Індекс рубрикатора НБУВ: Р364.155.1 + Р56-4

Рубрики:

Томографія

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Кальцификаты головного мозга - эпифиза, сосудистых сплетений боковых желудочков (СС БЖ) - являются давно известным феноменом. Кальцификация в столь функционально важных органах как эпифиз и СС БЖ не может быть физиологическим (достаточно вспомнить образование камней в желчном пузыре, почках, предстательной железе, кальциноз клапанов сердца и венечных сосудов) или относительно нейтральным процессом в организме и не влиять на их активность этих органов. Цель исследования - изучить нозологическое предрасположение кальцификатов и частоту кальцификации эпифиза и СС БЖ при доброкачественных и злокачественных опухолях гортани, глотки, околоносовых пазух и слухового нерва. Выполнен анализ КТ изображений 425 персон (архив данных института): 50 практически здоровых лиц в возрасте от 22 до 60 лет без каких-либо хронических заболеваний головы и шеи, оперативных вмешательств в анамнезе; 23 пациента в возрасте от 61 до 74 лет с нормальным старением организма, не принимающих каких-либо лекарственных средств и ведущих здоровый образ жизни; 235 пациентов в возрасте от 22 до 74 лет с кистами верхнечелюстных пазух; 61 пациент в возрасте от 28 до 71 года с невриномами слухового нерва; 56 пациентов в возрасте от 14 до 74 лет с доброкачественными и злокачественными опухолями гортани, носового отдела глотки и околоносовых пазух. Выводы: кальцификаты эпифиза можно рассматривать как: мобильное депо или кладбище кальция; результат защитной реакции органа и/или организма-опухоленосителя; признак нормальной или пониженной функции эпифиза. Образование и разращение кальцификатов эпифиза и СС БЖ ассоциируется с ростом и развитием организма, доброкачественных и злокачественных опухолей гортани, глотки, околоносовых пазух и слухового нерва (весьма вероятно, и опухолей других локализаций). Образование и разращение кальцификатов эпифиза и СС БЖ свидетельствует об увеличении гетерогенности тканей и органов организма человека с возрастом и приобретением заболеваний.

Мета роботи - представити детальну характеристику типових варіантів розташування шлунку у разі лівобічної вродженої діафрагмальної кили у плода відносно основних топографічних орієнтирів грудної клітки і черевної порожнини, та визначити зв'язок між розташуванням шлунку і анатомічними варіантами патології. Проведено аналіз даних 235 ультразвукових досліджень 157 плодів, як пацієнтів, з лівобічною діафрагмальною килою, що було обстежено в 2007 - 2020 рр. В 3 випадках (1,91 %) ідентифікація шлунку та визначення його розташування було неможливим. В решті 154 випадків мали місце наступні типові варіанти позиції шлунку: інтраабдомінальна (22,73 %), інтраторакальна медіальна (12,99 %) та медіальна коса (4,55 %), центрально-вентральна (21,43 %), поперечна (16,23 %), центрально-дорсальна (5,19 %), ретрокардіальна (5,84 %), паравертебральна (2,6 %), лівобічна паракостальна (1,3 %), і лівобічна псевдоанатомічна (7,14 %). За абдомінальної локалізації шлунку в 74,3 % відзначалось зрушення його пілоричного відділу вниз до сечового міхура, в 17,1 % в динаміці вагітності відбулась зміна позиції шлунку на інтраторакальну. Герніація печінки реєструвалась в 14,3 % за інтраабдомінальної позиції шлунку, в 87,5 % у разі центрально-дорсальної, в 100 % у разі центрально-вентральної, поперечної, ретрокардіальної, паравертебральної та лівобічної паракостальній. Печінка не визначалась в грудній клітці за медіальної позиції шлунку, ідентифікація печінки була ускладненою у разі косої медіальної позиції. Висновки: визначено типові анатомічні варіанти розташування шлунку та інших гернійованих абдомінальних органів в грудній клітці плодів з лівобічною діафрагмальною килою. Запропонована класифікаційна система анатомічних варіантів лівобічної діафрагмальної кили з акцентом на локалізацію шлунку надасть змогу покращити точність пренатального ультразвукового діагнозу, а також проводити індивідуалізоване прогнозування постнатальних перспектив.

Частота поранень органів грудної порожнини в загальній структурі бойової хірургічної травми перебуває на рівні 7 - 12 % та залишається незмінною від Другої світової війни до сучасних військових конфліктів. Переважна більшість з них (до 72 %) - осколкові вогнепальні поранення. Утворення вогнепальної рани відбувається внаслідок дії ударної хвилі; поранюючого снаряду; енергії бічного удару та вихрового сліду. Форма, розмір, особливості ранового каналу визначаються кінетичною енергією поранюючого агента та фізичними властивостями пошкоджених тканин. Легенева паренхіма нещільна й еластична, томукулі малого калібру з невеликою енергією завдають їй мінімальної шкоди. Рановий канал добре диференціюється на КТ-зрізах. Його порожнина виповнена кров'ю, фрагментами зруйнованих тканин, повітряними пухирцями. По периферії визначається зона контузії (ущільнення типу матового скла). Осколкові поранення можуть призводити до розривів легеневої паренхіми з крововиливами, білатеральної контузії легень, пошкоджень кісткового каркасу та м'яких тканин грудної клітки. Пошкодження судин з масивним крововиливом до плевральної порожнини й напруженим гемопневмотораксом є однією з основних причин летальності у разі проникаючих поранень. Уваги за променевого обстеження постраждалих потребують трансмедіастінальні вогнепальні поранення, заброньова травма та кульова емболія. Метою променевої діагностики сучасної бойової травми є виявлення й повноцінна характеристика пошкоджень та їх ускладнень. Обсяг діагностичної інформації визначається рівнем медичної допомоги.

Синдром Стерджа - Вебера - Краббе (ССВК, енцефало-тригемінальний ангіоматоз) - рідкісне нейрокутанне захворювання (факоматоз), що характеризується судинними аномаліями шкіри, очей і мозку. Захворюваність становить 1 на 50 000. Жінки і чоловіки хворіють однаково часто. Уражаються всі раси та етнічні групи без гендерних відмінностей. Викладено історію перших описів ССВК і його деталізації, елементи етіопатогенезу і клініки, аспекти застосування технологій медичної візуалізації у разі ідентифікації ССВК. В межах клінічного спостереження хворої ССВК у віці 9 років детально описано і проілюстровано результати КТ і МРТ обстеження головного мозку. Відзначено, що хворі ССВК мають перебувати під наглядом мультидисциплінарної команди лікарів (медичний генетик, дерматолог, невролог, епілептолог, нейрохірург, нейропсихолог, офтальмолог, офтальмохірург, судинний хірург, нейрорадіолог), що мають підготовку в галузі діагностики і лікування спадкових нейрокутанних синдромів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р364.155.1 + Р733.56-4

Рубрики:

Томографія

Пухлини у дітей

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В огляді розглянуто результати двадцятирічного досвіду застосування однофотонної емісійної комп'ютерної томографії/комп'ютерної томографії (ОФЕКТ/КТ). Гібридна візуалізація, що включає застосування ОФЕКТ у поєднанні з КТ, транслює молекулярну та метаболічну інформацію безпосередньо на клінічний вплив широкого спектра захворювань. В той же час ОФЕКТ/КТ додатково покращує показники діагностичної точності, специфічності та позитивної прогностичної цінності досліджень ядерної медицини. Визнано доцільним здійснення огляду сучасних застосувань ОФЕКТ/КТ, не тільки з позицій діагностичного інструменту, а з врахуванням інтегрування даної модальністі в клінічний процес. З цією метою вирішуються складні технологічні питання залучення до використання ОФЕКТ/КТ нових радіофармпрепаратів, підвищення якості протоколів одержання діагностичних зображень, кількісної оцінки, а також складання протоколів дозиметрії та радіаційного опромінення, що виходять за межі поточного огляду.

Аскаридоз є розповсюдженою паразитарною інфекцією серед дітей, яка може викликати різноманітні ускладнення. Мета дослідження - визначення стану органів черевної порожнини за даними ультразвукової діагностики у дітей з підтвердженим діагнозом аскаридозу. Обстежено 45 дітей з аскаридозом та 35 дітей групи контролю. Визначено, що у більшості випадків у групі з аскаридозом реєструються наступні зміни: підвищення "яскравості" текстури печінки, збільшення розмірів мезентеріальних лімфатичних вузлів і наявність гастроезофагального рефлюксу.

Напрямки роботи інституту: дослідження в галузі променевої діагностики та ядерної медицини; референтні обстеження із застосуванням високотехнологічних методів променевої діагностики; впровадження нових діагностичних підходів у практику; підготовка лікарів за спеціальностями рентгенологія та ультразвукова діагностика; методична робота із вдосконалення наукових досліджень та навчальних програм з променевої діагностики в Україні. Напрямки наукової діяльності у 2019 р.: вивчення неоднорідності діагностичних зображень в диференційній діагностиці злоякісних новоутворень; розробка критеріїв диференціальної діагностики вроджених та набутих захворювань печінки у дітей; розробка екстрених деталізованих УЗ обстежень у разі травматичних ушкоджень організму людини, комплексного променевого дослідження ранового каналу за вогнестрільної травми.

У літературі досить багато описів мимовільного зникнення кил дисків. У даній роботі наведено клінічний випадок консервативного лікування секвестрованої кили диска з використанням комплексу медикаментозного лікування і кінезітерапії. Вже через 5 міс мала місце позитивна динаміка на тлі консервативного лікування. Через рік було відзначено відсутність клінічної симптоматики та, за даними МРТ, позитивну динаміку у вигляді зменшення каудального секвестру L5-S1 до симетричного циркулярного випинання (ефект порожнистої капсули).

Трансторакальная биопсия (ТТБ) - миниинвазивный хирургический способ получения биоптата из объема интереса в грудной полости путем чрезкожного прокола грудной стенки. В онкопульмонологии способ используется для получения биоптата из первичных злокачественных и метастатических опухолей, локализующихся в легких, средостении, плевре, грудной стенке, и его гистологической верификации. Использование ТТБ при том или ином варианте навигации обладает существенными достоинствами: минимальной инвазивностью (по сравнению с медиастиноскопйей, торакотомией, торакоскопией) при прецизионном взятии биоптата для гистологического, цитологического, бактериологического и других исследований, реализацией истинного морфологического диагноза, сокращением сроков госпитализации больных на этапе диагностики в стационаре. Технология алгоритма (ТТБ с навигацией + патогистологическое исследование) непрерывно развивается и фундаментально совершенствуется (параллельно с развитием и совершенствованием технологий медицинской визуализации) на протяжении более 55 лет. Рассмотрены основные технологии навигации при ТТБ: рентгеноскопия, эхография, компьютерная томография, электромагнитная навигационная бронхоскопия, позитронно-эмиссионная томография, магнитно-резонансная томография. Описаны частые и редкие осложнения при проведении ТТБ. Обращено внимание на неопределенность ТТБ. Для обеспечения безопасности хирурга от радиационного повреждения ДНК во время ТТБ с рентгеноскопической или КТ навигацией в режиме реального времени предложено использовать перепрофилированное лекарственное средство: N-ацетилцистеин - муколитическое, отхаркивающее и антиоксидантнеє средство, обладающее радиопротекторными свойствами.

Рассмотрены физические и биологические особенности применения протонов и тяжелых ионов в радиационной онкологии. Показано, что протонная терапия является эффективным методом лечения ряда опухолей, имеющим преимущества перед фотонной терапией. Метод может быть показан у 10 - 15 % онкологических больных. Особенно перспективна углеродно-ионная терапия, обладающая локальной относительной биологической эффективностью до 2,0 - 3,5. Приведена клиническая эффективность терапии заряженными частицами при наиболее распространенных опухолях. Дана оценка экономической эффективности этих направлений лучевой терапии.

Розглянуто питання перспективи застосування методів гібридної візуалізації (ПЕТ/ОФЕКТ/КТ) та забезпечення контролю якості в ядерній медицині. За рахунок інтегрування модулів ОФЕКТ, ПЕТ та КТ, мультимодальна система застосовується з метою використання в різних галузях клінічної медицини, зокрема в онкологічній, кардіологічній, ендокринологічній та неврологічній практиці. Комплексне впровадження системи управління якістю діагностичних досліджень, як кінцевий результат, надає змогу підвищити ефективність цих досліджень (не тільки в ядерній медицині) і гарантувати "довіру" до зазначених методів.

Журнал "Лучевая диагностика, лучевая терапия" основан в 2010 г. Учредитель и издатель журнала - ГУ "Институт ядерной медицины и лучевой диагностики НАМН Украины". Цели и задачи журнала - информирование отечественных и зарубежных читателей о новых экспериментальных и клинических исследованиях в области лучевой диагностики и лучевой терапии и хирургии; предоставление платформы для научных дискуссий и достижения консенсуса по спорным и актуальным аспектам лучевой диагностики и лучевого лечения заболеваний у взрослых и детей; содействие расширению сотрудничества отечественных и зарубежных специалистов в области лучевой диагностики, лучевой терапии и хирургии для формирования современной эффективной практики. В 2019 г. журнал перерегистрирован как "Radiation Diagnostics, Radiation Therapy" (RDRT). Все научные статьи проходят научное рецензирование. С 2019 г. всем научным статьям, публикуемым в журнале, присваивается индекс DOI как один из обязательных аксессуаров интеграции в научное пространство нашей планеты. По состоянию на декабрь 2020 г. опубликовано в общей сложности 36 выпусков RDRT. За 10 лет на его страницах в рамках 23 рубрик напечатаны в общем 373 публикации из 70 учреждений Украины, Белоруссии, РФ, Германии, США. В опубликованных статьях в той или иной мере нашли отражение все наукоемкие технологии лучевой диагностики и лучевой терапии. Планируется освоить живую публикацию - размещение в Интернете в свободном доступе научной работы, которая периодически приводится ее автором в актуальное состояние.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-52

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - в межах перепрофілювання лікарських засобів і стратегії "off-label" (застосування з медичною метою не відповідає інструкції по основному медичному застосуванню препарату) звернути увагу на мелатонін як на засіб радіологічної фармакології. Мелатонін має в тій чи іншій мірі дозозалежну від його дози антистресорну, седативну, гіпногенну, нейропротекторну, геропротекторну (загальна закономірність для всіх геропротекторов: ранній початок використання лікарського засобу забезпечує більший ефект), антидепресантну, антиоксидантну, протипухлинну, антиапоптозну (в нормальних клітинах), проапоптозну (в ракових клітинах), онкостатичну, антиметастатичну, імуномодулювальну, радіопротекторну, радіосенсибілізуючу, антиінфекційну, аналгетичну, гепатопротекторну, антигіпертензивну, протизапальну, помірну контрацептивну (на жінок) дію. Мелатонін регулює нейроендокринні функції, частоту дихальних рухів, репродуктивну функцію, остеогенне диференціювання мезенхімальних стовбурових клітин, формування та захист кісток; модулює активність кістково-утворюючих остеобластів і кістково-резорбуючих остеокластів; знижує больову чутливість; впливає на внутрішньоклітинний вміст кальцію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.301.1-5 + Р514.31-56covid-19

Рубрики:

Пневмонія

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.024.19 + Р11(4УКР)286.1 + Р64-324

Рубрики:

Психози при інших соматичних хворобах

Організація охорони здоров'я

Психіатрія

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Маркеры костной резорбции (дезоксипиридинолин мочи, C-концевой телопептид и тартратрезистентная кислая фосфатаза сыворотки крови) и остеогенеза (костная щелочная фосфатаза и остеокальцин сыворотки крови) у больных раком молочной железы и раком предстательной железы в периоды устойчивой ремиссии могут быть использованы для ранней диагностики метастазирования в кости скелета: изменения показателей наблюдаются за 6 - 10 мес до появления первых рентгенологических/МРТ признаков. Использование одновременно применяемых маркеров костной резорбции и остегенеза у больных РМЖ и РПЖ обеспечивает чувствительность 89,7 %, специфичность 84,5 %, прогностическую ценность положительного результата 82,6 % и прогностическую ценность отрицательного результата 95,3 %.

Мета дослідження - представити метод пренатальної оцінки вісцеро-абдомінальної диспропорції (ВАД) у плодів з гастрошизисом за двовимірного ультразвукового дослідження, порівняти пренатально визначені показники з постнатальними клінічними даними. Проведено розширені вимірювання черевної порожнини та евентрованих органів у 161 плода з гастрошизисом в різні терміни вагітності. Залежно від результатів пренатальних вимірювань в 74 випадках проведено порівняння постнатальних інтраопераційних даних і загальних клінічних наслідків: наявність і ступінь патологічних змін евентрованих петель кишечнику, ступінь ВАД та тип оперативної корекції, наявність супутніх інтестинальних вад розвитку, летальність. Запропоновано методологію визначення індексу ВАД у плодів з гастрошизисом та робочу класифікацію її ступенів. Диспропорція була відсутня в II триместрі у 80,5 % плодів, а в III - лише у 40,7 %. Протягом II триместру зміна ступеня ВАД мала місце у 1,8 % випадків, протягом III - в 11,1 % випадків. Серед 55 плодів, обстежених і в II, і в III триместрах, зміну ступеня ВАД зареєстровано в 78,2 % випадків. Визначено суттєві відмінності постнатальних клінічних даних в групах з відсутньою, помірною та виразною диспропорцією: відсутність змін евентрованого кишечнику мала місце в 50, 34,1 та 7,1 % відповідно, виразні зміни кишечнику були наявні в 12,5, 36,4 та 50 %, асоційовані інтестинальні вади було діагностовано в 18,75, 13,6 та 35,7 %, одномоментну корекцію з радикальною пластикою черевної стінки проведено в 37,5, 9,0 та 0 %, етапне занурення з відтермінованою пластикою в 0, 20,5 та 57,1 %. Летальність становила 6,3, 13,6 та 35,7 % відповідно. Висновки: новий метод оцінки відповідності об'ємів евентрованих органів та черевної порожнини у плодів з гастрошизисом надає важливу додаткову інформацію для уточнення пренатального діагнозу, визначення ступеня тяжкості патологічного процесу і предикції постнатальних наслідків. Пренатальне визначення ступеня ВАД надає змогу коректно обирати тактику ведення вагітності і пологів, а також планувати спеціалізовану допомогу новонародженим.