналізом показників: ємкості та тиску неоректума, його пластичного тонусу, податливості стінки кишки. Усім хворим проведено анкетування якості життя, ступеня інконтиненції. Функціональні переваги резервуарних конструкцій підтверджено результатами спеціальних досліджень. Наявність резервуара дозволяє знизити внутрішньокишковий тиск, що проявляється зменшенням імперативних позивів, частоти випорожнення та інконтиненції, нормалізацією транзиту по товстій кишці. Для профілактики синдрому низької передньої резекції після низьких та наднизьких резекцій ПК пріоритетним є формування резервуарних колоректальних і колоанальних анастомозів.

Обгрунтовано шляхи поліпшення функціональних результатів сфинктерозберігальної резекції з приводу раку дистального відділу прямої кишки. Визначено клінічні, манометричні та рентгенологічні особливості функціонування неоректуму у 135-ти хворих у різні строки після низької резекції прямої кишки. На підставі одержаних даних та вивчення якості життя хворих показано переваги формування резервуарних колоректальних і колоанальних анастомозів після виконання низької резекції у хворих на рак дистального відділу прямої кишки. Запропоновано новий тип резервуарного стаплерного анастомозу - латеро-термінальний анастомоз, доведено доцільність його використання. Обгрунтовано необхідність проведення додаткового лікування синдрому передньої низької резекції у хворих, яким накладено терміно-термінальні колоректальні анастомози, з використанням біофідбек-тренінгу, доведено його ефективність.

Індекс рубрикатора НБУВ: З852.27

Рубрики:

Світлові діоди

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы функциональные результаты лечения 45 больных раком дистального отдела прямой кишки, которым выполнены сфинктеросохраняющие операции (ССО) с термино-терминальным степлерным анастомозом: основная группа включала 30 больных с биофидбек-тренингом (БФБ) через 6 - 10 нед после операции, контрольная - 15 больных, которым в послеоперационном периоде лечения не проводили. Функциональные преимущества БФБ подтверждены результатами специальных исследований, тренинг позволяет уменьшить внутрипросветное давление, что проявляется уменьшением императивных позывов, частоты стула и степени инконтиненции, нормализацией пассажа. Улучшить функциональные результаты ССО в ранние сроки после операции возможно применением БФБ - неинвазивной методики, которая имеет стойкий эффект и хорошо переносится больными. Аппаратная пневмостимуляция неоректума позволяет достичь результатов на 20 % лучше, чем БФБ постоянным давлением, но для последнего не нужно дополнительного оборудования.

Показано необхідність переходу сільськогосподарського виробництва України на інноваційну модель розвитку та подано характеристики інновацій - нових сортів зернових колосових культур. Наведено результати вивчення видового складу збудників фузаріозу колоса озимої пшениці в західних і центральних областях країни. Розглянуто питання селекційної цінності сортозразків озимої м'якої пшениці, створених у Добружанському землеробському інституті (м. Генерал Тошево, Болгарія). Обгрунтовано необхідність пошуку напрямів підвищення родючості та продуктивності чорноземів типових.

Показана необходимость перехода сельскохозяйственного производства Украины на инновационную модель развития и представлены характеристики инноваций - новых сортов зерновых колосовых культур. Приведены результаты изучения видового состава возбудителей фузариоза колоса озимой пшеницы в западных и центральных областях страны. Рассмотрены вопросы селекционной ценности сортообразцов озимой мягкой пшеницы, созданных в Добружанском земледельческом институте (г. Генерал Тошево, Болгария). Обоснована необходимость поиска направлений повышения плодородия и продуктивности черноземов типичных.

Зазначено, що формування фондів у бібліотеках здійснюється на основі співпраці з навчальним закладом. Завдяки злагодженій корпоративній роботі забезпечено високий фаховий рівень першого випуску Вінницького соціально-економічного інституту.

Отмечено, что формирование фондов в библиотеках осуществляется на основе сотрудничества с учебным заведением. Благодаря налаженной корпоративной работе обеспечен высокий профессиональный уровень первого выпуска Винницкого социально-экономического института.

Описано новостворені сорти озимої м'якої пшениці Деметра, Економка, Вдячна, Колос Миронівщини, які характеризуються груповою стійкістю проти хвороб (бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу) з поєднанням господарсько-цінних ознак.

Мета роботи - покращання функціональних результатів сфінктерозберігальних (СЗ) резекцій прямої кишки шляхом застосування резервуарних анастомозів. Проаналізовано функціональні результати лікування 60-ти хворих на рак дистального відділу прямої кишки, яким виконано СЗ операції: 30 - накладено "прямі" (терміно-термінальні) степлерні анастомози, 15 - ручні "J-pouch" латеро-термінальні анастомози (ЛТА) з дистальним міжкишковим сполученням (ДМКС) завдовжки 5 - 7 см, 15-ти - латеро-термінальні степлерні анастомози без ДМКС з довжиною антиперистальтичного відрізку 5 - 6 см. Проведено дослідження за допомогою методу комп'ютерної пневмокінезометрії з аналізом таких показників: ємність і тиск неоректума, його пластичний тонус, піддатливість стінки кишки. Проведено анкетування якості життя хворих і ступеня інконтиненції. Функціональні переваги резервуарних конструкцій підтверджено результатами спеціальних досліджень. Наявність резервуара дозволяє зменшити інтралюмінарний тиск, що проявляється зменшенням імперативних позивів, частоти випорожнення та інконтиненції, нормалізацією транзиту товстою кишкою. У випадку низьких (НР) і наднизьких резекцій (НадНР) прямої кишки (ПК) пріоритетним є формування резервуарних колоректальних або колоанальних анастомозів. Застосування ЛТА без ДМКС у разі НР дозволяє достатньою мірою реабілітувати всіх хворих вже через 3 - 4 місяці після операції. У разі НадНР ПК анастомозом вибору є ЛТА з ДМКС завдовжки 5 - 7 см. Пацієнти з терміно-термінальними анастомозами потребують додаткового лікування.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти проблеми контролю та керування в мережах теплопостачання. Описано нові математичні моделі системи опалення багатоквартирних житлових будинків, сенсора теплового потоку, вимірювального каналу системи контролю житлових будинків, а також моделі та методи для оцінювання стану та керування потокорозподілом в мережах теплопостачання.

Освещены теоретические и практические аспекты проблемы контроля и управления в сетях теплоснабжения. Представлены новые математические модели системы отопления многоквартирных жилых домов, сенсора теплового потока, измерительного канала системы контроля жилых домов, а также модели и методы для оценки состояния и управления потокораспределением в сетях теплоснабжения.