Розкрито суть еквівалентності обміну, запропоновано теоретичну інтерпретацію генезису нееквівалентності міжгалузевих відносин, виявлено методологічні особливості регулювання міжгалузевого обміну. З використанням системного підходу обгрунтовано принципи формування міжгалузевих зв'язків, проаналізовано їх поточний стан в АПК. Визначено методологічні передумови формування економічного механізму в агропромисловому виробництві та напрями його вдосконалення в сфері ціноутворення на сільськогосподарську продукцію. Висвітлено методологічні аспекти дослідження щодо Марксового механізму функціонування економіки. Обговорено особливості формування ціни виробництва як регулятора міжгалузевого обміну.

У контексті теорії економічної організації розкрито методологічні засади поглиблення міжгалузевих відносин. Запропоновано систему важелів їх державного регулювання. Розкрито суть та цільове призначення аграрної політики, висвітлено її досвід у розвинутих країнах, наведено основні результати аграрної реформи в Україні. Обгрунтовано концепцію ініціативного вдосконалення інституційної структури АПК через поглиблення вертикальної координації та розвиток саморегулювальної діяльності товаровиробників.

В контексте теории экономической организации раскрыты методологические основы углубления межотраслевых отношений. Предложена система рычагов их государственного регулирования, проанализированы его особенности. Раскрыты содержание и целевое назначение аграрной политики, освещен ее опыт в развитых странах, приведены основные результаты аграрной реформы на Украине. Обоснована концепция инициативного усовершенствования институциональной структуры АПК на основе углубления вертикальной координации и развития саморегулирующей деятельности товаропроизводителей.

Висвітлено питання етіології, патогенезу, клініки основних захворювань внутрішніх органів, розкрито сучасні методи їх діагностики, профілактики та лікування. Увагу приділено проблемам ревмато-, пульмоно-, гастроентеро-, нефро- та гематології. Наведено інформацію про захворювання серцево-судинної системи, міокардити, ревматоїдний артрит, хронічний бронхіт, плеврити, жовчокам'яну хворобу, гострий пієлонефрит, анемії, лімфолейкоз.

Освещены вопросы этиологии, патогенеза, клиники основных заболеваний внутренних органов, раскрыты современные методы их диагностики, профилактики и лечения. Уделено внимание проблемам ревмато-, пульмоно-, гастроэнтеро-, нефро- и гематологии. Приведена информация о заболеваниях сердечно-сосудистой системы, миокардитах, ревматоидном артрите, хроническом бронхите, плеврите, желчекаменной болезни, остром пиелонефрите, анемии, лимфолейкозе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-52

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: оксид азоту, нітрити, нітрати, ендотеліальна дисфункція, артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба, хронічний гломерулонефрит, хронічний пієлонефрит
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-3 + Р414-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные об уровне эндотелина-1, определенного иммуноферментным методом в экстрактах плазмы крови с помощью набора Endothelin (1-21) фирмы Biomedica согласно прилагаемой инструкции, у 114-ти больных с артериальной гипертензией, в том числе у 27-ми человек с гипертонической болезнью и у 87-ми - с артериальной гипертензией почечного генеза, а также в контрольной группе, состоящей из 20-ти практически здоровых лиц. Выявлено повышение эндотелина-1 во всех группах обследованных больных, более выраженное у больных с гипертензией, вызванной заболеванием почек. Тяжелое кризисное течение гипертонической болезни и прогрессирование хронической почечной недостаточности у пациентов с патологией почек ассоциировались с более высокими показателями эндотелина-1. Уровень плазменного эндотелина-1 можно использовать как дифференциально-диагностический и прогностический критерии при артериальных гипертензиях различного генеза.

Ключ. слова: ішемічна хвороба серця, триметазидин, структурно-функціональний стан серця, перекисне окиснення ліпідів
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-52

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследовано 72 больных гипертонической болезнью (ГБ) и 68 - хроническим гломерулонефритом (ХГН). Всем больным проводили суточное мониторирование артериального давления (АД). Полученные результаты свидетельствуют, что изменения АД при ГБ и ХГН имеют четкие различия. Выявлены достоверно повышенные цифры индекса времени при ХГН по сравнению с таковыми при ГБ. Достоверно сниженная вариабельность АД с достоверно сниженным значением величины утреннего повышения АД при ХГН могут служить критерием дифференциальной диагностики ГБ и ХГН.

Приведены данные по оценке состояния органов-мишеней у больных с артериальной гипертензией (АГ) II стадии при нормальном и нарушенном ритме артериального давления (АД). Суточное мониторирование АД проводили с использованием регистратора АВРМ-04. Для уточнения состояния сердца как органа-мишени проводили эхокардиографическое исследование по стандартной методике на аппарате SIM 7000 "Challenge" в В- и М-режимах. Обследовано 64 больных с АГ II стадии. У обследованных пациентов с нарушенным суточным ритмом АД в виде недостаточного снижения систолического АД (меньше 10 %) выявляют прогностически неблагоприятные изменения суточного профиля АД, наиболее выраженные в ночное время, более выраженные и частые изменения органов-мишений в виде гипертрофии левого желудочка и микроальбуминурии. Прогрессирование гипертрофии левого желудочка зависит не только от абсолютных значений АД в разные периоды суток, но и от его суточного профиля. Нарушения суточного ритма АД в виде его недостаточного снижения в ночное время может служить дополнительным предиктором прогноза сердечно-сосудистых осложнений у больных с мягкой и умеренной АГ.

Проведена сравнительная оценка эффективности базисной терапии (ингибитор АПФ эналаприл, диуретики и сердечный гликозид дигоксин по показаниям) и сочетания базисной терапии с карведилолом у больных с хронической сердечной недостаточностью различной степени тяжести. Отмечено, что включение в терапию карведилола способствовало более выраженному улучшению состояния больных, повышению толерантности к физической нагрузке по данным теста 6-минутной ходьбы, улучшению показателей кардиогемодинамики, снижению активности процессов перекисного окисления липидов, уменьшению периферического сосудистого сопротивления.

Ключ. слова: серцева недостатність, фактор некрозу пухлин alpha, інтерлейкін 6
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-2

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчення ефектів препарату "Аритміл" (аміодарон) для ін'єкцій виробництва Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу (Україна, Київ) як антиаритмічного засобу у разі фібриляції передсердь (ФП) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Встановлена ефективність препарату як за постійної, так і за пароксизмальної формі ФП, а також шлуночкових автоматичних імпульсів, що виникають внаслідок цієї патології. Препарат не спричиняє серйозних побічних ефектів та добре переноситься хворими.

У больных гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца препарат "Карведилол", как и "Атенолол", обусловливал достаточный гипотензивный и антиангинальный эффект, но "Карведилол" вызывал более благоприятные гемодинамические изменения, чем "Атенолол", особенно при наличии сердечной недостаточности (СН). Улучшение сокращения миокарда под влиянием препарата "Карведилол" находилось в прямой зависимости от наличия СН: при нормальных показателях фракции выброса (ФВ) они увеличивались незначительно, при снижении ФВ - более выраженно.

Ключ. слова: ішемічна хвороба серця, ішемія міокарда, жирні кислоти
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-52

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано результати досліджень про вплив сучасних атигіпертензивних препаратів на стан ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Встановлено, що окремі препарати груп інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, блокаторів рецепторів до ангіотензину II, антагоністів калію, блокаторів бета-адренорецепторів і тіазидоподібних діуретиків виявляють позитивний вплив на порушену функцію ендотелію у разі артеріальної гіпертензії. Це дозволяє розглядати їх як засоби, що нормалізують функцію ендотелію і тим самим перешкоджають розвитку і прогресуванню серцево-судинних ускладнень у випадку гіпертонічної хвороби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості аномальних хорд лівого шлуночка (АХ ЛШ) у молодих хворих та оцінено їх аритмогенний ефект залежно від кількості та розташування хорд у порожнині ЛШ. В дослідження ввійшли 129 пацієнтів віком 16 - 24-х років (в тому числі 29 жінок і 100 чоловіків) без органічної патології серцево-судинної системи, у яких під час ехокардіографічного дослідження виявлено АХ ЛШ. Залежно від топіки та кількості АХ ЛШ всіх пацієнтів розподілено на 5 груп, які порівнювали між собою та з контрольною групою за результатами добового моніторування ЕКГ. У хворих молодого віку без органічної патології серця з АХ ЛШ за даними голтерівського моніторування ЕКГ спостерігається збільшення загальної кількості шлуночкових екстрасистол та надшлуночкових екстрасистол й епізодів шлуночкової тахікардії, переважно вночі, що свідчить про аритмогенну дію АХ. Шлуночкові порушення ритму найчастіше виявляють у хворих з множинними, рідше - з поперечними серединними АХ ЛШ. Найменша частота порушень серцевого ритму спостерігається при верхівкових АХ ЛШ.

Проведено комплексне обстеження 129 пацієнтів молодого віку з малими структурними аномаліями серця у вигляді аномальних хорд лівого шлуночка. Виявлено та проаналізовано ехокардіографічні особливості у цієї групи пацієнтів. Висловлено можливі механізми розвитку зареєстрованих змін.

У 40 больных гипертонической болезнью установлены снижение содержания в крови метаболитов оксида азота и нарушение вазорегулирующей функции эндотелия, что характеризовалось уменьшением выраженности вазодилатации и возникновением у части больных патологической вазоконстрикции в ответ на реактивную гиперемию. Изменения показателей, характеризующих функциональное состояние сосудистого эндотелия, ассоциировались с уменьшением степени снижения ночного артериального давления и способствовали формированию патологического суточного профиля артериального давления.

У 42 пацієнтів із гіпертонічною хворобою вивчено вплив Ноофену, що додавався до антигіпертензивної терапії, на вегетативні розлади, варіабельністъ серцевого ритму (ВСР) і добовий профіль apтepіального тиску (АТ). Встановлено покращання показників добового моніторингу AT, що проявлялося в достовірному зменшенні вapiабельності AT, у порівнянні з контрольною групою. Зареєстровано нормалізацію вегетативного балансу та ВСР, що асоціювалося з позитивною динамікою клінічних проявів вегетативної дисфункції. Одержані результати дозволяють рекомендувати препарат Ноофен для корекції вегетативних розладів пацієнтів із гіпертонічною хворобою.