Розглянуто проблему ставлення студентів хімічного фаху до здоров'я; визначено реальне становище рівня соматичного (фізичного) здоров'я майбутніх інженерів-хіміків; встановлено мотиви занять фізичною культурою та спортом як перспективних регуляторів їх соціальної та професійної активності.

Рассмотрена проблема отношение студентов химических специальностей к здоровью; определено реальное положение уровня соматического (физического) здоровья будущих инженеров-химиков; установлены мотивы занятий физической культурой и спортом, как перспективных регуляторов их социальной и профессиональной активности.

In the article a problem is considered attitude of students of chemical specialities toward a health; certain the real position of somatic (physical) health level of future engineers-chemists; set reasons of employments by a physical culture and sportas perspective regulators of their social and professional activity.

Обгрунтовано використання засобів фізичного виховання у професійній підготовці майбутніх інженерів-хіміків. Викладено результати експериментальної перевірки ефективності застосування оздоровчих програм, спрямованих на підвищення рівня психофізичного здоров'я студентів - майбутніх фахівців.

Обосновано использование средств физического воспитания в профессиональной подготовке будущих инженеров-химиков. Изложены результаты экспериментальной проверки эффективности применения оздоровительных программ, направленных на повышение уровня психофизического здоровья студентов - будущих специалистов.

In paper use of tools of physical training in vocational training the future engineers - chemists is justified. Outcomes of experimental check of efficacy of application of the improving programs directed on a raise of a level of psychophysical healthof students - the future specialists are explained.

Розроблено цілісну систему гуманізації та гуманітаризації шкільної природничо-наукової освіти, яка містить принципи, зміст, шляхи, методи і форми гуманізації та гуманітаризації освіти. Обгрунтовано доцільність спільного комплексного розгляду завдань гуманізації та гуманітаризації освіти у зв'язку з існуванням спільних для них шляхів реалізації. Встановлено, що головними шляхами гуманізації та гуманітаризації природничо-наукової освіти є реалізація міжпредметних зв'язків, особливо з гуманітарними дисциплінами - історією та літературою. Висвітлено зв'язки людини і навколишнього світу з позицій екології, регіональності та практичної направленості освіти. Експериментально перевірено ефективність системи, а також наведено методичні рекомендації.

Наведено комплекс науково-практичних положень з попередження аварійних ситуацій та ліквідації їх наслідків на промислових підприємствах, що базується на кількісній оцінці технічного стану промислових будинків, споруд, їх частин і конструктивних елементів. Досліджено засоби прогнозування старіння об'єктів. Розроблено модель організаційно-технологічних рішень з ліквідації аварійної ситуації. Реалізовано принцип кількісної оцінки пошкодженості будівельних конструкцій та об'єктів у цілому. Автоматизація розрахунків і формування вихідних документів на базі використання ПЕОМ забезпечує високий технічний рівень результатів, отриманих у дисертаційній роботі, а можливість адаптації до умов підприємств різноманітних галузей - достатню універсальність.

Досліджено проблему інтерпретації національної ідентичності в мемуаристиці письменниці української еміграції XX ст. Д. Гуменної. Проаналізовано такі чинники національної ідентичності, як мовна ідентичність, фольклорна тотожність, національно-консолідуючий чинник, ототожнення своєї місії з майбутнім нації, усвідомлення себе частиною нації. Виокремлено націє- та літературоцентричну концепції спогадів письменниці. Встановлено жанрові особливосгі мемуарів Д. Гуменної, проаналізовано часопросторові особливості організації мемуарного полотна. Досліджено еволюцію державницьких поглядів мемуариста.

Досліджено актуальні питання реалізації компетентнісного підходу на всіх етапах неперервної освіти (загальної, вищої, післядипломної). Обгрунтовано теоретико-методологічні та концептуальні засади впровадження компетентнісного підходу в систему неперервної освіти. Визначено зміст, структуру компетентності як педагогічного феномену, простежено механізми її розвитку, рівні сформованості та критерії оцінювання. Розглянуто дієві шляхи підготовки компетентного учня та компетентного вчителя в контексті нової освітньої парадигми. Розкрито суть проблеми та шляхи вирішення комунікативної компетентності сучасного старшокласника. Наведено теоретичні підходи до формування особистості компетентного вчителя філологічних дисциплін у післядипломній освіті.

Досліджено особливості сучасних педагогічних умов у процесі навчання студентів іншомовної комунікації. Проаналізовано функції виховного впливу художньої літератури під час підготовки професійних спеціалістів-філологів з іншомовної комунікації.

Досліджено динаміку та рівень науково-методичної роботи щодо розвитку компетентності педагогів за умов реалізації регіональної програми "Впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес". Визначено критерії оцінки науково-методичної роботи, головні чинники, які забезпечують внесок кожного з показників науково-методичної роботи в загальну систему. Подані результати дослідження, в яких охарактеризовано ключові компетентності педагога, показники науково-методичної роботи щодо реалізації регіональної програми "Впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес", динаміку показників науково-методичної роботи за 2005 - 2008 рр., здійснено загальне оцінювання показників науково-методичної роботи. Висвітлено перспективи діяльності щодо посилення впливу науково-методичної роботи на формування соціальної й особистісної компетентності педагога.

Охарактеризованы механизм аналитической деятельности, виды, компоненты педагогического анализа и пути его влияния на педагогический процесс.

Висвітлено зміст поняття, "компетентність", яке містить комплекс знань, навичок та умінь, що дають особистісну змогу ефективно виконувати певні функції, досягати певних стандартів у професії. Охарактеризовано ключові компетентності педагога: професійної, особистісної та соціальної. Структуру ключових компетентностей подано у схемі.