Викладено класифікацію методів загального та місцевого знеболювань, а також процес підготовки тварин до анестезії. Детально проаналізовано історичні етапи розвитку електрознеболювання. Значну увагу приділено фармакодинаміці місцевоанестезувальних речовин, спинномозковій, інтраваскулярній та внутрішньокістковій анестезіям, а також акупунктурній аналгезії.

Наводяться історичні аспекти розвитку хірургії та сучасні уявлення про неї. Розглядаються хірургічні захворювання. Аналізуються питання організації хірургічної служби, хірургічного догляду за хворими. Висвітлюються медичні маніпуляції в процесі обстеження хворих і догляду за ними, зокрема, лапароскопія, ендоскопічні обстеження, ультразвукова діагностика, кріохірургія та ін. Описуються основні типи бинтових пов'язок, шляхи запобігання розповсюдженню інфекції, методи спинення кровотечі, процес переливання крові, види знеболювання, у т.ч. інгаляційний, неінгаляційний, ендотрахеальний наркози, міорелаксанти, спинномозкова, перидуральна і сакральна анестезія. Розглядаються види переломів, методи їх лікування, а також рани, опіки, відмороження, променеві ураження, некрози, хірургічна, гостра анаеробна неспецифічна і специфічна, гостра гнійна інфекції, сепсис, паразитарні хірургічні, онкологічні захворювання, а також вади розвитку та пластична хірургія.

Проаналізовано невдачі й ускладнення 581-го спінального знеболювання, зокрема 228-ми - за гінекологічних операцій, 317-ти - за кесаревого розтину і 36-ти - у разі вагінальних пологів. Загальна анестезія знадобилася через невдачу спінальної анестезії у 15-ти (2,5 %) жінок. Післяпункційний головний біль спостерігався у 10-ти (1,7 %) жінок, біль у попереку - у 3-х (0,5 %), тривалі післяопераційні нудота й блювання - у 9-ти (1,5 %), тремтіння - у 14-ти (2,4 %) випадках. Обговорено профілактику й лікування ускладнень.

Проанализированы неудачи и осложнения 581-й спинальной анестезии, в частности, 228 - при гинекологических операциях, 317 - при кесаревом сечении, 36 - при вагинальных родах. Общая анестезия понадобилась из-за неудачной спинальной анестезии у женщин. Послепункционная головная боль наблюдалась у 10-ти женщин, боль в пояснице - у 3-х, длительные послеоперационные тошнота и рвота - у 9-ти, дрожь - в 14-ти случаях. Обсуждены профилактика и лечение осложнений.

Розкрито зміст поняття "анестезія", викладено вимоги до препаратів групи місцевих анестетиків (МА). Запропоновано класифікацію МА за клінічним застосуванням, хімічною будовою. Розглянуто питання фармакокінетики та фармакодинаміки МА. Наведено загальну характеристику кокаїну, подано порівняльну характеристику місцевоанестезувальних засобів. Описано механізм дії та виявлено побічні ефекти МА.

Раскрыто содержание понятия "анестезия", изложены требования к препаратам группы местных анестетиков (МА). Предложена классификация МА по клиническому применению, химическому строению. Рассмотрены вопросы фармакокинетики и фармакодинамики МА. Приведена общая характеристика кокаина, дана сравнительная характеристика местноанестезирующих средств. Описаны механизмы действия и выявлены побочные эффекты МА.

Досвід використання ларингеальної маски (ЛМ) для здійснення штучної вентиляції легень (ШВЛ) у хворих за складних умов інтубації трахеї в ортопедичній хірургії дозволяє рекомендувати її як альтернативу. Відзначено простоту встановлення, відсутність ускладнень після використання ЛМ.

Оценен синтетический гексапептид даларгин как компонент анестезиологического пособия при обширных абдоминальных операциях у больных онкологического профиля. Доказаны аналгетический эффект, стабилизирующее влияние препарата на гемодинамику пациента в интра- и послеоперационном периоде, ускорение реабилитации.

Доведено, що кетамін/ксилазинова комбінація є безпечною, швидкою та ефективною для ін'єкційної загальної анестезії у приматів.

Наведено результати клінічного дослідження вибору ефективного методу місцевого ін'єкційного знеболювання окремих зубів під час їх препарування під суцільнолиті коронки в ході лікування хворих знімними та незнімними видами зубних протезів у 52-х пацієнтів віком від 40 до 65 років. Показано переваги запропонованого комбінованого місцевого знеболювання (основна - інтралігаментарна анестезія, додаткова - параапікальне введення анестетика під окістя) з застосуванням ін'єктора FALCON для препарування окремих зубів під суцільнолиті коронки під час виготовлення знімних конструкцій зубних протезів, особливо у пацієнтів групи ризику.

За мету поставлено підвищення ефективності знеболювання щелепно-лицьової ділянки шляхом розробки методик анестезії вушно-скроневого та щелепно-під'язикового нервів. Проведено апробацію методик. Розроблені методики анестезії гілок трійчастого нерва можна рекомендувати для застосування в разі хірургічних втручань в щелепно-лицоьвій ділянці, а також для зняття больових симптомів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054-1

Рубрики:

Грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: абдомінопластика, альтернативні рішення, внутрішньочеревний тиск, внутрішньочеревна гіпертензія, синдром черевної порожнини, ліпосакція, вентральні грижі
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465-99 + Р457.463.054.8

Рубрики:

Хірургічна патологія органів брюшної порожнини

Післяопераційні грижі

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены концептуальные положения анестезиологической помощи больным в условиях стационара одного дня. Опыт работы на базе гинекологических отделений двух больниц с большим контингентом (3033) пациентов, которым проведено обезболивание по различным методикам, дал основания рассмотреть адекватность анестезии с точки зрения степени комфортности пациента во время операции и в ближайший послеоперационный период. Наиболее комфортным анестезиологическим препаратом является Диприван. Высокая стоимость этого препарата не позволяет его широко использовать, поэтому основным анестетиком при "малых" операциях является тиопентал натрия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.7-1 + Р716.122.1

Рубрики:

Хірургічна гінекологія. Оперативна гінекологія

Знеболення пологів

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещен важный раздел ингаляционной анестезии - изофлюрановый наркоз при лапароскопической холецистэктомии. Рассмотрены современные взгляды относительно действия изофлюрана на гемодинамику, функцию центральной нервной системы, а также особенности и трудности, сопровождающие операции с применением эндовидеохирургической техники. Предложена апробированная методика медикации, индукции в состояние изофлюрановой анестезии и ее поддержания. Полученные результаты дают основание предположить об отсутствии гепатотоксического действия изофлюрана у больных, прооперированных по поводу хронического холецистита с сопутствующими заболеваниями сердечно-сосудистой системы, ожирением и нарушением обмена веществ.

Проаналізовано рівень оснащення служби анестезіології центральних районних, міських та обласних лікарень України наркозно-дихальною апаратурою і рівень запровадження в цих лікарнях інгаляційної анестезії. Наведено характеристику технічного стану апаратури. Показано низький рівень оснащення операційних наркозними апаратами та запровадження інгаляційної анестезії галогенізованими анестетиками. Обгрунтовано необхідність раціоналізації ресурсного забезпечення служби анестезіології України.

На підставі одержаних даних про порушення системної гемодинаміки, кисневого режиму, церебрального кровообігу та розподілу рідини в організмі розвинуто уявлення про основні механізми патогенезу енцефалопатії та поліорганної недостатності за тяжкої прееклампсії - еклампсії. Удосконалено технологію анестезіологічного забезпечення й інтенсивної терапії. Установлено органопротективну роль аналгезії пологів у запобіганні критичним розладам гемодинаміки та кисневого режиму у роділей з тяжкою прееклампсією. Уперше доведено роль регіонарної анастезії за вагінального й оперативного розродження у зменшенні ризику виникнення пологової та післяпологової еклампсії. Уточнено особливості впливу на церебральну гемодинаміку ніфедипіну, клофеліну та лабуталолу за гіпертензивних кризів у передопераційному періоді у роділей з тяжкою прееклампсією. Обгрунтовано застосування кетамін-клофелінового та кетамін-фентанілового наркозу у разі кесаревого розтину для профілактики інтубаційного й операційного стресу у роділей з тяжкою прееклампсією. Доведено, що спінальна анестезія кесаревого розтину локальними анестетиками не запобігає розладам гемодинаміки під час найбільш травматичних етапів операції внаслідок недостатнього антиноцицептивного захисту. Показано доцільність використання опіоїдів як ад'ювантів локального анестетика для підвищення антиноцицептивних властивостей спінальної анестезії у роділей з тяжкою прееклампсією. Визначено цільовий рівень середнього артеріальнго тиску для забезпечення ауторегуляції мозкового кровообігу у разі еклампсії. Доведено церебропротективну роль екстракорпорального керування водним балансом і визначено доцільність

Обгрунтовано окремі методи та засоби загального знеболювання диких тварин і птахів. Встановлено ефективність застосування "хелабрунівської суміші" для загальної анестезії людиноподібних мавп (шимпанзе), диких котячих, ведмедів, денних хижих птахів і папуг, використання іммобілону в комбінації з ксилазином для загального знеболювання конячих (коні Пржевальського, кулани, зебри), а також застосування пульсоксиметрії для контролю за перебігом наркозу у диких тварин і птахів. Удосконалено методи загального знеболювання індійського слона. Виявлено, що дані анестетики не спричиняють значних змін морфологічного складу та деяких біохімічних показників крові диких тварин і птахів на глибокій стадії наркозу. Доведено ефективність використання антидотів основних наркотичних засобів.

Зазначено, що після щелепно-лицьових операцій в дітей під анестезією на основі пропофолу, зі знеболенням фентанілом або регіональними блоками, самостійне дихання відновлювалося у 2,6 рази, а притомність - у 3,9 рази швидше на відміну від кетамін-фентанілового наркозу; крім того, блювання спостерігалося в 13,6 разів рідше. Відзначено, що після анестезії пропофолом зі знеболенням регіональними блоками блювання не було, значного пригнічення пропофолом клітинної складової імунної відповіді не виявлено. Після анестезії пропофолом знеболення регіональними блоками було значно меншим у порівнянні з кетамін-фентаніловим і пропофол-фентаніловим наркозом, крім того, і пригнічення когнітивних функцій було значно меншим і коротшим.

Вперше розроблено комплексну програму анастезії та фармакологічного протиішемічного та протиреперфузійного захисту трансплантатів нирки та печінки. Обгрунтовано застосування блокаторів кальцієвих каналів і манітолу, які дозволили істотно зменшити число випадків відстроченої функції ниркових трансплантатів. Встановлено цільовий рівень центрального венозного тиску перед реперфузією ниркового трансплантата, яким визначається об'єм керованої інфузійної терапії кристалоїдами. Вивчено особливості кисневого режиму в ранньому післяопераційному періоді, динаміку змін продуктів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи. Досліджено їх роль залежно від типу початкової функції ниркового трансплантата. Запропоновано анастезію та інтраопераційну інтенсивну терапію за умов ортотропної трансплантації печінки. Наведено методику та тактику керування гемодинамікою вазоактивними препаратами та інфузійно-трансфузійною терапією з застосуванням селсейвера та системи швидкодії інфузії на добезпечінковому, безпечінковому етапах, а також у реперфузійну фазу післябезпечінкового етапу ортотропної трансплантації печінки без веновенозного обходу.

Проаналізовано частоту виникнення на Буковині різних нозологічних форм жовчного перитоніту в хворих на гострий деструктивний холецистит залежно від віку та статі. Розроблено нові способи досягнення жовчного міхура, які дозволяють забезпечити "чистоту" експерименту під час моделювання патологічних процесів. Розроблено адекватну клінічному прототипу експериментальну модель перитоніту біліарного генезу, з використанням якої в експерименті вивчено патогенетичні фактори, що зумовлюють виникнення та розвиток жовчного перитоніту. Визначено за даними мікробіологічних досліджень роль мікрофлори товстої та тонкої кишки в патогенезі розвитку жовчного перитоніту. Встановлено спричинений інфікованою жовчю факт подолання мікрофлорою механізму колонізаційної резистентності слизової оболонки товстої кишки та проникнення бактеріальних чинників у порожнину очеревини, якому запобігають превентивні заходи, а саме, інтраопераційна анестезія кишкової брижі та перед- і післяопераційна санація порожнини товстої кишки.