Обговорено засоби адаптації польських підприємств до зростаючого внутрішньонаціонального та міжнародного суперництва. Визначено роль державної політики у створенні стабільно функціонуючого середовища для структурних зрушень у економіці, що забезпечують сприятливі можливості для інновацій та виробництва сучасної продукції. Наведено перелік різних типів інституцій, що допомогають технологічному трансферу та комерціалізації у цій сфері, які існують у Польщі, а також перелік різних організацій та фондів, котрі вкладають кошти в інновації й технології.

Досліджено проблему сучасного протистояння США та Росії, питання використання коштів на потреби армії та озброєння в кожній з цих країн. Показано, що інновації у виробництві військової техніки призвели до того, що зараз світ перебуває на початковій стадії нової військово-технічної революції. Висвітлено напрями цієї революції, приклади нової зброї та наслідки її використання.

Розглядаються питання інформаційної безпеки людини, суспільства та держави в умовах тотальної комп'ютерно-телекомунікаційної інформатизації, правового її забезпечення; технологічні, економічні та організаційні проблеми формування та використання національних інформаційних ресурсів; розвитку державної автоматизованої системи моніторингу науково-технологічної діяльності; створення розподілених баз даних, нових інформаційних технологій; проблеми мережі ІНТРАНЕТ в Україні; стану та перспектив розвитку регіональних центрів науково-технічної інформації; входження до ринку технологій, стандартизації науково-інформаційної діяльності.

Наведено авторську концепцію емансипаторської метаідеології розвитку. Розглянуто проблему виникнення ідеологій, їх сутність, визначення. Особливу увагу приділено лібералізму, який на макросоціальному рівні уособлює життєвий потяг, динаміку й енергетику змін, інновації та креативність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4Укр)758.11

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Наведено основи теорії грошей, банківської справи та фінансових ринків, актуальні питання монетарної економіки. Значну увагу приділено відсотковим ставкам, фінансовим інститутам, процесу формування пропозиції грошей, міжнародним фінансам, монетарній теорії та політиці. Висвітлено ризикову та строкову структуру відсоткових ставок, особливості банківського менеджменту, фінансові інновації, небанківські фінансові інститути, проведено економічний аналіз фінансової структури. Розглянуто структуру Федеральної резервної системи, особливості міжнародної фінансової системи, валютні ринки. Охарактеризовано Кейнсіанську теоретичну систему, монетарну і фіскальну політику в моделі ISLM, теорію раціональних сподівань, проаналізовано сукупний попит та пропозиції.

Описано практику використання товарних знаків у процесі забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Висвітлено проблеми удосконалення системи управління забезпеченням ресурсами аграрних підприємств. Встановлено розмір податкових ставок з урахуванням податкового потенціалу. Зроблено прогнозування розвитку молочно-м'ясного скотарства в Харківській області. Обгрунтовано структуру основних фондів кар'єрних автогосподарств. Визначено шляхи побудови організаційних структур управління за умов реорганізації підприємств. Розкрито методику аналізу змін попиту та пропозиції на інновації у підприємстві.

Досліджуються лексичні інновації різних типів: словотвірні та семантичні деривати, запозичення; мовні та мовленнєві явища (узуальні і оказіональні). Корпус досліджуваних одиниць складає близько 4-х тисяч одиниць. Аналізується динаміка, закономірності, шляхи і способи формування новітньої болгарської лексики у 80-ті роки. Зазначено, що у колі лексичних інновацій усіх видів найбільш репрезентативну групу склали іменники, а найбільш продуктивним способом творення слів була композиція. Підкреслюється, що найбільший вплив на інноваційні зміни в лексиці болгарської мови справили англійська та російська мови. Повідомляється про деякі закономірності застосування тих чи інших способів поповнення вокабуляра іззовні залежно від ряду факторів як лінгвістичної, так і не лінгвістичної природи. Міститься словник аналізованих неолексем.

Піднесення економіки України неможливе без активної інноваційної діяльності на всіх рівнях управління. З іншого боку, така діяльність пов'язана з ринком інтелектуальної власності. Проаналізовано особливості маркетингової діяльності на ринку науково-технічної продукції та розробку питань методичного забезпечення цієї діяльності. Розглянуто напрями застосування науково-технічної продукції на підприємстві. Досліджено проблему сегментації ринку для визначення покупців інтелектуального продукту. Ця сегментація здійснюється за розрахунком і поетапно. Охарактеризовано форми та процедури маркетингу технологій. Обгрунтовано технологію складання прогнозу ринку товару, а також необхідність подальшого розвитку наукової методології забезпечення маркетингової діяльності на ринках науково-технічної продукції, промислової власності, інновацій та новітніх технологій.

Розглянуто авіаційно-космічні інновації сучасної російської мови, афіксацію як активний засіб творення нових назв в українській науково-технічній термінології, а також особливості лексики перекладних термінологічних словників 20 - 30-х рр. на основі термінів технічних словників. Визначено структуру та способи творення термінологічних словосполучень на підставі іменникових сполук в авіації. Проаналізовано питання реалізації цілісної моделі навчання української мови як іноземної тощо.

Розглянуто питання діалектики традиційного та новаторського у сучасній українській культурі, філософську культуру особистості, традиції та інновації у постмодерних трансформаціях національної філософії. Висвітлено деякі особливості мови німецької філософської думки, езотеричні психопрактики у релігійних традиціях світу, внутрішні та зовнішні системоутворювальні фактори історії, а також філософсько-методологічні підстави соціальних теорій маргінальних періодів.

Розглядаються наукові засади природоохоронного виховання студентської та учнівської молоді; вдосконалення змісту, форм і методів природоохоронного виховання у вищих та середніх навчальних закладах; педагогічні інновації та нові технології у навчальному процесі вузів і середніх шкіл з проблеми природоохоронного виховання молоді.

Досліджено стан правового регулювання загальної середньої освіти. Подано порівняльний постатейний аналіз Законів України "Про освіту" та "Про загальну середню освіту". Зроблено висновок, що педагогічні інновації Закону "Про загальну середню освіту"дозволяють покращити функціонування загальноосвітніх навчальних закладів і підвищити авторитет середньої освіти в Україні.

Висвітлено проблему впровадження педагогічних інновацій у середні заклади освіти. Розглянуто сутність поняття педагогічні інновації, подано їх класифікацію та запропоновано систему оцінювання освітніх, зокрема, педагогічних інновацій.

Відображено сучасні погляди на освітні інновації, зокрема, на основні проблеми інноватики в сучасній теорії та практиці, інноваційний зміст навчання, виховання, управління. Висвітлено психологічний аспект інноваційної освітньої діяльності, інноваційний зміст навчання і виховання в закладах освіти, а також в закладах післядипломної педагогічної освіти.

Розглянуто актуальні питання теорії та практики освітньої інноватики, шляхи оновлення та реформування змісту навчання та виховання, нові освітні технології, нововведення в системі управління освітою, нові моделі авторських закладів освіти. Висвітлено проблеми впровадження у практику роботи педагогів ефективних методів і форм навчання та виховання, зокрема, ділового спілкування учасників навчально-виховного процесу, проблеми оновлення системи управління освітою. Підкреслено, що розроблення, апробація та впровадження освітніх інновацій передбачають розвиток творчих можливостей кожного учасника навчально-виховного процесу, щодо цього актуальною є проблема підготовки педагогів до інноваційної діяльності, формування таких якостей, як "відкритість до нового", рефлексія, комунікативність тощо.

Розглядаються питання щодо філософських засад інноваційної діяльності в освіті: інноваційні аспекти освітнього процесу; властивості інноваційних процесів; проблеми формування діапазонного мислення; філософія освіти і діяльність шкіл нового типу та ін. Досліджуються проблеми трансформації суспільства і виховання. Висвітлюються методи управління інноваційними освітніми процесами, роль демократизації в управлінні освітою, умови забезпечення інноваційної діяльності в навчально-виховних закладах освіти; системний підхід до управління інноваційним освітнім процесом; інновації в підготовці педагогічних кадрів, а також інноваційні технології навчання та творча педагогічна діяльність в інноваційному процесі.

Уперше досліджено світоглядно-методологічні проблеми сучасної філософії, зокрема її "поворот" від гносеологічно-методологічної установки до праксеологічної, від концепції глобального універсалізму до конкретно-історичного апріорі. Висвітлено шляхи входження сучасної філософії у новий режим дискурсу, який характеризується посиленою увагою до інтерсуб'єктивних структур самосвідомості, питань становлення філософської теорії, пошуком та осмисленням інваріантних структур "життєвого світу". Визначено сутність і характерні риси нового соціально-політичного проекту сучасності, у якому поєднані етика, право та політика.

Розглядаються проблеми зовнішнього фінансування української економіки в контексті глобалізації, основні принципи інвестиційної політики та роль обліку в умовах економічного реформування. Пропонується методика оцінки ризику інноваційних проектів при негативному впливі несприятливих факторів на основні економічні показники. Висвітлюються питання формування інфраструктури національної економіки та фінансового ринку України, ефективної маркетингової стратегії впровадження інновацій у діяльність комерційних банків, а також товарної інновації у контексті економічної інтеграції. Значну увагу приділено проблемам створення сприятливих умов для піднесення інноваційної діяльності в Україні тощо.

Проаналізовано проблему становлення етнотеатрології, висвітлено концепцію так званого "народного театру", а також джерела, функції, оновлення останнього; переосмислено роль і місце українського театрального мистецтва в етносоціокультурному процесі другої половини XIX - початку XX ст. і в наступні роки. Відмічено, що український театр, продовжуючи національні театральні традиції, джерела якої сягають дохристиянських часів, сприяв космологічному в своїй основі процесу національної самоідентифікації українців. Показано, що українська театральна культура означеного періоду структурно й інституціонально наповнювалась і функціонувала за принципами самоорганізації, самонастроювання, множинності та поліваріантності. Підкреслено, що естетично самодостатня національна сцена мала значний ступінь автономії, незважаючи на мінуси державного регулювання сферою української культури та перебувала в силовому полі загальноєвропейських мистецьких інноваційних процесів.Зроблено висновок, що українське театральне мистецтво стало жанрово та стильово різноманітним, а митці, формуючи загальнонаціональний культурний простір, розпочали черговий етап українського національного відродження.