На основі фондових матеріалів державних архівів, музеїв, історико-літературних видань, періодики, результатів етнологічних експедицій, свідчень очевидців подається аналіз кобзарства і бандурництва, його еволюції і причин занепаду. Висвітлюються перспективи відродження автентичного кобзарського виконавства, наводяться статистичні відомості про народних співців і характерні репресивні заходи щодо них. В окремому розділі зібрано матеріали, присвячені концептуальним засадам автентичного виконавства та кобзарського інструментарію, практичні нотатки до початкових кобзарських студій, документи, спогади і поетичні твори про трагедію кобзарства.

Розглядається життя і творчість кобзаря з Ромен Євгена Адамцевича. Містяться замовчувані за радянських часів факти, які істотно доповнюють образ народного співця, висвітлюють питання його значення у формуванні національної самосвідомості нашого сучасника. Повідомляється, що характерною особливістю виконавської манери Євгена Адамцевича є те, що у ній практично неможливо виділити виконуване і виконавця: кобзар зливається з піснями повністю і до кінця, виражаючи себе в них і їх у собі. Представлені спогади, листи, наукові розвідки.

Наведено найвідоміші та найгрунтовніші експериментальні дослідження соціально-психологічних феноменів таких відомих вчених, як С.Аш, А.Бандура, М.Занна, С.Пак, Ф.Зімбардо, О.-Ф.Кінцель, Л.Кольберг, Р.Ла-Пьєр, Б.Латене, Д.Дарлі, К.Левін, Е.Лофтус, Е.Мейо, С.Мілгрем, Ф.Хайдер та ін.

Уперше представлено у хронологічному порядку (від найдавніших часів до 2000 р.) історію кобзарства (події та факти). Докладно проаналізовано сучасний стан і проблеми кобзарського мистецтва. Розглянуто постаті найвизначніших кобзарів, бандуристів, лірників та популяризаторів даного мистецтва: В.А.Проника, В.М.Перепелюка, В.С.Литвина, Є.Ф.Леміша, М.Д.Коваля та ін.

Впервые представлена в хронологическом порядке (от древних времен до 2000 г.) историю кобзарства (события и факты). Детально проанализировано современное состояние и проблемы кобзарского искусства. Значительное внимание уделено выдающимся кобзарям, бандуристам, лирникам и популяризаторам данного искусства: В.А.Пронику, В.М.Перепелюку, В.С.Литвину, Е.Ф.Лемиш, М.Д.Ковалю и др.

Досліджено історію створення Харківської капели кобзарів і популяції народного кобзарського мистецтва в 20-ті рр. XX ст. Українські кобзарі були культурною і політичною опозицією того часу, зберігачами народної пам'яті. Коли остаточно сформувався склад капели, було написано і затверджено її статут, в якому визначено основні напрями роботи: захист кобзарського мистецтва, поширення серед населення знань, популяризація народної пісні та гри на бандурі, вдосконалення інструменту, проведення лекцій та бесід про кобзарське мистецтво, концертів і подорожей, етнографічних записів музичної творчості, організація шкіл, студій гри на кобзі, майстерень з виготовлення інструментів.

Висвітлено долю українських кобзарів-бандуристів Кубані. Запропоновано неповний реєстр прізвищ кубанських кобзарів-бандуристів. Розглянуто проблему осмислення тоталітарної культури. Розкрито соціокультурний аспект української еміграції у Чехословаччині 1920-х рр. Описано традиції щодо укладення шлюбу у бойків Карпат кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. Охарактеризовано суспільно-політичне становище селян Правобережної України на межі XVIII - ХІХ ст. Проаналізовано асиміляційну політику царизму в Правобережній Україні у другій половині ХІХ ст.

Досліджено культурне життя України за часів правління гетьмана Скоропадського. Висвітлено творчий шлях капели бандуристів, а також її здобутки щодо збереження українських фольклорних традицій, зокрема козацьких дум.

Исследовано состояние культурной жизни Украины во времена правления гетмана Скоропадского. Освещен творческий путь капеллы бандуристов, а также ее достижения касающиеся сохранения украинских фольклорных традиций, в частности казацких дум.

Наведено історичні відомості про кобзу, бандуру та ліру, висвітлено життєвий і творчий шлях народних співців історії Г.М. Любистка, Т.М. Пархоменка, С.С. Власка, І.К. Рачка та інших кобзарів Чернігівщини. Охарактеризовано сучасне мистецтво бандуристів і лірників поліського краю.

Приведены исторические сведения о кобзе, бандуре и лире, освещён жизненный и творческий путь народных певцов истории Г.М. Любистка, Т.М. Пархоменко, С.С. Власко, И.К. Рачка и других кобзарей Черниговщины. Охарактеризовано современное искусство бандуристов и лирников полесского края.

Висвітлено питання історії, загальної теорії, методики та практичної діяльності музичного виконавського мистецтва. Розглянуто новітні тенденції сучасного хорового мистецтва України, а також неофольклор як художньо-естетичне явище в музичному мистецтві. На підставі використання матеріалів музичних творів епохи бароко розкрито стилістичні аспекти виконавської майстерності баяніста-акордеоніста. Висвітлено роль слухових і рухових відчуттів у розвитку техніки гри на музичному інструменті. На прикладі Першої сонати М.Дремлюги здійснено народно-професіональний синтез особливостей сучасного бандурного мистецтва.

Показано, що виховання технічної майстерності музиканта-інструменталіста є одною з складних проблем музичної педагогіки та виконавства, а сучасна методика роботи над технікою бандуриста знаходиться практично на стадії формування. Розглянуто принцип посадки та постановки рук бандуриста.

Показано, что воспитание технического мастерства музыканта-инструменталиста является одной из сложных проблем музыкальной педагогики и исполнительства, а современная методика работы над техникой бандуриста находится практически на стадии формирования. Рассмотрен принцип посадки и постановки рук бандуриста.

Розглянуто особливості інтерпретації поезії П.Карпанського у вокальній музиці початку ХХ ст. Висвітлено деякі аспекти втілення жанрової специфіки вокальної симфонії в українській музиці за даний період. Проаналізовано творчу спадщину галицьких композиторів 1920 - 1930 рр. Охарактеризовано бандурне мистецтво Галичини як складову музичної культури України, а також бойчукізм як явище світового й українського національного мистецтва. Проаналізовано драматургію С.Черкасенка в репертуарі українського театру в діаспорі.

Рассмотрены особенности интерпретации поэзии П.Карпанского в вокальной музыке начала ХХ ст. Освещены некоторые аспекты воплощения жанровой специфики вокальной симфонии в украинской музыке за данный период. Проанализировано творческое наследие композиторов Галиции за период 1920 - 1930 гг. Охарактеризовано бандурное искусство данного региона как составляющая музыкальной культуры Украины, а также бойчукизм как явление мирового и украинского национального искусства. Проанализирована драматургия С.Черкасенко (1876 - 1940 гг.) в репертуаре украинского театра в диаспоре.

Простежено генезу музично-теоретичної думки в Україні XVII ст. Проаналізовано особливості використання традицій та новаторства у творчості українських композиторів ХХ ст. Висвітлено роль освітньої традиції та оточення у формуванні особистості Г.Хоткевича - прозаїка, драматурга, критика, літературо- та мистецтвознавця, композитора, скрипаля та бандуриста, хормейстера, диригента, актора, режисера, етнографа, історика, педагога. У контексті кобзарських традицій України та діаспори розглянуто ансамблевий вид виконавства на бандурі. Охарактеризовано фольклорний ансамбль як історичний і сучасний феномен, а також загальну та професійну культуру як чинники формування національної гуманітарно-технічної еліти.

Прослежен генезис музыкально-теоретической мысли на Украине XVII ст. Проанализированы особенности использования традиций и новаторства в творчестве украинских композиторов ХХ ст. Освещена роль образовательной традиции и окружения в формировании личности Г.Хоткевича - прозаика, драматурга, критика, литературо- и искусствоведа, композитора, скрипача и бандуриста, хормейстера, дирижера, актера, режиссера, этнографа, историка, педагога. В контексте кобзарских традиций Украины и диаспоры рассмотрен ансамблевый вид исполнения на бандуре. Охарактеризованы фольклорный ансамбль как исторический и современный феномен, а также общая и профессиональная культура как факторы формирования национальной гуманитарно-технической элиты.

Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність Б.М.Фільц - видатної української композиторки. Проаналізовано її твори інструментальної музики, написані для інших оркестрових інструментів, зокрема, "Колискову", "У лісі" - для гобоя, "Новелету" - для арфи, "Імпровізацію" - для бандури та фортепіано, "Антилопи", "Гірську мелодію" - для баяна. Наведено нотний матеріал пісень "Ялинка", "Бабуся-Ягуся", "Два хлопчики".

Освещены жизненный путь и творческая деятельность Б.М.Фильц - выдающегося украинского композитора. Проанализированы ее произведения инструментальной музыки, написанные для других оркестровых инструментов, в частности, "Колыбельная", "В лесу" - для гобоя, "Новеллета" - для арфы, "Импровизация" - для бандуры и фортепиано, "Антилопы", "Горная мелодия" - для баяна. Предложен нотный материал песен "Елочка", "Бабушка-Ягушка", "Два мальчика".

Висвітлено маловідомі сторінки виникнення та розвитку українського епічного співоцтва. На підставі архівних матеріалів, наукових джерел і польових записів диференційовано розглянуто набуток "незрячого" кобзарського та "зрячого" бандурницького відгалужень української співоцької традиції. Значну увагу приділено аналізу взаємодії між кобзарством і бандурництвом у різні періоди історії. Визначено перспективи функціонування традиційних співоцьких форм у сучасну пору. Надано інформацію про визначних дослідників епічної спадщини, подвижників і ентузіастів виконавства на традиційних кобзарських інструментах.

Освещены малоизвестные страницы возникновения и развития украинского эпического пения. На основе архивных материалов, научных источников и полевых зависей дифференцировано рассмотрено наследие "незрячего" кобзарского и "зрячего" бандуристского ответвлений украинской певческой традиции. Значительное внимание уделено анализу взаимодействия между кобзарством и бандурничеством в разные периоды истории. Определены перспективы функционирования традиционных певческих форм в настоящее время. Дана информация о выдающихся исследователях эпического наследия, подвижниках и энтузиастах исполнительства на традиционных кобзарских инструментах.

Наведено матеріали музично-фольклористичних досліджень корифея української культури Г.М.Хоткевича (1877 - 1938), в яких системно охарактеризовано українські народні інструменти. Висвітлено генезу й еволюцію конструкції, строю, способів гри та форми функціонування музичних інструментів, а також їх роль в народному музикуванні впродовж різних епох. Розглянуто такі інструменти, як скрипка, ліра, гуслі, кобза, бандура, свіріль, трембіта, бубон, літаври.

Приведены материалы музыкально-фольклористических исследований корифея украинской культуры Г.М.Хоткевича (1877 - 1938), в которых системно охарактеризованы украинские народные инструменты. Освещены генезис и эволюция конструкции, строения, способов игры и форм функционирования музыкальных инструментов, а также их роль в народном музицировании на протяжении разных эпох. Рассмотрены такие инструменты, как скрипка, лира, гусли, кобза, бандура, сверель, трембита, бубен, литавры.

Висвітлено важливу та багатогранну роль народних музичних інструментів у суспільно-культурному житті української нації. Охарактеризовано музичні інструменти, що використовують у музичному побуті України, а також професійних музикантів, оркестрів народних інструментів, ансамблів і капел бандуристів. Розглянуто їх походження, еволюцію, конструкторські зміни, основні прийоми гри, сферу побутування.

Освещена важная и многогранная роль народных музыкальных инструментов в общественно-культурной жизни украинской нации. Охарактеризованы музыкальные инструменты, использующиеся в музыкальном быте Украины, а также профессиональных музыкантов, оркестров народных инструментов, ансамблей и капелл бандуристов. Рассмотрены их происхождение, эволюция, конструкторские изменения, основные приемы игры, сфера бытования.

Висвітлено актуальні питання композиторської творчості і виконавської інтерпретації, теорії і практики музичного виконавства, музичної педагогіки. Проаналізовано становлення київської бандурної школи, роль особистості у становленні української скрипкової школи. Описано семантику артикуляційних прийомів у східноєвропейському хазануті, інтерпретаційні моделі віолончельних соло-сюїт ХХ ст., виконавську динаміку у творчості сучасних композиторів. Розкрито передумови виникнення західноєвропейських національних вокальних шкіл, дидактичні аспекти професійної підготовки музикантів-виконавців.

Освещены актуальные вопросы композиторского творчества и исполнительской интерпретации, теории и практики музыкального исполнительства, музыкальной педагогики. Проанализированы становление киевской бандурной школы, роль личности в становлении украинской скрипичной школы. Описаны семантика артикуляционных приемов в восточноевропейском хазануте, интерпретационные модели виолончельных соло-сюит ХХ в., исполнительская динамика в творчестве современных композиторов. Раскрыты предпосылки возникновения западноевропейских национальных вокальных школ, дидактические аспекты профессиональной подготовки музыкантов-исполнителей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-03 + Ш153.12-0 + Т3(4УКР)0-7 + Т3(0)3-7

Рубрики:

!

Історія

Шифр НБУВ: ВС38008 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано естетико-психологічні та етико-філософські показники бандурного звука та його виконавського подання з обгрунтуванням спеціального поняття "бандурного вокалу" як культури християнського смирення та артистичної світської вишуканості в традиції виконавської майстерності бандуриста. Визначено специфіку синкретизму бандурної співогри - "театр одного актора в двох персонах" як втілення бандурної поетики творення та виконання. Запропоновано типологічні диференціювання художньо-образних та формально-діяльнісних надбань бандурного мистецтва. Розглянуто композиторські тексти творів С.Баштана, М.Дремлюги, В.Зубицького, В.Власова, О.Сокола та інших.

На підставі вивчення документальних матеріалів висвітлено активну участь чернігівців у європейському русі Опору та підпільну діяльність іноземців-антифашистів у партизанських загонах Чернігівщини у роки Другої світової війни. Наведено відомості про створення таємних організацій та героїчні подвиги народних месників - П.Переходченка, В.Макаренка, П.Москаленко, Г.Павловського, С.Мотчаного, І.Бандури, Л.Карастоянової, А.Гойварца, І.Тісовського та ін.

На основе изучения документальных материалов освещено активное участие черниговцев в европейском движении Сопротивления и подпольная деятельность иностранцев-антифашистов в партизанских отрядах Черниговщины в годы второй мировой войны. Приведены сведения о создании тайных организаций и героических подвигах народных мстителей - П.Переходченко, В.Макаренко, П.Москаленко, Г.Павловского, Ю.Никитенко, Т.Самсоненко, И.Пилипенко, С.Мотчаного, И.Бандуры, Л.Карастояновой, А.Гайварца, И.Тисовского.