Ключ. слова: diffusion, ordered alloys, interm=etallic compounds, computer simulation, impurity
Індекс рубрикатора НБУВ: К204.32

Рубрики:

Дифузія в металах і сплавах

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: diffusion, ordered alloys, intermetallic compound, computer simulation, defects
Індекс рубрикатора НБУВ: К204.32

Рубрики:

Дифузія в металах і сплавах

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

При изучении противоопухолевого действия лимфоцитов у мышей с резистентной и чувствительной к доксорубицину перевивной MX-индуцированной рабдомиосаркомой установлено, что формирование резистентности сопровождается изменениями противоопухолевой активности лимфоцитов, причем наиболее выраженным противоопухолевым действием обладают клетки фракции, обогащенной B-лимфоцитами.

Ключ. слова: transplanted MC-rhabdomyosarcoma, lymphokine-activated cells, chemoresistant tumor cells
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.413.3-29

Рубрики:

Лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна, злоякісна гранульома)

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета: дослідити експресію антигенів (ЕА) I і II класів головного комплексу гістосумісності (ГКГ) на лімфоцитах і пухлинних клітинах (саркома м'яких тканин (СМТ) і меланома шкіри) та протипухлинну дію лімфоцитів (ППДЛ), активованих і неактивованих ІЛ-2 паралельно з експресією деяких рецепторів, які характеризують протеом. Матеріали та методи: культивування експлантатів пухлини та аутологічних лімфоцитів у дифузійних камерах із подальшим вивченням ППДЛ на основі морфологічних особливостей росту експлантатів. ЕА CD25, CD71, Ki-67, CD54, CD56, CD11b, ядерного антигена проліферуючих клітин (ИПО-38) визначено із використанням методу непрямої флуоресценції за допомогою відповідних моноклональних антитіл. Результати: найбільш визначена ППДЛ як хворих на СМТ, так і меланому проявляється по відношенню до тих пухлинних клітин, які експресують антигени I класу ГКГ. Визначено, що значення експресії вказаних структур для протипухлинної дії залежить від біологічних особливостей пухлини: залежності між рівнем протипухлинної активності та експресією вивчених рецепторів клітинами хворих на саркому не знайдено. В той же час найбільш визначена ППДЛ хворих на меланому поєднувалась із високим рівнем експресії (РЕ) ними CD11b. Висновки: встановлено пряму залежність чутливості пухлинних клітин до дії лімфокінактивованих клітин від РЕ антигенів ГКГ I класу на клітинах як меланоми, так і саркоми.

Цель работы - изучение противоопухолевого действия лимфоцитов периферической крови (ЛПК) и лимфокинактивированных клеток (ЛАК) на клетки аутологичных химиорезистентных и чувствительных опухолей человека (мягкотканных и эпителиального происхождения). Материалы и методы: культивирование эксплантатов опухоли и аутологичных лимфоцитов в двойных диффузионных камерах. Оценку результатов проводили на основании морфологических критериев роста эксплантатов. Исследованы эксплантаты 15-ти больных с саркомами мягких тканей и 10 с эпителиальными опухолями (рак шейки матки и яичника). Результаты исследования свидетельствуют, что у больных с резистентными саркомами мягких тканей и эпителиальными опухолями активированные ИЛ-2 лимфоциты (ЛАК) обладают выраженным противоопухолевым действием. Противоопухолевое действие неактивированных лимфоцитов как у больных с саркомами мягких тканей, так и у больных с эпителиальными опухолями выражено в меньшей степени, чем активированных. Различия в действии ЛПК наблюдаются при сравнении чувствительных к химиотерапии эпителиальных и мягкотканных опухолей: действие лимфоцитов проявляется в большей степени по отношению к эпителиальным опухолям. ЛАК оказывают выраженное противоопухолевое действие в отношении резистентных опухолей различного происхождения и локализации.

Изучено влияние различных видов иммунотерапии, а именно адоптивной ЛАК-терапии, вакцинотерапии, а также их комбинации. Дана оценка их эффективности в условиях перевивной МХ-рабдомиосаркомы мышей, резистентной и чувствительной к доксорубицину. Исследования проведены на мышах линии BALB/c с чувствительной и резистентной к доксорубицину перевивной МХ-рабдомиосаркомой. ЛАК-терапия (лимфоцитами лимфатических узлов сингенных мышей) проведена с 7-ми суток после перевивки опухолевых клеток на протяжении 5-ти дней; ЛАК введена в область опухоли в количестве 3 млн в 0,2 мл среды. Вакцина, полученная на основе гликопептидов опухолевых клеток, введена мышам интраперитонеально в объеме 0,2 мл по двум схемам: до и после перевивки опухоли. Влияние иммунотерапии оценено по проценту торможения роста опухоли и выживаемости животных. Полученные данные свидетельствуют о том, что резистентные и чувствительные к доксорубицину опухоли отличаются чувствительностью к различным видам иммунотерапии, что объясняется различными механизмами их действия.

Изучено влияние малых доз доксорубицина на противоопухолевое действие активированных (ЛАК) и неактивированных лимфоцитов лимфатических узлов по отношению к опухолевым клеткам мышей с резистентными и чувствительными к доксорубицину перевивной МХ-рабдомиосаркомой и меланомой B16. Исследования проведены на мышах линии BALB/c с МХ-рабдомиосаркомой и C57BL/6 с меланомой B16. Эксплантаты, опухолевые клетки и лимфоциты культивированы в диффузионных камерах и окраской фильтров гематоксилином по Караччи. Морфологическая картина полученных препаратов исследована с учетом критериев роста опухоли. Сопоставлены результаты противоопухолевой активности активированных и неактивированных лимфоцитов, полученных в различных условиях. Сделаны выводы, что для усиления противоопухолевой активности ЛАК по отношению к клеткам МХ-рабдомиосаркомы и меланомы B16, резистентных к доксорубицину, можно использовать малые дозы доксорубицина при соблюдении определенных условий получения ЛАК.

Цель работы: изучение частоты экспрессии CD40 клетками зло- и доброкачественных опухолей молочной железы (МЖ) и сравнение эффективности противоопухолевого действия лимфоцитов в зависимости от экспрессии CD40 в отношении резистентных и чувствительных опухолей МЖ. Культивированы эксплантаты опухолей МЖ с аутологичными лимфоцитами в двойных диффузионных камерах. Оценку результатов проводили на основании морфологических критериев роста эксплантатов. Для определения экспрессии молекул на опухолевых клетках использован иммуногистохимический метод (парафиновые срезы), а на лимфоцитах - метод непрямой иммунофлуоресценции. Наиболее высокий уровень экспрессии молекул CD40 отмечен на клетках резистентных злокачественных опухолей МЖ по сравнению с опухолями, чувствительными к химиопрепаратам, а наиболее низкий - на клетках доброкачественных опухолей. Установлено снижение экспрессии CD40 лимфоцитами больных со злокачественными резистентными опухолями МЖ по сравнению с лимфоцитами больных с чувствительными опухолями. На лимфоцитах больных с доброкачественными опухолями уровень экспрессии CD40 был значительно выше по сравнению со злокачественными. Изучение противоопухолевой активности аутологичных ЛАК показало, что противоопухолевое действие у больных со злокачественными опухолями, резистентными к химиопрепаратам, было более выражено. Выводы: выраженная противоопухолевая активность ЛАК больных со злокачественными опухолями, резистентными к химиопрепаратам, ассоциируется с высоким уровнем экспрессии CD40 на опухолевых клетках и со снижением его экспрессии на лимфоцитах.

Причинами невирішеності питань ефективного управління каналами розподілу є: відсутність комплексного підходу до вирішення проблеми; спрямування системи розподілу лише на завдання виходу на ринки збуту та охоплення цільових ринків; обмеження управлінських рішень у каналах розподілу тільки стратегіями комунікаційного характеру та стратегіями, що застосовуються до кожного учасника каналу розподілу. Задля вирішення проблеми запропоновано: із трьох складових стратегії розподілу особливу увагу приділити стратегіям каналів розподілу продукції; використовувати розроблену матрицю стратегій (будується за показниками "частка виручки від реалізації продукції, забезпечена відповідним каналом розподілу" та "рентабельність (прибутковість) продаж у каналі") для визначення стратегічного становища каналів розподілу; обгрунтовувати ухвалення управлінських рішень щодо каналів розповсюдження на базі відповідних рекомендованих стратегій ("глибоке проникнення на ринок", "розвиток ринку", "підтримання позицій", "оптимізація витрат на збут", "ліквідація каналу").

Мета дослідження - розроблення методичних підходів до визначення готовності впровадження стратегії блакитного океану на підприємстві. Застосовано методи систематизації для з'ясування чинників, які здійснюють вплив на стан підприємства на шляху до впровадження стратегії "блакитного океану". Для їх розподілу на успіхи та виклики використано метод порівняння. Оцінювання чинників успіхів-викликів здійснено експертними методами. Стан галузі/підприємства визначено матричним методом. Запропоновано методику, яка надає змогу визначити готовність реалізації стратегії "блакитного" океану". Окреслено загальні чинники, які обумовлюють необхідність реалізації такої стратегії. Серед них обираються такі, які є найбільш суттєвими та визначальними для галузі/підприємства. Вони можуть бути як позитивними (успіхи), так і негативними (виклики). Здійснюється їх вимірювання шляхом знаходження добутку середньої оцінки (визначається експертним методом) на ваговий коефіцієнт (встановлюється на основі досвіду дослідників залежно від ступеня значущості чинників та їх впливу на розвиток галузі). З метою інтерпретації отриманих результатів оцінювання стану галузі/підприємства запропоновано використання запропонованої матриці "успіхи-виклики", яка має 4 квадранти. Залежно від того, до якого поля потрапили значення оцінок за успіхами та викликами, робиться висновок щодо того, чи готове підприємство до впровадження стратегії "блакитного океану". Запропоновано дії, які можуть покращити стан підприємства на шляху до застосування цієї стратегії. Розроблені методичні підходи апробовано на прикладі пивоварної галузі України та її провідної компанії ПрАТ "Оболонь", яка успішно експортує свою продукцію. Український ринок пивоваріння є досить типовим представником середовища червоного океану, характеризується складною конкурентною ситуацією з високим рівнем монополізації, а отже, таким, для якого є актуальним застосування стратегії вільного ринкового простору. Зроблено висновки, що застосування розробленої методики надасть змогу визначити готовність до реалізації стратегії "блакитного океану".