Розглянуто питання етіології, патогенезу, клініки та методів діагностики захворювань органів черевної порожнини, зокрема, гострого апендициту, панкреатиту та холециститу, кишкової непрохідності, гриж живота, перитоніту, виразкової хвороби та перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, пілородуоденального стенозу, шлунково-кишкових кровотеч, тромбозів та емболій мезентеріальних судин. Наведено рекомендації щодо лікування хворих на догоспітальному та госпітальному етапах.

Рассмотрены вопросы этиологии, патогенеза, клиники и методов диагностики заболеваний органов брюшной полости, в частности, острого аппендицита, панкреатита и холецистита, кишечной непроходимости, грыж живота, перитонита, язвенной болезни, перфоративной язвы желудка и двенадцатиперстной кишки, пилородуоденального стеноза, желудочно-кишечных кровотечений, тромбозов и эмболий мезентериальных сосудов. Приведены рекомендации относительно лечения больных на догоспитальном и госпитальном этапах.

Досліджено особливості перебігу ранньої постнатальної адаптації новонароджених у жінок з порушеннями серцевого ритму в залежності від основного захворювання. Дослідження довели, що серцево-судинна система новонароджених, які народилися у вагітних з вродженими і набутими вадами серця на тлі порушень серцевого ритму, зазнає значного перевантаження. Вивчення стану новонароджених необхідно для створення лікувальних і профілактичних заходів у вагітних жінок з даною патологією для запобігання порушень стану плода і новонародженого.

Исследованы особенности течения периода ранней постнатальной адаптации новорожденных у женщин с нарушениями сердечного ритма в зависимости от основного заболевания. Доказано, что сердечно-сосудистая система новорожденных, рожденных у беременных с врожденными и приобретенными пороками сердца, на фоне нарушения сердечного ритма подвергается значительному перенапряжению. Изучение состояния новорожденных необходимо для создания лечебных и профилактических мероприятий у беременных женщин с данной патологией для предотвращения нарушений состояния плода и новорожденного.

Вивчено вплив особливостей мікробіологічного статусу різних біотопів (піхва, кишечник, зона ареоли молочної залози) вагітних жінок та годуючих матерів на процеси формування мікробіоценозу новонароджених та дітей першого місяця життя, а також розроблено ефективні методи профілактики та лікування системних дисбіотичних станів у жінок групи ризику на основі використання полікомпонентних пробіотиків з метою нормалізації формування мікробіоценозу, зниження рівня інфекційно-запальної захворюваності новонароджених та дітей раннього віку.

Изучено влияние особенностей микробиологического статуса различных биотопов (влагалища, кишечника, зоны ареолы молочной железы) беременных женщин и кормящих матерей на процессы формирования микробиоценоза новорожденных и детей первого месяца жизни, а также разработаны эффективные методы профилактики и лечения системных дисбиотических состояний у женщин группы риска на основе применения поликомпонентных пробиотиков с целью нормализации формирования микробиоценоза, снижения уровня инфекционно-воспалительной заболеваемости новорожденных и детей раннего возраста.

Изложены сведения о развитии лечения язвенной болезни, осложненной перфорацией. Приведены собственные наблюдения с применением современных лапароскопических технологий в лечении прободной язвы двенадцатиперстной кишки.

Представлено досвід лікування 21-го хворого на гострий апендицит (5 чоловіків та 16 жінок) віком від 17-ти до 73-х років. Звернено увагу практикуючих лікарів на лікування найбільш поширеної гострої хірургічної патології - гострого апендициту, з використанням широких можливостей сучасних малоінвазійних відеоендохірургічних операційних втручань як менш травматичних і високоефективних.

Представлен опыт лечения больных с острым аппендицитом. Обращено внимание практических врачей на лечение наиболее распространенной острой хирургической патологии - острого аппендицита, с использованием широких возможностей современных малоинвазивных видеоэндохирургических операционных вмешательств как менее травматических и высокоэффективных.

Виведено схему для досягнення максимального мідріазу під час проведення факоемульсифікації катаракти (триразова послідовна інстиляція через 15 - 20 хв комбінації препаратів: 1 - 2 краплі 20 % розчину димексиду, 1 - 2 краплі 1 % розчину атропіну сульфату, 1 - 2 краплі 10 % розчину мезатону зі збереженням не менше ніж 1-хвилинного інтервалу між закапуванням кожного з препаратів), яка враховує етапи та критерії переходу від способу медикаментозного розширення зіниці на доопераційному етапі в стандартних та ускладнених ситуаціях до методик інтраопераційного мідріазу та засобів його підтримки під час операції та методик механічного розширення зіниці, що дозволяє забезпечити мідріаз з мінімальною негативною дією.

Выведена схема достижения максимального мидриаза при проведении факоэмульсификации катаракты (трехкратная последовательная инстилляция через 15 - 20 мин комбинации препаратов: 1 - 2 капли 20 % р-ра димексида, 1 - 2 капли 1 % р-ра атропина сульфата, 1 - 2 капли 10 % р-ра мезатона с сохранением интервала не менее 1 мин между закапываниями каждого из препаратов), которая учитывает этапы и критерии перехода от способа медикаментозного расширения зрачка на дооперационном этапе в стандартных и осложненных ситуациях к методикам интраоперационного мидриаза и способам его поддержания во время операции и методике механического расширения зрачка, что позволяет обеспечить мидриаз с минимальным отрицательным воздействием.

The scheme of reaching the maximal mydriasis during the cataract phacoemulsification (3-times consequent instillation of the combination of drugs: 1-2 drops of 20% demexide solution, 1-2 drops of 1% atropine sulphate solution, 1-2 drops of 10% mezatone solution in 15-20 min. keeping the interval not less a minute between the instillation of each drug) has been calculated. It takes into account the criteria and consequent stages of inducing and maintaining maximal medicamental mydriasis before the operation in the standard and complicated cases followed by the methods of mydriasis induction and maintaining during the operation, as well as the methods of the mechanical mydriasis with the consideration of the level of trauma possibility and allows providing mydriasis with the minimal negative effect.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.82-52

Рубрики:

Лихоманкові захворювання, лихоманки з висипами, з ураженням слизових оболонок невідомої етіології

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054-7

Рубрики:

Грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: двенадцатиперстная кишка, перфоративная язва, лапароскопическая операция
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.204.6

Рубрики:

Хірургічне лікування виразкової хвороби

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054.3

Рубрики:

Пахові грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные о результатах применения миниинвазивных пункционных методов лечения под контролем ультразвукового исследования 43-х пациентов с гнойно-деструктивными осложнениями острых хирургических заболеваний и повреждения органов брюшной полости. Использовали способы пункционной санации и дренирования. Установлена высокая эффективность методов в качестве элемента дезинтоксикационной терапии и окончательного лечения ложной кисты поджелудочной железы и абсцесса брюшной полости.

Представлено результати багаторічних поетапних досліджень, спрямованих на розробку лікувальних заходів для вагітних жінок і породілей із серцево-судинною патологією з метою поліпшення функції лактації та підвищення рівня здоров'я новонароджених і немовлят. Запропоновано лікувально-терапевтичний комплекс із використанням біотерапевтичних препаратів ("Антианемін-флора", "Релакс-флора", "Сімбітер", "Сімбітер-2") для лікування вагітних і матерів-годувальниць, які належать до груп підвищеного ризику.

На основании многолетнего опыта отделения сердечно-сосудистой патологии беременных Института педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, а также данных литературы представлены сведения о противопоказаниях к грудному вскармливанию у женщин с гипертонической болезнью, особенностях терапии родильниц с артериальной гипертензией. Детально освещен вопрос об антигипертензивной терапии, а также даны рекомендации по профилактике нарушений лактационной функции у этой категории больных.

Вивчено результати лікування 105-ти хворих з перитонітом, спричиненим перфорацією виразки дванадцятипалої кишки, з застосуванням лапароскопічних технологій. У стрoки до 6 год з моменту перфорації виразки госпіталізовано 68-ми (64,8 %) хворих, від 6 до 12 год - 23-х (21,9 %), від 12 до 24 год - 14-ти (13,3 %). Місцевий перитоніт діагностовано у 12-ти (11,4 %) пацієнтів, розлитий - у 71-го (67,6 %), загальний - у 22-х (21 %). Серозний перитонеальний ексудат виявлено у 65-ти (61,9 %) спостереженнях, серозно-фібринозний - у 27-ми (25,7 %), фібринозно-гнійний - у 13-ти (12,4 %). Санацію черевної порожнини залежно від характеру та поширення запалення виконували з використанням від 1 до 9 л розчину антисептика за допомогою лапароскопічної іригаційно-аспіраційної системи. Необхідність у здійсненні конверсії виникла у 3-х (2,8 %) пацієнтів за наявності парезу кишечника, що потребувало здійснення інтестинальної інтубації. У 7-ми (6,7 %) хворих, госпіталізованих у строки пізніше, ніж через 12 год з моменту перфорації виразки, через 12 - 24 год після виконання лапароскопічної операції здійснили планову відеолапароскопічну санацію черевної порожнини.

Цель работы - изучение применения малоинвазивных пункционно-дренирующих методов лечения у больных с гнойно-деструктивными процессами (ГДП) в брюшной полости (БП), возникшими вследствие осложнений острых хирургических заболеваний или повреждений при закрытых травмах и ранениях живота. Проанализированы результаты лечения 56-ти больных с ГДП в БП: по поводу острого панкреатита - 13, ложной кисты поджелудочной железы (ПЖ) - 28, поддиафрагмальных и внутрипеченочных абсцессов травматической этиологии - 8, абсцесса сальниковой сумки - 6, поддиафрагмального абсцесса после резекции метастаза печени - 1. Малоинвазивные вмешательства проводили на фоне комплексной этиопатогенетической терапии данного патологического состояния. Результаты. Исследование показало высокую эффективность пункционно-дренирующих методов лечения под контролем ультразвука в лечении больных с ГДП в БП. У 13-ти пациентов с острым панкреатитом пункционные методы применяли как в стадии токсемии, так и в стадии гнойно-некротических осложнений. Данная манипуляция позволяла снизить интоксикацию, что подтверждалось улучшением самочувствия больного, клинических и лабораторных показателей. Из 28-ми пациентов с псевдокистой ПЖ пункционная аспирация явилась окончательным методом лечения псевдокисты у 8-ми (28,6 %) больных; у 20-ти (71,4 %) пациентов пункционный метод в комплексе лечения оказался неэффективным: у 6-ти (21,4 %) больных - вследствие панкреонекроза, у 14-ти (50 %) - из-за сообщения с протоком, что потребовало

выполнения хирургических вмешательств. У 6-ти пациентов диагностирован абсцесс сальниковой сумки как осложнение острого деструктивного панкреатита. У 2-х больных после дренирования сальниковой сумки под контролем УЗИ наступило выздоровление, у 4-х - удалось стабилизировать состояние и выполнить хирургическое вмешательство с меньшим операционным риском. У 8-ми больных с поддиафрагмальными абсцессами, которые явились осложнением травматической болезни, наступило выздоровление после применения пункционного метода. Выводы. Малоинвазивные вмешательства под контролем ультразвука являются эффективными методиками лечения абсцессов БП поддиафрагмальной, подпеченочной и внутрипеченочной локализации. Их широкое применение позволит снизить количество послеоперационных осложнений и летальность у данной категории больных.

Узагальнено дані сучасної літератури про частоту та структуру гіпертензивних розладів у вагітних.

Зазначено, що частота артеріальної гіпертензії (АГ) у вагітних в одному з районів м. Київ за даними аналізу індивідуальних карт вагітних жіночих консультацій становить 6,7 %. Хронічна АГ (первинна АГ, або гіпертонічна хвороба (ГХ)) спостерігається у 3,5 % жінок; АГ, зумовлена вагітністю (прееклампсія (ПЕ) різних ступенів тяжкості) - у 3,2 %. Хронічна АГ, неускладнена ПЕ, має місце у 1,8 % вагітних, поєднана ПЕ - у 1,7 % жінок. Наголошено, що діагностика ГХ на етапі жіночої консультації потребує покращання.

Приведены результаты исследования частоты гиперпролактинемии среди женщин репродуктивного возраста с недостаточностью лютеиновой фазы (НЛФ), представлена клиническая характеристика женщин с НЛФ на фоне гиперпролактинемии. Разработан поэтапный алгоритм лечения НЛФ на фоне гиперпролактинемии с использованием комплекса негормональных препаратов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054.3-5

Рубрики:

Пахові грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ