На основі існуючих засобів контролю розроблено методику виявлення мікрометрових тріщин і одержання кількісної інформації про систему пошкоджень. Методику розроблено для спостереження за процесами зародження і зростання мікрометрових тріщин у разі малоциклового навантаження зразків з жароміцного сплаву ЭИ698ВД. Для виявлення мікрометрових тріщин на поверхні гладких круглих зразків було обрано метод кольорової капілярної дефектоскопії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р683.024-5 + Р683.71-5 + Р627.703

Рубрики:

Розлади слуху

Хвороби вестибулярного апарату

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж20806 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено та доповнено об'єктивні критерії вестибулярної дисфункції (ВД) в оцінці трьох ступенів тяжкості дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕП) у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Встановлено взаємозв'язок між ступенем прояву ДЕП і ступенем вираженості ВД. Зазначено про наявність дозозалежності порушень у разі гострого іонізуючого опромінення (ІО). Зауважено, що в динаміці післяаварійного періоду ступінь прояву ДЕП і ВД у разі хронічного ІО більша за однаково малих доз, ніж у разі підгострого ІО.

Установлены и дополнены объективные критерии вестибулярной дисфункции (ВД) в оценке трех степеней тяжести дисциркуляторной энцефалопатии (ДЭП) у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС. Установлена взаимосвязь между степенью проявления ДЭП и степенью выраженности ВД. Отмечена дозозависимость нарушений при остром ионизирующем облучении (ИО), однако в динамике послеаварийного периода степень проявлений ДЭП и ВД при хроническом ИО больше при одинаковых малых дозах, чем при подостром.

Вивчено порушення функцій вестибулярного аналізатора та їх клінічний перебіг у динаміці післяаварійного періоду у ліквідаторів наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС, що зазнали іонізуючого опромінення у малих дозах різної тривалості. Зафіксовано вестибулярну дисфункцію за типом центрального вестибулярного синдрому вже за доз 0,20 Гр. Її можна розглядати як детермінований електрофізіологічний радіаційний ефект, на прояв якого у динаміці післяаварійних років за одержаних однакових сумарних доз достовірно впливає тривалість іонізуючого опромінення. У ЛНА на ЧАЕС обох груп, які одержали однакові сумарні дози іонізуючого опромінення, виявлено тенденцію до прогресування симптоматики в динаміці післяаварійного періоду, але її прояв достовірно більш виражений у ЛНА на ЧАЕС ІІ групи, які зазнали саме тривалого опромінення (6 - 8 років).

За результатами обстежень 6 564-х осіб, з яких 6 412 - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (УЛНА на ЧАЕС) вивчено клініко-електрофізіологічні закономірності формування, прогресування й особливості перебігу вестибулярної дисфункції (ВД) і сенсороневральної приглухуватості (СНП) за довгострокового моніторингу (1986 - 2006 рр.). Доведено виникнення детермінованих електрофізіологічних радіаційних ефектів за доз, більших за 0,20 Гр. Створено математичні моделі ризиків. Визначено спільність механізмів і послідовність розвитку ВД і СНП в УЛНА на ЧАЕС у динаміці післяаварійного періоду. На підставі результатів проведених клініко-епідеміологічних досліджень установлено, що СНП за типом передчасного вікового зниження гостроти слуху (presbyacuzis raecox), склеротичні зміни судин сітківки ока, атеросклероз аорти у молодших вікових категоріях за тривалого іонізуючого опромінення (ІО) в УЛНА на ЧАЕС можна розглядати як симптомокомплекс передчасного старіння організму. Досліджено вплив зниження генерації постійного потенціалу ока на параметри експериментального ністагму та взаємодію між зоровими та вестибулярним порушеннями, а також роль змін мікроциркуляторного русла та магістральних судин голови та шиї в розвитку ВД та СНП в УЛНА на ЧАЕС залежно від величини дози та тривалості дії ІО. Обгрунтовано та розвинуто тактику лікування ВД та СНП в УЛНА на ЧАЕС з використанням алопатичних, антигомотоксичних препаратів і медичних п'явок, а також корекцію ВД шляхом введення вправ лікувальної фізкультури за Г.С. Федоровою та соціально неадекватної СНП з застосуванням багатоканальних

цифрових слухових апаратів у бінауральній парі.

Проаналізовано результати лікування 112-х хворих на гломусну пухлину скроневої кістки. 57-ти хворим проведено хірургічне лікування, 35-ти хворим із субтотальним видаленням пухлини операція була доповнена додатково променевою терапією, а ще 20 хворих отримали тільки променеву терапію. Серед ускладнень найчастіше відмічається лицевий парез і парез каудальної групи черепних нервів, а також глухота на боці пухлини. Результати лікування залежать від розмірів і розповсюдження пухлини.

Проанализированы результаты лечения 112-ти больных с гломусной опухолью височной кости, 57-ми больным проведено хирургическое лечение, 35 больным с субтотальным удалением опухоли операция была дополнена дополнительно лучевой терапией, а ещё 20 больных получили только лучевую терапию. Среди осложнений чаще всего отмечается лицевой парез и парез каудальной группы черепных нервов, а также глухота на стороне опухоли. Результаты лечения зависят от размеров и распространения опухоли.

Надано поняття про дефекти та дефектну продукцію. Розглянуто різні види дефектів, які виникають у разі плавки, лиття, обробки тиском, механічній, термічній та електрохімічній обробці деталей, а також дефекти зварних швів. Описано види пружних коливань і показано їх частотний діапазон. Досліджено основні методи акустичного контролю, показано їх переваги та недоліки у порівнянні з іншими видами контролю. Надано характеристику пружних коливань і хвильового процесу, наведено формулу хвильового рівняння. Розглянуто основні фізико-хімічні властивості середовища, з'ясовано залежність швидкості поширення акустичних хвиль від його параметрів. Надано пояснення акустичного імпедансу та хвильового опору середовища. Описано процес розсіювання та поглинання хвиль у різних типах матеріалів. Розглянуто процес відбиття та зломлення різних типів акустичних хвиль на границях розділу середовищ. Надано пояснення процесам дифракції та рефракції акустичних хвиль на різних типах дефектів, описано групи хвиль, які виникають у разі цього. Проаналізовано класичні способи випромінювання та прийому пружних коливань. Подано визначення акустичного поля та його характеристики для прямого та похилого п'єзоелектричних перетворювачів. Описано процес зварювання, види зварних з'єднань і причини появи дефектів у них. Надано відомості про сучасні прилади та системи акустичного контролю.

Систематизовано зміст понять "освітні технології", "педагогічні технології" та розкрито їх зміст і структуру. Проаналізовано застосування художньо-педагогічних технологій, які сприяють підвищенню ефективності навчально-виховного процесу. Наголошено на ігровій, сугестивній художньо-педагогічних технологіях, що грунтуються на впливах партнерів, активізації емоцій, формуванні певних музично-художніх уявлень особистості.

Систематизировано содержание понятий "образовательные технологии", "педагогические технологии" и раскрыто их содержание и структуру. Проанализировано использование художественно-педагогических технологий, которые способствуют повышению эффективности учебно-воспитательного процесса. Отмечены игровая, суггестивная художественно-педагогические технологии, что основываются на влияниях партнеров, активизации эмоций, формировании определенных музыкально-педагогических представлений личности.

Вивчено особливості порушень слухової та вестибулярної функцій за даними аудіометрії, вестибулометрії у взаємозв'язку зі структрурними змінами за даними спіральної комп'ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії у разі гломусних пухлин класу А та класу В для визначення оптимального вибору лікувальних та реабілітаційних заходів, а також прогнозу.

Изучены особенности нарушений слуховой и вестибулярной функций по данным аудиометрии, вестибулометрии во взаимосвязи со структрурными изменениями по данным спиральной компьютерной томографии, магнитно-резонансной томографии при гломусных опухолях класса А и класса В для определения оптимального выбора лечебных и реабилитационных мероприятий, а также прогноза.

Досліджено проблему удосконалення музично-виконавської підготовки майбутніх учителів музики з використанням сугестивних технологій. Здійснено історичний, теоретико-методологічний аналіз літератури з означеної проблеми, розкрито сутність понять "сугестія", "сугестивна технологія", "музично-виконавська підготовка", надано авторське тлумачення поняття "сугестивна технологія у музично-виконавській підготовці майбутніх учителів музики". Визначено методологічні підходи, принципи та функції, що зумовило виокремлення структурних компонентів (мотиваційно-спрямованого, комунікативно-компетентнісного, діяльнісно-творчого) та педагогічних умов. Науково обгрунтовано критерії, показники, рівні сформованості музично-виконавської підготовленості студентів з використанням сугестивних технологій. Розроблено методичний інструментарій і поетапну методику музично-виконавської підготовки майбутніх учителів музики з використанням сугестивних технологій, експериментально перевірено її ефективність та доцільність реалізації у процесі дослідницько-експериментальної роботи.

Вивчено зміни слухової функції за даними аудіометрії після комплексного лікування (хірургічного та медикаментозного із поліфункціональними інгібіторами протеолітичних ферментів, зокрема, апротиніном) хворих на хронічний гнійний середній отит із холеастомою до та у відділеному (через 18 - 24 міс) періодах.

Изучены изменения слуховой функции по данным аудиометрии после комплексного лечения (хирургического и медикаментозного с полифункциональными ингибиторами протеолитических ферментов, в частности, апротинином) больных хроническим гнойным средним отитом с холеастомой до и в отдаленном (через 18 - 24 мес) периодах.

Вивчено стан вестибулярної функції за даними вестибулометрії у хворих на хронічний секреторний отит з ретракційними кишенями до та у різні строки післяопераційного періоду для оцінки функціональних результатів розроблених схем комплексного лікування.

Изучено состояние вестибулярной функции по данным вестибулометрия больных хроническим секреторным отитом с ретракционными карманами до и в различные сроки послеоперационного периода для оценки функциональных результатов разработанных схем комплексного лечения.

Мета роботи - вивчити клініко-електрофізіологічні порушення за вестибулярної та акустичної дисфункцій в учасників ліквідацїї наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції залежно від дози та тривалості дії іонізуючої радіації, особливості детермінованих ефектів впродовж 30 років після аварії. У 7812 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА на ЧАЕС) чоловічої статі, у тому числі у 325 осіб, відібраних для пролонгованих досліджень, у 1986 - 2015 рр. проведено стандартні клініко-електрофізіологічні обстеження функцій вестибулярного та акустичного аналізаторів. Використано математичні методи аналізу із застосуванням програмних пакетів SYSTAT, EPICURE та EGRET. Встановлено вестибулярну й акустичну дисфункції за центральним типом з прогресуючим розвитком гальмівних процесів у стовбуромозкових, підкорково-коркових структурах вестибулярного та акустичного аналізаторів. Визначено залежність змін у цих структурах від величини дози та тривалості дії іонізуючої радіації. Встановлено закономірності детермінованих радіаційних ефектів у взаємозв'язку з формуванням органічної цереброваскулярної патології в УЛНА на ЧАЕС у віддалені післяаварійні роки, які узгоджуються з нейрофізіологічними, МРТ та іншими обстеженнями, що підтверджено результатами кореляційного аналізу. Висновки: відзначено, що вестибулярна й акустична дисфункції в УЛНА на ЧАЕС проявляються клініко-електрофізіологічними змінами на рівні центральних структур досліджуваних аналізаторів, які вказують на паралелізм спільного механізму детермінованих радіаційних ефектів за дози 0,20 Гр, а також їх дозозалежність у динаміці 30 післяаварійних років. Встановлено, що вестибулярна дисфункція в УЛНА на ЧАЕС проявляється клінічно раніше, а електроакустичні та електрофізіологічні зміни за нормального слуху свідчать про доклінічні гальмівні процеси у стовбуромозкових та підкорково-коркових структурах акустичного аналізатора у ранні післяаварійні роки. Виявлено особливості клінічного перебігу вестибулярної та акустичної дисфункцій під час довготривалого моніторингу за короткочасній дії іонізуючої радіації у великих дозах в групі УЛНА на ЧАЕС, які перенесли гостру променеву хворобу, а у разі аналогічних малих доз у віддалені роки прояв змін більший і прискорений у часі за тривалої дії ІР, ніж у разі відносно короткочасної. В УЛНА на ЧАЕС виявлено вірогідне зростання слухових порушень за типом передчасного вікового зниження (ргеsbyacuzis precox) у відповідних вікових категоріях, яке є одним із симптомів передчасного старіння їх організму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.6 + Р683.024

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на нервову систему і органи чуття

Розлади слуху

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цитопенії є частими лабораторними знахідками у періоді новонародженості, мають поліетіологічний характер, бувають як доброякісними (транзиторними), так і потенційно небезпечними "масками" імунодефіцитнихта інфекційних захворювань. Мета роботи - визначення частоти та причинних факторів нейтро-, лімфо- та лейкопеній у новонароджених з оцінкою їх подальшого впливу на рівень інфекційної захворюваності. Ретроспективно проаналізовано медичні карти 738 стаціонарних хворих, що знаходилися на лікуванні у відділеннях патології новонароджених та інтенсивної терапії новонароджених з оцінкою відсоткового та абсолютного вмісту нейтрофілів і лімфоцитів. Проведено поглиблений аналіз документації пацієнтів із цитопеніями, зібрано катамнестичні дані щодо рівня подальшої інфекційної захворюваності. Встановлено, що нейтропенія є домінуючим видом цитопеній у новонароджених (72,88 %) та у більшості випадків носить транзиторний характер, не потребуючи спеціальної корекції; найбільш часто цитопенії поєднуються з інфекційними захворюваннями (57,7 %); встановлено ймовірні фактори розвитку нейтро- та лімфопеній у дітей у неонатальному періоді; не виявлено кореляції між катамнестично визначеним рівнем інфекційної захворюваності та ступенем цитопенії (r = 0,016 для лімфопеній та r = 0,0015 для нейтропеній); встановлено важливість загального аналізу крові, зокрема підрахунку абсолютного числа нейтрофілів і лімфоцитів, для ранньої діагностики цитопенічних станів; створено реєстр дітей із лімфопеніями для подальшого імунологічного дообстеження щодо виявлення імунодефіцитних станів, зокрема важкого комбінованого імунодефіциту. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтресів.

Розглянуто актуальні філософські, мистецтвознавчі та педагогічні питання сучасної музичної освіти. Проаналізовано проблему філософського розуміння процесу залучення особистості до мистецького досвіду. Розкрито особливості взаємодії масової та елітарної культури в музичній освіті. Відображено мистецтвознавчий дискурс щодо історичних етапів становлення музичної освіти, її сучасної трансформації, музичного тексту як культурологічного феномену. Окреслено методологічні та технологічні основи музичної освіти в педагогічному ВНЗ.

Цитопенії є частими лабораторними знахідками у періоді новонародженості, мають поліетіологічний характер, бувають як доброякісними (транзиторними), так і потенційно небезпечними "масками" імунодефіцитнихта інфекційних захворювань. Мета роботи - визначення частоти та причинних факторів нейтро-, лімфо- та лейкопеній у новонароджених з оцінкою їх подальшого впливу на рівень інфекційної захворюваності. Ретроспективно проаналізовано медичні карти 738 стаціонарних хворих, що знаходилися на лікуванні у відділеннях патології новонароджених та інтенсивної терапії новонароджених з оцінкою відсоткового та абсолютного вмісту нейтрофілів і лімфоцитів. Проведено поглиблений аналіз документації пацієнтів із цитопеніями, зібрано катамнестичні дані щодо рівня подальшої інфекційної захворюваності. Встановлено, що нейтропенія є домінуючим видом цитопеній у новонароджених (72,88 %) та у більшості випадків носить транзиторний характер, не потребуючи спеціальної корекції; найбільш часто цитопенії поєднуються з інфекційними захворюваннями (57,7 %); встановлено ймовірні фактори розвитку нейтро- та лімфопеній у дітей у неонатальному періоді; не виявлено кореляції між катамнестично визначеним рівнем інфекційної захворюваності та ступенем цитопенії (r = 0,016 для лімфопеній та r = 0,0015 для нейтропеній); встановлено важливість загального аналізу крові, зокрема підрахунку абсолютного числа нейтрофілів і лімфоцитів, для ранньої діагностики цитопенічних станів; створено реєстр дітей із лімфопеніями для подальшого імунологічного дообстеження щодо виявлення імунодефіцитних станів, зокрема важкого комбінованого імунодефіциту. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтресів.

Незважаючи на індивідуальну та суспільну користь заходів імунопрофілактики (ІП), рівень відмов від вакцинації залишається стабільно високим. Існує багато факторів впливу на прихильність батьків до вакцинації. Більшість цих факторів спричинені некоректною інформацією щодо ІП. Мета роботи - вивчити ступені прихильності батьків до ІП і фактори, які потенційно можуть впливати на цей рівень; порівняти причини відмови від вакцинації, виявлені в дослідженні та проведеному у 2015 р. На основі опитування 82 батьків здорових і хворих дітей встановлено рівень прихильності до вакцинації, фактори впливу на цей показник і джерела інформації, якими найчастіше користувалися батьки для отримання знань щодо ІП заходів. Опитування здійснено методом анкетування за допомогою самостійно розробленої анкети. Встановлено, що позитивне ставлення до вакцинації спостерігалося у 63,4 % респондентів, негативне - у 6,1 %, невизначене - у 30,5 %. Серед факторів, що призвели до відмови батьків від проведення щеплень, домінуючими виявилися страх побічних реакцій і недовіра до виробників вакцин, іншими важливими факторами були релігійні переконання та наявність хибних протипоказань до вакцинації. Батьки, які користувалися інформацією, отриманою від особистого лікаря, як основним джерелом значно частіше виявляли прихильність до вакцинації. За результатами порівняння цього дослідження з аналогічною роботою 2015 р. виявлено позитивні тенденції у ставленні до окремих імунобіологічних препаратів, а структура причин відмови від вакцинації залишилася стабільною. Освітньо-просвітницькі заходи, особливо спрямовані на первинну ланку охорони здоров'я, можуть підвищити рівень прихильності батьків до ІП заходів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Розглянуто методи визначення коагулянту під час процесу електрокоагуляції. Створено експериментальну лабораторну установку для дослідження процесів фотометричного аналізу, принцип роботи якої грунтується на визначенні кольору та інтенсивності світла в режимі реального часу. На основі спектрофотометричного аналізу розроблено штучну нейронну мережу (ANN) для визначення коагулянту Fe в режимі реального часу. Отримані значення червоного, зеленого та синього (RGB) кольорів ANN конвертує в кольоровий простір HSL, в якому вони перетворюються в значення концентрації Fe. Розроблено програмне забезпечення для визначення концентрації заліза в коагулянті із використанням штучного інтелекту, яке являє собою веб-додаток, що відображає параметри кольору коагулянту, визначеної концентрації заліза в коагулянті, а також зберігає історію всіх вимірювань у базі даних. Під час навчання ANN різними методами підібрано оптимізатор для відповідного процесу, середньоквадратичне відхилення якого становить 6,91 %.