Розглянуто взаємозв'язок проблеми порушення харчування (анорексії), неприйняття свого тіла й стилю взаємовідносин між батьками (зокрема, матерями) та захворілими дівчатками-підлітками.

Рассмотрена взаимосвязь проблемы нарушения питания (анорексии), неприятия своего тела и стиля взаимоотношений между родителями (в частности, матерями) и заболевшими девочками-подростками.

intercommunication of problem of violation of feed (anorexia's), non-acceptance of the body and style of mutual relations is Considered between parents (in particular by mothers) and diseased girls-teenagers.

Розглянуто фази психологічної реакції членів родини на важку хворобу дитини. Увагу акцентовано на високому рівні порушень, притаманних членам такої родини, викликаних депресією та хвилюванням.

Представлены фазы психологической реакции членов семьи после рождения ребенка-инвалида. Обращено внимание на высокий уровень нарушений, присущих членам такой семьи, вызванных депрессией и беспокойством.

It is described four phases of psychological reactions of members of families after the delivery of a disabled child. It is established a high level of depressive and anxiety disorders that members of the family have.

Рассмотрены отношения ребенка с матерью как одна из возможных причин, способствующая развитию психосоматических нарушений у детей. Представлены результаты тестирования 40-ка матерей, дети которых находились на амбулаторном или стационарном лечении (дневной стационар) в психоневрологическом диспансере. В качестве психогенных факторов, способствующих формированию психосоматической патологии, рассмотрено материнское отношение - гиперопека и отвержение, а также ряд характерологических особенностей и особенностей эмоционально-волевой сферы матери. Установлено, что стиль материнского отношения к ребенку и ее личностные особенности могут стать психотравмирующим фактором для ребенка и причиной формирования у него психосоматических отклонений.

Розглянуто відносини дитини з матір'ю як одну з причин виникнення психосоматичних порушень у дітей. Наведено результати тестування 40-ка матерів, діти яких знаходилися на амбулаторному або стаціонарному лікуванні (денний стаціонар) у психоневрологічному диспансері. Як психогенні фактори, що призводять до формування психосоматичної патології, розглянуто материнське відношення - гіперопіка та занедбання - і декілька характерологічних особливостей та особливостей емоційно-вольової сфери матері. Встановлено, що стиль материнського ставлення до дитини та її особистісні якості можуть стати психотравмуючим фактором для дитини і причиною формування у неї психосоматичних порушень.

Examined the relationship of the child with his mother as one of the possible causes contributing to the development of psychosomatic disorders in children. Presented the results of testing 40 mothers whose children were ambulatory and hospital care (day hospital) in a mental hospital аs a psychogenic factors contributing to the formation of psychosomatic pathology, examined maternal attitude - overprotective and rejection, as well as a number of characterological features and characteristics of emotional and volitional mother. It was established that the style of the parent towards the child and her personality traits could be psychotraumatic factor for the child and cause the formation of his psychosomatic abnormalities.

Представлены данные о гендерных отличиях у детей младшего школьного возраста и особенностях полоролевого воспитания со стороны родителей. Определены модели гендерных стереотипов. Проанализированы результаты, полученные по тесту Кетелла по выборке "девочки" и выборке "мальчики". Подчеркнуто, что без учёта половой принадлежности ребенка родителями в современных условиях трудно воспитать гармоничную личность, счастливую и адаптированую.

Наведено дані про гендерні відмінності у дітей молодшого шкільного віку та особливості статеворольового виховання з боку батьків. Визначено моделі гендерних стереотипів. Проаналізовано результати, отримані за тестом Кетелла за вибіркою "дівчатка" і вибіркою "хлопчики". Підкреслено, що без урахування статевої належності дитини, батькам в сучасних умовах важко виховати гармонійну особистість, щасливу та адаптовану.

The figures are presented on the gender differences in children of primary school age and sex-role characteristics of education by parents. Defined model of gender stereotypes. Analyzed the results obtained by the test on a sample Ketella "girl" and asample of "the boys". Stressed that without gender of the child by parents in the present conditions it is difficult to cultivate a harmonious personality, a happy and adaptation.

Рассмотрены причины возникновения психогенной школьной дезадаптации, связанные с ранним школьным обучением, интенсификацией учебного процесса, отсутствие учета личностных и физиологических особенностей учеников; другая группа: преобладание игровой мотивации, отсутствие психологической и интеллектуальной готовности к обучению, наличие у ребенка черт характера сензитивного, психастенического, демонстративного или педантичного типов, третья группа: гиперопека, авторитарная гиперсоциализация, наличие страхов, классификация психосоматических заболеваний. Представлены результаты обследования 40-ка детей, 6,5 - 8-ми лет: у обследованных детей было выявлено преобладание черт характера двух типов: демонстративного и чувствительного. Раскрыты их особенности, преобладание у родителей первого типа тенденции к инфантилизации своих детей, сочетающейся с директивной формой контроля и у второго типа заострение у детей таких черт, как пассивность, тревожность.

Рассмотрен один из принципов построения эффективного учебного процесса - адекватности требований психофизиологическим возможностям обучаемых с целью определения возможности обеспечения благоприятных условий обучения, сохранения высокой работоспособности у студентов вузов. На основании результатов тестирования сделан вывод, что только 15 % студентов воспринимают информацию через слуховой канал, у 60 % преобладает зрительный канал восприятия, у 25 - преобладает кинестетический тип восприятия информации(им легче обучаться посредством моделирования, практических экспериментов и т.п.). Даны рекомендации для дифференцированного подхода при организации учебного процесса в зависимости от типа восприятия у студентов.

Розглянуто один із принципів побудови ефективного навчального процесу - адекватності вимог психофізіологічним можливостям студентів з метою визначення можливості забезпечення сприятливих умов для навчання, збереження високої працездатності у студентів ВНЗ. На підставі результатів тестування зроблено висновок, що лише 15 % студентів сприймають інформацію через слуховий канал, 60 - віддають переваги зоровому каналу сприйняття, 25 - мають кінестетичний тип сприйняття інформації (їм легше навчатися через моделювання, практичні експерименти тощо). Наведено рекомендації для диференційованого підходу організації навчального процесу залежно від типу сприйняття у студентів.