Проаналізовано основні показники інноваційної діяльності вітчизняних підприємств у сфері видобування паливно-енергетичних копалин. Розроблено пропозиції щодо формування інституціонального середовища інноваційного розвитку вугільних підприємств.

У просторах сталої кривини одержано точні оцінки для ширини R - r сферичного шару з радіусами R і r, в який можна помістити гіперповерхню delD, що обмежує опуклу область D, за умови, що нормальні кривини delD зажаті між двома додатними константами. У випадку евклідового простору наведено точну оцінку для відношення R/r. З оцінок, що були знайдені, одержано результати зі стійкості майже омбілічних гіперповерхонь у просторах сталої кривини.

Обгрунтовано концептуальні підходи до формування стратегії інноваційного розвитку національної вугільної промисловості, які полягають у визначенні основ застосування портфельного підходу до управління інноваційними проектами на підприємстві; врахуванні чинників невизначеності й ризику при оцінці інноваційних проектів; державному регулюванні ринкових механізмів у здійсненні інноваційного розвитку вугільної галузі; доведенні доцільності капіталізації вугледобувних підприємств за рахунок модернізації виробництва; активізації інноваційної діяльності на вугільних підприємствах; тенденціях інституціональних змін в інноваційному розвитку вугільної промисловості; удосконаленні організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком вугільної промисловості. Визначено, що стратегія інноваційного розвитку вугільної галузі має базуватися на реалізації таких пріоритетних напрямів: технічне переоснащення вугледобувного виробництва, включаючи забезпечення розвитку технології підземного видобування з переважним використанням у очисних вибоях механізованих комплексів нового технічного рівня, промислову утилізацію шахтного метану; здійснення заходів з підвищення потенціалу та посиленні ролі галузевої науки за науково-технологічними, проектно-конструкторськими і дослідно-експериментальними цілями; відновлення матеріально-технічної бази галузевої науки та підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації.

Виконано SWOT-аналіз інноваційного бізнесу в Україні. Проаналізовано основні показники інноваційної діяльності в Україні. Досліджено чинники, які стримують активацію функціонування малих і середніх підприємств в інноваційній сфері, серед яких: недостатній розвиток інфраструктури підтримки інноваційного підприємництва; недостатній обсяг бюджетних коштів на науково-технічну сферу; відсутність венчурного капіталу і недооцінка венчурного і фондового механізмів; недостатньо стійкий фінансовий стан підприємств; слабке стимулювання розвитку інноваційної системи недержавного фінансування (відсутність венчурного фінансування); адміністративні бар'єри (за даними зарубіжних експертів, до 8 % виручки підприємців витрачається на подолання адміністративних бар'єрів); відсутність комплексного законодавчого забезпечення інноваційного підприємництва; відсутність мотивації з боку підприємців за використанням результатів бюджетних наукових досліджень в інноваційній сфері; недостатньо ефективний розвиток інноваційного підприємницького середовища; недостатній рівень інноваційної культури; обмежений доступ до інформаційного інноваційного середовища; відсутність системи підтримки малого інноваційного підприємництва на регіональному рівні.

Досліджено найпоширеніші системні граматичні порушення в сучасній німецькій мові, висвітлено основні лінгвокогнітивні аспекти, що детермінують їх появу та функціонування в мові. Висвітлено особливості обгрунтування А. Фреєм ненормативного використання мовних одиниць, окреслено коло фундаментальних потреб, які мотивують функціональне призначення регулярних граматичних порушень.

На білих мишах проведено вивчення токсичності люпинового борошна, кореня дивосилу та функціональних котлет. Досліджено, що люпинове борошно та дивосил не викликають катарального або геморагічного запалення шлунково-кишкового тракту та загибель мишей, отож є нетоксичними. У разі згодовування мишам котлет із 10 % вмістом люпинового борошна та 0,5 % дивосилу встановлено, що при патологоанатомічному розтині макроскопічних змін в органах і тканинах не виявлено. Маса органів є в межах норми та підтверджує, що даний продукт можна включати в раціон харчування людей.

Вивчено вплив донора сірководню NaHS на вільнорадикальний стан серця, на стан спряження конститутивних NO-синтаз (cNOS) та показники діастолічної функції серця у старих щурів. Встановили розвиток оксидативного і нітрозативного стресу в мітохондріях і гомогенаті серця. Наслідком цього є неспряження (uncoupling) стану cNOS і зниження конститутивного синтезу NO. В результаті, у старих щурів порушувалася діастолічна функція серця (зменшення на 33 % максимальної швидкості зниження тиску (dp/dtmin), збільшення в 1,5 раза константи активного розслаблення (Tau g), кінцево-діастолічного тиску (в 3 рази) та кінцево-діастолічної жорсткості (в 2 рази)). Встановлено, що NaHS суттєво пригнічував оксидативний і нітрозативний стрес, відновлював спряжений стан cNOS та збільшував конститутивний синтез NO. Це покращувало діастолічну функцію серця у старих щурів внаслідок зростання dp/dtmin і зменшення Tau g.

На основі матеріалів власних польових досліджень, аналізу матеріалів Гербаріїв (LW, LWS, LWKS), а також літературних даних для території лісопарку "Погулянка", у м. Львові складено список видів мохоподібних, який охоплює 143 види, що належать до 79 родів, 36 родин із двох відділів: Marchantiоphyta і Bryophyta. Проаналізовано зміни у видовому складі за останні 50 - 100 років: за період досліджень (1991 - 2017) не виявлено 34 видів, відзначено зменшення видового різноманіття печіночників, зменшення частки родин: Polytrichaceae Schwagr., Thuidiaceae Schimp., Hylocomiaceae M. Fleisch. Найменше змін зазнали родини Brachytheciaceae Schimp., Hypnaceae Schimp., Mniaceae Schwagr., а в родинах Amblystegiaceae Kindb., Bryaceae Schwagr., Orthotrichaceae Arn., Mniaceae Schwagr. спостережено збільшення числа видів. Уперше для досліджуваної території вказано 72 види бріофітів, Eucladium verticillatum (With.) Bruch et Schimp. - для території Львівської області. 25 видів є раритетними для Неморальної та Лісостепової зон, із них за останні десятиліття на території Погулянки вперше виявлено регіонально рідкісні види: Bryum subapiculatum Hampe, Diphyscium foliosum (Hedw.) Mohr, Eucladium verticillatum, Fissidens exilis Hedw., Orthotrichum lyelli Hook. et Tayl., Rhynchostegium confertum (Dicks.) Schimp., Sciuro-hypnum starkei (Brid.) Ignatov et Huttunen, Trichodon cylindricus (Hedw.) Schimp. Надано субстратну приналежність бріофітів: найбільшу кількість становлять епігейні види (72 %), значний відсоток епілітних (38,5 %) і епіфітних видів (30,1 %), натомість незначна кількість епіксилів (16,7 %). З'ясовано, що для території лісопарку "Погулянка" властиве значне бріофлористичне розмаїття, на відміну від центральної частини міста Львова чи території залізниці, оскільки збереглися природні й напівприродні екотопи. З'ясовано, що внаслідок антропогенної діяльності відбулося випадання лісових видів, натомість завдяки збільшенню кількості антропогенних субстратів (зокрема, кам'янистих) зросла частка епілітних видів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л927.2-3

Рубрики:

Напівкопчені та копчені ковбаси

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9 + Р414-29

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обрані для експериментального дослідження похідні сірковмісних амінокислот (адеметіонін, таурин та глутатіон) завдяки своїм багатогранним плейотропним ефектам застосовуються у різних галузях практичної медицини. Дослідження їх ренальних ефектів в умовах фізіологічної норми надає можливість розширити та доповнити їх фармакологічну характеристику, що створює підгрунтя для подальшого вивчення нефропротекторного потенціалу при патології нирок. Мета роботи - встановлення впливу похідних сірковмісних амінокислот (адеметіоніну, таурину та глутатіону) на морфофункціональний стан нирок щурів після курсового введення препаратів. Дослідження ренальних ефектів похідних сірковмісних амінокислот (адеметіоніну, таурину та глутатіону) проведене на статевозрілих нелінійних білих щурах масою 130 - 180 г. Тварин було розподілено на 4 групи (n = 7): I група - інтактний контроль, II група - група тварин, яким вводили адеметіонін ("Гептрал", "Abbott S.p.A.", Італія) в дозі 20 мг/кг, III - група тварин, яким вводили таурин ("Sigma-Aldrich", USA) в дозі 100 мг/кг, IV - група тварин, яким вводили глутатіон ("ТАД 600", "Biomedica Foscama", Італія) в дозі 30 мг/кг. Всі препарати вводили внутрішньом'язово впродовж 7-ми днів. Вивчення ренальних ефектів досліджуваних похідних сірковмісних амінокислот (ПСА) при 7-денному введенні умовно здоровим тваринам дозволило встановити, що досліджувані препарати виявляють слабкий діуретичний ефект, який вірогідно зумовлений зменшенням канальцевої реабсорбції води за відсутності достовірних змін швидкості клубочкової фільтрації. При цьому з досліджуваних препаратів лише адеметіонін виявляє незначну гіпоазотемічну дію. При дослідженні стану кислотнорегулювальної функції нирок не виявлено значних змін. У групах тварин, яким вводили адеметіонін, таурин та глутатіон, спостерігається достовірне зменшення протеїнурії, зумовлене, ймовірно, впливом на процеси реабсорбції білка. Вплив на іонорегулювальну функцію нирок при курсовому введенні ПСА характеризувався зростанням екскреції на тлі зменшення відносної реабсорбції іонів натрію, що супроводжувалось посиленням дистального транспорту іону натрію за рахунок активації канальцево-канальцевого балансу. За даними морфологічного дослідження патологічних гістоструктурних змін тканини нирок під впливом препаратів не виявлено, що свідчить про відсутність нефротоксичних властивостей досліджуваних ПСА. Висновки: на підставі проведеного експерименту можна зробити висновок, що при 7-денному введенні умовно здоровим тваринам досліджувані препарати адеметіоніну, таурину та глутатіону дещо посилюють діурез та чинять незначний вплив на процеси клубочкової фільтрації та канальцевого транспорту у нефронах зі збереженням внутрішньониркових механізмів авторегуляції за відсутності патологічних змін гістоструктури нирок.

Узагальнено сучасні відомості про стан і поширення сфагнових мохів на території Малого Полісся у Львівській області на основі власних польових досліджень, літературних і гербарних (Національного Гербарію НАН України (KW), Гербарію Державного природознавчого музею НАН України (LWS) даних. Укладено анотований список видів роду Sphagnum, що включає 15 видів, із зазначенням місць і дати збору, імен колекторів, поширення в Україні та біотопів, у яких трапляється вид, згідно з Національним каталогом біотопів України та EUNIS. Встановлено, що Sphagnum fallax (Klinggr.) Klinggr., S. fimbriatum Wils. і S. palustre L. є найпоширенішими видами роду сфагнум на території дослідження. Два види - S. angustifolium (C. Jensen ex Russow) C. Jensen та S. inundatum Russow - уперше наведені для Львівської області. Виявлено шість регіонально рідкісних видів: S. capillifolium (Ehrh.) Hedw., S. cuspidаtum Ehrh. ex Hoffm., S. fаllax, S. fimbriаtum, S. obtusum Warnst. і S. papillosum Lindb. Зазначено можливе зникнення на території Волицького державного ботанічного заказника видів Sphagnum centrale C. Jensen, S. contortum Schultz, S. obtusum і S. flexuosum Dozy and Molk. унаслідок проведення тут гідромеліоративних робіт. Проаналізовано екологічні групи видів сфагнів на території дослідження, встановлено переважання субгеліофітів (7 видів, 46,7 %), гігрофітів (13 видів, 86,7 %), холодотолерантних видів (13, або 87,7 %) і ацидофілів (8 видів, 53,3 %). Показано актуальність вивчення сфагнів, оскільки вони поширені значно рідше, ніж інші види з відділів мохоподібних, бо приурочені до вузького кола біотопів. А за кардинальних змін гідрологічного режиму середовища, що відбувались упродовж другої половини ХХ ст., зважаючи на значні площі осушених земель, процеси зневоднення біотопів стали незворотними, і деякі види сфагнів могли зникнути з території Малого Полісся. Зважаючи на чутливість мохоподібних, зокрема, видів роду сфагнум, до порушення гідрологічного режиму водно-болотних угідь, заболочений мішаний ліс в околицях села Куличків є перспективною територією для створення нового природоохоронного об'єкта або розширення меж Волицького ботанічного заказника з метою збереження тут болотних біотопів.

Розглянуто сутність криптовалют і запропоновано визначення їхнього правового статусу. Вивчено досвід деяких юрисдикцій щодо можливостей і загроз використання та регулювання криптовалют. Проведено аналіз ринку криптовалют. Визначено фактори, які призвели до поширення використання криптовалют, до яких віднесено фінансову нестабільність, значні валютні коливання, обмеження руху капіталу та інфляцію національної валюти у країні. Розглянуто проблему захисту інформації при використанні технології блокчейн, яка вирішується завдяки поєднанню конструювання блоків і криптографічного захисту. Проаналізовано капіталізацію ТОП криптовалют за останні 3 роки, серед яких провідними є Bitcoin, Ethereum, Tether та інші. Визначено проблеми, які треба вирішити у сфері фінансів і правового регулювання. У процесі аналізу досвіду регулювання криптовалют деякими юрисдикціями знайдено схожі та відмінні риси. По-перше, кожна країна, зважаючи на великий потенціал технології блокчейн, намагається в той чи інший спосіб створити сприятливий клімат для її розвитку. По-друге, використання криптовалют стрімко розвивається, а їхній вплив на економічні процеси як на міжнародному, так національному рівнях - збільшується, при цьому держави зіштовхуються з проблемою адаптації свого податкового законодавства під сучасні виклики цифрової економіки, адже невизначеність статусу криптовалют напряму призводить до недоотримання коштів у бюджет країни від операцій із цими активами. По-третє, на сьогодні більш як 2000 криптовалют, якими торгують через різні торговельні майданчики - біржі, та можуть бути використані для відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом. Таким чином, потрібно розробити єдині стандарти регулювання криптовалют і вимоги до таких криптовалютних бірж шляхом ліцензування операцій із криптовалютами. При цьому актуальним постає питання про те, які державні органи повинні здійснювати такий контроль.

Розглянуто музикологію у мультидисциплінарному середовищі сучасної гуманітарної науки й освіти. Висвітлено актуальні виміри вивчення православного співацького мистецтва: від прагматики богослужіння до сучасних художніх рішень. Досліджено феномен архетипу як спів-буття у науковому дискурсі музичної культурології. Розглянуто творчий портрет як спосіб пізнання особистості митця. Увагу приділено творчості українських композиторів і вокалістів у світі нового проєктного оперотворення. Проаналізовано смисли та коди в інструментальних творах О. Щетинського тощо.

Мета роботи - визначення теоретичних засад інноваційного управління університетами в контексті створення умов для підвищення рівня конкурентоспроможності економіки України в поствоєнний період. Обгрунтовано модель упровадження відкритої науки як одну з можливих інновацій в управлінні університетами, доповнено принципи впровадження відкритої науки в університетах, виокремлено моделі взаємодії університетів зі стейкхолдерами в аспекті спільної дослідницької діяльності. Сформульовано рекомендації щодо ефективного впровадження моделі відкритої науки в університетах і запропоновано критерії вибору моделі взаємодії університетів зі стейкхолдерами. Визначено, що потенційне зростання індексу глобальної конкурентоспроможності економіки України лежить у тому числі й у площині інноваційного управління університетами. Обгрунтовано необхідність запровадження в університетах концепції відкритої науки як однієї з інновацій в управлінні, яка сприятиме підвищенню ефективності та впливу досліджень на розвиток конкурентоспроможної економіки України в поствоєнний період. Обгрунтовано модель упровадження відкритої науки в університетах України, яка враховує відповідні європейські практики, її засадничі принципи, складові, розуміння її ключових переваг у контексті зростання рівня конкурентоспроможності економіки. Сформульовано рекомендації щодо ефективного впровадження моделі відкритої науки в університетах у контексті запровадження нових організаційних і фінансових механізмів відкритої науки, формування культури відкритості науки в університетському середовищі, розвитку дослідницької інфраструктури, доступу академічного персоналу університету до інституційних і зовнішніх дослідницьких інфраструктур, підтримки взаємодії між науковими колами та неакадемічним сектором для посилення ролі університетів як центральних суб'єктів в інноваційних екосистемах, сприяння міжнародному співробітництву та співробітництву стейкхолдерів у контексті відкритої науки. Обгрунтовано необхідність широкого партнерства університетів зі стейкхолдерами в аспекті спільної дослідницької діяльності. На підставі вивчення міжнародного досвіду виокремлено 3 моделі такого співробітництва: модель регіонального консорціуму, модель професіоналізації та кластерну модель.