Індекс рубрикатора НБУВ: Р628.063.05-3

Рубрики:

Мігрень

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення різних видів запаморочення та механізмів їх формування. Досліджено ефективність препарату Танакан під час лікування захворювань, що супроводжуються запамороченням.

Наведено класифікацію мігрені, критерії диференційної діагностики. Вивчено внесок присінкового компонента до структури нападів мігрені. Проведено обстеження 783-х хворих з віддаленими наслідками вестибулярних уражень, серед яких 92,4 % скаржилися на біль голови та мігрень. Документували присінкові розлади на підставі даних анамнезу, опитувальника НОАСК, викликаних потенціалів, ністагмографії, краніокорпографії. Присінкове походження мігрені може бути доведено за наявності скарг на запаморочення та подовження латентних періодів піків присінкового викликаного потенціалу, гіпо- чи гіперрефлексії лабіринтів. Обговорено ефективність Золмігрену під час нападу мігрені. Показано ефективність бетагістину (Вестинорму) в період між нападами у випадках мігрені без зорової аури. У разі мігрені з зоровою аурою запропоновано використання кальцієвих і гістамінових блокаторів. Обговорено можливість індивідуального підбору лікарських засобів для лікування мігрені різного походження.

Вперше сформульовано та розв'язано актуальні завдання оптимізації результатів ранньої діагностики та лікування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (УЛНА ЧАЕС) та осіб, що зазнали впливу малих доз (до 0,1 Зв) іонізуючого випромінювання внаслідок зазначеної техногенної катастрофи. Визначено функціональні механізми виникнення та розвитку присінкових порушень у осіб, які зазнали впливу малих доз радіації (до 0,1 Зв). Доведено можливість реєстрації присінкових викликаних потенціалів, встановлено їх діагностичну значимість для ранньої діагностики уражень головного мозку. Розроблено концепцію присінка, з використанням якої створено модель лікувально-профілактичних заходів для присінкових порушень. Вперше визначено критерії диференціації запаморочень й обгрунтовано патогенетичні принципи терапії кожного з симптомів. Показано роль вестибулярних порушень у розвитку мігренозного головного болю в УЛНА ЧАЕС та інших категорій потерпілих. Удосконалено концепцію високої радіочутливості вестибулярного аналізатора та центральної нервової системи. На підставі одержаних результатів обгрунтовано доцільність відокремлення невроотології як нового міждисциплінарного напрямку у медичній науці.

Розглянуто причини та симптоми когнітивних розладів, їх небезпеку. Наведено сучасні наукові дані доведеної ефективності прамірацетаму та доцільність його використання у лікуванні хворих із когнітивними порушеннями, що включають погіршення пам'яті та уваги, які є основою когнітивних процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-5

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання біоеквівалентності різних препаратів на основі екстрактів гінкго білоби, а також оцінено ефективність лікування різними видами ноотропів. Наведено дослідження ефективності препарату Танакан (EGb 761) для лікування помірних когнітивних розладів, вказані результати відповідних міжнародних досліджень, у тому числі Кокранівських звітів. Описано дослідження якісного та кількісного складу деяких препаратів гінкго білоби, зокрема оригінального препарату Танакан (EGb 761). Продемонстровані результати свідчать про істотні відмінності у складі деяких препаратів гінкго білоби, наявних на українському ринку.

Запаморочення та споріднені симптоми (акро-, агора-, ніктофобія тощо) супроводжують порушення присінка, вестибулярної системи. На основі точного перекладу положень Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду проведено чітке визначення симптомів та викладено нову концепцію структури, функції присінка та його патології. Периферичний рецептор складається з 6-ти датчиків: прискорень, гравітації, вібрації, інфразвуку, магнітного імпульсу та метаболізму. Присінковий провідний шлях, починаючи з ромбоподібної ямки, отримує олігосинаптичні входи, слухові, зорові, соматосенсорні, формуючи сприйняття простору. В корі мозку присінок має 4 представництва, власне вестибулярне та присутній в соматосенсорній, зоровій та слуховій корі, формуючи орієнтацію у просторі. На відміну від інших чутливих органів присінок має тісні відношення з рухливою, вегетативною та лімбічною системами, формуючи взаємодію з простором. Запаморочення небезпечне розвитком віддалених наслідків, тому хворі потребують диспансеризації та спостереження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р341.211

Рубрики:

Стан свідомості

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дані про присінкові розлади внаслідок вибухової травми суперечливі. Розкрито проблеми вестибулярного розладу внаслідок дії вибухової хвилі. Всього обстежено 110 хворих, серед яких учасників антитерористичної операції (ATO) з легким травматичним ушкодженням мозку (лТУМ) - 65, не-АТО без лТУМ - 44, наведено опис випадку одного хворого з акромегалією, якого обстежили методом постурографії. Опитувальник "Види запаморочень" використовували згідно з "Міжнародним клінічним протоколом з присінкових порушень (запаморочень)". Скарги на запаморочення (порушення сприйняття простору, руху та часу) виявлено в 70,77 % (46) учасників АТО та 43,18 % (19) хворих не-АТО; F-тест = 0,51, Т-тест = 0,004, що свідчить про те, що ця скарга не є специфічною для лТУМ. Об'єктивне головокружіння (відчуття руху предметів навколо хворого) зустрічали в 26,15 % (17) учасників АТО та 11,56 % (5) хворих не-АТО; F-тест = 0,027, Т-тест = 0,046. Таким чином, ми маємо дві різні якісні групи. Отже, ці скарги характерні для пацієнтів, які пережили вибухову травму. Скарги на суб?єктивні головокружіння та псевдоголовокружіння також характерні для цієї категорії хворих. Для АТО-групи скарги на порушення координації, напади падіння в цілому не характерні. Скарги на кінетози характерні для хворих, які пережили вибухову травму. Ортостатика (дискомфортні відчуття, що виникають після різкого вставання) виявлена в 76,92 % (50) хворих - учасників АТО та 47,73 % (21) хворих не-АТО, ця скарга не є специфічною для лТУМ. Присінок організує тетраду просторової орієнтації: вестибулярну, соматосенсорну, зорову та слухову інформацію для сприйняття, орієнтації та взаємодії з довкіллям. Агорафобія виявлена в 33,85 % (22) учасників АТО та 15,91 % (7) хворих не-АТО; ця скарга не є специфічною для лТУМ. Клаустрофобія (дискомфорт, що виникає в невеликих, закритих просторах) зустрічали в 20 % (13) учасників АТО та 9,09 % (4) хворих не-АТО; F-тест = 0,024, Т-тест = 0,10. Таким чином, ми маємо дві різні якісні групи. Це також цікавий випадок, коли ми виявляємо якісну різницю без кількісної. Це є аргументом на користь застосування F-тесту в нашому дослідженні. Отже, скарги на клаустрофобію характерні для хворих, які пережили вибухову травму. Така ж ситуація з десцендофобією (дискомфорт під час ходьби з гори чи спуску сходами, хворі відзначають необхідність зорового контролю). Результати обговорені з точки зору присінкового порушення внаслідок вибухової травми. Високий зріст корелює з нападами падіння (R29.6 згідно з МКХ-10, в українському перекладі нозологія відсутня), висунуте припущення, що гормон росту може викликати коливання присінкового стану. Висновки: в учасників АТО виявили виражені присінкові вестибулярні порушення. Хворі з лТУМ (учасники АТО) пережили сильний стрес. Ознаки порушення присінкового стану: скарги на об'єктивне та суб'єктивне головокружіння, кінетози ? відрізнялись кількісно та якісно, тобто притаманні учасникам АТО. Псевдоголовокружіння, клаустрофобія, десцендофобія відрізнялись тільки якісно. Запаморочення, втрата свідомости, ортостатика, агорафобія вірогідно відрізнялись тільки кількісно. Високий зріст хворих із лТУМ корелював зі скаргами на напади падіння кількісно й якісно. У статистичних дослідженнях важливо використовувати матричний критерій Фішера.

Предметом цього дослідження є виявлення впливу неврологічних навантажень на частоту серцевих скорочень (ЧСС) у пацієнтів із запамороченнями та пошук кореляційних зв'язків між типами запаморочень і змінами показників електрокардіограми (ЕКГ). Обстежено 221 хворого віком 44,82 +- 14,15 року. Реєстрували ЕКГ і ЧСС до і після неврологічних тестів: лічби, Такагаші, стеження, опускання й діадохокінезу. Помічено, що всі навантаження призводили до змін ЧСС. Отримані результати обговорюють з погляду соматоморфних розладів, кардіоневрозів (F45.3 за МКХ-10) і можливостей їх виявлення у хворих з кардіологічними скаргами, у яких дослідження ЕКГ не виявили порушень. Обговорені кореляції між окремими типами запаморочень і показниками інтервалів ЕКГ.

Попередньо було показано, що в учасників АТО виявили виражені скарги на присінкові (вестибулярні) порушення, об'єктивне і суб'єктивне головокружіння, кінетоз. Усього обстежено 110 хворих, серед яких учасників ATO з легким травматичним ушкодженням мозку (лТУМ) було 65 (група АТО), осіб, які не були учасниками АТО, без лТУМ - 44 (група не-АТО). Опитувальник "Види запаморочень" використовували згідно з Міжнародним клінічним протоколом з присінкових порушень (запаморочень). Скарги на оптокінетичні порушення (оптокінетичний ністагм, ОКН) зустрічали в 43,08 % (27) хворих групи АТО і 15,91 % (7) хворих групи не-АТО, Ф-тест = 0,04, Т-тест = 0,0026. Отже, скарги на ОКН виявились специфічною рисою хворих із синдромом вибухового пошкодження. Скарги на нудоту зустрічали в 58,46 % (38) хворих групи АТО і 25,00 % (11) хворих групи не-АТО, Ф-тест = 0,38, Т-тест = 0,00035; отже, ця скарга наявна і кількісно більше виражена у хворих групи АТО, але не є притаманною саме хворим із лТУМ. Скарги на блювання зустрічали в 29,23 % (19) хворих групи АТО і 13,64 % (11) хворих групи не-АТО, Ф-тест = 0,055, Т-тест = 0,046; отже, ця скарга не є специфічною саме для хворих із лТУМ. Скарги на безпричинну тривогу зустрічали в 53,85 % (35) хворих групи АТО і 34,09 % (15) хворих групи не-АТО, Ф-тест = 0,75, Т-тест = 0,041; отже, ця скарга наявна і кількісно більш виражена у хворих групи АТО. Скарги на затьмарення зустрічали в 63,08 % (41) хворих групи АТО і 36,36 % (16) хворих групи не-АТО, Ф-тест = 0,98, Т-тест = 0,006; отже, ця скарга наявна і кількісно більше виражена в хворих групи АТО, але вона не є специфічною саме для хворих із лТУМ. Скарги на депресію й заніміння не відрізнялись вірогідно за використаними статистичними показниками. Виявлена низка кореляцій. ОКН: зі скотомами при мігренозних болях голови, кінетозами, десцендофобією і ніктофобією. Нудота: з інтенсивністю запаморочень, нападами блювання, затьмарень, мігренозними болями голови, прискоренням пульсу, кінетозами, ніктофобією, клаустрофобією. Блювання: з асцендофобією, мігренозними болями голови, прискоренням пульсу. Тривожність без причини: з порушенням координації рухів, депресією, затьмареннями, гіперакузією, метеочутливістю, асцендофобією. Депресія без причини: із суб'єктивним головокружінням, агорафобією, затьмареннями, занімінням, пульсуючими болями голови, метеочутливістю, надмірною чутливістю до магнітних полів, збільшенням частоти серцевих скорочень. Затьмарення: зі збільшенням ваги, об'єктивним головокружінням, ортостатикою і пульсуючим болем голови. Заніміння: із запамороченням і його інтенсивністю, агорафобією, асцендофобією, мігренозними болями голови і збільшенням частоти серцевих скорочень. Кореляції обговорені з погляду порушення присінкового стану.