Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.16-54

Рубрики:

Хронічний гастрит

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено антихелікобактерну активність електролітного розчину срібла, його позитивний вплив на ступінь ерадикації Helycobacter pylori (HP) під час лікування виразкової хвороби (ВХ). Виявлено особливості змін слизово-епітеліального бар'єру шлунка та дванадцятипалої кишки - зменшення товщини слизової оболонки за рахунок зниження набряку, зменшення кількості лімфоцитів і плазмоцитів у ній, збільшення глибини крипт - під впливом комплексного лікування з використанням електролітного розчину срібла та даларгіну у хворих на ВХ, асоційовану з HP. Виявлено позитивний вплив проведеного комплексного лікування з застосуванням електролітного розчину срібла та даларгіну на динаміку показників імунного статусу - суттєве збільшення вмісту в крові Т-лімфоцитів (Тл), зменшення В-лімфоцитів (Вл), Ig G, Ig M - у зазначених хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э365.09(4УКР)-3 + Т52(23=УКР6А/Я)-7

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено традиційну культуру етнічних меншин на Покутті у другій половині XIX - 1930-х рр. й основні тенденції їх розвитку. Проаналізовано процес поселення поляків, німців і вірмен на Покутті, подано динаміку чисельності етнічних меншин, демографічну структуру регіону. Визначено основні етапи та місця їх компактного та дисперсного розселення. Охарактеризовано форми господарської діяльності даних етноменшин. Досліджено особливості їх архітектури, їжі й одягу. Розкрито особливості родинного, релігійного та громадянського життя, їх календарну обрядовість. Висвітлено процес формування та діяльності польських, вірменських і німецьких закладів освіти на Покутті. З'ясовано роль культурно-освітніх закладів і релігійних інституцій у збереженні національної ідентичності. Показано роль колоністів у соціально-економічному та культурному розвитку регіону, охарактеризовано акультураційні й асиміляційні процеси.

Індекс рубрикатора НБУВ: В377.3

Рубрики:

Магнітні властивості твердих тіл. Магнетики

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У хворих на артеріальну гіпертонію та цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) вивчено гемодинамічні показники, що характеризують діастолічну функцію лівого шлуночка (ЛШ). Встановлено, що поширеність діастолічної дисфункції ЛШ становить 87,7 %. Виразність ехокардіографічних ознак діастолічної дисфункції ЛШ залежить від тривалості ЦД2, рівня артеріального тиску та мікроальбумінурії.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.226 + В379.251 + В379.27

Рубрики:

Тонкі шари напівпровідників

Фазові рівноваги. Фазові перетворення

Електричні і магнітні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше проведено дослідження поширеності мікроальбумінурії (МАУ) серед хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та цукровий діабет (ЦД). Пріоритетними даними є встановлення достовірної залежності між рівнем пульсового артеріального тиску (AT) та частотою виявлення МАУ. Встановлено, що у разі збільшення тривалості АГ зростає вірогідність МАУ. Доведено, що наявність МАУ можна розглядати не лише як маркер важкості і прогресування АГ і ЦЦ, але і як важливий критерій для оцінювання ступеня серцевої недостатності. Вперше вивчено вплив фактора ризику та патогенетичних чинників розвитку серцево-судинних захворювань на поширеність і вираженість ознак діастолічна дисфункція лівого шлуночка (ДДЛШ) у пацієнтів з АГ і ЦД типу II. Встановлено, що 85 % хворих на АГ і ЦД типу II мають ехокардіографічні ознаки ДДЛШ без клінічних проявів недостатності кровообігу. Доведено залежність між показниками ДДЛШ і тривалістю ЦД, рівнем AT і вираженістю МАУ. Вперше з'ясовано вплив терапії препаратом прямого інгібітора реніну (аліскірену) на показники ДДЛШ і МАУ. Виявлено можливість корекції ранніх розладів функції ЛШ з допомогою аліскірену. Встановлено залежність ефективності лікування аліскіреном від тривалості ЦД і величини МАУ. Виявлено взаємозв'язок між ступенем покращання діастолічної функції ЛШ, зниженням AT і зменшенням маси міокарда лівого шлуночка та зниженням МАУ на тлі лікування аліскіреном.

Досліджено сучасні підходи до організації модульно-рейтингової системи організації навчання та шляхи впровадження її на уроках української літератури у педагогічному ліцеї.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-7 + Р457.865.7-5

Рубрики:

Цукровий діабет

Хірургічна патологія стопи і пальців

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.11-52

Рубрики:

Тиреоїдити

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.83

Рубрики:

Авітаміноз "Д"

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Метформін - препарат першої лінії для лікування цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, застосування якого зменшує прогресування порушень вуглеводного обміну і сприяє зниженню показників летальності. Прогресуючий перебіг ЦД 2-го типу призводить до того, що пацієнтам, початкова терапія яких включала лише метформін, зрештою потрібне покрокове додавання інших цукрознижувальних препаратів для досягнення і підтримання глікемічного контролю. В огляді літератури аналізуються різні підходи до покрокової індивідуальної інтенсифікації терапії ЦД 2-го типу. Найбільш популярною і вивченою комбінацією, спрямованою на обидва дефекти, що визначають розвиток метаболічних порушень при ЦД 2-го типу (відносний дефіцит інсуліну та інсулінорезистентність), залишається комбінація метформіну з препаратами сульфонілсечовини. Глімепірид має унікальне поєднання інсуліносекретогенних ("ощадлива" стимуляція) та інсуліносенситайзерних властивостей при нейтральному ефекті на масу тіла і низькому ризику гіпоглікемій. Тому глімепірид на сьогодні є кращим вибором у хворих на ЦД 2-го типу за наявності кардіоваскулярного ризику порівняно з іншими сульфонілсечовинними препаратами.

У результаті досліджень, проведених останніми роками, встановлено, що тиреоїдні гормони впливають на метаболізм кісткової тканини, тим самим зумовлюючи виникнення остеопорозу. Попри проведені в минулі роки дослідження, чіткого пояснення механізму розвитку метаболічної остеопатії, що асоціюється з патологією щитоподібної залози (ЩЗ), на сьогодні немає. Мета роботи - встановити вплив функціонального стану ЩЗ на характеристики кісткової тканини за даними ультразвукової денситометрії і лабораторних методів дослідження, розробити алгоритм своєчасної діагностики остеопенії та остеопорозу. У дослідження було включено 168 пацієнтів репродуктивного віку з дифузним нетоксичним зобом, дифузним токсичним зобом, післяопераційним гіпотиреозом внаслідок тиреоїдектомії з приводу раку ЩЗ і первинним гіпотиреозом. Функціональний стан ЩЗ оцінювали за допомогою визначення базальних концентрацій тиреотропного гормона і вільного тироксину в сироватці крові. Визначено рівень остеокальцину, b-ізомеру C-кінцевого телопептиду колагену I типу. Для оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини використовували метод ультразвукової денситометрії за допомогою кількісного кісткового ультрасонометра Sahara. В осіб із патологією ЩЗ зміни показників мінеральної щільності кісткової тканини виявлені в 59 (39,9 %) випадках, із них остеопенія - в 45 (30,4 %) і остеопороз - у 14 (9,5 %). Частота остеопенії та остеопорозу вірогідно збільшувалася в усіх групах хворих із порушеннями функціонального стану ЩЗ. Основним чинником, що призводить до зниження кісткової міцності у пацієнтів із тиреопатіями, є надмірна або недостатня продукція тиреоїдних гормонів, а також лікування супресивними дозами левотироксину. На стан кісткового метаболізму не впливає субклінічний гіпотиреоз, а також тривалість і прийом низьких (менше ніж 75 мкг/добу) доз замісної терапії левотироксином. Найбільш виражена зміна кісткового ремоделювання відбувається у пацієнтів із дифузним токсичним зобом. Лікування супресивними дозами левотироксину сприяє активації як резорбції, так і формування кістки, а замісні дози призводять до збільшення швидкості резорбції при збереженні швидкості формування кістки. Висновки: вперше наведений комплексний підхід до оцінки стану кісткового метаболізму у хворих із патологією ЩЗ, що включає ультразвукову денситометрію і лабораторні методи дослідження. Встановлені чинники (надмірна та недостатня продукція гормонів ЩЗ, прийом препаратів тиреоїдних гормонів у супресивній дозі) і механізми негативного впливу (стимуляція остеокластичної активності, зниження остеобластної активності) на стан кісткової міцності у хворих із різною патологією ЩЗ.

Згідно з сучасною класифікацією остеопорозу за етіологічним і патогенетичним принципом, синдром тиротоксикозу належить до патологічних станів, які призводять до вторинного остеопорозу. Мета роботи - вивчити частоту і структуру ураження кісткової тканини у хворих із синдромом тиротоксикозу, а також з'ясувати особливості клінічного перебігу остеопорозу з урахуванням важкості й тривалості захворювання. У групу спостереження включено 65 хворих із тиротоксикозом віком 22 - 67 років (середній вік 38,4 +- 0,8 року), у т. ч. 50 жінок віком 22 - 67 років (середній вік 38,1 +- 0,9 року) і 15 чоловіків віком 28 - 59 років (середній вік 39,7 +- 1,0 контрольної групи увійшли 20 здорових осіб віком 23 +- 62 роки (середній вік 41,7 +- 1,3 року), із них 14 жінок. Мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) визначали методом двофотонної рентгенівської абсорбціометрії поперекового відділу хребта та проксимального відділу стегнової кістки. Виявлено несприятливий вплив підвищеного рівня тироїдних гормонів на МЩКТ. Аналіз маркерів кісткового метаболізму показав пришвидшення кісткової резорбції. Зафіксовано кореляційний зв'язок підвищеного рівня вільного тироксину з маркерами кісткового обміну і МЩКТ. Тривалість синдрому тиротоксикозу перебуває у негативній кореляції з МЩКТ. Декомпенсація тиротоксикозу пришвидшує кістковий обмін, що підтверджується виявленою кореляцією між рівнем вільного тироксину і вмістом beta-термінальних телопептидів колагену I типу. Висновки: у хворих із синдромом тиротоксикозу МЩКТ достовірно нижча, а частота остеопорозу і остеопенії - вища порівняно з показниками осіб загальної популяції відповідного віку.

Встановлено популяційні чинники ризику, що беруть участь у генезі порушень кісткового метаболізму у хворих на автоімунний тиреоїдит (АІТ). Наведені результати дослідження мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на АІТ. Вивчено значення популяційних чинників ризику (жіноча стать, менопауза у жінок, дефіцит маси тіла, вік) у генезі розвитку остеопенії та/або остеопорозу у хворих на АІТ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.1-4 + Р415.12

Рубрики:

Хвороби кісток і суглобів

Хвороби щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У проведеному дослідженні встановлено значення фактора Віллебранда як маркера ендотеліальної дисфункції у формуванні та прогнозуванні ризику розвитку остепоротичного процесу в жінок із гіпотиреозом. У жінок постменопаузального періоду з гіпотиреозом спостерігається вірогідне збільшення концентрації фактора Віллебранда при остеопенії в поперековому відділі хребта. Високі концентрації фактора Віллебранда у жінок із гіпотиреозом слід розглядати як предиктор ризику розвитку остеопоротичного процесу. Підвищений рівень С-реактивного білка належить до несприятливих прогностичних ознак щодо зниження мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на первинний гіпотиреоз.

Мета дослідження - встановлення частоти та факторів ризику розвитку остеопорозу в жінок із первинним гіпотиреозом. Під спостереженням перебувало 79 жінок із гіпотиреозом. У 37 жінок (46,8 %) був збережений менструальний цикл, 42 жінки (53,2 %) перебували в постменопаузальному періоді. Оцінка мінеральної щільності кісткової тканини здійснювалася за допомогою методу двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії. Частота остеопорозу в жінок у постменопаузальному періоді становила 38,1 % у поперековому відділі хребта, 35,7 % - у шийці стегнової кістки і 54,8 % - у середній третині передпліччя. У хворих із збереженим менструальним циклом остеопороз діагностовано в шийці стегнової кістки (13,5 %), середній третині передпліччя (16,2 %) і в поперековому відділі хребта (8,1 %). Висновки: розвиток остеопорозу в жінок із первинним гіпотиреозом асоціюється з чинниками, пов'язаними як із самим захворюванням (тривалість гіпотиреозу, середньодобова доза левотироксину), так і з традиційним чинником ризику остеопорозу - менопаузою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.12 + Р415.202.83

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози

Авітаміноз "Д"

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ