Розглянуто сутність наукового та позанаукового знання. Висвітлено проблему існування знання за межами науки, виділено категорії знань, що перебувають і не перебувають у конфлікті з наукою. Розкрито зміст понять шаманізму, магії, міфу, мантики, кабалістики, йоги, нейрокритики, уфології, спіритизму, френології, графології, теософії, окультизму. Охарактеризовано альтернативні форми знання релігії.

Рассмотрена сущность научного и вненаучного знания. Освещена проблема существования знания за пределами науки, выделены категории знаний, находящихся и не находящихся в конфликте с наукой. Раскрыто содержание понятий шаманизма, магии, мифа, мантики, кабалистики, йоги, нейрокритики, уфологии, спиритизма, френологии, графологии, теософии, оккультизма. Охарактеризованы альтернативные формы знания религии.

Висвітлено погляди українських політиків на сучасні події. Розглянуто стратегії національного розвитку, запропоновано шляхи розбудови самостійної соборної Української держави у сучасному світі з метою духовного оновлення, нагромадження інтелектуального потенціалу, осмислення українським народом своєї історичної місії у третьому тисячолітті.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр53)8 + У9(5Кит)8

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історію української вишивки від Х до ХХ ст. Проаналізовано особливості самобутньої народної вишивки, наведено її локальні характеристики в історико-етнографічних регіонах України. Висвітлено особливості монастирського та церковного шитва XVI - XVIII ст., зразків, поширених у панському середовищі ХІХ ст., а також вишивання дорогоцінним камінням, бісером. Встановлено причини звернення митців авангарду до традицій народної вишивки на початку ХХ ст. Розкрито символіку та значення рушників у святах і обрядах.

Рассмотрена история украинской вышивки от Х до ХХ ст. Проанализированы особенности самобытной народной вышивки, приведены ее локальные характеристики в историко-этнографических регионах Украины. Освещены особенности монастырского и церковного шитья XVI - XVIII ст., панской среды ХІХ ст., а также вышивания драгоценными камнями, бисером. Определены причины обращения художников авангарда к традициям народной вышивки в начале ХХ ст. Раскрыты сисмволика и значение рушников в праздниках и обрядах.

Науково обгрунтовано та практично реалізовано систему алгоритмів і математичних моделей для оцінки росту та прогнозу продуктивності штучних модальних ялинових деревостанів Українських Карпат. Наведено інформацію про географічне положення, грунтово-кліматичні умови, типологічні особливості лісів регіону.

Научно обоснована и практически реализована система алгоритмов и математических моделей для оценки роста и прогноза продуктивности искусственных модальных еловых древостоев Украинских Карпат. Приведена информация о географическом положении, почвенно-климатических условиях, типологических особенностях лесов региона.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.24

Рубрики:

Оптичні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано системи антропологічних поглядів мислителів східної патристики. Показано, що антропологія східної патристики розроблена на основі єдиної системи філософських категорій і є вченням про людську природу та два способи її існування. Людина осмислюється представниками східної патристики як створена Богом нерозривна єдність розумної, вольової, афективно-чуттєвої душі та живого тіла. Довершеність людини тлумачиться ними як богоподібність доброчесної та мудрої особистості. Відхилення від шляху духовного самовдосконалення спричиняє дезінтеграцію душі в пристрастях. Процес реінтеграції включає доброчесний праксис, природне споглядання Бога і створеного світу та містичне єднання з Абсолютом.

Проведено оцінку трансформації видового складу флори вищих судинних рослин на осушених і прилеглих до них територіях у зв'язку з процесами її синантропізації. Для осушувальних систем на території Волинського Полісся та Західного Лісостепу з'ясовано видовий склад синантропної флори, проведено його аналіз за окремими показниками. Одержано дані про поширення синантропних видів на осушеній та прилеглій територіях, установлено їх фітоценотичну роль та екологічні особливості. Уперше для оцінки трансформації флори-ізоляту запропоновано кількісний показник - синантропність і методику його обчислення. Проаналізовано вплив на цей показник різних екологічних факторів, на підставі його значень виділено окремі рівні антропічної трансформації флори-ізоляту, розроблено їх характеристику.

Вивчено вплив ультразвуку низької інтенсивності на перебіг травми скелетного м'яза. На підставі результатів проведеного дослідження певних показників, які характеризують різні аспекти травматичного процесу з'ясовано закономірності перебігу запалення у разі експериментальної травми та характер дії ультразвуку на ці процеси. Вперше виявлено залежність ефекту терапевтичного лікування від фази запального процесу. Визначено, що параметри регуляторного статусу та загального прояву запалення за терапевтичного лікування через 4 год після травми відображають початок загострення запалення, а також його прискорене завершення. Активність вільнорадикальних процесів і антиоксидантної системи різко знижується та перебуває у межах норми впродовж усього періоду запалення на фоні підвищення активності глутатіонредуктази, що характеризує загальну антиоксидантну здатність тканини. Після терапевтичного впливу ультразвуку через 24 год після травми у тканині розвивається регуляторний дисбаланс, що призводить до пролонгованого перебігу запального процесу. Запропоновано гіпотезу, яка дозволяє з'ясувати залежність ефектів ультразвуку від фази запалення.

Розроблено напрямки регулювання зайнятості населення. Виконано системне дослідження стану та ефективності використання трудового потенціалу підприємств гірничовидобувної галузі. Обгрунтовано необхідність удосконалення організаційної структури управління персоналом підприємств. Запропоновано модифіковану тарифну систему оплати праці з використанням єдиної уніфікованої тарифної сітки для всіх категорій працівників.

Розглянуто питання щодо оцінки росту штучних ялинкових лісостанів різних лісотипологічних груп середньогірського поясу Українських Карпат. Досліджено закономірності зміни лісотаксаційних параметрів ялинників, які зростають у раменях, сураменях і бучинах, субучинах. Розроблено динамічну бонітетну шкалу та таблиці росту для ялинників обох типів лісу. Запропоновано моделі прогнозу росту штучних корінних і похідних ялинників для актуалізації лісового фонду України.

Досліджено сток води річок Українських Карпат, умови його формування та оцінено циклічність багаторічних коливань. Визначено основні чинники стокоутворення та проведено районування території регіону за їх домінувальним впливом. Здійснено аналіз максимального стоку води, а також внутрішньорічного розподілу стоку води та завислих наносів залежно від водності періоду. За чергуванням фаз водності на території Українських Карпат виділено два характерні райони та п'ять підрайонів. Охарактеризовано ієрархічну структуру багаторічних коливань стоку. Виявлено пропорційну взаємозалежність між фазами водності всередині циклу. Розроблено алгоритм виявлення циклічності у рядах гідрологічних характеристик.

Досліджено діалектику та методологію позанаукових знань та їх культуротвірні функції. Розроблено цілісну концепцію позанаукового знання, за якою обгрунтовано диспозиційність таких знань, їх гуманітарну інтенційованість і символічно-знакову праксеологію. Позанаукові знання існують у двох формах, а саме: суб'єктивно-практичній і символічній об'єктивно-практичній, їх джерелами є не стільки об'єктивно існуючі властивості, а суб'єктивні якості суб'єктів цих знань. Тому позанаукові знання є не дескрипціями предметності, а прискрипціями прикмет, які продукуються їх суб'єктами у формі значення та смислів буття людини у світі. Важливу роль у культуротвірних функціях позанаукових знань відіграє філософія як знання, яке певні дослідження відносить до наукових знань, а також до позанаукових. Обгрунтовано тезу, що філософське знання знаходиться не на порубіжжі з наукою та теологією (Б.Рассел), а на порубіжжі з наукою та позанауковими знаннями. Референтами цього порубіжжя є філософські категорії як людиновимірні рубрикації світу (В.І.Шинкарук, С.Б.Кримський). У процесі культуротворення наукове та позанаукове знання мають багато спільного, основним об'єктом яких є гуманітарні проблеми. Технологічне застосування наукових знань часто спричинює негативні щодо людини наслідки (екологічні, військові), до усвідомлення яких доцільно залучати позанаукові знання як знання, що продукують гуманітарну науку. Останнє є актуальним у перехідні періоди суспільства, зокрема в Україні.

Висвітлено зміст категорії "нижня межа продуктивності зайнятості", проаналізовано стан ринку праці України, доведено необхідність його регіоналізації. Досліджено системотвірні фактори формування регіонального ринку праці (РРП). Для оцінки стану РРП розроблено кластерну модель та побудовано інтегральний показник розвитку РРП, що дозволить поділити регіони на урбанізовані, стабілізаційні, промислово-депресивні та аграрно-стагнуючі з метою розробки адресних програм соціального еколого-економічного розвитку. Запропоновано модель санації аграрно-стагнуючих територій та виокремлено напрямки поліпшення якісних і кількісних показників відтворення населення в урбанізованих регіонах.

Розглянуто методологічні та прикладні проблеми формування та розвитку регіонального ринку праці (РРП). Обгрунтовано визначення категорії "нижня межа продуктивної зайнятості", проаналізовано сучасний стан ринку праці в Україні та доведено необхідність його регіоналізації. Досліджено системоутворюючі фактори формування РРП. Для оцінки стану РРП розроблено кластерну модель і запропоновано інтегральний показник його розвитку, з використанням якого здійснено поділ регіонів на урбанізовані, стабілізаційні, промислово-депресивні й аграрно-стагнуючі з метою розробки програм соціального, екологічного та економічного розвитку для конкретного типу регіону. Запропоновано модель санації аграрно-стагнуючих територій і визначено напрямки поліпшення якісних і кількісних демографічних показників в урбанізованих регіонах.

Розглянуто найважливіший етап у розвитку православної теології - візантійський. Дослідження присвячено еволюції панівного у Візантії напряму богословської та філософської думки - християнському неоплатонізмові. Показано, що візантійський неоплатонізм виникає в деконструкціях Ареопагітик, досягає власної творчої кульмінації в метафізиці Буття Максима Сповідника, зберігає неоплатонічні традиції у метафізиці есенціалізму (кінець VII - початок XIII ст.). До падіння Константинополя візантійський неоплатонізм встигає здійснити ще одне коло розвитку. Неоареопагітизм Григорія Палами змінюється творчою метафізикою Каліста Ангелікуда, а з 70-х рр. XIVст. панує паламітська схоластика, новий есенціалізм. Зазначено, що закономірності розвитку філософської теології візантійського неоплатомізму можуть бути ключем до розуміння закономірностей розвитку православної теології загалом.

Проаналізовано закономірності еволюції візантійського неоплатонізму. Відмінною рисою візантійського неоплатонізму є побудова філософської теології, ідею якої засновники візантійського неоплатонізму запозичили з системи Прокла. У межах першого кола еволюції візантійського неоплатонізму виникли три оригінальні філософські системи: антиметафізична філософія надбуття Діонісія (Філопона), філософія буття Максима Сповідника та метафізика візантійських есенціалістів VII - початку XVI ст. У 1530-ті рр. внаслідок теологічних дискусій виникла особлива форма візантійського неоплатонізму - паламізм, яка в межах власного інтенсивного розвитку пройшла три стадії еволюції, аналогічні до загального ходу еволюції класичного візантійського неоплатонізму: неоареопагітизм Палами, християнське прокліанство Каліста Ангелікуда, паламітська схоластика другої половини XIV і XV ст. Дослідження еволюції візантійського неоплатонізму дозволяє виявити конкретні форми, яких набував вплив філософії на християнську теологію на грецькому Сході в VI - XV ст.

Розглянуто питання проектування будівельних конструкцій, особливості роботи матеріалів і елементів за різних умов навантаження, основні види їх з'єднань. Розкрито основи розрахунку і конструювання окремих конструктивних елементів (балок, колон, ферм) і систем (каркасів одно- і багатоповерхових будівель і покриттів великих прольотів). Викладено загальні основи обстеження технічного стану і реконструкції експлуатованих будівель. Висвітлено результати проектування сталевих конструкцій (СК) за вітчизняними та європейськими нормами, визначено їх спільні та відмінні положення. Наведено відомості про виготовлення СК, особливу увагу приділено сучасним матеріалам і конструктивним рішенням.

Рассмотрены вопросы проектирования строительных конструкций, особенности работы материалов и элементов при разных условиях нагрузки, основные виды их соединений. Раскрыты основы расчёта и конструирования отдельных конструктивных элементов (балок, колонн, ферм) и систем (каркасов одно- и многоэтажных строений и покрытий крупных пролетов). Изложены общие основы обследования технического состояния и реконструкции эксплуатированных строений. Освещены результаты проектирования стальных конструкций (СК) по отечественным и европейским нормам, определены их общие и отличительные положения. Даны сведения об изготовлении СК, внимание уделено современным материалам и конструктивным решениям.

Проаналізовано онтологічні, гносеологічні та феноменологічні особливості позанаукових знань та їх функцій в культурі як гуманітарних, їх участь в культуротворчих процесах, відповідні значення і смисли буття людини в світі, способи реалізації даного буття. Висвітлено роль філософії в процесі культуротворення як знання, яке знаходиться на порубіжжі з науковими та позанауковими знаннями. Розглянуто проблему співвідношення позанаукових і наукових знань в культуротворчому процесі.

Проанализированы онтологические, гносеологические и феноменологические особенности вненаучных знаний и их функций в культуре как гуманитарных, их участие в культуротворческих процессах, соответствующие значения и смыслы бытия человека в мире, способы реализации данного бытия. Освещена роль философии в процессе культуросозидания как знания, находящегося на порубежье с научными и вненаучными знаниями. Рассмотрена проблема соотношения вненаучных и научных знаний в культуротворческом процессе.

Розглянуто проблему гуманізації освіти (ГО) та виховання економістів і правників на початку ХХІ ст. Визначено загальнолюдські цінності як основу для ГО в контексті глобалізаційних процесів, основні складові гуманізації виховання студентів у системі вищої освіти України. Проаналізовано класичні моделі ГО та виховання, вплив ідей гуманізму на розвиток української політики доби Ренесансу, загальнометодологічні проблеми пізнання людини за умов кризи доби постмодерну. Висвітлено методологію гуманізації процесів навчання та виховання у ВНЗ.