Висвітлюено історію розвитку культури західноєвропейського регіону XVIII ст. Розглянуто такі аспекти, як секуляризація культури, проблеми прогресу в культуротворенні, народництво, філантропізм, індустріалізм, урбанізація, інститутонаціоналізація, театралізація, дезінтеграція, спеціалізація галузей культуротворення та формування механіцистського світогляду.

Висвітлено проблеми юридичного закріплення права на дизайн.

Освещены проблемы юридического закрепления права на дизайн.

In the article is showed the problems of the legal fixing of right to the design.

Розглянуто основи музичної та поетичної ритміки і метрики, теорії версифікації, питання виконання, ритмічного виховання, морфологічні особливості ритму. Викладено питання композиційної ролі метру та ритму в музичному формоутворенні, семантики ритмічних структур та метрів, взаємодії вербального, хореографічного та інструментального факторів метроритму.

Рассмотрены основы музыкальной и поэтической ритмики и метрики, теории версификации, вопросы ритмического воспитания, морфологические особенности ритма. Изложены вопросы композиционной роли метра и ритма в музыкальном формообразовании, семантики ритмических структур и метров, взаимодействия вербального, хореографического и инструментального факторов метроритма.

Висвітлено аспекти лінгвістичного, філологічного, історичного, культурологічного та музикознавчого дослідження духовного світу слов'янства як цілісної проблеми. Розглянуто загальнослов'янський лінгвістичний атлас як джерело вивчення культури слов'ян, викладено теорії культурної антропології у сучасній українській науці. Описано парадигми образів домашнього демонологічного персонажа в українській демонології у загальнослов'янському контексті. Проаналізовано творчі взаємозв'язки театрів Болгарії та України.

Освещены аспекты лингвистического, филологического, исторического, культурологического и музыковедческого исследования духовного мира славянства как целостной проблемы. Рассмотрены общеславянский лингвистический атлас как источник изучения культуры славян, представлены теории культурной антропологии в современной украинской науке. Описаны парадигмы образов домашнего демонологического персонажа в украинской демонологии в общеславянском контексте. Проанализированы творческие взаимосвязи театров Болгарии и Украины.

Розглянуто проблему культурологічних взаємовпливів в системі схід - слов'янство - захід. Викладено принципи етимологічної інтерпретації текстів. Висвітлено досвід державної підтримки театрів за кордоном, показано можливості його застосування в Україні. Визначено особливості функціонування осередкової фольклорної традиції у сучасному культурному середовищі. Проведено дослідження інструментального виконавства Полтавщини другої половини XIX - початку XX ст. Проаналізовано наукову спадщину В.Л.Гошовського, розглянуто питання жанрової систематики артефактів музичного фольклору.

Рассмотрена проблема культурологических взаимовлияний в системе восток - славянство - запад. Изложены принципы этимологической интерпретации текстов. Освещен опыт государственной поддержки театров за рубежом, показаны возможности его использования в Украине. Определены особенности функционирования локальной фольклорной традиции в современной культурной среде. Проведено исследование инструментального исполнения в Полтавском регионе во второй половине XIX - начале XX ст. Проанализировано научное наследие В.Л.Гошовского, рассмотрены вопросы жанровой систематики артефактов музыкального фольклора.

Висвітлено питання щодо формування картин світу в мистецтві та в гуманітарній науці України, а також інших слов'янських культур XX ст. Досліджено особливості розвитку неокласицизму, постмодерну, історії славістики. Розглянуто міфологічні уявлення, пов'язані з народними музичними інструментами у сербській традиційній художній картині світу, етапи зародження та розвитку кобзарської школи на Волині, проблеми сучасної польської фольклористики.

Освещены вопросы, касающиеся формирования картин мира в искусстве и гуманитарной науке Украины, а также других славянских культур XX в. Исследованы особенности развития неоклассицизма, постмодерна, истории славистики. Рассмотрены мифологические представления, связанные с народными музыкальными инструментами в сербской традиционной художественной картине мира, этапы зарождения и развития кобзарской школы на Волыне, проблемы современной польской фольклористики.

Повідомлено про розробку курсу культурології, один з розділів якого передбачає висвітлення історії культури з об'єднанням природознавчої та гуманітарної (зокрема, художньої) проблематики. Останнє спирається на припущення про взаємодоповняльність наукової та художньої галузей культуротворення та двоїстість їх матеріалу. Наведено численні приклади двоїстості наукових понять і художніх образів.

Розкрито проблеми розвитку театрального мистецтва України впродовж першої половини XX ст. Висвітлено основні явища й особливості розвитку драматургії, режисури, акторського мистецтва, сценографії, театральної критики однієї з найскладніших епох вітчизняної культури. Проаналізовано діяльність першого стаціонарного театру М. Садовського. Увагу приділено творчості таких видатних українських драматургів, як М. Куліш. С. Черкасенко, Я. Мамонтов, І. Кочерга, І. Дніпровський, К. Буревій, І. Микитенко. Охарактеризовано театральний процес на західноукраїнських землях у 1918 - 1939 рр.

Висвітлено деякі аспекти історичної динаміки розвитку картин світу в українській культурі Нового часу. Висунуто тезу про логоцентризм фольклору як відображеня мовної картини світу, простежено історичні трансформації фольклору як чинники зміни суспільної свідомості, готової до формування наукової та художньої картин світу. Особливу увагу зосереджено на формуванні лінгвістичної філософії та філософії життя. Розглянуто питання про біолінгвістичну аналогію, криптографічні мовні програми, мімікрію як творчий принцип ретроспективізму, поетизацію світу як адекватний умовам периферії спосіб творчості, а також про рефеодалізацію як суспільний чинник історичної своєрідності розвитку української культури.

Освещены некоторые аспекты исторической динамики развития картин мира в украинской культуре Нового времени. Выдвинут тезис о логоцентризме фольклора как отражении языковой картины мира, прослежены исторические трансформации фольклора как факторы изменения общественного сознания, готового к формированию научной и художественной картин мира. Особое внимание сосредоточено на формировании лингвистической философии и философии жизни. Рассмотрены вопросы о биолингвистической аналогии, криптографических языковых программах, мимикрии как творческом принципе ретроспективизма, поэтизации мира как адекватном условиям периферии способе творчества, а также о рефеодализации как общественном факторе исторического своеобразия развития украинской культуры.

Висвітлено особливості фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку та порівняно результати дослідження першокласників міських і сільських шкіл.

Розглянуто морфологічний підхід до семіотики культури у дослідженні українських художніх традицій. Морфологічний метод базується на дослідженні взаємовідношень цілого та його складників, взаємодії та взаємоперетворень інтегральної цілісності й окремих частин, що здобувають свій сенс лише у її складі. Морфологічний підхід дозволяє віднайти єдине витлумачення явищ культури як текстів у найширшому розумінні даного слова. Наведено характеристику про мистецькі твори як складову національної культури. Висвітлено структури та сакральні числа архаїчної символіки й орнаментів (на матеріалах трипільської кераміки та подільських рушників). Досліджено персоніфікацію розвитку інституцій культури на прикладах керівників Спілки композиторів України П. О. Козицького, Л. М. Ревуцького, К. Ф. Далькевича, Г. І. Майбороди. Також розкрито персоніфікацію розвитку мистецьких освітніх інституцій України.

Досліджено джерела та жанрово-тематичну специфіку книги "Алфавит собранный, ри[ф]мами сложенный..." свт. Іоана Максимовича. Простежено індивідуальні особливості функціонування феноменів мучеництва та чуда в агіографічній поезії доби бароко. Зазначено, що своєрідність опрацювання аскетичної теми в агіографічних віршах книги свт. Іоана Максимовича полягає в поєднанні аскетичних програм східних Отців, ісихастського вчення про молитву розуму з ігнатіянськими концепціями духовного вдосконалення. Проаналізовано образ святого, представлений у поетичній книзі свт. Іоана Максимовича як відображення барокової антропології.

Висвітлено питання суспільного життя художніх текстів, їх творення, поширення, витлумачення. Розглянуто суспільні обставини, які позначаються на рецепції художніх явищ, виявленні та розвитку їх змістових можливостей. Досліджено можливості інсценізації літературних творів, обумовлені самою будовою текстів. Розкрито загальну значущість учення А. Бергсона про інтуїцію й осмислення художнього часу. Наголошено на значенні особистих контактів і творчих взаємин Б. Лятошинського та І. Белзи на початку 1920-х рр. для розвитку композиторської творчості та загальної атмосфери розвитку української культури. Висвітлено організаційні засади музичного фестивального руху в Україні.

Присвячено розвиткові театрального мистецтва України від його зародження до 1914 р. Висвітлено основні явища й особливості акторського мистецтва, режисури, сценографії, театральної критики впродовж періоду становлення української національної культури. Розглянуто питання драматургії з огляду на особливі умови розвитку українського театрального мистецтва.

Присвячено синтезу різнорідного матеріалу в цілісному художньому тексті, зокрема вербального та візуального. Розроблено театральну модель синтезу, де визначальну роль відіграє інтерпретація, у якій розрізняються герменевтичний та евристичний різновиди. Цей підхід виявляється ефективним для дослідження крос-культурних взаємин традицій, відмінних за національним та історичним походженням.

Монографія присвячена питанням історичного розвитку образного мислення в українській художній культурі у світовому контексті, зокрема, у площині історичних та індивідуальних стилів. За методологічну основу обрано принципи історичної по¬етики, які дозволяють виявити перманентність, спадкоємність українських художніх традицій. Цей підхід уможливив виявлення спільних і своєрідних рис української та загальноєвропейської образних систем.