Досліджено взаємний вплив рослин ароматичних видів (непети, чорнобривців, змієголовнику, кропу), зернових (пшениці, кукурудзи, гречки, ячменю) і кормових (ріпаку, суріпиці) за умов їх сумісного вирощування. Встановлено як позитивний, так і негативний (одно- та двосторонні) взаємовпливи рослин-партнерів, що може мати практичне значення. Показано стимулювальний вплив на врожайність маси сирої речовини та збір ефірної олії непети сумісного вирощування з кормовими, лікарськими та ефіроолійними культурами, крім кропу городнього.

Показано можливість очищення поверхневих зливових стоків від нафтопродуктів. Розроблена екстенсивна біотехнологія базується на використанні препарату "Десна" - активного деструктора вуглеводнів. Упровадження цієї біотехнології на очисних спорудах поверхневих зливових вод промзони "Теличка" м. Києва дозволяє стабільно зменшувати вміст нафтопродуктів, що скидаються в р. Дніпро, в 50 - 100 разів.

Наведено результати досліджень з розробки та впровадження нових вибухових технологій поліпшення сполучення продуктивного пласта з видобувною свердловиною з метою інтенсифікації видобутку рідких та газоподібних вуглеводнів.

За результатами аналізу даних експлуатаційного розбурювання та розробки Коробочкінського родовища виявлено суттєву невідповідність геологічної моделі та запасів вуглеводнів, отриманих внаслідок розвідки. Запропоновано проведення детальнішої розвідки подібних невеликих структур для скорочення розвідувальних та експлуатаційних свердловин під час освоєння нових родовищ.

Порівняно точність розповсюджених в проектній практиці в газовій та нафтовій промисловості програмних систем технологічного моделювання HYSYS, PRO-II і ГАЗКОНДНАФТА. Розглянуто результати розрахунків фазових рівноваг, густини, теплоємності, в'язкості та інших властивостей вуглеводнів. Показано, що для вуглеводнів та їх сумішей всі три програми дають близькі результати, за винятком густини газу при високому тиску і теплоємності рідини.

Проаналізовано результати розрахунків фазових рівноваг та властивостей сумішей вуглеводнів, води, метанолу, гліколів і солі, виконаних за програмами HYSYS, PRO-2 і ГазКондНафта. Показано, що для таких сумішей найкращі результати дає програмна система ГазКондНафта.

Запропоновано уточнений метод розрахункового визначення складу пластових сумішей на базі розгонки конденсату та нафти в апараті Енглера, який базується на прогнозуванні вмісту легких вуглеводнів та їх фракцій за даними фракційної розгонки. Результати моделювання складу та властивостей газоконденсатних та газонафтових сумішей порівняно з даними лабораторних досліджень.

Досліджено утворення етилену й етану в зрізаних листках озимого жита, квасолі та помідорів, а також вміст у них 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти. Виявлено закономірність в утворенні зазначених вуглеводнів: у разі виділення великої кількості етилену виділялась незначна кількість етану, і навпаки. Обробка рослин гербіцидами дикватом, тордоном і гліфосатом за 5 год до відбору проб стимулювала утворення етилену. За цих умов вміст 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти в оброблених рослинах був нижчим, ніж у контрольних. Зроблено висновок, що за стресових умов етилен утворюється не тільки з 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти, а й з інших невідомих речовин.

Розглянуто особливості застосування інформаційних технологій у системі управління охороною праці підприємств. Висвітлено питання створення вибухових технологій підвищеної безпеки для інтенсифікації видобування вуглеводнів. Окремі статті присвячено захисту від електромагнітного випромінювання, комплексному методу екзотермічної обробки нафтових колекторів, а також необхідності уніфікації вітчизняної термінології у галузі поводження з вибуховими матеріалами.

Розглянуто найбільш актуальні проблеми раціонального використання природних ресурсів під час спорудження та експлуатації об'єктів трубопровідного транспортування вуглеводнів відповідно до вимог захисту довкілля за різноманітних кліматичних і грунтових умов. Проаналізовано взаємодії систем магістральних газонафтопроводів із навколишнім природним середовищем. Наведено характеристики технологічної та екологічної надійності створення й експлуатації трубопровідного транспорту, з урахуванням застосування новітніх методів контролю за екологічною безпекою.

Розглянуто питання геології, розвідки, розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ, буріння та освоєння нафтових і газових свердловин, збору, транспорту та зберігання нафти і газу, а також економіки та організації виробництва у нафтовій і газовій промисловості. Висвітлено проблеми підвищення нафтогазовіддачі покладів вуглеводнів, розкриття продуктивних горизонтів, техніки та технології видобутку нафти і газу. Проаналізовано питання обліку видобутку нафти і газу та закачки робочих агентів.

Висвітлено шляхи розвитку та сучасний стан теоретичних, методичних і технічних основ геохімічних пошуків, геолого-геохімічні передумови формування геохімічних відображень покладів вуглеводнів у верхніх шарах стратисфери. Встановлено полігенетичність концентраційних полів зони геохімічного випробування, стохастичний характер геохімічної інформації. Оцінено пошукові можливості та обмеження геохімічних методів. Розглянуто особливості обробки та інтерпретації геохімічних даних. Наведено результати геохімічних пошуків у нафтогазоносних регіонах світу.

Висвітлено результати започаткованого нового напрямку досліджень нафтогазоносності Дніпровсько-Донецької западини. Проаналізовано гіпсометричний розподіл, величину запасів і продуктивних площ покладів вуглеводнів з установленими відмітками водонафтових і газоводяних контактів. Виявлено особливості та типи нафтогазоносних об'єктів, пасток та їх заповнення вуглеводнями за різних гіпсометричних умов. Уперше встановлено гіпсометричні загальні та регіональні поверхи нафтогазоносності, особливості розподілу покладів у їх межах, періодичність повторення продуктивних гіпсометричних рівнів, спрогнозовано нові гіпсометричні інтервали нафтогазоносності. Визначено напрямки й обсяги пошуків і розвідки покладів нафти та газу.

Індекс рубрикатора НБУВ: И133-1

Рубрики:

Підривні роботи

Шифр НБУВ: Ж70894 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати досліджень набухання первапораційних мембран ваговим методом на прикладі визначення ступеня набухання плоских та трубчастих мембран на основі полідиметилвінілсилоксану. Визначено, що ступінь набухання досліджуваних мембран є мінімальним для сильно полярних органічних речовин, максимальним для неполярних та зростає в ряду спирти - органічні кислоти - нітропохідні - альдегіди - складні ефіри - прості ефіри - вуглеводні - галогенпохідні вуглеводнів. Отримано залежність ступеня набухання полідиметилвінілсилоксанових мембран від параметра розчинності органічних речовин, визначено параметр розчинності матеріалу мембрани.

Викладено методичний підхід і результати досліджень впливу численних геологічних показників, що характеризують умови генерації, міграції, акумуляції та збереження нафти і газу, на величину запасів вуглеводнів (величину скупчень), які виконано для п'яти продуктивних комплексів Дніпровсько-Донецької западини. Встановлено критерії, які визначають концентрацію запасів вуглеводнів по стратиграфічному розрізу і території нафтогазоносного басейну, а також умови формування значних скупчень двох генетичних груп - сингенетичних з вміщуючими відкладами і вторинних утворень. Вперше виконано районування території западини з урахуванням віку домінуючих за запасами продуктивних комплексів та сформульовано основну закономірність розміщення скупчень нафти і газу в регіоні. Обгрунтовано рекомендації щодо пошуків значних та середніх родовищ нафти і газу в Дніпровсько-Донецькій западині.

Показано, що карбіди перехідних металів є ефективними каталізаторами реакцій окиснення завдяки їх металоподібній природі, яка поєднується з високою хімічною та термічною стійкістю. Розглянуто результати наших систематичних досліджень каталітичних властивостей карбідів у реакціях окислення водню, моноксиду вуглецю, аміаку і процесу окиснювального сполучення метану (ОСМ). Перші дві реакції відносяться до процесів повного окиснення, реакція окиснення аміаку - до реакцій селективного окиснення. Реакція ОСМ є гетерогенно-гомогенним процесом, який являє собою перспективний спосіб прямого перетворення метану у вищі вуглеводні.

Співставлено зміни параметрів доменного процесу, обумовлені нагрівом, зволоженням дуття та зміною концентрації кисню в ньому, використання яких у відповідному поєднанні може знизити виробничі витрати у разі припинення подачі природного газу. За обмежених можливостей повітронагрівників доцільним є використання кисню для компенсації витрат тепла на розкладання вологи. Витрата кисню залежить від рівня допустимих температур у горні та температури дуття. Якщо потужності для нагрівання повітря достатні, то за відсутності вуглеводнів запропоновано комбінування нагріву, зволоження та збіднення дуття киснем, що забезпечить прийнятні рівні витрати коксу, продуктивність печі та теплоти згорання колошникового газу. В межах одного металургійного підприємства може бути доцільним перерозподіл кисню й азоту по окремих доменних печах залежно від можливостей нагріву дуття.

Розглянуто методи зменшення концентрації шкідливих речовин у продуктах згоряння енергетичних установок залежно від технології змішування паливного газу та окисника. Наведено результати досліджень щодо визначення концентрацій вуглеводнів, бенз(а)пірену та формальдегіду в продуктах згоряння газоподібного палива для різних режимів горіння.

Розглянуто проблему забруднення навколишнього середовища шкідливими речовинами, що знаходяться у відпрацьованих газах транспортних засобів. Показано, що значну шкоду біосфері завдають летючі вуглеводні, які утворюються внаслідок випаровування палив під час зберігання, транспортування, інших технологічних операцій, а також із паливних систем транспортних засобів. Наведено сучасні методи зниження емісії шкідливих речовин, які розроблено вітчизняними та зарубіжними вченими. Зроблено висновок про необхідність застосування комплексного підходу до системи "людина - довкілля - паливо - транспортний засіб".