Розглянуто поточні та перспективні проблеми формування технічної політики в галузі механізації сільськогосподарського виробництва, подальшого розвитку технологій виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням екологічних та енергетичних аспектів. Проаналізовано проблеми буряківництва, питання забезпечення надійності вітчизняної сільськогосподарської техніки, інтенсифікації вирощування просапних культур. Викладено методику та технічні засоби прискорених стендових випробувань жниварських машин, основні тенденції створення технологічного обладнання з метою механізації процесів у тваринництві та птахівництві. Описано нові технології заготівлі та зберігання кормів.

Наведено результати експериментальних досліджень впливу параметрів робочих органів та режимів роботи машин на ефективність виконання технологічного процесу. Розглянуто проблеми оптимізації машинно-тракторних агрегатів і комплексів машин за тріадою показників збереження, економічної необхідності врахування кількісних та якісних показників виконання технологічного процесу сільськогосподарськими машинами. Удосконалено методи визначення експлуатаційно-технологічних показників посівної та кормозбиральної техніки. Проаналізовано засоби грунтової та рослинної діагностики. Викладено теоретичні основи механізованого вермикомпостування. Всебічно досліджено вплив використання біогумусу на відтворення родючості грунтів.

Визначено пріоритетні напрямки розвитку зернозбиральної техніки, технологій тваринництва і кормовиробництва. Наведено результати досліджень нової вітчизняної техніки для сільськогосподарського виробництва з метою її удосконалення і підвищення агрозоотехнологічної ефективності під час виробництва сільськогосподарської продукції. Викладено основні тенденції розвитку та конструкцій техніки для рослинництва, тваринництва та первинної переробки сільськогосподарської продукції. Розглянуто проблеми забезпечення надійності техніки та елементної бази у процесі проектування, випробування, виробництва та експлуатації. Висвітлено концепції перспективних біотехнологічних процесів переробки сільськогосподарських відходів, використання вітроенергетики у сільському господарстві.

Определены приоритетные направления развития зерноуборочной техники, технологий животноводства и кормопроизводства. Приведены результаты исследований новой отечественной техники для сельскохозяйственного производства с целью ее усовершенствования и повышения агрозоотехнологической эффективности при производстве сельскохозяйственной продукции. Изложены основные тенденции развития и конструкций техники для растениеводства, животноводства и первичной переработки сельскохозяйственной продукции. Рассмотрены проблемы обеспечения надежности техники и элементной базы при проектировании, испытании, производстве и эксплуатации. Освещены концепции перспективных биотехнологических процессов переработки сельскохозяйственных отходов, использования ветроэнергетики в сельском хозяйстве.

Викладено концепцію створення модульно-блочних конструкцій сільськогосподарських машин і агрегатів, методику визначення ефективності техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва. Висвітлено технологічні принципи енергоощадження в сільськогосподарському виробництві. Проаналізовано вплив якості ведення технологічних процесів сушіння в системі післязбиральної обробки на якість зерна та насіння кукурудзи. Розглянуто питання забезпечення оптимальних норм висіву зернових культур за рахунок підвищення якості загортання насіння. Описано нові конструкції вібраційних змішувачів у кормовиробництві.

Изложены концепция создания модульно-блочных конструкций сельскохозяйственных машин и агрегатов, методика определения эффективности техники и технологий для сельскохозяйственного производства. Освещены технологические принципы энергосбережения в сельскохозяйственном производстве. Проанализировано влияние качества ведения технологических процессов сушки в системе послеуборочной обработки на качество зерна и семена кукурузы. Рассмотрены вопросы обеспечения оптимальных норм высевания зерновых культур за счёт повышения качества заделывания семян. Описаны новые конструкции вибрационных смесителей в кормопроизводстве.

Наведено класифікацію та прогноз розвитку конструкцій кормозбиральних комбайнів. Визначено основні напрямки скорочення затрат на виконання механізованих робіт у технологіях рослинництва. Висвітлено особливості обробітку грунту за умов впровадження інтегральної, грунтозахисної системи землеробства та новітньої системи сільськогосподарських машин. Розглянуто питання забезпечення надійності та якості виготовлення сільськогосподарської техніки за сучасних умов.

Приведены классификация и прогноз развития конструкций кормоуборочных комбайнов. Определены основные направления сокращения затрат на выполнение механизированных работ в технологиях растениеводства. Освещены особенности обработки почвы при внедрении интегральной, почвозащитной системы земледелия и новейшей системы селькохозяйственных машин. Рассмотрены вопросы обеспечения надежности и качества изготовления сельскохозяйственной техники в современных условиях.

Висвітлено проблеми впровадження сільськогосподарських технологій вирощування сільськогосподарських культур, техніко-технологічні аспекти розвитку та створення нових технологічних комплексів і машин для зернозбиральної техніки. Проаналізовано ефективність та перспективи застосування комп'ютерних приладів та систем у керуванні робочими процесами сільськогосподарських машин та виробничими процесами підприємств. Розглянуто питання застосування математичних методів планування експерименту під час випробувань та досліджень нової сільськогосподарської техніки і технологій, описано методичні особливості аналізу результатів випробувань на надійність дослідних зразків техніки. Викладено концепцію створення інтегрованих систем екологічного тваринництва на основі використання механізованих біоконверсних технологій.

Освещены проблемы внедрения сельскохозяйственных технологий на выращивании сельскохозяйственных культур, технико-технологические аспекты развития и создания новых технологических комплексов и машин для зерноуборочной техники. Проанализированы эффективность и перспективы применения компьютерных приборов и систем в управлении рабочими процессами сельскохозяйственных машин и производственными процессами предприятий. Рассмотрены вопросы применения математических методов планирования эксперимента при испытаниях и исследованиях новой сельскохозяйственной техники и технологий, описаны методические особенности анализа результатов испытаний на надежность исследовательских образцов техники. Изложена концепция создания интегрированных систем экологического животноводства на основе использования механизированных биоконверсных технологий.

Висвітлено результати випробувань нової техніки та перспективи розвитку технологій в рослинництві. Проаналізовано стан технічного забезпечення аграрного сектора України та основні напрями технічної політики на сучасному етапі, чинники ефективності системно-керованого сільськогосподарського виробництва. Розглянуто питання проектування поверхонь грунтообробних робочих органів за технологічними задачами. Наведено енергетичну оцінку технології та комплексів машин для виробництва кукурудзи, порівняльну оцінку способів основного обробітку грунту. Визначено організаційні фактори підвищення продуктивності асиметричності орних агрегатів, весняні фактори впливу на врожайність цукрових буряків, напрямки відновлення матеріально-технічної бази хмелярства.

Освещены результаты испытаний новой техники и перспективы развития технологий в растениеводстве. Проанализированы состояние технического обеспечения аграрного сектора Украины и основные направления технической политики на современном этапе, факторы эффективности системно-управляемого сельскохозяйственного производства. Рассмотрены вопросы проектирования поверхностей почвообрабатывающих рабочих органов по технологическим задачам. Приведены энергетическая оценка технологии и комплексов машин для производства кукурудзы, сравнительная оценка способов основной обработки почвы. Определены организационные факторы повышения продуктивности асимметричности пахотных агрегатов, весенние факторы влияния на урожайность сахарной свеклы, направления восстановления материально-технической базы хмелеводства.

Висвітлено перспективи розвитку технологій збирання і заготівлі зерна колосових культур на фуражні цілі, тенденції розвитку техніки для кормовиробництва і тваринництва за рубежем. Проаналізовано особливості вимог до розробки доїльного апарату з керованим режимом доїння, діагностику маститу як ефективний спосіб оздоровлення корів та отримання якісного молока. Розкрито технолого-експлуатаційні основи розробки та оснащення роторних агрегатів для приготування кормових сумішей у господарствах АПК. Описано енергоощадну технологію приготування комбінованого силосу на основі сорго-суданкового гібриду. Розглянуто питання розробки технологічного процесу збагачення комбікормів жиророзчинними вітамінами. Визначено перспективи впровадження біоенергетичних установок для виробництва енергії та органічних добрив під час переробки відходів тваринництва, передумови і основні напрямки виробництва обладнання для переробки органічних відходів з метою отримання високоефективних добрив.

Освещены перспективы развития технологий сбора и заготовки зерна колоссовых культур на фуражные цели, тенденции развития техники для кормопроизводства и животноводства за рубежом. Проанализированы особенности требований к разработке доильного аппарата с управляемым режимом доения, диагностика мастита как эффективный способ оздоровления коров и получения качественного молока. Раскрыты технолого-эксплуатационные основы разработки и оснащения роторных агрегатов для приготовления кормовых смесей в хозяйствах АПК. Представлена энергосберегательная технология приготовления комбинированного силоса на основе сорго-суданкового гибрида. Расммотрены вопросы разработки технологического процесса обогащения комбикормов жирорастворимыми витаминами. Определены перспективы внедрения биоэнергетических установок для производства энергии и органических удобрений при переработке отходов животноводства, предпосылки и основные направления производства оборудования для переработки органических отходов с целью получения высокоэффективных удобрений.

Висвітлено проблеми і основні напрями енергоощадження в сільському господарстві. Описано прогресивну технологію годівлі свиней гомогенними кормосумішами, технології прискореної переробки сільськогосподарських відходів на основі використання біоконверсної енергії для зниження енергетичних та ресурсних витрат. Проаналізовано перспективи розвитку виробництва теплової енергії з використанням енергоносіїв рослинного походження. Розглянуто питання про використання рослинних олій як сировини для одержання біопалива.

Освещены проблемы и основные направления энергосбережения в сельском хозяйстве. Описаны прогрессивная технология кормления свиней гомогенными кормосмесями, технологии ускоренной переработки сельскохозяйственных отходов на основе использования биоконверсной энергии для уменьшения энергетических и ресурсных расходов. Проанализированы перспективы развития производства тепловой энергии с использованием энергоносителей растительного происхождения. Рассмотрен вопрос об использовании растительных масел как сырья для получения биотоплива.

Проаналізовано економічну ефективність енергоощадних технологій обробітку грунту і сівби озимих зернових культур та ріпаку. Описано процес механізованого обробітку грунту, ресурсоощадні, екологічно адаптовані, інтенсивні технології вирощування овочевих рослин. Розглянуто систему автоматизації агротехнологічних операцій у рослинництві. Визначено залежність зміни щільності грунту від величини інтервалу відбору проб. Вивчено вплив вологості грунту на якість збирання цукрових буряків.

Проанализирована экономическая эффективность энергосберегательных технологий обработки почвы и посева озимых зерновых культур и рапса. Описаны процесс механизированной обработки почвы, ресурсосберегательные, экологически адаптированные, интенсивные технологии выращивания овощных культур. Рассмотрена система автоматизации агротехнологических операций в растениеводстве. Определена зависимость изменения плотности почвы от величины интервала отбора проб. Изучено влияние влажности почвы на качество сбора сахарной свеклы.

Проаналізовано ефективність та перспективи застосування вітчизняних біологічних стимуляторів росту в рослинництві, різних способів обробітку грунту в технологіях вирощування цукрових буряків. Описано компорментальну модель агроценозу вирощування озимої пшениці. Визначено параметри дефлектора пристрою для збирання зернових культур способом обчісування. Викладено методики розрахунку механізованих пунктів для виробництва біогумусу, проведення випробувань машин для доробки насіннєвої технологічної маси овоче-баштанних культур.

Проанализированы эффективность и перспективы применения отечественных биологических стимуляторов роста в растениеводстве, разных способов обработки почвы в технологиях выращивания сахарной свеклы. Описана компорментальная модель агроценоза выращивания озимой пшеницы. Определены параметры дефлектора устройства для сбора зерновых культур способом обчесывания. Изложены методики расчёта механизированных пунктов для производства биогумуса, проведения испытаний машин для доработки семенной технологической массы овощно-бахчевых культур.

Проаналізовано економічну ефективність енергоощадних технологій вирощування озимої пшениці з застосуванням різних способів обробітку грунту. Визначено вплив глибокого розпушування і фрезерування грунту на врожайність і ефективність вирощування картоплі, кореневого підживлення на урожайність цукрових буряків. Викладено методику прогнозування врожаю томатів по сходах під час випробування овочевих сівалок точного висіву. Описано гідродинамічну модель псевдорозрідження шару насіння на каскадах зерносушарки. Обгрунтовано конструкційні параметри різальних пар подрібнювачів кормів горизонтально-дискового типу.

Проанализирована экономическая эффективность энергосберегательных технологий выращивания озимой пшеницы с применением разных способов обработки почвы. Определены влияние глубокого распушивания и фрезерования почвы на урожайность и эффективность выращивания картофеля, корневой подпитки на урожайность сахарной свеклы. Изложена методика прогнозирования урожая томатов по всхожести при испытаниях овощных сеялок точного высеивания. Описана гидродинамическая модель псевдоразреженного слоя семян на каскадах зерносушилки. Обоснованы конструкционные параметры режущих пар измельчителей кормов горизонтально-дискового типа.

Проаналізовано особливості управління вітчизняним ринком сільськогосподарської техніки з урахуванням вимог СОТ. Розглянуто питання підвищення надійності та функціональної стабільності роботи тракторів удосконаленням системи якості їх технічного обслуговування, а також удосконалення методики розрахунку коефіцієнта готовності сільськогосподарських машин (СМ). Наведено результати випробувань пневматичної універсальної сівалки, транспортерів-трансформерів для СМ. Висвітлено проблеми та перспективи подрібнювачів зернозбиральних комбайнів (ЗК) вітчизняного та зарубіжного виробництва. Визначено перспективні напрямки відновлювального ремонту ЗК для вторинного ринку. Описано процеси транспортування продуктів обчісування в зернозбиральній машині та обчісування стебел зернових культур, пневмосепарації насіння в гравітаційних сепараторах.

Проанализированы особенности управления отечественным рынком сельскохозяйственной техники с учётом требований ВТО. Рассмотрены вопросы повышения надежности и функциональной стабильности работы тракторов усовершенствованием системы качества их технического обслуживания, а также усовершенствования методики расчёта коэффициента готовности сельскохозяйственных машин (СМ). Приведены результаты испытаний пневматической универсальной сеялки, транспортеров-трансформеров для СМ. Освещены проблемы и перспективы измельчителей зерноуборочных комбайнов (ЗК) отечественного и зарубежного производства. Определены перспективные направления восстановительного ремонта ЗК для вторичного рынка. Описаны процессы транспортировки продуктов обчесывания в зерноуборочной машине и обчесывания стебель зерновых культур, пневмосепарации семян в гравитационных сепараторах.

Викладено основи методології моніторингу агроресурсів і прогнозування врожайності сільськогосподарських культур. Висвітлено концепцію побудови функціонально стійкого аграрного виробництва сільськогосподарської продукції. Описано інтегровану систему технологій керованого землеробства (КЗ), інноваційну агротехнологію озимої пшениці та ріпаку з використанням мікродобрива вуксал мікроплант. Обгрунтовано доцільність впровадження роботизованих систем для моніторингу стану сільськогосподарських угідь. Визначено аналітичні співвідношення для оцінки якості руху колісної пари широкозохоплювальних машинно-тракторних агрегатів у полі в системі КЗ. Проведено оцінку ефективності машинних сільськогосподарських агрегатів з урахуванням непродуктивних витрат часу, порівняльну оцінку різних систем обробітку грунту (ОГ). Проаналізовано вплив основного ОГ на врожайність цукрових буряків, ефективність застосування бурякозбиральних комбайнів на різних площах їх посівів, технології післязбирального обробітку цибулі.

Изложены основы методологии мониторинга агроресурсов и прогнозирования урожайности сельскохозяйственных культур. Освещена концепция построения функционального устойчивого аграрного производства сельскохозяйственной продукции. Описаны интегрированная система технологий управляемого земледелия (УЗ), инновационная агротехнология озимой пшеницы и рапса с использованием микроудобрения вуксал микроплант. Обоснована целесообразность внедрения роботизированных систем для мониторинга состояния сельскохозяйственных угодий. Определены аналитические соотношения для оценки качества движения колесной пары широкозахватных машинно-тракторных агрегатов по полю в системе УЗ. Проведены оценка эффективности машинных сельскохозяйственных агрегатов с учётом непродуктивных расходов времени, сравнительная оценка разных систем обработки почвы (ОП). Проанализированы влияние основной ОП на урожайность сахарной свеклы, эффективность применения свеклоуборочных комбайнов на разных площадях её посевов, технологии послеуборочной обработки лука.

Мета дослідження - оцінка ефективного гакового коефіцієнта корисної дії (ккд) гусеничного трактора на орних роботах з урахуванням додаткових затрат потужності на підвороти і нерівномірний розподіл крутних моментів на тягові колеса бортів. Виконання робіт з аналітичного визначення ефективного гакового ккд гусеничного трактора та експериментальної оцінки його енергетичного балансу на орних роботах. Під час перекочування тракторів криволінійною траєкторією на грунті з різним опором коченню під гусеницями ккд знижується. Це пояснюється, в основному, додатковим опором під час криволінійного руху тракторів через тертя і бічний зсув грунту гусеницями. Аналіз зміни ккд тракторів ХТЗ-200 і ХТЗ-181-07 показує, що ефективний гаковий ккд - менший за тяговий ккд на 15 -20 % у діапазоні швидкостей руху на оранці від 5,0 до 10,0 км/год. За цих умов тяговий ккд трактора ХТЗ-181-07 у діапазоні робочих швидкостей = 6,5 - 9,5 км/год - вищий тягового ккд трактора ХТЗ-200, що пояснюється підвищеною потужністю двигуна (4,0 %), але ефективний гаковий ккд у цьому діапазоні швидкостей трактора ХТЗ-200 вищий на 3,0 - 5,0 %. Це пояснюється зниженням енерговитрат трактора ХТЗ-200 на підвороти. Висновки: ефективний гаковий ккд гусеничного трактора на орних роботах, що відображає співвідношення витрат енергії двигуна на подолання опору плуга і додаткових енерговитрат на підвороти через непрямолінійність руху, - менший на 15 - 20 % від тягового ккд трактора за прямолінійного руху.

Мета роботи - розглянути питання виявлення джерел передчасного зношування та виходу з ладу вузлів механічних трансмісій важких колісних тракторів з поворотною (зчленованою) рамою, розроблено методику та проведено експеримент з пошуку джерел вібрацій, визначено частоти та величини максимальних амплітуд коливань складових частин. Методи досліджень: теоретичні - аналіз літературних джерел, довідкової літератури; експериментальні - польові випробування з відповідним вимірюванням показників тягового зусилля та вібраційних навантажень. Проаналізовані чинники, які впливають на скорочення ресурсу та передчасний вихід з ладу складальних одиниць трансмісійного приводу - карданних валів. За результатами теоретичних літературних досліджень встановлено вірогідні причини виникнення вібрацій, які можуть призводити до руйнування шарнірів. Для підтвердження цих припущень проведений натурний експеримент з використанням електронного обладнання - аналізаторів, зокрема і виробництва Південно-Української філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, виконано обробку отриманих даних в електронному та графічному вигляді. Висновки: підвищення надійності та збільшення інтервалу між технічним обслуговуванням колісних тракторів можливе за умови виявлення та модернізації вузлів, які з конструкційних причин є найбільш навантаженими і мають обмеження щодо маси та габаритних розмірів. Що стосується привода механічної трансмісії, то такими вузлами є карданні передачі, а саме - голчасті роликові шарніри нерівних кутових швидкостей, вібрації у яких в комбінації з піковим циклічним точковим тиском можуть призводити до передчасної появи відхилень від циліндричності форми шипа шарніра та збільшенням пов'язаних з цим зазорів у з'єднанні. Способом вирішення задачі є запровадження інженерних рішень щодо зміни механічної конструкції привода зі збереженням функціональності або застосування активних електронно керованих штучних джерел вібрації (активаторів), які діятимуть у протифазі частотам власних та вимушених коливань системи, запобігаючи резонансу.

Мета роботи - дослідження впливу переміщення опорної ділянки гусеничного ланцюга, а отже і натягу останнього, на кут перегину ланок та зусилля, яке діє в шарнірі для визначення втрат потужності в шарнірах ланцюгів гусеничного рушія. Методи дослідження: теоретичні. Отримана система рівнянь, яка описує умову рівноваги будь-якої ланки опорної поверхні, зануреної в грунт. Ця система дозволяє розраховувати як кут нахилу ланки до опорної поверхні, так і розподіл опорних реакцій під самим ланцюгом. Доведено, що натяг гусеничного ланцюга в процесі експлуатації тягово-транспортного засобу та перекочування котків по опорній поверхні не є постійною величиною та змінюється залежно від перегину ланок. У розрахунках прийнято, що гусеничний ланцюг являє собою стрічку, яка не розтягується, тобто її подовження компенсується за рахунок переміщення натяжного колеса рушія. Прийнято, що величини кутів нахилу тягової та напрямної ділянок до опорної поверхні являють собою функції натягу гусеничного ланцюга. Тому для більш детального та повного вирішення завдання цього дослідження, розглядається питання залежності цих кутів від натягу гусеничного обводу. Висновки: отримані вирази, які дозволяють визначити залежність кута повороту ланок опорної ділянки гусеничного обводу від натягу ланцюга в найбільш загальному вигляді. Розглянуто питання формування натягу ланцюга в процесі деформації пружних елементів підвіски. Звернуто увагу, що за такої постановки питання натяг ланцюга являє собою суму двох величин: постійного натягу та додаткової складової, яка визначається переміщенням опорної гілки ланцюга рушія. Такий підхід дозволяє визначити зміну кута перегину ланок та зусилля, яке діє в шарнірі, як величини, яка залежать від координати розташування ланки по довжині всього ланцюга.

Мета роботи - визначення максимально допустимого числа вимкнених циліндрів, яке може приводити не тільки до зниження потужності двигуна, але і зниження надійності роботи складових його вузлів і агрегатів. Класифікація категорії відмов автотракторного двигуна та ранжування за тяжкістю наслідків від відмов циліндрів за своєю суттю і різними сценаріями розвитку подій, з настанням тієї чи іншої відмови двигуна колісної машини; визначення обмежень, які можуть бути використані для визначення параметрів двигуна з вимкненням циліндрів, які призводять до його зупинки через малі оберти і до відсутності можливості управління колісною машиною; визначення граничної потужності, за якої можна побудувати обмежувальну характеристику так, щоб вона перетинала гвинтову характеристику в точці мінімально можливих обертів двигуна, при цьому робота двигуна на тягові колеса була б ще можлива. З настанням тієї чи іншої відмови двигуна колісної машини виникають різні наслідки за тяжкістю відмов циліндрів за своєю суттю і різними сценаріями розвитку подій. Обмеження, які можуть бути використані для визначення параметрів двигуна з вимкненням циліндрів, призводять до його зупинки через малі оберт і до відсутності можливості управління колісною машиною. Постійне вишукування шляхів зниження мінімально сталої частоти обертання, мабуть незабаром призводить до ситуації, коли величина буде регламентуватися (визначатися) не протіканням робочого процесу в циліндрах двигуна, а керованістю колісної машини, тобто можливістю ефективної роботи рульових пристроїв, особливо для машин з відносно невисокою номінальною швидкістю ходу. Висновки: з вимкненням циліндра ефективна потужність двигуна зменшується на величину індикаторної потужності, яка розвивається у вимкненому циліндрі, оскільки можна вважати, що потужність, яка витрачається на подолання механічних втрат у двигуні, залишається незмінною. Останнє значення m, за якого виконується умова Nem-Ne гр, є максимально допустимим числом вимкнених циліндрів діагностичної моделі двигуна, яка реалізує "м'який" сценарій.

Мета роботи - визначення експлуатаційно-технологічних та енергетичних показників тракторів під час виконання робіт в агрегаті з сільськогосподарськими машинами. Випробування машинно-тракторного агрегата (МТА) проводилось в агротехнічні терміни виконання робіт машинами, які агрегатувалися з тракторами. Показники визначалися за стандартизованими методиками для випробування машин. Умови проведення випробувань були характерними для Західного регіону України. Фахівцями нашої установи проведено випробування тракторів John Deere 6630 та Challenger МТ 665 в реальних умовах експлуатації. Трактор Deere 6630 працював з плугом обертовим RS 100, обприскувачем Maxxor 40, культиватором-гребенеутворювачем GH 4500, сівалкою Aeromat 8S, картоплесаджалкою UN 3100 і картоплекопачем-навантажувачем Clean Flow 2000. Дослідження роботи трактора Challenger МТ 665 В проводилось в агрегаті з грунтообробними і посівними машинами - вертикально-фрезерним культиватором Aquila-6000, сівалкою Rapid A 600S, плугом обертовим MF 725-7FC та бороною дисковою Razol Zenith RXH. Випробування проводились на полях, які характеризувалися темно-сірими лісовими легкосуглинковими грунтами. Висновки: під час виконання технологічних операцій МТА на базі трактора John Deere 6630 виконували технологічні операції з робочими швидкостями від 4,1 до 8,5 км/год. Питома витрата палива за змінним часом становила 2,2 - 18,4 кг/га, а завантаженість двигуна трактора в агрегаті з машинами - від 34 % до 94 %. У процесі випробувань трактор Challenger МТ 665 В працював з робочими швидкостями: під час фрезерування грунту - 2,7 км/год; на сівбі озимої пшениці - 10,2 км/год; на оранці - 8,6 км/год і на дискуванні - 9,2 км/год. На цих режимах роботи трактор працював без перезавантажень двигуна і забезпечив плавність ходу. Продуктивність МТА на базі трактора Challenger МТ 665 В коливалася від 1,34 до 4,4 га/год. Питома витрата палива за змінним часом на виконання сільськогосподарських робіт становила від 5,5 кг/га до 16,4 кг/га.

Визначено нові законодавчі та нормативно-правові акти Європейського Союзу щодо введення в обіг та/або експлуатації сільськогосподарських та лісогосподарських транспортних засобів. Мета роботи - дослідження вимог щодо технічної безпеки, які застосовуються під час оцінки і підтвердження відповідності тракторів, причепів та причіпних машин, згідно з чинними нормативно-правовими актами України та відповідного сучасного технічного законодавства Європейського Союзу, визначено їхні основні особливості та відмінності. Методи дослідження полягали в проведенні порівняння вимог чинного Технічного регламенту затвердження типу та відповідних сучасних Регламентів ЄС щодо вимог технічної безпеки сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів. Основними особливостями оновленого технічного законодавства Європейського Союзу щодо сільськогосподарських та лісогосподарських транспортних засобів є наближення його до Директив "Нового підходу", систематизація та доповнення вимог, удосконалення методів випробувань, застосування міжнародних правил і стандартів. Висновок: для підвищення рівня безпеки транспортних засобів та приведення у відповідність до європейських норм необхідно актуалізувати чинний в Україні Технічний регламент затвердження типу. Розроблення та введення в дію оновленого Технічного регламенту дозволить: запровадити в Україні обов'язкові вимоги до конструкції сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів щодо їх технічної безпечності та методи випробувань ідентичні сучасним європейським нормам; захистити ринок України від ввезення небезпечних і неякісних сільськогосподарських та лісогосподарських транспортних засобів; створити умови для виготовлення вітчизняними сільгоспмашинобудівниками конкурентоспроможної продукції та розширення обсягу їх збуту на європейських і світових ринках. Результати досліджень будуть використані в подальшому для адаптації національного законодавства до нових європейських вимог з метою підвищення безпечності зазначених транспортних засобів та усунення технічних бар'єрів у торгівлі.