Розглянуто на сучасному рівні етіологію, патогенез, клініку, діагностику та лікування основних ендокринних захворювань. Істотно перероблено матеріали з питань цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози, історії розвитку ендокринології. Значно розширено знання про роль гормонів ендокринних залоз у регуляції функцій забезпечення життєдіяльності людини. Наведено основні принципи ендокринології, захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи, щитоподібної, прищитоподібних, надниркових і статевих залоз, хвороби обміну речовин, ендокринні пухлини органів травлення та хірургічне лікування ендокринних захворювань. Особливу увагу приділено питанню цукрового діабету та його ускладнень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.11 + Е60*725.381.413

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - исследование состояния органов репродуктивной системы после длительного введения ингибитора ароматазы стероидов летрозола и его отмены у молодых самцов крыс и на фоне возрастной инволюции репродуктивных органов. Опыты проведены на крысах Вистар с начальным возрастом 5 мес. и 15 мес., которым в течение 3 мес. вводили перорально с помощью желудочного металлического катетера летрозол через день в дозе 1 мг/кг м. т., и через 2 мес. после его отмены. Определяли уровни тестостерона и эстрадиола в плазме крови иммуноферментным методом, содержание сперматозоидов в придатках семенников, определяли массу и проводили морфологическое исследование гонад и добавочных половых желез - вентральной доли предстательной железы, коагулирующей железы и семенных пузырьков. Результаты исследований сравнивали с показателями у контрольных животных соответствующего возраста. У стареющих самцов под влиянием летрозола возрастало соотношение уровней тестостерона и эстрадиола в плазме крови. Содержание сперматозоидов в эпидидимисах увеличивалось на 28 %. Гистологическое исследование показало функциональную активацию клеток Лейдига, значительное уменьшение инволютивных изменений их количества и гистологического строения. Часть клеток Лейдига имела признаки функционального истощения. Летрозол увеличивал относительную массу коагулирующей железы в среднем на 40 %, семенных пузырьков на 31 % и вентральной части предстательной железы на 33 % по сравнению с показателями контрольных животных. Через 2 мес. после прекращения введения летрозола не установлена разница между показателями у контрольных и опытных животных. У молодых крыс эффекты летрозола почти не выявляли. Выводы: введение летрозола увеличивает соотношение уровней тестостерона и эстрадиола в плазме крови, содержание сперматозоидов в эпидидимисах и массу андрогензависимых добавочных половых желез самцов крыс с возрастной инволюцией половой системы. Это сопровождается замедлением возрастных изменений гонад и предстательной железы. Признаки стимулирующего влияния летрозола на органы репродуктивной системы стареющих животных исчезали через 2 мес. после отмены приема препарата.

Досліджено пренатальний вплив інгібітора синтезу норадреналіну метилдопу (400 мг/кг на добу), агоніста ГАМК фенібуту (100 мг/кг на добу), або іммобілізаційного стресування на тлі дії фенібуту на терміни статевого дозрівання та статеву поведінку щурів. Препарати вводили вагітним тваринам перорально впродовж останнього тижня вагітності (з 15-ї по 21-шу добу). В експериментах із пренатальним стресом вагітних тварин іммобілізували щоденно по одній годині протягом такого самого проміжку вагітності. Частина з них отримувала фенібут за 30 хв до стресування. Застосування цього препарату у нестресованих тварин призводило до прискорення статевого дозрівання, а метилдопу або фенібуту і до розладів статевої поведінки потомства самців і самиць. Натомість фенібут послаблював демаскулінізувальний та фемінізувальний ефекти пренатального стресу на статеву поведінку самців, про що свідчить нормалізація тривалості латентних періодів садок та інтромісій, їх кількості та зменшення числа лордозних реакцій. Фенібут частково відновлював у цих тварин терміни статевого дозрівання. Отримані результати свідчать про залучення норадренергічних і ГАМК-ергічних механізмів до пренатального програмування статевої поведінки тварин, а також про можливість запобігання її порушень у дорослих, пренатально стресованих щурів активацією ГАМК-ергічних рецепторів. На підставі результатів цих і попередніх досліджень запропоновано концепцію дуалізма ефектів гормональних і нейротропних фармакологічних засобів, які застосовуються під час вагітності, згідно з якою вони можуть чинити шкідливий або протекторний вплив на репродуктивне здоров'я потомства та його здатність реагувати на стресогенні чинники.

Приведены итоги экспериментальных исследований влияния наночастиц золота (НЧЗ) на органы половой системы крыс-самцов, клетки и ткани андрогензависимого рака предстательной железы (РПЖ) человека, а также наночастиц диоксида церия (НДЦ) - на семенники и фертильность стареющих крыс-самцов. Полидисперсный коллоидный раствор НЧЗ (10 - 50 нм) при добавлении в культуральную среду в конечной концентрации 10 мкг/мл тормозил рост культуры LNCaP - клеток РПЖ, а монодисперсный раствор НЧЗ (20 нм) не оказывал влияния. При парентеральном введении в диапазоне доз 0,64 - 6,4 мкг/кг массы тела полидисперсный препарат останавливал рост ксенографтов РПЖ у мышей. Избирательность действия препарата на злокачественный эпителий подтверждена признаками деструкции и уменьшением эпителиально-стромального соотношения на гистологических препаратах ксенографтов. Не выявлено существенного повреждающего воздействия поли- и монодисперсного растворов НЧЗ на органы половой системы крыс-самцов при введении в течение до двух недель. Установлено стимулирующее влияние низкой дозы НДЦ (1 мг/кг) при пероральном введении на гормональную функцию семенников и сперматогенез, пролиферативные и секреторные процессы в предстательной железе стареющих самцов крыс. Однако фертильность животных была снижена в сравнении с контрольной группой в связи с незрелостью части сперматозоидов. Таким образом, наночастицы металлов и их соли могут оказывать как стимулирующее, так и деструктивное действие на органы и ткани, что следует учитывать при изучении их терапевтических возможностей и в токсикологии.

Досліджено ефекти флутаміду (25 мг/кг, інтрагастрально, щоденно впродовж 3 діб) на жовчосекреторну функцію печінки лабораторних щурів-самців у гострих дослідах in vivo та проаналізовано жовчнокислотний склад їх жовчі. Слід відзначити зниження об'ємної швидкості секреції жовчі, а також вмісту глікокон'югатів жовчних кислот у печінковому секреті під впливом блокатора андрогенових рецепторів. Так, концентрація тригідроксихоланової глікохолевої кислоти у жовчі самців щурів на яких впливав флутамід була на 16,3 і 34,5 % нижчою, ніж у пробах тварин контрольної групи. При цьому коефіцієнт кон'югації холатів, розрахований як загальне співвідношення коніюгованих жовчних кислот до вільних, не змінювався, а коефіцієнт гідроксилювання жовчних кислот виявився меншим від контролю на 10,1 %. Таким чином, флутамід виявив істотний пригнічувальний вплив на процеси кон'югації холатів із гліцином та транспорт глікоконіюгатів у жовч.

Досліджено вплив ди-n-бутилфталату (ДБФ), що його отримували вагітні щури лінії Вістар, на андрогенну функцію та чоловічу і жіночу статеву поведінку самців потомства першої генерації. ДБФ вводили у шлунок через зонд у щоденній дозі 100 мг/кг з 15 по 21 добу вагітності. Чоловічу статеву поведінку оцінювали у віці 6 та 10 міс за процептивними реакціями в присутності рецептивної самиці, тривалістю латентних, рефрактерних періодів і кількістю садок, інтромісій та еякуляцій. Лордозні реакції досліджували у самців після орхідектомії та активації введенням естрадіолу і прогестерону у присутності нормального самця. Результати тестування свідчать про прискорення статевого дозрівання, значну активізацію статевої поведінки самців за чоловічим та жіночим типами на тлі суттєво підвищеної концентрації тестостерону в плазмі крові. Розглянуто можливі механізми виявлених функціональних змін репродуктивної системи.

У попередніх дослідженнях продемонстровано пошкоджуючий вплив полідисперсного колоїдного розчину наночастинок золота (НЧЗ) на ксенографти раку передміхурової залози (РПЗ) людини та гальмування проліферації культури клітин лінії LNCaP. Мета дослідження - кількісна характеристика співвідношення епітелію та строми у трансплантованих мишам тканинах РПЗ людини за умов введення НЧЗ. Використано полідисперсний колоїдний розчин наночастинок золота, стабілізованих полівінілпіролідоном, з середнім розміром частинок 26,4 нм. Тестування протипухлинної активності проведено нефро-субкапсулярним методом, підсаджуючи ксенографти статевозрілим самцям мишей лінії СВА. Для трансплантації використано фрагменти пухлин, які були видалені під час планової простатектомії в трьох хворих на РПЗ. Розчин НЧЗ вводили підшкірно впродовж трьох днів у дозах 0,64 мкг/кг, 1,7 мкг/кг або 6,4 мкг/кг маси тіла. Протипухлинний ефект оцінювали за ступенем гальмування зростання маси ксенографтів у контрольній та дослідних групах, а також за гістологічними ознаками ксенографтів. Кількісну оцінку співвідношення площі епітелію та строми проведено на серійних зрізах ксенографтів, фарбованих за методикою Малорі, з використанням програми Adobe Photoshop CS6, де підраховували кількість пікселів червоного та синього кольорів. Маса сім'яників у контрольній та дослідних групах не відрізнялася. При гістологічному дослідженні статевих залоз патологічних змін не виявлено. Уведення розчину НЧЗ спричиняло повне гальмування росту ксенографтів і навіть регрес пухлин порівняно з вихідними величинами маси у відповідних групах. Епітеліально-стромальне співвідношення в ксенографтах РПЗ людини, трансплантованих мишам, зменшувалось після триденного введення полідисперсного колоїдного розчину НЧЗ, проте дозозалежного ефекту не виявлено. Одержані результати вказують на можливість застосування досліджуваного розчину НЧЗ як потенційного протипухлинного препарату.

Досліджено вплив монодисперсного колоїдного розчину наночастинок золота розміром 20 нм на органи статевої системи статевозрілих і кастрованих стимульованих тестостерону пропіонатом кастрованих статевонезрілих самців щурів. Розчин НЧЗ вводили внутрішньоочеревинно або підшкірно у дозах 0,3 мг/кг або 10 мг/кг маси тіла (за металом) протягом 6 або 14 днів. Досліджували масу органів, їхню гістологічну будову та вміст нуклеїнових кислот. Результати. Досліджуваний препарат не впливав на масу та гістологічну будову гонад, масу епідидимісів, коагулюючої залози та сім’яних пухирців. Виявлено виражений запальний процес у вентральній частці передміхурової залози статевозрілих тварин. Маса вентральної частки передміхурової залози, коагулювальної залози та сім’яних пухирців і вміст нуклеїнових кислот у вентральній простаті кастрованих статевонезрілих щурів на тлі замісної гормональної терапії не змінювалися після застосування наночастинок золота. У вентральній простаті виявлено повнокрів’ясудин і помірну інфільтрацію лейкоцитами. Висновки. Колоїдний розчин наночастинок золота розміром 20 нм викликає запальну реакцію у вентральній частці простати щурів із відсутністю змін в інших додаткових статевих залозах і гонадах.

Исследовано влияние монодисперсного коллоидного раствора наночастиц золота размером 20 нм на органы половой системы половозрелых и стимулированных тестостерона пропионатом кастрированных неполовозрелых самцов крыс. Раствор НЧЗ вводили внутрибрюшинно или подкожно в дозах 0,3 мг/кг или 10 мг/кг массы тела (по металлу) в течение 6 или 14 дней. Исследовали массу органов, их гистологическое строение и содержание нуклеиновых кислот. Результаты. Исследуемый препарат не оказывал влияния на массу и гистологическое строение гонад, массу епидидимисов, коагулирующей железы и семенных пузырьков. В вентральной доле предстательной железы половозрелых животных наблюдался выраженный воспалительный процесс. Масса вентральной доли предстательной железы, коагулирующей железы и семенных пузырьков, а также содержание нуклеиновых кислот в вентральной простате кастрированных неполовозрелых крыс на фоне заместительной гормональной терапии не изменялись после введения наночастиц золота. В вентральной доле простаты отмечено полнокровие сосудов и умеренная лейкоцитарная инфильтрация. Выводы. Коллоидный раствор наночастиц золота размером 20 нм вызывает воспалительную реакцию в вентральной простате крыс при отсутствии изменений в других добавочных половых железах и гонадах.

Object. To study the effect of monodispersed colloidal solution of 20 nm gold nanoparticles on reproductive organs of mature and stimulated by testosterone propionate immature castrated male rats. Materials and methods. The solution of gold nanoparticles had been administered intraperitoneally or subcutaneously at a dose of 0.3 mg/kg or 10 mg/kg body weight (for the metal content) during 6 or 14 days. There were determined the mass of organs, their morphology structure and contents of nucleinic acids. Results. The gold nanoparticles preparation did not affect the mass and histology structure of the testicles, mass of the epididimises, coagulating the glands and the seminal vesicles. An inflammatory process had been observed in the ventral prostate of mature animals. The mass of the ventral prostate, coagulating the glands and the seminal vesicles, as well the content of nucleinic acids in the ventral prostate of immature castrated rats against a background of hormone replacement therapy were not changed after the gold nanoparticles administration. There were revealed enhanced blood supply and moderate leukocyte infiltration in ventral lobe of the prostate. Conclusion. Colloidal solution of 20 nm gold nanoparticles caused the inflammatory response in the rat ventral prostate while there were no changes in accessory sexual glands and gonads.

Досліджено вплив інгібітора ароматази стероїдів летрозолу (летромари), що застосовувався протягом 14-ти днів у дозі 1 мг/кг через день, на органи статевої системи молодих і старіючих самців щурів. Показано стимулювальний вплив препарату на органи-мішені старіючих тварин із віковою інволюцією репродуктивної системи та, ймовірно, молодих щурів. Біологічні ефекти андрогенної стимуляції мали місце, незважаючи на відсутність підвищення рівня тестостерону в крові.

Исследовано влияние ингибитора ароматазы стероидов летрозола (летромары), который применялся в течение 14-ти дней в дозе 1 мг/кг через день, на органы половой системы молодых и стареющих самцов крыс. Показано стимулирующее влияние препарата на органы-мишени стареющих самцов с возрастной инволюцией репродуктивной системы и, вероятно, молодых крыс. Биологические эффекты андрогенной стимуляции имели место, невзирая на отсутствие повышения уровня тестостерона в крови.

The authors have studied the effects of letrozole (Letromara), a steroid aromatase inhibitor, at a dose of 1 mg/kg b.w. every other day during 14 days, on reproductive organs of young and aging male rats. Letrozole stimulated androgen target organs inaging animals showing age-related involution of reproductive system and perhaps in young rats. Biological effects of androgen stimulation were noted despite the absence of an increase in plasma testosterone levels.

Досліджено зміни ароматазної та 5alpha-редуктазної активності в преоптичній ділянці (ПД) та медіобазальному гіпоталамусі (МБГ) самців 10-добових щурів, а також статеву поведінку у 3-місячних тварин - нащадків матерів, які в останній тиждень вагітності (щодобово з 15-ї по 21-шу добу) одержували антагоніст норадреналіну метилдофу (400 мг/кг, перорально) за 30 хв до початку одногодинного іммобілізаційного стресу. Пренатальне стресування спричиняло зниження ароматазної активності в ПД самців щурів раннього постнатального віку і порушувало статеву поведінку у молодих тварин за типом її фемінізації (наявність лордозних реакцій) та демаскулінізації (подовження латентного періоду до перших садки, інтромісїі та еякуляції, збільшення постеякуляторного рефрактерного періоду). Введення метилдофу перед стресуванням вагітних щурів перешкоджало раннім проявам впливу пренатального стресу на ароматазну активність в ПД і сприяло нормалізації чоловічої статевої поведінки у самців щурів. На це вказує скорочення латентного періоду першої еякуляції та постеякуляторного рефрактерного періоду, а також збільшення кількості еякуляцій. Одержані результати свідчать про суттєву роль норадренергічної системи головного мозку в механізмах розвитку метаболічних і поведінкових розладів у самців щурів, спричинених пренатальним стресом.

Досліджено вплив 1 або 100 мг/кг нанокристалічного діоксиду церію (НДЦ) на морфофункціональний стан органів репродуктивної системи у старіючих самців щурів. Встановлено стимулювальний вплив низької дози НДЦ (1 мг/кг) на гормональну функцію сім'яників і сперматогенез. Показано, що в основі цієї дії НДЦ лежить активація гормонпродукуючих клітин Лейдига сім'яників, а також секреторних і проліферативних процесів у передміхуровій залозі старіючих самців щурів. Застосування НДЦ у дозі 100 мг/кг не спричиняло суттєвого впливу на досліджені показники морфофункціонального стану репродуктивної системи.

Наведено аналіз сучасних даних літератури та власних досліджень авторів щодо хвороби сучасності - антиоксидант-індукованого стресу, який спричинює зміни структури нуклеїнових кислот, амінокислот, протеїнів, ліпідів та індукує розвиток онко-, кардіоваскулярних хвороб, аутизму, атеросклерозу, діабету тощо. Розглянуто механізми дії антиоксидантів на патологічні процеси в організмі людини і сучасні підходи до розроблення харчових продуктів, збагачених мікроелементами, а також шляхи подолання оксидативного стресу.

В краткосрочных экспериментах исследовано влияние сферических наночастиц золота размером 15 нм на рост и гистологическое строение ксенографтов рака предстательной железы человека, трансплантированных под капсулу почки мышей линии СВА. Введение наночастиц золота в дозе 160 мкг/кг массы тела на протяжении 3 суток приводило к торможению роста и вызывало выраженные деструктивные изменения малигнизированного эпителия и стромы в ксенографтах.

Досліджено зміни базального вмісту кортико-, тестостерону та андростендіону в плазмі крові, а також їх реакцію на гострий дозований стрес (ГДС) (30-хвилинна іммобілізація) у самиць щурів віком 35, 40 і 45 діб, які зазнавали впливу хронічного стресу (ХС) (щодобова 30-хвилинна іммобілізація з 35-ї по 45-ту добу життя) та/або надлишку екзогенних андрогенів (імплантація капсул з тестостероном під шкіру щурам на 33-тю добу життя) в пубертатний період. Контрольні та дослідні самиці всіх вікових груп реагували на гострий стрес вірогідним підвищенням вмісту кортикостерону. У цьому випадку в самиць з гіперандрогенією віком 45 діб наприкінці хронічного стресування ступінь активації надниркових залоз у відповідь на ГДС зменшувався, а в стресованих - поступово підвищувався. Вміст тестостерону в плазмі крові після гострого стресу знижувався у 35-добових контрольних самиць і зростав - у тварин з гіперандрогенією того самого віку на тлі десятиразового підвищення базального рівня гормону. У контрольних самиць віком 40 діб, а також у тварин з гіперандрогенією, що зазнавали впливу ХС впродовж 5 діб, ГДС не викликав вірогідних змін вмісту тестостерону в плазмі крові, водночас підвищував вміст андростендіону. У стресованих самиць 40-добового віку на тлі підвищеної базальної секреції андростендіону реакція гормону на гострий стрес не змінювалась, а тестостерону - вірогідно зменшувалася. Наприкінці пубертатного періоду у контрольних і дослідних тварин віком 45 діб вміст тестостерону в плазмі крові у відповідь на ГДС не змінювався, проте зменшувався у стресованих самиць і

зростав на тлі підвищеної базальної секреції гормону в щурів з гіперандрогенією, що зазнавали впливу ХС. Зроблено висновок про можливий функціональний зв'язок між змінами гормонального гомеостазу в пубертатний період і розвитком порушень репродуктивної системи у тварин при досягненні статевої зрілості.

Наведено результати науково-дослідної роботи з підвищення ефективності лікування хворих з хронічною гіперандрогенною ановуляцією (ХГА). Проведено експериментальне дослідження вливу антиандрогену флутаміду, препаратів людського менопаузального гонадотропіну та хоріонічного гонадотропіну людини при роздільному та послідовному впливі на репродуктивну систему гіперандрогенізованих статевозрілих самиць щурів Вістар. Вивчено клініко-анамнестичні дані, ендокринний статус, поліморфізм генів рецепторів фолікулостимулюючого гормону (FSHR) та Е2 (ESR2) у жінок з ХГА залежно від рівня гонадотропінів у периферичній крові. Розроблено схему попередньої підготовки до контрольованої оваріальної стимуляції з проведенням неоад'ювантної антиандрогенної терапії та протокол циклу допоміжних репродуктивних технологій з диференційованим підходом залежно від тестування на поліморфізм генів FSHR та ESR2 та з попереднім застосуванням антиандрогену флутаміду, що привело до збільшення випадків настання вагітності та зменшення числа синдрому гіперстимуляції яєчників помірного та важкого ступеня.

Досліджено вплив хронічного стресу (щоденна 30-хвилинна іммобілізація) з 35-ї по 45-ту добу життя та його поєднання з андрогенізацією (імплантація капсул з тестостероном на 33-тю добу життя) на стан репродуктивної системи самиць щурів віком 2,5 міс. Вивчено строки статевого дозрівання, регулярність і структуру естральних циклів, вміст тестостерону, андростендіону та кортикостерону в плазмі крові, гістологічну будову яєчників. Андрогенізація призводила до підвищення вмісту тестостерону та зниження - андростендіону в плазмі крові, розвитку оліго- або ановуляторного стану, що характеризується порушенням чи припиненням естральних циклів, різким зменшенням кількості або відсутністю постовуляторних жовтих тіл, утворенням кіст, розростанням інтерстиціальної тканини в яєчниках. Вміст кортикостерону в плазмі крові всіх дослідних тварин був у межах норми. За винятком деяких порушень регулярності естральних циклів, стресування щурів не спричиняло суттєвих змін репродуктивної системи, а на тлі андрогенізації затримувало статеве дозрівання, збільшувало кількість оваріальних кіст в яєчниках, водночас дещо послаблювало негативні наслідки андрогенізації відносно статевої циклічності у молодих тварин.

Вивчено вплив нарізного та поєднаного застосування цитокіноподібного поліпептиду ЕМАР II і нестероїдного антиандрогену флутаміду на морфофункціональний стан додаткових статевих залоз кастрованих статевонезрілих самців щурів за умов стимуляції тестостерону пропіонатом. Виявлено антиангіогенні, прокоагулянтні і проапоптотичні ефекти ЕМАР II у вентральній простаті. Комбіноване застосування препаратів призводить до посилення антипростатичних ефектів. Вони здатні гальмувати андрогензалежні процеси в тканині передміхурової залози, впливати на процеси проліферації та апоптозу, вміст ДНК, РНК і білка. Комбіноване застосування ЕМАР II і флутаміду може бути корисним у ході розробки нових схем терапії раку простати.

Введение половозрелым самкам крыс эстрогенного препарата фолликулина вызывало у них гиперэстрогенное состояние, выражавшееся нарушением половой цикличности по типу персистентного эструса. Пероральное введение эстрогенизированным животным комплексного фитопрепарата Тазалок восстанавливало половую цикличность и нормализовало морфологическое строение матки. Полученные данные свидетельствуют об умеренной антиэстрогенной активности Тазалока.

Висвітлено світоглядні та філософські аспекти біоетики, показано її роль у сучасному суспільстві. Розглянуто етичні проблеми нанотехнологій, зокрема, нанобезпеки. Розкрито біоетичні аспекти використання протипухлинних вакцин у комплексній терапії онкологічних хворих і дослідження лікарських засобів в Україні. Описано біоетичні підходи до вибору та застосування засобів профілактики йододефіцитних захворювань.