Наведено доступний фізичний тест, за допомогою якого вчитель фізичної культури безпомилково може визначати стан здоров'я школяра та коригувати напрямок оздоровчої роботи.

Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок, які до вагітності перенесли оперативне втручання на придатках матки. На підставі одержаних результатів розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів. Розширено наукові уявлення щодо патогенезу функціональних порушень у системі мати - плацента - плід. Показано роль корекції плацентарної недостатності у профілактиці акушерської та перинатальної патології у вагітних жінок, прооперованих на придатках матки до вагітності. На базі використання комплексної медикаментозної терапії розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які до вагітності перенесли операцію на придатках матки.

Проаналізовано причини виникнення гострих респіраторних захворювань у дітей, які займаються плаванням, та застосування засобів фізичного виховання з метою профілактики.

Визначено частоту вірусу папіломи людини (ВПЛ) високого ступеня онкогенності серед жіночої популяції. Встановлено основні фактори ризику інфікування та прогресування папіломавірусної інфекції генітальної локалізації. Вивчено імунний статус жінок із ВПЛ високого ступеня онкогенності.

Розглянуто використання ігрового методу навчання студентів-філологів під час створення професійної ситуації, подібної за основними характеристиками до тих, які можуть виникати у реальній дійсності. Виділено такі функції педагогічних ігор: підвищення інтересу до навчального предмета, розвиток самостійності, сприяння досвіду прийняття рішень, сприяння усвідомленню рольових обов'язків. Вміщено таблицю ігор професійної підготовки студентів-філологів.

Рассмотрено использование игрового метода обучения студентов-филологов при создании профессиональной ситуации, подобной по основным характеристикам к тем, которые могут возникать в реальной действительности. Выделены такие функции педагогических игр: повышение интереса к учебному предмету, развитие самостоятельности, содействие опыту принятия решений, содействие осознанию ролевых обязанностей. Помещена таблица игр профессиональной подготовки студентов-филологов.

The article examines the usage possibilities of active teaching methods in the professional of students-philologists.

Наведено авторську систему тестового контролю знань студентів-філологів із дисципліни "Педагогіка вищої школи". Вміщено схему застосування тестів різних рівнів складності у структурі навчального процесу цієї дисципліни. Подано методику створення формальних і неформальних тестів етапного і підсумкового контролю. Зазначено, що застосування розробленої методики дає змогу створити систему "багаторівневий тестовий контроль знань студентів", що враховує етапність процесу засвоєння знань, закон принципових можливостей дидактичних систем, а також вимоги до надійності вимірювального інструменту.

Предложена авторская система тестового контроля знаний студентов-филологов по дисциплине "Педагогика высшей школы". Помещена схема применения тестов разных уровней сложности в структуре учебного процесса этой дисциплины. Представлена методика создания формальных и неформальных тестов этапного и итогового контроля. Указано, что применение разработанной методики позволяет создать систему "многоуровневый тестовый контроль знаний студентов", учитывающий этапность процесса усвоения знаний, закон принципиальных возможностей дидактических систем, а также требования к надежности измерительного инструмента.

shows a system developed by the author's test control of students' knowledge philologists in the discipline "pedagogy of higher education. Abstract contains the scheme of tests of different levels of complexity in the structure of the learning processof this discipline. The technique of creating formal and informal tests graded and final control. It is indicated that the application of the developed technique allows to create a system of "multi-level test control of students' knowledge, taking into account the phasing process of learning, the law of fundamental capabilities of teaching systems, as well as the requirements for the reliability of the measuring instrument.

Обгрунтовано потребу у реформуванні вітчизняної освіти та розглянуто методологічні засади професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога в контексті євроінтеграційних освітніх процесів. Приділено увагу введенню модульної системи побудови навчальних програм, яка може стати ефективним засобом інтеграції теоретичної та практичної підготовки та забезпечення спеціалізації студентів. Зазначено, що найзагальнішою особливістю цього типу навчання є послідовне засвоєння студентами окремих модулів, об'єднаних єдиною освітньою програмою, але розділених на різні групи за ступенем складності, а це дозволяє індивідуально переходити від модуля до модуля у міру засвоєння матеріалу.

Обоснована необходимость в реформировании отечественного образования и рассмотрены методологические основы профессиональной подготовки будущего учителя-филолога в контексте евроинтеграционных образовательных процессов. Уделено внимание введению модульной системы построения учебных программ, которая может стать эффективным средством интеграции теоретической и практической подготовки и обеспечения специализации студентов. Указано, что самой общей особенностью этого типа обучения является последовательное усвоение студентами отдельных модулей, объединенных единой образовательной программой, но разделенных на разные группы по степени сложности, а это позволяет индивидуально переходить от модуля к модулю по мере усвоения материала.

The article considers scientific-methodical aspects of the philological education improvement. It proves that a transition to the module system of the teaching process organization can become effective means of an integration of theoretical and practical training supporting students' specialization.

Розглянуто реальний стан інноваційних процесів у системі освіти України (СО). Названо причини непідготовленості багатьох педагогів до інноваційної освітньої діяльності: недостатність відповідних методик, брак компетентності викладачів, відсутність матеріального заохочення викладачів, відсутність цілеспрямованої підготовки студентів ВНЗ до такої діяльності. Виділено два взаємозалежні режими роботи СО: режим функціонування та режим розвитку. Наведено результати анкетування учителів шкіл Вінницької області. Виявлено закономірність: чим активніші педагоги, тим більше серед них тих, які здійснюють рух уперед і відчувають важкий, не завжди яскраво виражений успіх від творчих зусиль. Підсумовано, що проблеми модернізації СО не може бути вирішено, якщо робити ставку на окремих інноваційно налаштованих людей. Запропоновано налагодити процес управління формуванням і розвитком інноваційної культури педагогів, створити відповідні соціально-професійний і психологічний механізми.

Рассмотрены реальное состояние инновационных процессов в системе образования Украины (СО). Названы причины неподготовленности многих педагогов к инновационной деятельности: недостаточность соответствующих методик, отсутствие компетентности преподавателей, отсутствие материального поощрения преподавателей, отсутствие целенаправленной подготовки студентов ВУЗ к такой деятельности. Выделены два взаимосвязанных режимы работы СО: функционирования и развития. Представлены результаты анкетирования учителей школ Винницкой области. Установлена закономерность: чем активнее педагоги, тем больше среди них тех, которые получают тяжелый, не всегда ярко выраженный успех от творческих усилий. Подытожено, что проблема модернизации СО не может быть решена, если ставка делается на отдельных инновационно настроенных людей. Предложено наладить процесс управления формированием и развитием инновационной культуры педагогов, создать соответствующие социально-профессиональный и психологический механизмы.

The authors examine the place of the innovative activity in the structure of the teacher's readiness to innovative processes in the education.

Розглянуто підходи до визначення основних понять інноваційної педагогіки. Визначено поняття "готовність учителя філологічних дисциплін до інноваційної діяльності". Висвітлено зміст інноваційної діяльності вчителя філологічних дисциплін, модель і педагогічні умови підготовки студентів до її реалізації (вивчення студентами особливостей та можливостей інноваційних технологій та забезпечення мотивації до інноваційної діяльності, застосування інноваційних педагогічних технологій під час вивчення дисциплін циклу професійно-практичної підготовки, використання інформаційно-комунікаційних технологій для організації інноваційної системи філологічної освіти, апробування студентами інноваційних технологій у процесі педагогічної практики). Висвітлено сучасне розуміння структурних компонентів готовності майбутніх учителів філологічних дисциплін до інноваційної діяльності, визначені критерії (мотиваційний, когнітивний, операційний і рефлексивний) та показники такої готовності. Проаналізовано окремі аспекти проблеми підготовки майбутніх педагогів-філологів до інноваційної діяльності.

Розкрито питання підвищення ефективності організаційно-економічного механізму поводження з промисловими відходами на підприємстві. Проаналізовано стан та динаміку поводження з відходами, а також еколого-економічні проблеми функціонування промислових підприємств. Запропоновано основні складові організаційно-економічного механізму поводження з промисловими відходами на підприємстві. Систематизовано фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на процеси поводження з відходами на підприємствах. Охарактеризовано науково-методичний інструментарій регулювання процесу поводження з відходами шляхом їх поділу на групи за характером управлінського впливу. Визначено економічні умови доцільності залучення промислових відходів у виробничі процеси на підприємствах та обгрунтовано порядок організації співробітництва суб'єктів господарювання у системі "підприємство - партнер - споживач". Надано рекомендації з комплексного оцінювання, що дозволяє встановити соціо-еколого-економічну результативність напрямів поводження з промисловими відходами на підприємствах.

Наведено результати обстеження та лікування жінок репродуктивного віку з запальними захворюваннями придатків матки. Установлено, що ефективним засобом лікування даної патології є застосування в комплексній терапії препарату, діючі речовини стрептокіназа та стрептодорназа, який не виявляє побічної негативної дії та сприяє зменшенню частоти рецидивів захворювання та покращанню репродуктивного здоров'я пацієнток.

Розглянуто особливості консультування підлітків з питань контрацепції. Висвітлено рівень обізнаності молоді щодо планування сім'ї. Наведено аспекти сучасних методів контрацепції, які можуть застосовуватися підлітками.

Наведено дані літератури про значення ентеровірусів у розвитку ускладнень вагітності та репродуктивних втрат. Показано зв'язок уроджених вад, патології новонароджених з ентеровірусною інфекцією у вагітних.

Проаналізовано перебіг вагітності та пологів у жінок з ентеровірусною інфекцією. Визначено, що інфікування ентеровірусами зумовлює розвиток гестаційних ускладнень і репродуктивних втрат. Одержані дані необхідно враховувати під час розроблення заходів профілактики акушерської та перинатальної патології.

Проаналізовано основні показники стану цитокінового профілю (ЦП) у вагітних з ентеровірусною інфекцією (ЕВІ). Виявлено зміни імунного статусу у вигляді надлишкового утворення інтерферону, дисбалансу про- та протизапальних цитокінів, що свідчить про вплив ентеровірусів на механізми адаптації імунної системи під час вагітності. Оцінка ЦП у вагітних з ЕВІ може бути чутливим маркером патологічного перебігу вагітності.

Наведено результати обстеження мікробіоценозу статевих шляхів вагітних з ентеровірусною інфекцією (ЕВІ). Виявлено розширення спектра аеробної умовно-патогенної флори з середнім і високим ступенем мікробного обсіменіння, наявність гарднерел, виражене зниження кількості лактобацил. Одержані дані свідчать про необхідність розроблення та застосування ефективних заходів відновлення мікробіоценозу та місцевої імунорезистентності у вагітних з ЕВІ.

Дикорастущие и культивируемые виды рода Лилейник (Hemerocallis L.) используют в народной медицине в странах Дальнего Востока как обезболивающее, противосудорожное, тонизирующее, противовоспалительное, ранозаживляющее средство. Растения рода Лилейник изучены недостаточно, поэтому целью исследований было проведение фитохимического анализа надземных и подземных органов лилейника буро-желтого и лилейника гибридного. Для установления химического профиля карбоновых кислот использовали газовую хромато-масс-спектрометрическую систему Agilent 6890N / 5973inert (Agilent technologies, США). Идентификацию проводили, используя данные библиотеки масс-спектров NIST 02. В липофильной фракции исследуемых объектов установлено наличие насыщенных и ненасыщенных жирных кислот, низкомолекулярных органических кислот, высокомолекулярных алканов, фитостеролов, alpha-токоферола и низкомолекулярных бензойных производных. Во всех исследуемых объектах выявлена валериановая кислота. Среди низкомолекулярных органических кислот идентифицированы щавелевая в листьях и корнеклубнях, малоновая - в листьях и цветках лилейника гибридного и листьях лилейника буро-желтого, фумаровая и янтарная - в цветках лилейника гибридного, бензойная - в цветках, яблочная - в цветках и листьях лилейника буро-желтого и лимонная во всех исследуемых объектах, кроме цветков лилейника буро-желтого. В исследуемых объектах содержание ненасыщенных жирных кислот преобладает над содержанием насыщенных, кроме листьев лилейника буро-желтого, где преобладают насыщенные жирные кислоты. В листьях лилейника гибридного и буро-желтого идентифицированы стерины.

Досліджено флавоноїдний комплекс листків і квіток двох видів роду Лілійник (Hemerocallis L.). Спектрофотометричним методом встановлено, що найбільший вміст суми флавоноїдів спостерігається у квітках лілійника гібридного (1,97 %) та квітках лілійника буро-жовтого (1,92 %). У квітках і листках лілійника буро-жовтого (Hemerocallis fulva L.) та лілійника гібридного (Hemerocallis hybrida var. "Stella De Oro") методом високоефективної рідинної хроматографії визначено рутин, гіперозид, ізокверцитрин, лютеолін і апігенін.

Исследован флавоноидный комплекс листьев и цветков двух видов рода Лилейник (Hemerocallis L.). Спектрофотометрически установлено, что наибольшее содержание суммы флавоноидов наблюдается в цветках лилейника гибридного (1,97 %) и цветках лилейника буро-желтого (1,92 %). В цветках и листьях лилейника буро-желтого (Hemerocallis fulva L.) и лилейника гибридного (Hemerocallis hybrid var. "Stella De Oro") методом высокоэффективной жидкостной хроматографии определены рутин, гиперозид, изокверцитин, лютеолин и апигенин.

Проведено анатомічне дослідження підземних органів лілійника буро-жовтого (Hemerocallis L.). Для ідентифікації рослинної сировини встановлено основні діагностичні анатомічні ознаки кореневища, коренебульби і кореня лілійника буро-жовтого, які можуть бути використані під час складання проекту методик контролю якості на нову лікарську рослинну сировину.

Проведено анатомическое исследование подземных органов лилейника буро-желтого (Hemerocallis L.). Для идентификации растительного сырья установлены основные диагностические анатомические признаки корневища, коренклубня и корня лилейника буро-желтого, которые могут быть использованы при составлении проекта методик контроля качества на новое лекарственное растительное сырье.

Вагітність на тлі бактеріального вагінозу (БВ) супроводжується високим ризиком акушерських і перинатальних ускладнень. Тому БВ необхідно лікувати у вагітних. Скринінг і терапію проводять на початку II або III триместра гестації. Виживання колоній патогенних мікроорганізмів у біоплівках суттєво підвищується, тому вони можуть залишатися життєздатними навіть за високих концентрацій антисептика. Основною перевагою застосування місцевих комбінованих антисептичних засобів є можливість досягнення максимальної концентрації антибіотика саме у місці найбільшого нагромадження патогенів з можливістю впливати на біоплівки. Мета дослідження - порівняння ефективності та безпеки різних схем терапії місцевими комбінованими препаратами (ліменда і мератин комбі) у вагітних з БВ. Було досліджено біоценоз піхви у 351 вагітної у II триместрі. Діагноз БВ встановлювали за наявності у пацієнтки будь-яких трьох з критеріїв Amsel. Мікробіологічний скринінг біоценозу піхви у II триместрі вагітності продемонстрував, що показник нормоценозу серед обстежених жінок становить 18,5 %; БВ - 31,6 %; вульвовагінального кандидозу - 26,5 %; аеробного вагініту - 22,8 %, трихомонадного вагініту - 0,6 %. На тлі БВ загрозу невиношування вагітності, плацентарну дисфункцію діагностували у 6 разів частіше, анемію і прееклампсію - втричі частіше, гестаційний пієлонефрит - вдвічі частіше, ніж у здорових вагітних. У більшості пацієнток чутливість мікрофлори піхви до метронідазолу та орнідазолу співпадає, проте залежить від дози антисептичного засобу. Чутливість до міконазолу виявилась майже вдвічі вищою, ніж до ністатину. Це підтверджує необхідність диференційованого підбору антисептиків для місцевої терапії БВ під час вагітності. Заключення: більш швидку динаміку зникнення основних симптомів БВ та нормалізацію pH секрету піхви відзначали після застосування препарату ліменда. З метою запобігання рецидивам захворювання вважаємо за необхідне проведення другого етапу лікування пробіотиками задля відновлення власної лактофлори.