В опытах на крысах изучали влияние раздражения хемо- и механорецепторов желудка на содержании галактозы (общей и связанной с сульфатированными гликопротеинами), а также малонового диальдегида (МДА) в слизистой оболочке желудка (СОЖ) и сыворотке крови. Концентрацию конечного продукта перекисного окисления липидов (ПОЛ) определяли также в стволе, промежуточном и переднем мозге. Выявлено, что раздражение хеморецепторов ведет к уменьшению содержания галактозы и накоплению МДА в СОЖ. Интенсивность этих изменений зависит от качества химического раздражителя. Возбуждение механорецепторов желудка вызывает увеличение содержания полимерных гликопротеинов и снижение концентрации МДА в СОЖ. В структурах мозга после раздражения интероцепторов отмечали накопление конечного продукта ПОЛ, однако наибольшее содержание МДА наблюдалось после раздражения хеморецепторов желудка раствором соляной кислоты.

Висвітлено філософські засади педагогічної освіти, вітчизняний і зарубіжний досвід модернізації освіти, питання творчого використання інноваційних технологій у вищих педагогічних навчальних закладах. Проаналізовано тенденціії розвитку післядипломної педагогічної освіти в світовому просторі. Розкрито особливості навчання за модульними програмами, що базуються на компетенціях. Увагу приділено реалізації дидактичних принципів в ігрових технологіях навчання.

Освещены философские основы педагогического образования, отечественный и зарубежный опыт модернизации образования, вопросы творческого использования инновационных технологий в высших педагогических учебных заведениях. Проанализированы тенденции развития последипломного педагогического образования в мировом образовательном пространстве. Раскрыты особенности обучения по модульным программам, базирующимся на компетенциях. Уделено внимание реализации дидактических принципов в игровых технологиях обучения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.23

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що емоційно-больовий стрес веде до збільшення вмісту гангліозидів у структурах мозку, де розміщені центри регуляції вегетативних функцій організму і вони є взаємопов'язаними з активацією процесів перекисного окиснення ліпідів.

В перинатальном и неонатальном периодах встречается довольно большое количество патологических состояний, приводящих к кровоизлиянию и развитию геморрагического синдрома. С другой стороны, достижения современной фундаментальной и клинической медицины свидетельствуют об участии нарушений гемостаза в патогенезе различных патологических состояний и заболеваний у беременных и новорожденных. В последние годы особое внимание уделяется изучению врожденных вирусных инфекций, обуславливающих гибель или серьезные поражения новорожденных, среди которых цитомегаловирусная инфекция (ЦМВИ) занимает одно из ведущих мест. Легкость возникновения геморрагических осложнений и высокая летальность в раннем неонатальном периоде у новорожденных, отсутствие данных о становлении системы гемостаза у новорожденных, инфицированных ЦМВИ, и развитие у них геморрагического синдрома определяют актуальность данного исследования.

Виявлено кореляційні взаємозв'язки між змінами вмісту N-ацетилнейрамінової кислоти, гексоз, загальних і пов'язаних із сульфатованими глікопротеїнами (ГП) шлункового слизу та інтенсивністю процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у слизовій оболонці шлунка (СОШ), стовбурі, проміжному, передньому мозку та активністю антиоксидантної системи. Встановлено зниження захисних властивостей слизового бар'єру шлунка на фоні емоційно-больового стресу та інтероцептивного подразнення 0,5 % розчином HCl, яке спричинено інтенсифікацією процесів ПОЛ у СОШ та досліджуваних структурах мозку. Визначено роль механічного подразнення шлунка у підвищенні концентрації гексоз, загальних і пов'язаних із сульфатованими ГП у СОШ, тобто у підсиленні її резистентності до дії факторів агресії.

Обгрунтовано педагогічні умови формування готовності студентів психолого-педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності. Визначено теоретичні засади професійної підготовки даних студентів до цієї діяльності. Розкрито суть поняття "готовність до науково-дослідної діяльності". На підставі визначених компонентів, критеріїв і рівнів такої готовності проведено діагностування її фактичного рівня. Розроблено й експериментально перевірено психолого-педагогічну модель та методичні рекомендації щодо формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності. На підставі результатів експериментального дослідження показано, що ефективність даного формування залежить від визначення основних компонентів, критеріїв і рівнів готовності студентів, обраних теоретичних положень щодо побудови психолого-педагогічної моделі формування готовності цих студентів до науково-дослідної діяльності та методичного забезпечення такого процесу.

Висвітлено проблему самоактуалізації майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки. Визначено, обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови самоактуалізації студентів-педагогів, зокрема, стимулювання у майбутніх учителів музики потреби в самоактуалізації, активізація самостійної творчо-пошукової діяльності майбутнього вчителя, забезпечення ціннісного ставлення майбутнього педагога до процесу та результатів своєї навчально-професійної діяльності. Визначено компоненти, критерії та рівні самоактуалізації майбутніх учителів музики. Запропоновано модель сприяння самоактуалізації майбутнього вчителя музики.

Цель работы - улучшить результаты реабилитации больных с разрывами промежности путем выявления и комплексной коррекции функциональных нарушений запирательного аппарата прямой кишки, а также оптимизации способов хирургических вмешательств и послеоперационного лечения. Изучены результаты лечения 65 больных в возрасте от 18 до 50 лет с разрывом промежности. По степени вовлечения в процесс органов дифференцировали: разрывы влагалища и тканей промежности (10 больных), разрывы влагалища, промежности и сфинктера прямой кишки (15) и с повреждением стенки прямой кишки (40). Для определения функционального состояния сфинктера в каждом конкретном случае и выявления степени его недостаточности применяли сфинктерометрию и манометрию. Всем больным проведена предоперационная подготовка. Выводы: при дефектах тканей промежности и промежностной части влагалища следует проводить леваторопластику. При нарушении целостности сфинктера, независимо от степени вовлечения в патологический процесс стенки прямой кишки и влагалища, представляется целесообразным выполнение сфинктеролеваторопластики. Использование модифицированного метода сфинктеролеваторопластики улучшило результаты хирургического лечения разрывов промежности на 9,2 %. Применение местной лазеротерапии в лечении послеоперационной раны промежности способствует уменьшению частоты возникновения гнойных осложнений с 15,4 до 6,3 %.

Цель работы - сравнительный анализ эффективности методов лечения ректовагинальных свищей и разрывов промежности. Изучены результаты лечения 70 больных в возрасте от 16 до 52 лет с разрывом промежности III степени и ректовагинальными свищами. Выбор объема и метода оперативного вмешательства осуществляли индивидуально. Всем больным проведена предоперационная подготовка. Чрезсфинктерный свищ обнаружен у 39 (55,7 %) больных, экстрасфинктерный - у 4 (5,7 %), интрасфинктерный - у 27 (38,6 %). Разработан и внедрен в клинику модифицированный способ ликвидации ректовагинальных свищей. Среди пациентов с ректовагинальным свищем I степени рецидив не отмечен, с ректовагинальным свищем II степени - выявлен у 1 (6,25 %) пациента, оперированного по нашей методике, и у 2 (14,3 %) больных, оперированных традиционным методом. Выводы: использование модифицированного метода коррекции ректовагинальных свищей и разрывов промежности улучшило результаты хирургического лечения данной патологии на 8,05 %.

Системная красная волчанка (СКВ) является классическим аутоиммунным заболеванием. Чаще всего СКВ болеют женщины молодого возраста, что имеет важное медико-социальное значение. В последние годы наблюдается тенденция к раннему поражению почек (люпус-нефрит) и центральной нервной системы - ЦНС (менингоэнцефалит), особенно при антифосфолипидном синдроме. Возможно поражение легких с переходом в инфаркт-пневмонию, тромбоэмболию мелких ветвей легочных артерий, раннее тяжелое поражение ЦНС. Предложен основной принцип терапии СКВ, применяемый на современном этапе. При тяжелом течении СКВ с системным поражением и высокой степенью активности целесообразно раннее применение синхронной терапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.180.11-52

Рубрики:

Ревматичні артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Апластическая анемия (АА) в сочетании с поражением печени характеризуется тяжёлым течением, выраженным сдвигом миелограммы, резким изменением картины крови, высокой летальностью, вовлечением в патологический процесс различных органов и систем пищеварения. Результаты ультразвукового и биохимических исследований свидетельствуют о глубоких изменениях в печени, жёлчном пузыре, поджелудочной железе. У больных наблюдается дисбаланс в системе перекисного окисления липидов (ПОЛ) и антиоксидантной защиты, проявляющийся снижением активности ферментов супероксиддисмутазы, глутатионпероксидазы и каталазы, повышением активности глутатионредуктазы, увеличением содержания промежуточных и конечных продуктов ПОЛ. Особенно это проявляется при сочетании АА с поражением печени, поэтому необходим постоянный контроль за этими органами.

Зроблено стислий огляд досліджень теоретичного аспекту формування та педагогічних умов розвитку морально-етичної культури майбутнього педагога у системі вищої освіти.

Проаналізовано проблеми культурологічної скаладової професійного розвитку педагога. Висвітлено особливості культурологічного підходу у парадигмі сучасної системи освіти, у розвитку особистості педагога та його професійної культури. Охарактеризовано культурологічні основи розвитку педагогічної освіти за сучасних умов. Увагу приділено питанням використання біографічних досліджень у розвитку культури педагога.

Відображено розвиток проблеми професійної етики педагога у зарубіжній та вітчизняній літературі. Висвітлено специфіку професійної діяльності соціального педагога, сутність, структуру та зміст етичної компетентності в його професійній діяльності. Наведено орієнтовну програму курсу "Етика соціально-педагогічної діяльності".

Описан тренинг эмоциональной устойчивости, выполняющий функцию расширения возможностей участников в решении сложных жизненных проблем, в поиске выхода из кризисных ситуаций, будучи основным составляющим эмоциональной устойчивости. Раскрыто реализацию тренинга в образовательном процессе, что позволяет быстрее пройти стадию адаптации к новым социальным ролям и окружающей действительности. Указано, что тренинг эмоциональной устойчивости является стимулирующим условием для осмысления участниками собственной картины мира, расширение способов управления собственными эмоциями.

Описано тренінг емоційної стійкості, який виконує функцію розширення можливостей учасників у вирішенні складних життєвих проблем, у пошуку виходу із кризових ситуацій, будучи основним складовим емоційної стійкості. Розкрито реалізацію тренінгу в освітньому процесі, що дозволяє швидше пройти стадію адаптації до нових соціальних ролей і навколишньої дійсності. Зазначено, що тренінг емоційної стійкості є стимулювальною умовою для осмислення учасниками власної картини світу, розширення способів управління власними емоціями.

Describes the training of emotional stability, serving the function of the empowerment of participants in solving complex problems in life, to find a way out of crisis situations, as the principal components of emotional stability. Disclosed the implementation of training in the educational process, allowing faster to pass the stage of adaptation to new social roles and reality. Indicated that the training of emotional stability is a challenging condition to understand the participants in their own world view, the expansion of ways to manage their own emotions.

Визначено сутність поняття «етична компетентність». Наголошено, що етична компетентність педагогічного працівника визначає його професійну діяльність, що відображається у звичках, принципах, психічних станах, вчинках і якостях, забезпечує вибір майбутнім педагогам свідомої поведінки у відповідності до професійно-етичнх норм. На основі теоретичного аналізу інтерпретовано етичну компетентність як спеціальну здібність особистості, яка має природні задатки у формі певних соціально-психологічних властивостей і набуває подальшого розвитку внаслідок набуття досвіду та в процесі міжособистісної взаємодії.

Определена сущность понятия «этическая компетентность». Подчеркнуто, что этическая компетентность педагога определяет его профессиональную деятельность, которая отображается в привычках, принципах, психических состояниях, поступках и качествах, обеспечивает выбор будущим педагогам сознательного поведения в соответствии с профессионально-этическими нормами. На основании теоретического анализа интерпретирована этическая компетентность как социальная способность личности, которая имеет природные задатки в форме определенных социально-психологических свойств и приобретает дальнейшее развитие вследствие обретения опыта и в процессе межличностного взаимодействия.

Розглянуто навчання, що спрямоване на професійно-особистісну самоактуалізацію, розвиток творчого потенціалу кожного студента. Визначено умови формування мотивації самоактуалізації майбутніх учителів музики. Розкрито поняття "музично-педагогічна самоактуалізація" та її особливості. Зроблено висновок, що основою музично-педагогічної самоактуалізації студента має бути виражене прагнення особистості як до розвитку своїх здібностей у галузі музики, так і до самостійного засвоєння навичок її викладання.

Рассмотрено обучение, которое направлено на профессионально-личностную самоактуализацию, развитие творческого потенциалу каждого студента. Определены условия формирования мотивации самоактуализации будущих учителей музыки. Раскрыто понятие "музыкально-педагогическая самоактуализация" и ее особенности. Сделан вывод, что основой музыкально-педагогической самоактуализации студента должно быть выраженное стремление личности как к развитию своих способностей в области музыки, так и к самостоятельному усвоению навыков ее преподавания.

Проаналізовано погляди зарубіжних мислителів, освітніх діячів та педагогів щодо професійної етики педагога. Розкрито ідеологічні особливості педагогічної етики, форми її прояву та методологію етико-педагогічної взаємодії.

Проанализированы взгляды зарубежных философов, педагогов на развитие профессиональной этики. Рассмотрены идеологические особенности педагогической этики, формы проявления и методология этического и педагогического взаимодействия.

The sights of foreign philosophers, teachers at professional ethics development are analysed. Ideological features of pedagogical ethics, the form of display and methodology of ethical and pedagogical interaction are considered.