Зазначено, що на сучасному етапі розвитку суспільства значно зростає кількість чоловіків, які працюють в офісі за комп'ютером, що негативно впливає на їхній фізичний стан, зокрема й на стан біомеханіки опорно-рухового апарату. Мета дослідження - розробити заходи, спрямовані на профілактику та корекцію функціональних порушень опорно-рухового апарату офісних працівників. Для виконання поставлених завдань використовували такі методи: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, системний синтез. Результати теоретичного аналізу сучасних досліджень за цією проблемою засвідчують ефективність підвищення рухової активності осіб зрілого віку засобами фізичної культури й спорту. У процесі дослідження визначено, що для офісних працівників із функціональними порушеннями біомеханіки постави доцільно застосовувати засоби оздоровчого фітнесу. Результати анкетування офісних працівників підтвердили їхнє бажання займатись оздоровчим фітнесом із використанням сучасних трендів. Вважаємо, що для реалізації корекційно-профілактичних заходів із метою покращання стану опорно-рухового апарату офісних працівників доцільно застосовувати різноманітні вправи. Запропоновано також використовувати вправи з інвентарем, зокрема з ізотонічним кільцем, короткими та довгими фітнес-гумками, гантелями, фішками, а також валиком для міофасцального релізу. Для реалізації цих засобів запропоновано застосовувати 7 основних видів патернів: Squat, Lanch, Hinge, Step, Twist, Push та Pull. Для впровадження програми доцільно використовувати колове тренування за програмою 16-14-12-10-8-6 і протокол Табата. Втановлено, що застосування окреслених засобів оздоровчого фітнесу для корекції та профілактики функціональних порушень опорно-рухового апарату офісних працівників сприятиме покращанню їхнього фізичного розвитку та працездатності.

Аналіз показників здатності зберігати статичну рівновагу тіла вдітей із вадами слуху, проведений фахівцями, свідчить про те, що ці дані мають статистично достовірні відмінності в порівнянні з їхніми практично здоровими однолітками. Мета дослідження - оцінка рівня розвитку статичної рівноваги тіла дітей 7 - 10 років із вадами слуху за тестом Є. Я. Бондаревського. У науковому дослідженні взяли участь 72 дитини 7 - 10 років із вадами слуху. Серед них "дівчатка (n = 39) хлопчики (n = 33). Для виконання поставлених завдань використовували такі методи: аналіз науково-методичної літературі, опитування, педагогічне тестування, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, математичні методи. Розгляд отриманих експериментальних даних свідчить, що серед хлопців семи років із вадами слуху не виявлено таких, хто мав достатній рівень розвитку статичної рівноваги тіла (розподіл за рівнем навчальних досягнень статичної рівноваги тіла, за тестом Є. Я. Бондаревського, з заплющеними очима); у 50,0 % зафіксовано достатній і в 50,0 % - початковий рівень розвитку статичної рівноваги тіла. При цьому з-поміж восьмирічних хлопців спостерігали такий розподіл за рівнями статичної рівноваги тіла: 12,5 % - середній, 87,5 % - початковий рівень. Дослідження показали, що серед хлопців дев'яти років із вадами слуху 22,2 % характеризуються достатнім, 55,6 % - середнім і 22,2 % - початковим рівнями досліджуваної якості. Зафіксовано достатній рівень статичної рівноваги тіла у 25,0 %, середній - також у 25,0 %, початковий - у 50,0 % обстежених хлопців 10-річного віку. У процесі проведення педагогічного експерименту визначено відмінні риси рівня розвитку статичної рівноваги тіла дітей 7 - 10 років із вадами слуху за тестом Є. Я. Бондаревського.

Проблема зниження рухової активності та формування неправильних харчових звичок стала вагомим фактором у погіршенні здоров'я населення, появі зайвої ваги, погіршенні психологічної стійкості. Саме у віці 35 - 40 років завершується формування утверджених поглядів і звичок на "правильне" життя та гармонійну старість, крім того, ці знання та навички передаються дітям. Тому з метою виховання здорової нації, випрацьовування таких звичок є досить актуальним. Мета роботи - визначити вплив у програми поетапного контролю регулювання рухових навантажень у поєднанні з раціональним харчуванням у жінок зрілого віку. Методи - аналіз науково-методичних літератури, опрацювання інтернет-джерел, анкетування, антропомет-ричний метод, визначення толерантності до фізичних навантажень, педагогічний експеримент, метод математичної статистики. Нині відомо безліч різних шляхів спрямованих на боротьбу з зайвою вагою. Проте, часто це все використовується хаотично і результат може бути різним, навіть втрата здоров'я. З метою налаштування збалансованого меню та адекватного дозування фізичних навантажень запропоновано комплексний підхід, який включає співпрацю з дієтологом і тренером. Запропоновано програму тренувань для жінок без порушень стану здоров'я та конкретні заходи усунення гіподинамії у період дії карантинних обмежень. Надано рекомендації щодо формування правильних харчових звичок. Три місяці тривав експеримент за яким КГ намагалась знизити масу тіла лише за допомогою оздоровчих тренувань, ЕГ - поєднуючи такі тренування зі збалансованим харчуванням. Статистично значимі позитивні результати відмічено у ЕГ на рівні p - 0,01 у масі тіла та об'ємі талії, за p - 0,05 за об'єму стегон. У КГ зміни досліджуваних показників також є позитивними, хоча з незначним приростом.

Одним із важливих діяльних проявів життя Церкви Христової є служіння ближньому, яке має повсякденну актуальність, а особливо сьогодні, у час війни. Церква Христова зберігає у своїй скарбниці багатовіковий досвід служіння - дияконії, яке, розпочавшись ще на зорі християнської ери, набувало найрізноманітніших форм та проявів. Господь наш Ісус Христос на власному прикладі показав, що обов'язок Його учеників та християн полягає у служінні одне одному. Воно походить від сили любові, жертовної самовідданості, від розуміння того, що подібним служінням нашим ближнім ми не лише наслідуємо Сина Божого, але і Йому Самому служимо: "Істинно кажу вам: зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили" (Мф. 25:40). Розглянуто сучасне соціальне вчення Православної Церкви, актуальні напрями служіння ближньому в історичних прецедентах та сьогоденні, релігійно-філософські аспекти соціального служіння. Увагу приділено новому формату соціального етосу Православної Церкви. Досліджено релігійні комунікації як зв’язок поколінь, від традицій до сучасних технологій. Увагу приділено специфіці богословського дискурсу Православної Церкви та питанням біоетики. Охарактеризовано погляди релігії та наука про створення світу. Увагу приділено теоретичному та практичному контенту порівняльного аналізу соціальних вчень католицизму, православ'я та протестантизму.

Згідно з даними спеціальної літератури, просторову організацію тіла розуміють як єдність морфологічної, біомеханічної та функціональної організації людини, що відбивається в її "габітусі". Просторова організація тіла характеризується біогеометричним профілем постави, біомеханікою стопи, формою тілобудови, пропорціями та типом конституції, топографією сил різних м'язових груп. Розповсюдження порушень просторової організації тіла серед осіб працездатного віку зумовило підвищений інтерес науковців до цього питання. Мета роботи - вивчення та систематизація факторів, зовнішнього середовища, що впливають на стан просторової організації тіла сучасної людини. Теоретичний аналіз спеціальної літератури передбачав використання низки таких методів, як реконструкція, аперципіювання, аспективний аналіз, герменевтичний і критичний аналіз. Встановлено, що на стан просторової організації тіла людини безпосередньо впливає зовнішнє середовище. Повсюдне впровадження автоматизації та механізації трудомістких робіт сприяє скороченню сфери застосування ручної праці. Однак є чимало професій, де робота пов'язана з величезною фізичною напругою, що негативно впливає на хребет, який відіграє роль опорного майданчика. Несприятливо відображається тривале перебування у вимушеному становищі (за письмовим столом, у машині, постійна або тривала напруга у випадку "стоячих професій"), а також неправильна поза тулуба та некоординована робота м'язів під час піднімання та перенесення вантажів. Сьогодні на проблему "комп'ютерних синдромів", які виникають (зорового, тунельного або синдрому зап'ясткового каналу, синдрому тривалого статичного навантаження), звернули увагу педагоги, психологи, ергономісти, фахівці фізичної культури. Аналіз науково-методичної літератури вказує на необхідність програмування корекційно-профілактичних занять, спрямованих на корекцію порушень постави, підвищення рівня стану біогеометричного профілю постави у фронтальній і сагітальній площинах, підвищення рівня фізичної підготовленості осіб зрілого віку.

Основним завдання предмету "Фізична культура" в школі є гармонійний фізичний розвиток дітейта формування в них звички здорового способу життя. Виконання цього завдання вимагає від учителів уміння сформувати в учнів інтерес до фізичної активності, розуміння її важливості у власному житті. Цього можна досягти шляхом використання індивідуального підходу та врахування вподобань учнів під час позаурочних секційних занять, які є безкоштовними та не передбачають зміни місця навчання. Мета роботи - визначення й обгрунтування головних аспектів організації секційних занять із фізичної культури. Методи - аналіз і синтез наукових літературних джерел, педагогічне спостереження, узагальнення експериментальних досліджень науковців і систематизація отриманих результатів, метод теоретичного моделювання. Позакласна робота з фізичної культури вимагає значної гнучкості та мобільності форм, методів і засобів організації навчання. Вони повинні підбиратись із врахуванням інтересу та можливостей учнів і містити "вільний" час на опанування чогось нового, активного відпочинку чи вдосконалення окремих напрямів у фізичній підготовленості. На заохочення учня до цих занять можуть впливати як усвідомлені, так і неусвідомлені фізіологічні потреби, також не можна виключати зовнішніх факторів (загальносуспільні цінності, вплив друзів, батьків тощо). Важливим завданням секційної роботи є розвиток морально-вольових якостей школярів (цілеспрямованість, рішучість, сміливість, наполегливість, взаємодопомога, довіра тощо). Крім того, позаурочні заняття потрібно розглядати як засіб психологічного розвантаження, переключення уваги з буденних справ на улюблену фізичну активність, яка повинна здійснюватися якнайбільше на відкритому повітрі під керівництвом кваліфікованого педагога. Визначено основні фактори планування та організації різних видів секційних занять; розроблено схему їх взаємодії, що формується навколо особистості учня, з урахуванням його життєвої мети та мотивації, адекватному та оптимальному підборі методів і засобів фізичного виховання.

Висвітлено теоретико-методологічні аспекти щодо формування механізму державного управління інвестиційними процесами в організаціях рекреаційної сфери. Розкрито теоретико-методологічні основи та розроблено практичні рекомендації щодо формування механізму державного управління інвестуванням у рекреаційній сфері. Проаналізовано та визначено місце і роль рекреації, її вплив на психофізичний та емоційний стан населення зокрема. Покращено комплексну модель активізації інвестиційних процесів у формуванні рекреаційно-туристичного продукту-послуги. Вдосконалено практичні підходи до формування стратегічних напрямів розвитку рекреаційної сфери з урахуванням доцільності формування рекреаційних кластерів як базису для утворення рекреаційного простору. Розроблено матрицю вибору стратегічних напрямів розвитку України у розрізі її областей. Сформовано модель послідовного підвищення інвестиційної привабливості рекреаційної сфери у системі державного адміністрування з урахуванням попередньо сформованого механізму управління.

Розкрито зміст поняття "туризм" та подано класифікацію різновидів туризму. Проаналізовано туристичні потоки та індекс туристичної конкурентоспроможності України. Наведено низку суспільно-важливих функцій та завдань туристичної діяльності. Розглянуто найпривабливіші напрями розвитку сучасного туризму. Зазначено основні перешкоди щодо розвитку туристичного бізнесу в Україні та запропоновано перспективні напрями їх вирішення.

Мета роботи - з'ясувати сутність організування діяльності промислових підприємств на інноваційних засадах, показати важливість вирішення цієї проблеми за умов прискореного науково-технічного прогресу та перманентних кризових явищ, окреслити важливість і переваги вдосконалення організування виробничої діяльності промислових підприємств на інноваційних засадах як важливого чинника використання внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності їхньої діяльності впровадженням комплексу заходів удосконалення організування виробництва з інноваційним наповненням, переважну більшість яких можна застосувати у виробничому процесі без значного інвестиційного забезпечення. І що найважливіше, заходи такого спрямування сприятимуть ефективному використанню наявного ресурсного потенціалу діючих промислових підприємств, зростанню їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках за умов жорсткої конкуренції.

Висвітлено теоретичні аспекти виробничого потенціалу промислового підприємства. З'ясовано відповідні проблемні питання, які стосуються змістового наповнення поняття "виробничий потенціал промислового підприємства (ВППП)". На підставі вивчення й узагальнення досліджень, які проведені науковцями протягом останніх років, наведено авторське визначення виробничого потенціалу промисловго підприємства. Увагу акцентовано на тому, що особливості управління виробничим потенціалом повинні бути пов'язаними з новим типом інноваційних виробничих відносин за умов прискореного науково-технічного прогресу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж619 + В372.33

Рубрики:

Одержання плівок

Тверді розчини

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми розвитку малого та середнього підприємництва. Показано варіанти їх вирішення у різних країнах світу та зокрема в Україні. Зосереджено увагу на висвітленні результатів сучасних наукових досліджень і на практичних аспектах трудоресурсного забезпечення вітчизняного малого та середнього бізнесу (МСБ). Проведено моніторинг варіантів фінансування МСБ, виокремлено дієві схеми його розвитку. Розкрито тенденції застосування інформаційних технологій у МСБ. Значну увагу приділено регулюванню організаційних форм взаємодії суб'єктів МСБ в економіці України. Показано механізми розвитку виробничого потенціалу підприємств в умовах прискореного науково-технічного прогресу.

Розглянуто теоретичні та прикладні питання інноваційно-інвестиційних процесів, які відбуваються в економіці України. Досліджено інвестиційну привабливість харчових, переробних та аграрних виробництв, готельно-ресторанного бізнесу в регіонах України. Проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку закладів громадського харчування. Обґрунтовано пропозиції стосовно інноваційно-інвестиційного розвитку бізнес-структур в умовах трансформаційної економіки.

Показаны результаты комплексного анализа с помощью методов естественных наук образцов лепной посуды из слоев VIII - середины VII в. до н. э. из поселения Жаботин в Среднем Поднепровье. Выводы: наиболее распространенной была керамика, изготовленная из формовочной массы двух видов, в пластической массе которой преобладают смектитовые (группа 2, 3) и иллитовые (группа 3) глины. При обезжиривании мастера использовали примеси песка (22 - 28 %) (группа 2) или комбинации примесей - песок, шамот, дресва (группа 3). В составе посуды этих групп присутствуют все виды лощеной и простого посуды, которые встречаются на поселении. Пастовые заполнения в орнаментации сосудов этих групп почти не использовались. Исключение составляют образцы от двух корчаг группы 2 - 469 и 470, в отделке которых замечена паста рецепта 1. Посуда группы 1.1 (преимущественно, смектитовая глина, примеси - шамот (12 - 23 %) и песок (15 - 35 %)) представлен исключительно чернолощеными черпаками S-образного профиля. Все орнаменты таких сосудов были затерты белой пастой 1 рецепта (кварц + кварцит + смектит + костная мука). Использовалась также паста 2 рецепта (эпидот + хлорит + смектит + пироксен (пудра). Использование археометрических методов исследования формовочной массы позволило опровергнуть одну из реконструкций черпака (подгруппа 2.4, рис. 7, 11), состоявшего якобы из трех фрагментов. К сожалению, по составу формовочной массы все три фрагмента, использованных в реконструкции, относятся к разным подгрупп и принадлежать одному сосуду не могут. Образцы группы 4 (каолинитовые и иллитовые глины; примеси - песок и дресва) принадлежали посуде с оранжевым лощением высокого качества и горшку с двумя ручками, имеющим аналогии среди керамики культуры Басарабь. Данные археометрических исследований подтвердили предположение археологов об импортном происхождении этих сосудов. Сравнение некоторых сосудов с материалами передскифских захоронений степной зоны Северного Причерноморья свидетельствует о том, что некоторые образцы посуды из мастерских Жаботинского поселения поступали к кочевому населения степи. Таким образом, указанные анализы дают представление о процессе изготовления сосудов. Выявлено несколько производственных рецептов изготовления лепной посуды. То есть, лепная посуда производилась в небольших мастерских, в пределах домашнего производства. Такое предположение уже высказывалось авторами на основе археологических данных. Теперь оно подтверждается и уточняется методами естественных наук. Жаботинское поселение является одним из 12 поселений периода поздней бронзы - раннего железного века, из материалов которых были отобраны образцы для создания Базы данных. Для каждого из этих поселений характерен свой набор приемов и методов изготовления лепной керамики. Их сочетание создает особый, свой "облик" керамического производства каждого из поселений или городищ. То есть, посуда каждого из поселений заметно отличается от керамики других поселений региона исследования. Важно отметить, что проведенный анализ глин из окрестностей поселений также подтверждает наличие производства керамики на месте.

Обгрунтовано цілі моніторингу індивідуальної результативності працівників у процесі управління організацією. Розкрито процедуру та алгоритм її оцінювання. Висвітлено принципи та вимоги до системи оцінювання результативності працівників. Визначено структуру та зміст профілю посади. Охарактеризовано інформаційне забезпечення процесу моніторингу результативності працівників. Аргументовано використання матричного методу оцінювання результативності працівників. Доведено забезпечення зворотного зв'язку під час управління результативністю як необхідної умови моніторингу індивідуальної результативності працівників.

Розкрито суть та структуру інституційного середовища. Виділено формальні та неформальні інститути та висвітлено їхню роль. Увагу приділено питанням державного регулювання рекреаційної сфери в низці зарубіжних країн. Проаналізовано нормативно-правові акти, які регламентують рекреаційну сферу в Україні. Визначено вплив інституційного середовища на формування та діяльність рекреаційно-туристичної сфери в Україні. Виявлено необхідність узгодження деяких понять рекреаційної сфери законодавчо, розроблення національних стандартів надання рекреаційно-туристичних послуг, узгодження їх з міжнародними стандартами. Запропоновано заходи для покращення інституційного середовища держави з метою підвищення конкурентоспроможності національного рекреаційно-туристичного продукту послуги.

За умов глобальних викликів, які перманентно виникають, а іноді й достатньо рельєфно відстежуються в результаті посилення конкуренції на зовнішніх ринках, з'являється необхідність у якісно новому прискоренні розвитку української економіки та подвоєному зростанні внутрішнього валового продукту за допомогою використання сучасних досягнень науково-технічного прогресу як важливої передумови її модернізації на інноваційних засадах. У цьому контексті особливе значення потрібно надати українській промисловості та її первинним ланкам-підприємствам. У зв'язку з цим виникає необхідність у розробленні методологічних передумов і конкретних методичних рекомендацій організування процесів модернізації та їх реалізації в реальних проектах.

Представлено формування синтезу об'єктивних та суб'єктивних методів прийняя управлінських рішень у формі єдиного підходу, практичне застосування якого дає змогу здійснити комплексну репрезентацію та формалізацію суб'єктивних і об'єктивних властивостей об'єктів дослідження, процесів чи явищ, в єдиних емпіричних еквівалентах і, тим самим, забезпечує однозначність багатоаспектних тлумачень результатів дослідження та впливу на них структури та інтенсивності факторного середовища. Критерієм ефективності об'єктивно-суб'єктивного підходу до прийняя управлінських рішень виступає достовірність одержаних результатів та адекватність їх інтерпретації. Здійснено класифікацію методів дослідження за ознаками їх суб'єктивності та об'єктивності в контексті кількісних, якісних та кількісно-якісного методів оцінювання економічних явищ, процесів. Розглянуто практичні ситуації застосування об'єктивних, суб'єктивних методів прийняя управлінський рішень та їх синтезу, доведено зростання вимог до достовірності одержаних результатів, відповідності їх дійсності.

Висвітлено можливості інноваційного наповнення організування виробничої діяльності промислових підприємств, серед яких: дбайливе виробництво, теорія обмежень та інші заходи. Показано сферу та межі застосування показника загальної ефективності обладнання. Розглянуто взаємозв'язок між показником загальної ефективності обладнання та енергоефективністю виробництва. Охарактеризовано види втрат у виробничому процесі, показано, як ці втрати впливають на рівень та ефективність споживання енергії. Доведено, що адекватне управління устаткуванням надає змогу знизити енергетичні витрати та сприяє впровадженню врівноважених управлінських рішень.

Рівень спеціальної фізичної підготовленості арбітра напряму впливає на кількість і якість помилкових рішень. Тому розроблення й упровадження в процес підготовки арбітрів ефективних тренувальних програм є актуальним. Мета роботи - обгрунтувати ефективність експериментальної програми спеціальної фізичної підготовки арбітрів у футболі. Реакцію організму на тренувальне навантаження вивчали за допомогою годинника-пульсометра Polar M200. Середній вік обстежуваних - 30 років. Програму апробовано на 10 арбітрах. Перший етап досліджень передбачав планування, на другому здійснено теоретичну розробку експериментальної програми. Завданням третього етапу було апробувати програму на практиці. На четвертому етапі вивчено її ефективність. Експериментальна програма складається з одного тренувального мезоциклу, який містить утягувальний, базовий та контрольно-підготовчий мікроцикли. Вони складаються з тренувальних занять, які залежно від дії на організм мають сім напрямів: рівномірне тренування; рівномірне тренування +; рівномірне й базове; рівномірне та темпове; базове тривале; темпове+; темпове й максимальне тренування. Висновки. Апробація експериментальної програми підтвердила її ефективність. Виявлено збільшення темпу долання десятикілометрової дистанції при однаковій середній частоті серцевих скорочень, яке супроводжувалося тенденцією до зменшення енергозатрат. Аналіз індексу бігу засвідчив позитивну динаміку змін спеціальної фізичної підготовки за умов експериментальної програми в групі досліджуваних загалом і в кожного арбітра зокрема. На початку реалізації програми середньогруповий індекс бігу оцінювали як "середній" і покращився за період реалізації програми до рівня "дуже хороший".