Рассмотрены предмет и сущность философии, исторический аспект развития философской науки от момента ее возникновения до ХХ в., рассмотрены обенности восточной, античной, средневековой, западноевропейской, русской и украинской философии. Особое внимание уделено вопросам онтологии, гносеологии и методологии философии, в частности, философской концепции бытия, концепции диалектики, философии о сущности и источниках познания, а также таким философским категориям, как материя движение, пространство и время. Проанализированы человеческое общество в целом и человек в частности как предмет философского исследования, философия истории, права, культура и цивилизация, духовная жизнь общества.

Приведен исторический и теоретико-методологический анализ демократического развития политических систем в контексте соотношения факторов политических власти и участия. Охарактеризована ретроспекция эволюции важнейших философских концепций государственного строя с целью выявления в них элементов политического наследия в аспектах организации институтов государственно-политического управления, политического участия и его пределов, субъектов концептуальной власти. Обобщен опыт демократического развития западных и незападных политических систем. Выявлены связи традиционных типов политического сознания с наиболее устойчивыми разновидностями политических режимов.

Освещены проблемы становления и развития гражданского общества, которое представлено как важная сфера гражданской деятельности, где люди организуют свою повседневную жизнь без вмешательства государства. Изложены вопросы появления и функционирования на постсоветском пространстве институтов демократии. Показана роль местного самоуправления в системе политической власти, описана система муниципальной социальной политики. Рассмотрены содержание и основные направления социальной политики местного самоуправления в региональном аспекте.

Досліджено закономірності демократичного процесу у політичних системах, що виникають під впливом змін ступеня задоволеності інтересів суспільства, а також основних соціальних груп. Розкрито мотиви політичної участі та її вплив на стабільність сучасних політичних систем. На підставі з'ясованих ознак демократичної якості соціальних систем сформульовано визначення політичної участі, його конвенційної та неконвенційної версій. Запропоновано трактування процесу демократичного політичного розвитку як руху національної політичної системи від неоптимального співвідношення політичних потужностей держави та громадянського суспільства до оптимального. Висвітлено проблеми національного модернізаційного процесу в Україні, сформульовано пропозиції щодо його оптимізації в аспекті управління співвідношенням: державна влада/політична участь.

Висвітлено досвід реалізації на Полтавщині змістових ліній освітньої галузі "Технологія" у контексті педагогіки А.С.Макаренка. Доведено, що змістові лінії освітньої галузі "Технологія" реалізуються за допомогою проектно-технологічної й інформаційної діяльності. Акцентовано увагу на творчій продуктивній праці - основі освітньої галузі "Технологія", технологічних напрямах профілізації, регіональному аспекті сільськогосподарського краєзнавства, розглянуто питання підвищення кваліфікації вчителів.

Освещен опыт реализации на Полтавщине содержательных линий образовательной отрасли "Технология" в контексте педагогики А.С.Макаренко. Доказано, что основой их реализации является проектно-технологическая и инновационная деятельность. Акцентировано внимание на творчестком производительном труде - основе образовательной отрасли "Технология", технологических направления профилирования, региональном аспекте сельскохозяйственного краеведения, рассмотрены вопросы повышения квалификации учителей.

The best experience of content trends realization of educational field "Technology" in the context of A.Makarenko pedagogies is lighted.

Висвітлено проблему теорії та практики організації профільного навчання учнів старшої школи на базі МНВК як однієї з можливих зовнішніх форм профілізації ЗНЗ. Розкрито досвід роботи, основні напрями, результати діяльності та перспективи організації профільного технологічного навчання на базі Кременчуцького МНВК № 2.

Освещены проблема теории и практики организации профильного обучения учащихся старших классов на базе МУПК как одной из возможных внешних форм профилирования общеобразовательных учебных заведений. Раскрыт опытработы, основные направления, результаты деятельности и перспективы организации профильного технологического обучения на базе Кременчугского МУПК № 2.

Проведено комплексне дослідження передумов модернізаційних криз у політичних системах з ендогенно-екзогенним і екзогенним типами модернізації. З'ясовано, що передумови модернізаційних криз спостерігаються у всіх політичних системах, що здійснюють модернізацію. Сформульовано зміст поняття "модернізаційна криза". Удосконалено методологічний інструментарій дослідження політичної модернізації в політичних системах з різними типами політичної модернізації. Встановлено, що в основі модернізаційних криз є конфлікти, що виникають в різних структурах і напрямках функціонування політичної системи. Визначено, що основною метою модернізації є видозміна структурних компонентів і оптимізація їх функціонування. Встановлено, що для політичних систем з екзогенною й ендогенно-екзогенною модернізацією є актуальним подолання регулятивної кризи та кризи розподілу ресурсів у межах суспільства. Розширено класифікацію модернізаційних криз.

Розглянуто використання ліберально-демократичної модернізаційної моделі у незахідному середовищі. На прикладі Бразилії, Аргентини та Венесуели досліджено вплив масових політичних рухів на зміни в межах політичної системи.

Розглянуто баланс в політичнму процесі між теоретичними і емпіричними аспектами та надано їх аналіз.