Проаналізовано педагогічний зміст і структуру процесу соціалізації шкільної молоді, з'ясовано його місце та роль у системі завдань середньої школи. Здійснено порівняльно-педагогічне дослідження особливостей, суспільного контексту та тенденцій розвитку шкільної соціалізації у західноєвропейських країнах. Висвітлено взаємодію провідних агентів даного процесу. Розглянуто особливості та проблеми педагогічного управління соціалізацією української шкільної молоді, визначено тенденції та перспективи модернізації соціально-педагогічних відносин у контексті європейського вибору України.

Розглянуто провідні тенденції розвитку змісту базової освіти й основні концептуальні засади педагогічного відбору та формування змісту шкільних знань у країнах Заходу. Висвітлено теоретичні і практичні питання модернізації змісту базової освіти та особливості дидактичного супроводу шкільного навчального процесу. Визначено перспективні напрямки реформування української школи.

Рассмотрены ведущие тенденции развития содержания базового образования и основные концептуальные основы педагогического отбора и формирования содержания школьных знаний в странах Запада. Освещены теоретические и практические вопросы модернизации содержания базового образования и особенности дидактического сопровождения школьного учебного процесса. Определены перспективные направления реформирования украинской школы.

Розглянуто гуманізацію та соціалізацію як суспільно-педагогічні явища. Викладено теоретичні засади та проаналізовано практичний досвід соціалізації учнівської молоді у країнах Західної Європи у контексті надбань і цінностей європейської культури та сучасних спрямувань суспільного поступу. Висвітлено здобутки західноєвропейських педагогів на підставі можливостей і перспектив їх застосування у вітчизняному освітньому просторі. Розкрито методологічне значення понять соціальності, моральності та духовності для розуміння цілісності шкільного педагогічного процесу.

Рассмотрены гуманизация и социализация как общественно-педагогические явления. Изложены теоретические основы и проанализирован практический опыт социализации учащейся молодежи в странах Западной Европы в контексте достояний и ценностей европейской культуры и современных направлений общественного прогресса. Освещены достижения западноевропейских педагогов с учетом возможностей и перспектив их применения в отечественном образовательном пространстве. Раскрыто методологическое значение понятий социальности, моральности и духовности для понимания целостности школьного педагогического процесса.

Розглянуто сучасні стратегії реформування загальної середньої освіти в країнах Європейського Союзу за умов інтеграційних процесів. Розкрито вплив глобалізції на формування їх національних освітніх систем, визначено основні напрями модернізації змісту шкільної освіти. Проаналізовано особливості реформування шкільної освіти в країнах Західної та Східної Європи (Австрії, Бельгії, Великобританії, Данії, Італії, Німеччини, Франції, Швеції, Польщі, Словаччині, Чехії) у другій половині XX - початку XXI ст. Розглянуто ідеї неперервної освіти як концептуальне підгрунтя реформування сучасної європейської школи. Наведено рекомендації щодо використання зарубіжного досвіду реформування галузі освіти в Україні.

Рассмотрены современные стратегии реформирования общего среднего образования в странах Европейского Союза в условиях интеграционных процессов. Раскрыто влияние глобализации на формирование их национальных образовательных систем, определены основные направления модернизации содержания школьного образования. Проанализированы особенности реформирования школьного образования в странах Западной и Восточной Европы (Австрии, Бельгии, Великобритании, Дании, Италии, Германии, Франции, Швеции, Польше, Словакии, Чехии) во второй половине XX - начале XXI ст. Рассмотрены идеи непрерывного образования как концептуальная база реформирования современной европейской школы. Обоснованы рекомендации по внедрению зарубежного опыта реформирования системы образования в Украине.

У порівняльно-педагогічному аспекті досліджено методологічні, організаційні, дидактичні та методичні засади педагогічно керованого процесу соціалізації учнівської молоді у закладах загальної середньої освіти країн Західної Європи. Соціалізацію розглянуто як об'єктивний соціокультурний процес, взаємопов'язаний з педагогічними формами його реалізації у сучасних суспільствах, а також як органічну складову діяльності інституцій загальної середньої освіти у країнах Західної Європи. Проаналізовано сучасні проблеми соціалізації учнівської молоді західноєвропейських країн у контексті європейської культури загалом та європейської педагогічної зокрема. Досліджено процес педагогічно керованої соціалізації у закладах загальної середньої освіти цих країн, а саме: його цілі, зміст, агенти, форми та методи реалізації. Проаналізовано його специфіку, універсальну цінність і можливість використання за умов національної системи освіти.

Розглянуто питання реформування шкільної галузі "Іноземні мови" у європейському освітньому просторі, головні етапи та напрями її реформування в країнах ЄС у повоєнний період, а також новітні концепції реформування. Проаналізовано особливості трансформації моделей громадянської освіти у країнах ЄС, роль інформаційно-комунікаційних технологій в європейських реформах у галузі шкільної освіти. Визначено поступ загальної мистецької освіти в сучасному європейському шкільництві та тенденції її розвитку.

Розглянуто проблеми інноваційного розвитку (ІР) загальноосвітніх навчальних закладів (ЗОНЗ) у вітчизняній та закордонній теорії і практиці. Висвітлено тенденції та стратегії ІР шкільної освіти в Україні та країнах ЄС. Викладено методологію моделювання ІР школи, питання прогнозування ІР ЗОНЗ у контексті розбудови школи майбутнього. Розкрито науково-педагогічні основи та методику розробки моделі "Школа майбутнього" як інноваційного ЗОНЗ.

Розглянуто теоретичні та методологічні проблеми цілеспрямованого формування світогляду учнів у навчально-виховному процесі. Проаналізовано засадничі педагогічні підходи до реалізації цієї мети. Зосереджено увагу на формально-логічному та наративному (безпосередньо пов'язаному з використанням природної мови для опису сутності подій) способах формування світогляду учнів. Визначено роль школи і вчителя у формуванні базисних установок особистості, через які, як через своєрідну "призму", людина сприймає, переживає, пояснює й інтерпретує довколишній світ. Зазначено, що на школу, вчителя покладається завдання подбати про те, щоб світосприйняття, світовідчуття, світорозуміння, світовідношення як структурні компоненти світогляду особистості набули системності та цілісності в контексті загальної зорієнтованості учнів на науковий світогляд.

Рассмотрены теоретические и методологические проблемы целенаправленного формирования мировоззрения учащихся в учебно-воспитательном процессе. Проанализированы основополагающие педагогические подходы к реализации этой цели. Сосредоточено внимание на формально-логическом и наративном (непосредственно связанном с использованием естественного языка для описания сущности событий) способах формирования мировоззрения учащихся. Определена роль школы и учителя в формировании базисных установок личности, через которые, как через своеобразную "призму", человек воспринимает, переживает, объясняет и интерпретирует окружающий мир. Указано, что на школу, учителя возлагается задача позаботиться о том, чтобы мировосприятие, мироощущение, миропонимание, мироотношение как структурные компоненты мировоззрения личности приобрели системность и целостность в контексте общей ориентированности учащихся на научное мировоззрение.

The theoretical and methodological problems of forming a focused vision of students in the educational process. Analyzed the fundamental pedagogical approaches to achieve this goal. Focuses on the formal-logical and narativnom (directly associated with the use of natural language to describe the essence of events) the method of forming world view of students. The role of schools and teachers in forming the basis of a person, through which, as a kind of "perspective", a person perceives, experiences, explains and interprets the world around us. It is indicated that the school, the teacher has the task to take care of that worldview, attitude, outlook, mirootnoshenie as structural components of the worldview of personality has become systematic and integrity in line with the general orientation ofx students to the scientific outlook. We formulate the foundation principles of educational activities for the designated problem: the principle of constructivism, the principle of interaction between teacher and pupil, the principle of sound pragmatism, the principle of cultural appropriateness, the principle of humanism as primarily a method of synthesis described in the scientific investigation of the theoretical and scientific views.

Розкрито зміст поняття "модель" у сучасній педагогічній науці та базові поняття прогностичної моделі школи - "план(проект)", "концепція", "парадигма". Аргументовано необхідність прогностичних моделей в галузі освіти. Досліджено провідні тенденції сучасного суспільного розвитку у їх взаємозв'язку з тими трансформаціями, яких зазнає шкільна освіта: перехід від індустріального суспільства до постіндустріального, глобалізація, індивідуалізація культури, прискорення науково-технічного прогресу. Визначено вимоги, які висуває вчителю спільнота, що постійно навчається. Проаналізовано ймовірні сценарії розвитку школи як суспільної інституції на перспективу, оприлюднені в документі Організації економічного співробітництва та розвитку в 2001 р. під назвою "Яке майбутнє очікує наші школи".

Проаналізовано зміни у світоглядно-педагогічному аспекті формування людини як громадянина світу, який передбачає її обізнаність з глобальними проблемами, компетентність і готовність протидіяти цим та іншим загрозам, відданість ідеям миру та демократії,плюралістичне мислення, рівноцінне ставлення до культур. Акцентовано на тому, що це є той ідеал, до якого слід прагнути у вихованні громадян глобального світу, і що великі надії щодо цього покладають на розбудову суcпільства знань. Висвітлено ініціативи щодо навчання демократичного громадянства, широко підтримані Радою Європи, та відповідні до них напрями праці педагогів. Наведено стислі характеристики найбільш поширених у європейському освітньому просторі технологій навчання демократичного громадянства. Розкрито зміст терміна "партисипативна демократія" як способу організації шкільного життя, який передбачає безпосередню та активну участь учнів в управлінні навчальним закладом. Запропоновано розглядати школу - демократичну спільноту, що навчається, як мікромодель, прототип суспільства знань.

Розглянуто проблему збереження здоров'я школярів як професійно значиму в освітянській галузі. Висвітлено досвід гімназії № 191 ім. П. Г. Тичини з формування основ культури здоров'я, зменшення захворюваності, підвищення рівня фізичної та розумової працездатності. Зосереджено увагу на системі психолого-медико-педагогічного захисту, яка сприяє розвитку, збереженню й формуванню здорової особистості. Розкрито профілактичну роботу медичної служби гімназії. Наведено приклади її аналітичних звітів щодо аналізу стану здоров'я за результатами поглибленого огляду за навчальний рік, фізичного розвитку учнів, захворюваності учнів тощо. Констатовано, що виховання здорової, морально стійкої, свідомої молоді, готової до випробувань у житті, здатної справлятися з проблемами, усвідомлено налаштованої на здорове майбутнє, на реалізацію особистості - основна мета школи сприяння здоров'ю.

Рассмотрена проблема сохранения здоровья школьников как профессионально значимая в области образования. Освещен опыт гимназии № 191 им. П. Тычины по формированию основ культуры здоровья, снижению заболеваемости, повышению уровня физической и умственной работоспособности. Сосредоточено внимание на системе психолого-медико-педагогической защиты, которая способствует развитию, сохранению и формированию здоровой личности. Раскрыта профилактическая работа медицинской службы гимназии. Приведены примеры ее аналитических отчетов, а именно: анализ состояния здоровья по результатам углубленного осмотра за учебный год, физического развития учащихся, заболеваемости учащихся. Констатировано, что воспитание здоровой, морально устойчивой, сознательной молодежи, готовой к испытаниям в жизни, способной справляться с проблемами, осознанно настроенной на здоровое будущее, на реализацию личности - основная цель школы содействия здоровью.

Educational institution deals with formation of child's basic health culture, illness-reducing, physical and mental capacity improving taking into consideration the statement Child is the key to the healthy adult. Wide variety of approaches is implemented to health improving of grammar school students'. The main goals of the School of Health Promotion are as follows: educating healthy, mentally stable, conscious youth, ready to survive, able to cope with any difficulties, conscious about healthy future and self-realization of personality.

На основе анализа европейского педагогического опыта раскрыты особенности деятельности учителя как агента социализации учащейся молодежи. В часности, рассмотрены такие аспекты социализирующей деятельности учителя, как содержание, стиль, направленность и общественная значимость.

Розглянуто механізми покращення якості шкільної освіти у ЄС та США. Проаналізовано особливості реалізації стратегій забезпечення якості такої освіти в окремих країнах ЄС та США. З’ясовано обставини, що спонукають до пошуку ефективних стратегій управління якістю освіти в більшості країн сучасного світу.

Рассмотрены механизмы улучшения качества школьного образования в ЕС и США. Проанализированы особенности реализации стратегий обеспечения качества такого образования в отдельных странах ЕС и США. Выяснены обстоятельства, побуждающие к поиску эффективных стратегий управления качеством образования в большинстве стран современного мира.

The mechanisms of improving the quality of school education in the EU and USA. The features of the implementation of strategies to ensure the quality of school education in selected EU countries and the USA. Clarified the circumstances prompting to find effective strategies for managing the quality of education in most countries today.

Розглянуто питання якості освіти як культурно детермінованого поняття. Висвітлено поняття цивілізаційного підходу до розуміння якості освіти як терміна та педагогічного явища. Проаналізовано науковий доробок відомого американського вченого Елвіна Тоффлера стосовно перетворень в трьох типах суспільства. Акцентовано увагу на змінах в освіті та як вони впливають на основні стратегії. Стверджується революційний характер трансформацій в освіті, що відбувається в процесі поглинання індустріальної хвилі постіндустріальною. Викладено принципові відмінності освіти індустріальної та постіндустріальної хвиль; названо систему базових понять системи освіти постіндустріального суспільства, які характерні для педагогічного процесу та його результатів. Розглянуто набуті знання як засіб досягнення особистістю й суспільним загалом вищого рівня добробуту, духовного багатства, культурної й інформаційної обізнаності, творчої свободи й мобільності у світі.

Рассмотрены вопросы качества образования как культурно детерминированного понятия. Раскрыто содержание понятия цивилизационного подхода к пониманию качества образования как термина и педагогического явления. Проанализирован научный потенциал известного американского ученого Элвина Тоффлера по преобразованию системы образования в трех типах общества. Акцентировано внимание на изменениях в образовании и как они влияют на основные стратегии. Утверждается революционный характер трансформаций в образовании, происходящий в процессе поглощения индустриальной волны постиндустриальной. Изложены принципиальные отличия образования общества индустриальной и постиндустриальной волн; определена система базовых понятий образования постиндустриального общества, которые характерны для педагогического процесса и его результатов. Рассмотрены знания как средство достижения личностью и обществом в целом высокого уровня благосостояния, духовного богатства, культурной и информационной осведомленности, творческой свободы и мобильности в мире.

Educational effectiveness and quality are influenced by the development of labour force andculture as civilization which in its turn defines the life of social beings including educational ones.The author applies civilization approach suggested by Elwin Toffler to analyzing educational qualityboth as the term and a social phenomenon. This implies studying quality transformations in the three types of society characterized by E. Toffler: agrarian, industrial, and postindustrial, graduallychanging each other in civilization waves.

Проаналізовано ідеологічні, стратегічні і тактичні педагогічні засади європейської та американської шкільної гуманітарної освіти. Розкрито світоглядні основи викладання гуманітарних дисциплін у європейських і американських школах у зіставленні їх з вітчизняними аналогами. Досліжено світоглядний потенціал шкільної іншомовної освіти у Польщі, шкільну громадянську освіту в Чеській і Словацькій республіках, світоглядні основи змісту релігієзнавства у шкільній освіті США.

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми підготовки вчителя іноземної мови з урахуванням світових, європейських тенденцій у цій галузі, а також потреб і перспектив сучасного реформування системи освіти в Україні. Науковим дослідженням охоплено змістові, методичні, організаційні та ресурсні складники підготовки компетентного вчителя іноземної мови для сучасної школи. Увагу зосереджено на підвищенні мотивації студентів до вчительської професії, формуванні в них готовності та здатності навчатися впродовж життя.

Проаналізовано теоретичні й прикладні проблеми психологічного й педагогічного сприяння розвиткові обдарованих дітей та молоді. Узагальнено знання в галузі обдарованості, нагромаджені вченими різних поколінь і різного фаху. Розкрито природу і сутність обдарованості як об’єкта дослідження в сукупності головних передумов, проявів, характеристик, а також визначальних обставин, чинників і каталізаторів розвитку. У контексті ціложиттєвої перспективи розвитку обдарованих індивідів особливу увагу приділено дошкільному й шкільному етапам, коли закладається базис для реалізації здібностей, обдарованостей і талантів. Розглянуто роль сім’ї, освітніх інституцій, соціального й культурного середовища у розвитку обдарованої особистості.