На підставі детального вивчення листів Ф.Кафки до батька зроблено висновок, що стосунки з батьком ілюструють ставлення Кафки до трансцедентної сили та власного письменництва. Розкрито трагічність внутрішнього діалогу та неможливість для творця "зняти" даний конфлікт з залученням до інтерпретації праць З.Фрейда, Е.Фромма, Е.Канетті, Ж.Батая, М.Бланшо, творів, щоденників і листів Кафки.

Містяться документи періоду Визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького, виявлені в архівах та бібліотеках України, Польщі, Росії і які стосуються безпосередньо Волині. Публікуються листи різних польських воєначальників, рядових польських шляхтичів, секретарів короля Яна Казимира, його брата Карла-Фердинанда та ін., які скеровували до Варшави актуальну інформацію про хід боїв, політичну ситуацію в Україні. Представлені наративні пам'ятки, насамперед, польської історико-мемуарної літератури (хронічки, щоденники, мемуари), авторами котрих виступають видатні політичні діячі Речі Посполитої (великий канцлер литовський Альбрехт Станіслав Радзивил, його родич, відомий воєначальник Богуслав Радзивил, відомий дипломат Ян Антоні Храповицький та ін.).

Розглянуто життєвий і творчий шлях видатного талановитого педагога, критика та громадського діяча Володимира Федоровича Дурдуківського з нагоди його 125-річчя від дня народження (становлення особистості, громадську діяльність, педагогічну працю). Запропоновано матеріали до бібліографії праць, друковані та архівні матеріали до біографії: листи В.Ф.Дурдуківського та його щоденники.

Висвітлено основні етапи життя, наукової та громадської діяльності відомого українського вченого Віталія Сергійовича Чишка, директора Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, доктора історичних наук, професора. Вміщено перелік рецензій на його індивідуальні та колективні праці та публікацій, що містять згадки про діяльність В.С.Чишка. Запропоновано хронологічний та алфавітний покажчики друкованих праць, іменний покажчик і покажчик географічних назв.

Представлено одну з перших спроб розгляду української ліро-епічної прози ХІХ-ХХ ст. в якості явища, неподільного на сегменти з однозначною їх історичною пропискою у часі, що спонукав чи був просто причетним до їхньої першоз'яви. Цим часом автор небезпідставно вважає усе минуле українського народу, котрий якраз цьому різновиду прозового мислення передав виплекану упродовж віків мову, а з тим і художньо-духовні її скарби, які цей народ формували і берегли. Загальноцивілізаційна вартість наголошених скарбів у дослідженні розглядається на доволі широкому філолого-філософському тлі: праці Гегеля, О.Потебні, М.Бердяєва, М.Гайдеггера, К.Ясперса, К.Юнга разом із літературно-критичним спадком Д.Чижевського, С.Єфремова, М.Зерова, Ю.Шереха є органічною складовою авторських міркувань про художній феномен "українського реалізму", його духовну ауру та націєтворчий зміст.

Агрокультура українського козацтва розглядається в контексті ідей геніальної роботи українського вченого ХIX ст. Сергія Подолинського про працю на землі та розподіл сонячної енергії, яка є єдиним джерелом життя на нашій планеті. Сергій Подолинський доводить величезну, навіть космічну, роль селянства, яке своєю творчою працею на землі нагромаджує й зберігає сонячну енергію. В роботі також досліджуються ідеї Володимира Вернадського - видатного природознавця ХХ ст., який створив вчення про живу речовину та біосферу, що є теоретичним і практичним підгрунтям сучасної екології, та концепцію ноосфери (сфери розуму) - майбутнього періоду розвитку біосфери, пов'язавши в такий спосіб природознавство з історичною наукою.

Розглядається життєвий і творчий шлях відомого на Україні та за її межами вченого-славіста, фольклориста і літературознавця Петра Васильовича Лінтура (1909-1969). Пропонується багатий фактологічний, досі не публікований матеріал: щоденник, листи, спогади, архівні документи.

Наведено статті з філології, історії, теорії та історії культури, архівні матеріали, присвячені життю і творчості письменників та науковців: М.Гоголя, В.Кукольника, М.Максимовича, М.Коцюбинського, С.Єфремова, В.Рєзанова, О.Лотоцького, В.Липинського, Є.Гуцала та ін. Розглянуто діяльність істориків Ніжинської вищої школи, а також окремі питання розвитку науки, культури у Поліському краї.

На підставі архівних документів періоду більшовицької влади висвітлено трагічні сторінки історії Української греко-католицької церкви в Україні 1940 - 1980-ті рр. Наведено перелік документів. Запропоновано іменний покажчик та біографію Володимира Сергійчука - автора публікації.

Висвітлено життєвий і творчий шлях О.Л.Авдиковича (1877 - 1918 рр.) - західноукраїнського письменника й літературознавця, автора кількох прозових творів, грунтовних розвідок про творчість Л.Василовича-Сапогівського, О.Кониського та М.Шашкевича. Розглянуто доробок О.Л.Авдиковича в широкому контексті українського та європейського письменства, зокрема О.Маковея, І.Франка, М.Яцківа, С.Єфремова, С.Пшибишевського, Е.Золя та ін.

Висвітлено джерела з історії Південної України останньої чверті XVIII ст. Проаналізовано історіографію джерелознавства, рух документальних джерел, основні архівні зібрання та публікації джерел з історії Південної України. Досліджено наративні джерела - мемуарну літературу, щоденники і подорожні записки, описи та атласи Південної України.

Висвітлюються передумови виникнення Запорізької Січі та розгортання боротьби запорізького козацтва проти іноземних поневолювачів наприкінці ХVI - першій половині ХVІІ ст. Показана роль запорізького козацтва у Визвольній війні українського народу під впливом Б.Хмельницького. Описується боротьба запорожців за волю України у 50-х рр. ХVII - першій третині ХVIII ст., розглядаються передумови заснування Нової Січі. Особливу увагу приділено основним військовим походам, в яких брали участь запорожці Нової Січі у цей період. Наведено основні історіографічні джерела стосовно Запорізької Січі, починаючи з XVI ст., зокрема, "Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі", "Історія Сігізмунда І" Ш.Старовольського, щоденник Еріха Лясоти, "Літопис Самовидця" та ін.

Висвітлено особливості формування української політичної еліти. Виділено три етапи цього процесу. Сергій Єфремов є представником української еліти третього періоду (кінець ХІХ ст. - початок ХХ ст.). Розглянуто періоди життєвого шляху С.Єфремова, особливості формування його світогляду, становлення як особистості, діяльність, пов'язану з утворенням української державності.

Збірник присвячено розгляду актуальних проблем функціонування і розвитку українського слова у різних сферах духовного, політичного та культурно-освітнього життя. Окремі розділи присвячено мовно-психологічним аспектам фахової орієнтації у створенні сучасних підручників, текстовим моделям навчального викладу, взаємодії мови та менталітету у процесі формування особистості військовослужбовця Збройних Сил України, збагаченню публіцистично-художнього мовлення засобами синтаксичної синоніміки, а також стилістичним засобам у поетиці В.Стуса. Значну увагу приділено світоглядним системам М.Грушевського, С.Єфремова та М.Міхновського.

Авторами "Українського питання" є видатні діячі національного відродження, самовіддані борці за українську ідею - М.Грушевський, С.Єфремов, С.Петлюра, Д.Донцов, А.Кримський, С.Русова та ін. У сконцентрованому вигляді, дохідливо й переконливо вони представили багатющий фактичний матеріал про український національний рух у минулому і теперішньому, про національні надбання українства (художню, наукову літературу, пресу, школу, громадські організації, театр, музику, мистецтво), про численні заборони, утиски, обмеження української мови, про наслідки офіційної ідеології великоросійського централізму щодо "іновірців", про незнищенність, величезний життєстверджуючий заряд української ідеї, про прагнення українського народу в усі часи мати й розбудувати свою державу.

Роботу присвячено маловідомій битві російсько-турецької війни 1787 - 1791 рр., під час якої 7 листопада 1788 р. козаки Чорноморського війська на чолі з військовим суддею А.Головатим штурмом оволоділи островом Березань і змусили капітулювати гарнізон розташованої на ньому фортеці. Подано стислу історію острова, факти про перебування на ньому та в його околицях запорозьких козаків. Наведено описи острова і фортеці Березані, а також історичні документи, спогади, щоденники очевидців.

"Совість української нації" - так сучасники називали Сергія Єфремова, відомого громадсько-політичного діяча України, заступника голови Центральної Ради, академіка і віце-президента Всеукраїнської Академії наук, літературознавця і публіциста, одного із засновників і співробітників газети "Рада". У 1930 р. його було засуджено по сфабрикованій справі "Спілки визволення України" до розстрілу, який потім замінено на 10 років ув'язнення. Майже повністю відбувши свій термін, С.Єфремов загинув десь у нетрях ГУЛАГу. Його Щоденники - унікальне відтворення історичних подій, що призвели до втрати нашої незалежності та спотворення духовності нації. Це неоціненна хроніка українського життя 20-х років - часу, про який збереглося так мало правдивих свідчень. Щоденники, які майже 70 років знаходились в архівах КДБ, друкуються вперше, без скорочень і виправлень. З архіву КДБ України їх було передано в Інститут архівознавства Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського у 1990 р. Разом з іншими особовими документами С.О.Єфремова Щоденники увійшли до колекції документів репресованих вчених України (фонд 257). Вони охоплюють період з 1923 р. по 1929 р.

Представлено твори публіцистів, які на початку XX ст. заявили про право українського народу на незалежність, необхідність відродження української державності, національної культури: Бачинського Ю.О., Міхновського М.І., Петлюри С.В., Юркевича Л.Й., Мазлаха С.М., Шахрая В.М., Липинського В.К., Грушевського М.С., Винниченка В.К., Єфремова С.О., Ніковського А.В., Шаповала М.Ю., Донцова Д.І., Ковалевського М.М., Лепкого Б.С., Суровцової-Олицької Н.В., Русової С.Ф., Поліщука К.Л., Пилипенка С.В., Касяненка Є.І., Дудка Ф., Лебединця М.М., Капельгородського П.Й., Річицького А., Авдієнка М.О.

Досліджено сучасні методологічні підходи до оновлення історичної науки й освіти в Україні. Переосмислено традиційне розуміння предмета та функцій історичної науки. Висвітлено зарубіжний досвід методологічної перебудови історичної освіти. Проаналізовано документи нетрадиційного характеру: анекдоти, чутки, щоденники, неопубліковані листи, фольклор та ін.

Висвітлено релігійну ситуацію на Бойківщині на початку ІІІ тисячоліття християнства, а також концертну діяльність піаніста Р.Савицького в оцінці С.Людкевича. Наведено модель інноваційного розвитку агломерації "Дрогобич - Борислав - Стебник - Трускавець - Східниця". Проаналізовано особливості сучасного процесу етнічного самоутвердження українців, проблеми географічного дослідження Бойківщини. Розглянуто щоденник В.Гренджі-Донського як документ доби.

Освещены религиозная ситуация на Бойковщине в начале ІІІ тысячелетия христианства, а также концертная деятельность пианиста Р.Савицкого в оценке С.Людкевича. Приведена модель инновационного развития агломерации "Дрогобыч - Борислав - Стебник - Трускавец - Сходница". Проанализированы особенности современного процесса этнического самоутверждения украинцев, проблемы географического исследования Бойковщины. Рассмотрен дневник В.Гренджи-Донского как документ эпохи.