Уперше науково обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови комплексної реалізації інноваційних форм громадянського виховання старшокласників у позакласній роботі (суспільні акції школярів "Громадянин", конкурси учнівських пошукових робіт "Слідами історії", суспільно-політичні дискусії старшокласників "Аргументована дискусія". Розроблено структуру й визначено особливості формування громадянських компетентностей старшокласників у позакласній роботі. Розроблено критерії, показники рівня сформованості громадянської зрілості старшокласників (компетентність навчальна та соціального вибору, а також комунікативна та соціальної дії).

Розкрито основні причини та наслідки неефективної політики держави щодо покращання зовнішньоекономічних зв'язків після проголошення незалежності України. Проаналізовано вплив факторів, які стримували розвиток експортно-імпортних відносин з розвиненими країнами. Визначено типологію експортних та імпортних товарів, які домінують під час здійснення зовнішньоекономічних операцій в Україні.

Висвітлено спільні та специфічні аспекти історичного досвіду Центрально-Східної Європи у роки Другої світової війни. Значну увагу приділено питанням Голокосту та геноциду на території України у досліджуваний період. Проаналізовано стереотипи та історичні факти щодо українсько-польського міжнаціонального конфлікту часів Другої світової війни, їх відображення в суспільній свідомості і колективній пам'яті. Акцентовано на особливостях колаборації та спротиву у роки Другої світової війни на території України. Розглянуто історію Другої світової війни як сферу викладання, подано пропозиції щодо написання підручника з цієї тематики. Проведено аналіз викладення історії Голокосту у шкільних підручниках Польщі, Росії та України.

Актуальність упровадження полікультурного виховання в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи полягає в потребі виховувати активного суб'єкта діяльності та спілкування, здатного до творчого розвитку, пізнання, ефективної комунікації, взаємодії та співпраці в багатокультурному середовищі. Реалізація завдань полікультурного виховання в навчально-виховному процесі відбувається через інтеграцію полікультурного компонента в зміст навчальних дисциплін соціогуманітарного циклу, а також використання виховних можливостей уроків, під час яких відбувається формування базових цінностей, утверджується діяльнісний аспект навчально-виховного процесу, що сприяє формуванню полікультурних здатностей вихованців.

Зроблено спробу на основі аналізу сучасних тенденцій розвитку світової спільноти актуалізувати проблему полікультурного виховання в українському освітньо-виховному просторі. Засвідчено, що в сучасній українській педагогіці певна увага приділяється вивченню методологічних, теоретичних і практичних аспектів формування полікультурної особистості. Відзначено дуалістичну тенденцію глобалізації економіки, інформаційних і комунікативних технологій з одночасною локалізацією культури, обмеженням на регіональному рівні, що може призвести до загострення певних негативних процесів. Акцентовано увагу на необхідності існування гнучкого механізму впровадження інтеркультурного підходу у зміст та методику навчання, систему післядипломної освіти педагогічних кадрів, створення якісних методичних розробок, рекомендацій для вчителів щодо особливостей роботи з дітьми за умов глобалізації, євроінтеграції та підготовки молоді до життя у полікультурному соціумі.

Сделана попытка на основе анализа современных тенденций развития мирового сообщества актуализировать проблему поликультурного воспитания в украинском образовательно-воспитательном пространстве. Засвидетельствовано, что в современной украинской педагогике определенное внимание уделяется изучению методологических, теоретических и практических аспектов формирования поликультурной личности. Отмечена дуалистическая тенденция глобализации экономики, информационных и коммуникативных технологий одновременно с локализацией культуры, ограничением на региональном уровне, что может привести к обострению определенных негативных процессов. Акцентировано внимание на необходимости существования гибкого механизма внедрения интеркультурного подхода в содержание и методику обучения, систему последипломного образования педагогических кадров, создание качественных методических разработок, рекомендаций для учителей об особенностях работы с детьми в условиях глобализации, евроинтеграции и подготовки молодежи к жизни в поликультурном социуме.

Rapid paces of development global and information society have put forward the problem of intercultural interaction of various nation and religions representatives as guarantee of further sustainable development of human civilization.Thus the need of modern pedagogical science and practice is the actualization of the problem of multicultural education in Ukrainian educational system.

Зазначено, що умови організації завдань міжкультурної взаємодії учнів у процесі полікультурного виховання - відповідність виховної роботи соціокультурним особливостям виховного середовища; створення умов для набуття особистістю полікультурних здатностей через різноманітні форми діяльності; формування мотивації позитивної соціальної комунікації і дії.

Зазначено, що полікультурне виховання учнів у загальноосвітньому навчальному закладі має здійснюватися у різних контекстах, особливо на рівні початкової та середньої освіти, інтегруватися у різні види навчально-вихованої діяльності. Системний підхід до полікультурного виховання, у межах якого учні опановують навичи соціально прийнятної поведінки, громадянської відповідальності та соціального партнерства, має реалізовуватися на всіх рівнях навчально-виховного процесу, а саме: навчальні курси, інтеграція елементів полікультурного змісту в існуючі предмети, наявність демократичного шкільного клімату, відповідно організована позакласна робота, участь вихованців у діяльності місцевих етнічних спільнот і культурних товариств тощо.

Отмечено, что мультикультурное воспитание учеников в общеобразовательном учебном заведении должно происходить в разных контекстах, особенно на уровне начального и среднего образования, интегрироваться в разные виды учебно-воспитательной деятельности. Отмечено, что систематический подход к мультикультурному воспитанию, в рамках которого ученики приобретают навыки социально приемлемого поведения, гражданской ответственности и социального партнерства, должен реализовываться на всех уровнях учебно-воспитательного процесса, а именно: учебные курсы, интеграция элементов мультикультурного содержания в существующие предметы, наличие демократического школьного климата; соответственно организованная внеклассная работа, участие воспитанников в деятельности местных этнических сообществ и культурных обществ и т.п.

Multicultural education of students in a secondary school should be realized in various contexts, especially at the level of primary and middle school; it should be integrated into different types of educational activity. Systematic approach to multicultural education, in the framework of which students acquire the skills of socially acceptable behavior, civic responsibility and social partnership, should be realized at all levels of the educational process, and namely: educational courses; integration of multicultural content elements into existing subjects; availability of democratic school climate; properly organized out-of-school work; participation of school students in the activities of local ethnical communities and cultural societies, etc.

Розкрито зміст проблеми моніторингу полікультурного виховання у загальноосвітньому закладі – як природи соціокультурного середовища, так і характеру міжкультурних взаємин у шкільному колективі, впливу на цей процес різноманітних виховних чинників. Висвітлено результати аналізу ставлення молодших школярів до полікультурної багатоманітності; визначено найбільш суттєві проблеми у їхньому сприйнятті Інакшості.

Раскрыто содержание проблемы мониторинга поликультурного воспитания в общеобразовательном учреждении - как природы социокультурной среды, так и характера межкультурных отношений в школьном коллективе, влияния на этот процесс различных воспитательных факторов. Представлены результаты анализа отношения младших школьников к поликультурной многообразия; определены наиболее существенные проблемы в их восприятии инаковости.

The content of the monitoring problems of multicultural education in comprehensive schools - as nature sociocultural environments, and nature of intercultural relationships in school, influence on this process various educational factors. The results of the analysis of the attitude of the younger students to multicultural diversity.

Розкрито теоретико-методичні основи полікультурного виховання учнівської молоді у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ). Здійснено філософсько-історичний та психолого-педагогічний аналіз проблеми полікультурного виховання. На основі розглянутих теоретико-методологічних засад обгрунтовано й розроблено функціональну модель полікультурного виховання учнівської молоді у ЗНЗ, педагогічні засоби її реалізації.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади полікультурного виховання (ПКВ) як педагогічної проблеми. Уточнено зміст ПКВ учнів у зазначеному контексті. На підставі вивчення досвіду різних країн у сфері полікультурної освіти встановлено стан проблеми ПКВ підростаючої особистості в українській та зарубіжній практиці. Охарактеризовано систему діяльності ЗНЗ у контексті ПКВ. Виокремлено структуру, визначено критерії та показники полікультурної компетентності як результату ПКВ і з'ясовано рівні її сформованості в учнів ЗНЗ. Обгрунтовано структурно-функціональну модель ПКВ учнів у системі діяльності ЗНЗ. Розроблено та впроваджено методику ПКВ учнів у системі діяльності ЗНЗ. Здійснено експериментальну перевірку структурно-функціональної моделі та методики ПКВ у практиці діяльності ЗНЗ і підтверджено їх ефективність.

Представлено теоретичні узагальнення й аналіз експериментальних даних дослідження особливостей росту лісових культур у віці 2 - 10 років в умовах свіжих сугрудів Львівського Розточчя. За основу досліджень обрано морфофізіологічний напрям, який дозволяє розкрити механізми підвищення продуктивності фітоценозів шляхом вивчення закономірностей функціонування рослинних організмів під час їх онтогенезу. Вивчено процес формування фітомаси, її структуру та динаміку для дерев різних видів і деревостанів у цілому. Досліджено вміст біогенних елементів у фітомасі деревних рослин, динаміку накопичення хімічних елементів у деревостанах, особливості біосинтезу пластидних пігментів деревних рослин. Проаналізовано потенційну біотичну продуктивність лісових культур у свіжих сугрудах Львівського Розточчя за різних схем змішування деревних рослин. Одержані результати мають наукове і практичне значення для вирішення проблем лісорозведення та лісовідновлення шляхом створення високопродуктивних насаджень штучного походження з урахуванням їх потенційної біотичної продуктивності.

Досліджено чисельність і видовий склад мікроміцетів у різних типах грунту з різним ступенем деградації в багаторічних насадженнях яблуні, волоського горіха, фундуку, сливи, груші, малини та полуниці. Дослідження проведено впродовж 2012 - 2022 рр. у господарствах різних форм власності, які розміщені на території Львівської, Волинської, Вінницької, Дніпропетровської, Харківської та Херсонської областей. Отримані результати засвідчили диференціацію чисельності мікроміцетів залежно від типу грунту та ступеня деградації. Найменшу чисельність і видове різноманіття мікобіоти виявлено в слабо- та сильнодеградованих грунтах. Усього у досліджуваних зразках різних типів грунту було виділено та ідентифіковано 109 видів мікроміцетів, які належали до 25 родів двох відділів Zygomycota та Ascomycota, серед яких 14 видів (майже 13 %) є патогенними або продуцентами мікотоксинів і несуть біологічну небезпеку. Найчастіше ці види виявляли в середньодеградованому чорноземі звичайному малогумусному із частотою трапляння 29,5 - 48,5 %. Серед 13 патогенних видів мікроміцетів у середньодеградованому чорноземі звичайному малогумусному виявлено чотири нетипових для садових агроценозів види: A. flavus Link (частота трапляння 32,5 %), A. parasiticus Speare (34,8 %), A. pseudotamari Bennet and Klich (37,3 %), Claviceps purpurea (Fr.)Tul. (29,5 %). У слабодеградованому дерновопідзолистому грунті виявлено три патогені види: Botrytis cinerea Pers ex Fr, Paecilomyces lilacinum (Thom) Samson, P. verrucosum Dierckx var. cyclopium (Westling) Samson, Stolk, Hadlok із частотою трапляння 35,7 - 45,2 %. У недеградованих грунтах виявлено 93 види мікроміцетів, серед яких чотири патогени (Botrytis cinerea Pers ex Fr, Paecilomyces lilacinum (Thom) Samson, P. verrucosum Dierckx var. cyclopium (Westling) Samson, Stolk, Hadlok, P. expansum Lk) із частотою трапляння 27,5 - 40,7 %.