Описано вітчизняні та зарубіжні препарати, які застосовуються для лікування найрізноманітніших хвороб тварин. Висвітлено фармакологічну дію препаратів, показання до застосування, форми випуску та умови їх зберігання.

Описаны отечественные и зарубежные препараты, которые используются для лечения различных болезней животных. Освещены фармокологическое действие, показания к использованию, формы выпуска, условия хранения препарата, каренция продуктов животноводства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)44-68 + Т3(2)413.15-6

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено стислі характеристики лікарських форм, описано особливості їх виготовлення, зокрема: порошків, таблеток, драже, капсул, пілюль, зборів, гранул, брикетів, преміксів, мазей, паст, лініментів, супозиторіїв, пластирів, водних та неводних розчинів, суспензій, мікстур, сиропів, ароматних вод, новогаленових препаратів, емульсій, настойок, екстрактів, розчинів для ін'єкцій.

Приведены краткие характеристики лекарственных форм, описаны особенности их изготовления, в частности: порошков, таблеток, драже, капсул, пилюль, сборов, гранул, брикетов, премиксов, мазей, паст, линиментов, супозитариев, пластырей, водных и неводных растворов, суспензий, микстур, сиропов, ароматных вод, новогаленовых препаратов, эммульсий, настоек, экстрактов, растворов для инъекций.

Розглянуто метод аналітичної оцінки знеміцнення абліруючих теплозахисних покриттів. Знеміцнення оцінюється коефіцієнтом, який описує вплив зміни модуля пружності матеріалу з підвищенням температури на процес знеміцнення, а також враховує форму температурного поля, що визначається характером температурної залежності коефіцієнта температуропровідності. Показано прийнятний збіг розрахункових та експериментальних даних за умов квазістаціонарного режиму абляції.

Представлены современные эпидемиологические данные о распространенности и этиологии синдрома неспецифического плеврального выпота у пациентов фтизио-пульмонологического профиля, а также его динамике за последние 7 лет. Определены основные тенденции изменения частоты возникновения плеврального выпота различной этиологии с учетом пола пациентов. Выделены наиболее распространенные формы плеврального выпота: парапневмонический, гнойный, реактивный, туберкулезный, кардиогенный.

Проаналізовано поворотно-ізомерну акустичну релаксацію в рідинах, що складаються з ланцюгових молекул, на базі дво- та багаторівневої моделей. На прикладі н-гексану показано, що багаторівнева модель, на відміну від дворівневої, адекватно описує частотну залежність коефіцієнта поглинання звуку.

Проаналізовано флуктуаційний і дифузійний механізми поглинання ультразвуку в бінарних розчинах лінійних та циклічних алканів. Показано, що у взаємних розчинах лінійних алканів флуктуаційним внеском можна знехтувати. Розвинуті флуктуації концентрації в розчинах циклічний алкан + лінійний алкан зумовлюють значний внесок флуктуаційного механізму. Показано, що у досліджених розчинах лінійних і циклічних алканів дифузійний внесок у коефіцієнт поглинання ультразвуку можна не брати до уваги.

Визначено гістологічні зміни у тканинах легень, які спостерігаються у разі поєднаного перебігу мікотичного ураження з туберкульозними запальними процесами у легенях людини. Встановлено, що за умов присутності кожного роду мікроміцетів у легенях виникає певна тканинна реакція, яка відображає інвазивні властивості збудника. З'ясовано, що поєднання специфічного туберкульозного процесу з мікотичною інвазією створює новий тип перебігу запального процесу, за якого різко зменшуються морфологічні ознаки активності специфічного процесу, а збільшення запальних змін і некротичних перетворень відбувається за рахунок мікотичної інвазії. Показано, що у разі нетуберкульозних запальних процесів мікотичне ураження легень має власні ознаки запалення, характеризується розвитком інтерстиціального запалення, некротичним перетворенням тканин, ураженням усіх оболонок бронхів, судин, що поглиблює патологічні зміни, а зрілі темнопігментовані мікроміцети частіше зустрічаються у запальних процесах, які супроводжуються деструктивно-некротичними змінами. Відзначено, що мікроміцети, які викликають мікотичні ураження легень, не завжди визначаються у мікробіологічних дослідженнях, а у значної кількості випадків - тільки гістохімічними методами.

Досліджено роль Хазарського каганату в системі міжнародних відносин на території Євразії в добу раннього середньовіччя - у період від заснування Хозарського каганату в середині VII ст. до його загибелі внаслідок поразки у війні з Руссю 960 - 970-х рр. Увагу приділено зв'язкам між народами, що входили до складу каганату, з Хозарією як центром держави. Розкрито характер відносин Хозарського каганату з Київською Руссю. Досліджено вплив його зв'язків з Візантією, Сасанідськими Іраном, Арабським халіфатом на функціонування системи міжнародних відносин раннього середньовіччя.

Розглянуто одне з найактуальніших питань фтизіатрії - дослідження особливостей клінічного перебігу, лабораторної діагностики мультирезистентного туберкульозу легень (МРТБ). Період досліджень охоплював рік. За клінічними матеріалами визначено статево-вікові характеристики хворих на туберкульоз цього типу, деякі особливості лікувальних заходів, виставлено клінічні діагнози, охарактеризовано резистентність до МБТ, профілі резистентності, поширення серед хворих. Установлено, що пік захворюваності припадає на вікову групу 21 - 39 років, серед хворих із МРТБ переважає феномен набутої (вторинної) резистентності - у 165 (73,66 %) осіб, а за профілем медикаментозної резистентності переважає HRS-резистентність.

Методом 2D-электрофореза (изоэлектрофокусирование на IPG-стрипах и электрофорез в денатурирующей системе в щелочных условиях) в хлоропластах 168-часовых проростков озимой ржи обнаружено около 250 легкорастворимых и 100 труднорастворимых хлоропластных белков. Некоторые из них первично идентифицированы.

Досліджено вплив на шкіру двох ін'єкційних препаратів гіалуронової кислоти (ГК) з натрію сукцинатом та без нього. Наведено опис макроскопічних змін шкіри та морфологічних показників, які суттєво змінювалися після курсу ін'єкцій зазначених препаратів, виконано кількісний аналіз таких змін. Вплив кожного із застосованих препаратів вивчено окремо та в порівнянні. З'ясовано, що основні позитивні зміни спостерігалися саме в дермі у разі використання обох препаратів, але виразніший характер мали в пацієнтів, яким було призначено препарат ГК з натрію сукцинатом.

Наведено основні відомості (морфологія та клінічні прояви) щодо криптококу як збудника глибокого мікозу людини, зокрема на тлі ВІЛ-інфекції. Детально описано авторське спостереження фатального розвитку системного криптококозу у молодої людини з тривалою наявністю ВІЛ-інфікування.

Представлен редкий случай развития микотической инвазии на фоне прогрессирующего туберкулеза легких, которая существенно повлияла на течение и исход патологии.

Особенности гранулематозного воспаления при туберкулемах легких могут быть обусловлены уровнем активности специфического воспалительного процесса, однако в настоящее время эта взаимосвязь еще недостаточно изучена в отношении морфологических реакций, в частности, с учетом современного патоморфоза туберкулезного процесса. Цель работы - изучение особенностей гранулематозных реакций ткани легких с туберкулемами при прогрессировании специфического воспаления. В исследование включен операционный материал 25 больных с туберкулемами легких, и у которых при морфологическом исследовании ткани легких установлена высокая степень активности специфического воспаления. С помощью метода световой микроскопии проведено гистологическое исследование структуры туберкулем и прилегающих участков легочной ткани. При прогрессировании туберкулезного процесса в форме туберкулем легких отмечено разнообразие морфологических типов гранулем, как в самой структуре туберкулемы - ее капсуле, так и в перифокальной области, в очагах специфической пневмонии, а также в перибронхиальном пространстве. Среди клеточных типов гранулем при прогрессировании туберкулезного процесса преобладают эпителиоидно-лимфоидные гранулемы, (68,1 + 3,1) % случаев, среди них - с гигантскими многоядерными макрофагами, (88,6 + 2,5) % случаев, а с центральным некрозом - (18,4 + 3,1) % случаев. Выводы: морфологическое исследование объективно подтвердило развитие гранулем разного клеточного состава при туберкулемах легких и значение трансмиссивных гранулем в диссеминации микобактерий, а также лимфогенный путь распространения инфекции.

За допомогою методу Монте - Карло розраховано густину, внутрішню енергію, ентальпію, ізобарну теплоємність, ізотермічний модуль пружності, коефіцієнт теплового розширення системи двохатомних частинок, що взаємодіють за допомогою потенціалу Кіхари, в широкому інтервалі густин і тисків. Діаметр атомів і відстань між ними змінювалися таким чином, щоб об'єм молекули був сталим. Проаналізовано вплив несферичності молекул на теплофізичні властивості дослідженого флюїду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-354

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - сопоставить характер экспрессии антигенов M. tuberculosis при иммуногистохимическом (ИГХ) исследовании и выявления кислотоустойчивых бактерий (КУБ) методом Циля - Нильсена в легочной ткани с туберкулемой при хроническом течении туберкулезного процесса в фазу обострения. Материал исследования - резектаты легких, 19 случаев. Изготавливали серийные срезы толщиной 5 - 6 микрон, окрашивали гематоксилином и эозином методом Циля - Нильсена и проводили ИГХ исследование. Использовано кроличье поликлональное антитело Mycobacterium tuberculosis Antibody (США), разведение - 1:2500. Оценка положительной реакции по условной шкале: + - фоновая окраска, бледно-желтая, диффузная; ++ - мелкогранулярная (светло-коричневая); +++ - грубо гранулярная (интенсивно коричневая). Количественная градация КУБ вне или внутри макрофагов в одном поле зрения: мало - 1 - 5 единиц; умеренное количество - 6 - 15 и много - более 15. Морфологические признаки прогрессирования специфического воспаления были во всех случаях. Метод Циля - Нильсена: наиболее часто внеклеточные КУБ выявлялись в некротическом ядре (84,2 %) и грануляционном слое капсулы туберкулем (68,4 %). Чаще определялись единичные КУБ. Большее количество бактерий было внутри клеток. В 84,2 % наблюдений КУБ выявлены в макрофагах внутри альвеол в умеренном количестве. ИГХ исследование: во всех случаях определялись клетки с позитивной реакцией (+++) на антигены M. tuberculosis. Макрофаги внутри альвеолвне туберкулемы с такой реакцией были в 94,7 %; несколько меньше, в 84,2 % - макрофаги и эпителиоидные клетки грануляционного слоя капсулы туберкулемы. Удельный вес наблюдений большого количества клеток в альвеолах достигал 77,8 %, а в грануляционном слое капсулы - 30,0 - 50,0 %. Мелкогранулярная окраска клеток в этих же участках легочной ткани отмечалась чаще, преобладали случаи наблюдений большого и/или умеренного количества клеток. Выводы: КУБ выявлены в 94,7 % случаев методом Циля - Нильсена. При ИГХ исследовании позитивная реакция клеток макрофагального ряда была во всех случаях. ИГХ исследование показало, что максимальная антигенная нагрузка определялась в макрофагах внутри альвеол вне туберкулемы и несколько меньше - в клетках макрофагального ряда грануляционного слоя капсулы. Результаты обоих методов выявления микобактерий и/или их фрагментов совпали по максимальному количеству наблюдений локализации структур возбудителя, а именно: в грануляционном слое капсулы туберкулемы и сохранных альвеолярных пространствах вне туберкулемы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542 + Р514.0

Рубрики:

Туберкульоз легенів

ВІЛ-інфекція. СНІД (синдром набутого імунодефіциту)

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - определить диагностические показатели различных гистохимических и иммуногистохимических методов выявления M. tuberculosis и их антигенов в легочной ткани ВИЧ-инфицированных пациентов. Морфологическое исследование включало 37 случаев биопсийного, операционного и аутопсийного материала фрагментов легких, лимфатических узлов и париетальной плевры ВИЧ-инфицированных пациентов. Серийные срезы окрашивали гематоксилином и эозином, по Цилю - Нильсену (ЦН), традиционным флуоресцентным методом (ФМ) и с применением иммуногистохимического (ИГХ) исследования, без и с флуоресцентной меткой (FITC). Рассчитана чувствительность, специфичность и эффективность каждого из методов с учетом заключительного клинического диагноза и результатов микробиологического выявления M. tuberculosis. На момент госпитализации ВИЧ-инфицированных пациентов в 56,8 % случаев результаты клинико-лабораторных и рентгенологических данных не позволили определить характер патологического процесса. По результатам исследования наибольшая чувствительность установлена для ИГХ и ФМ-методов - 100,0 и 88,5 % соответственно. Метод ЦН продемонстрировал самый высокий показатель специфичности (100,0 %), тогда как специфичность FIТС и ФМ-метода составила 75,0 и 60,0 % соответственно. Самые высокие показатели диагностической эффективности установлены для ИГХ и ФМ-методов - 83,8 и 72,2 %. Общая эффективность всех 4 специальных методов гистологического исследования составила 72,1 %. В результате расширенного гистологического исследования в 64,8 % случаев подтвержден основной диагноз микобактериальной инфекции, в том числе в 29,7 % случаев установлена ассоциация с грибковой инфекцией. В 10,8 % случаев диагноз микобактериальной инфекции был снят, и в этих случаях диагностировали грибковую инфекцию как основную легочную патологию. В 10,8 % случаев доказано наличие микобактериальной инфекции как фоновой патологии при других заболеваниях органов грудной полости. Результат комплексного гистологического исследования дал возможность установить окончательный клинический диагноз в 94,6 % случаев и подтвердить наличие микобактериальной инфекции в 81,1 % случаев. В 13,5 % случаев имело место расхождение гистологической картины при традиционном окрашивании и результатов дополнительных гистологических методов окраски препаратов. Выводы: учитывая разнообразие патологии органов дыхания у ВИЧ-инфицированных пациентов, в том числе инфекционной, для установления окончательного клинического диагноза в ходе диагностического процесса, при наличии подозрения микобактериальной инфекции, целесообразно проводить комплексное морфологическое исследование с использованием различных гистологических методов диагностики инфекций.