Видобуток нафти з використанням глибинно-насосних штангових установок (ГНШУ) є найпоширенішим способом, однак низька його ефективність вимагає розробки і застосування сучасних методів і засобів інтенсифікації даного технологічного процесу. Це вирішується засобами технічної діагностики. Розглянуто розроблене й апробоване програмне забезпечення системи технічного діагностування ГНШУ, а саме: режими роботи, функціональні модулі, функції, прийоми роботи і детальний опис управління в середовищі даного Windows-додатку. Програма, написана із застосуванням мови програмування Borland C++, має відкритий характер, орієнтована на найбільш поширені відмови установок і апробована в промислових умовах, має практичну й аналітичну спрямованість.

Наведено геомеханічне і технологічне обгрунтування видобутку запасів каїніто-лангбейнітових руд під дренажною траншеєю в кількості 1,3 млн. т. За рахунок цього строк існування Домбровського кар'єру збільшується до двох років.

Ключ. слова: енергозабезпечення, видобуток газу, газотранспортна система, диверсифікація, заміщення нафтопродуктів, ефективність використання
Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)305.653

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні природні типи метану вугільних товщ як корисної копалини, визначено напрями геологорозвідувальних робіт з їх вивчення та підрахунку запасів. Розроблено методику підрахунку видобувних запасів шахтного метану у процесі дегазації, що супроводжує видобуток вугілля.

Описаны основные природные типы метана угольных толщ как полезного ископаемого. Определены направления геологоразведочных работ для их изучения и подсчета запасов. Разработана методика подсчета извлекаемых запасов шахтного метана при сопровождающей добычу дегазации.

Main natural types of coal methane as a type of mineral resource in the connection with the directions of exploration works for their studies and reserves calculation have been given. Calculation procedure of mine methane recoverable reserves at the stage of degassing of mining site for coal mining has been suggested.

Наведено нову ефективну технологію вторинного розкриття бурінням продуктивних відкладів гірських порід, яка за допомогою бокових каналів дозволить можливість збільшити дренажну зону припливу пластових флюїдів у свердловину, розформувати утворені зони кольматації і проникнення фільтрату промивальної рідини, інтенсифікувати надалі видобуток нафти та газу.

Приведена новая эффективная технология вторичного раскрытия бурением продуктивных отложений горных пород, которая с помощью боковых каналов позволит увеличить дренажную зону притока пластовых флюидов в скважину, расформировать образованные зоны кольматации и проникновения фильтрата промывочной жидкости, а также интенсифицировать в последующем добычу нефти и газа.

The new effective know-how of sec disclosing by boring of productive depositions of rocks is given, which one with the help of side channels will resolve to augment a drainage zone of inflow of tabular fluids in a well and infiltration of filtrate of flush fluid, and also to manufacture intensification in subsequent crude oil production and gas.

Запропоновано математичний апарат для оцінки обсягів видобутку вугілля на шахтах і у галузі в цілому у разі використання очисної техніки різної продуктивності. Наведено результати розрахунків зниження собівартості вугілля та потреби в державних дотаціях унаслідок технічного переоснащення шахт.

Розглянуто чинники впливу антропогенних змін геологічного середовища України на біорізноманіття та людину. Статистичний аналіз даних свідчить, що розвиток промисловості, видобуток мінеральної сировини, підвищена щільність населення, забруднення повітря та поверхневих вод і велика розораність територій - негативно, а різноманіття рослинності суші навпаки - позитивно впливають на показники здоров'я людини.

Ключ. слова: видобування газу, видобування конденсату, розробка родовищ, базове видобування, інвестиційні прогнози
Індекс рубрикатора НБУВ: И362(4УКР)2 + У9(4УКР)305.653.51

Рубрики:

Розробка газових і газоконденсатних родовищ

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж25189 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Створено та впроваджено технологічний комплекс для інтенсифікації видобутку енергоносіїв. Технологічний комплекс можна застосовувати для інтенсифікації видобутку нафти, природного газу, шахтного метану, геотермального тепла; у процесі газифікації кам'яного вугілля і вилуговування солей та рідкісноземельних елементів, а також у ході геофізичних досліджень в нафтогазових свердловинах.

Визначено особливості використання регресійного аналізу для контролю загальних витрат електроенергії на видобуток вугілля.

Розроблено системні моделі технологічного комплексу видобутку, переробки та транспортування нафти (ТКВПТН), які дозволяють формалізувати, структурувати, деталізувати і, в підсумку, підвищити ефективність та якість аналізу ТКВПТН. Створено імітаційну інформаційно-орієнтовану модель, що дає змогу з високим ступенем деталізації докладно описувати потокові процеси ТКВПТН, а також алгоритмічні моделі, що формалізовано описують процеси крування ТКВПТН за всіма рівнями системного подолання. Комплексно, за допомогою структурного, логічного та динамічного уявлень описано ТКВПТН у вигляді потокових процесів закінченого логістичного ланцюга видобуток - переробка - транспортування - збут, що забезпечує системність досліджень, підвищує адекватність моделей і вірогідність результатів. Запропоновані підхід, методи та прикладна інформаційна технологія моделювання потокових процесів дозволяють аналізувати та керувати складними розподіленими комплексами різного призначення, а також створювати інтегровані системи керування виробництвом.

Вдосконалено й апробовано камерну систему розробки потужних пластів кам'яної солі для умов Артемівського родовища, яка відмінна від існуючої поділом блоку, що виймається, на яруси, в яких видобуток здійснюється проведенням камер малого перетину за допомогою комбайнової технології. Вперше теоретично розраховано й експериментально підтверджено безпечні розміри міжкамерних і міжярусних ціликів у соляному блоці, що відробляється, які забезпечують стійкість конструктивних елементів системи розробки. Розроблено й апробовано за промислових умов потокову технологію машинної виїмки солі в камерах, яка забезпечує безперервну доставку відбитої солі до скіпового ствола і вирівнювання нерівномірних вантажотранспортних потоків.

Здійснено геолого-економічне оцінювання промислових запасів гірничо-збагачувальних комбінатів для потреб якісної металургії. Запропоновано селективний видобуток залізорудної сировини для потреб якісної металургії. Запропоновано використовувати метод прямого відновлення заліза на базі існуючих гірничодобувних підприємств України. Обгрунтовано економічну доцільність впровадження методу прямого відновлення заліза як альтернативи традиційному (доменному) методу.

Досліджено особливості геологічної будови приштокових зон та перспективи їх нафтогазоносності у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, із родовищ якої ведеться основний видобуток газу в Україні. Встановлено, що товщини відкладів нижньої кори та байоського ярусу середньої юри збільшуються над соляними штоками, а деякі їх значення співпадають із контурами соляних штоків на рівні пермі та карбону. Виявлено ідентичність співвідношення числових значень товщини цих відкладів над контуром соляних штоків і за їх межами на тектонічно неактивних ділянках та його збільшення приблизно у півтора раза. Втановлено чітку закономірність збільшення коефіцієнта діаметра свердловини з наближенням до соляних штоків. На підставі статистичного аналізу значень даного коефіцієнта в приштокових зонах виділено підзони з різним відносним рівнем тектонічної деформованості порід, яка виникла внаслідок впливу процесу розвитку соляних штоків. З'ясовано, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона приштокових блоків крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), що утворилися в результаті прориву осадових порід соляними штоками. Встановлено порядок використання приштокових зон у пошуково-розвідувальному бурінні. Наведено оцінку прогнозних ресурсів вуглеводнів у перспективних приштокових блоках.

Досліджено ємнісно-фільтраційні властивості порід-колекторів і перспектив нафтогазоносності Внутрішньої зони, з родовищ якої здійснюється основний видобуток нафти у Передкарпатській нафтогазоносній області. Установлено, що формування палеогенових колекторів Внутрішньої зони відбувалось у глибоководній морській обстановці за умов палеодолин, в яких розташовані основні зони нафтонагромадження у межах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Відзначено, що на зональному рівні нафтогазонагромадження контролюється підняттями другого порядку, які ускладнені локальними палеопідняттями нижчого порядку, переважно поперечних до карпатського простягання. Виявлено закономірність покращення фільтраційно-ємнісних властивостей порід-колекторів у напрямку до склепінь палеоструктур за рахунок збільшення піщанистості та тріщинуватості. На прикладі менілітових відкладів палеогену створено модель оцінки тріщинуватості порід-колекторів. Виділено першочергові нафтогазоперспективні об'єкти для проведення детальних геолого-геофізичних робіт у межах дослідженої території.

Обгрунтовано стабілізувальний технологічний вплив на домінуючі фізико-хімічні процеси, що супроводжують підземний видобуток вугілля у межах геологічної товщі шахтного поля. На підставі результатів експериментальних і теоретичних досліджень встановлено закономірності зміни твердої та рідкої фаз вуглевмісної товщі у процесі їх руху в техногенному ланцюжку: вугленосна гірська порода - шахтний відвал (ділянка рекультивації) - поглинальний комплекс покривних відкладень - фільтраційний потік у шихту та природний водотік. Обгрунтовано виникнення аномалій у концентраціях хімічних компонентів залежно від порядку відпрацювання блоків шахтного поля та напрямку рекультивації. Створено комплекс математичних моделей для оптимального вибору технологічних заходів у процесі відпрацювання вугільних шарів, спрямованих на згладжування гідрогеохімічних аномалій в геологічному середовищі. Зазначено, що дані технологічні заходи поєднують порядок проведення гірничих і рекультиваційних робіт з застосуванням поверхневого дренажу й активного покривного шару.

Запропоновано теоретичні та методичні положення, а також практичні рекомендації визначення рівня якості кам'яного вугілля для енергетики з метою здійснення мінімізації собівартості виробництва електричної енергії на твердопаливних теплових електростанціях (ТЕС). Установлено, що рівень зольності вугілля економічно не обгрунтований, що спричинено невизначеністю співвідношення якість - кількість за існуючого механізму формування цін на паливо. Запропоновано розглядати корисне тепло як товар, одержуване під час спалювання вугілля, кількість якого залежно від ступеня збагачення має екстремальний характер з максимумом у разі зольності, що дорівнює зольності безпородної маси вугілля. Розроблено технолого-економічну модель циклу: видобуток вугілля - його збагачення - транспортування - використання на ТЕС, запропоновано технологічний, енергетичний і економічний критерії для оцінки його ефективності.

Виконано аналіз структур управління підприємствами в гірничовидобувній галузі. З використанням їх досвіду, а також результатів індивідуальної експертизи запропоновані принципи будівництва структур управління гірничозбагачувальними підприємствами акціонерного типу. З урахуванням взаємозв'язків між собівартістю та об'ємами гірничих робіт складені економіко-математичні моделі сумарних витрат на видобуток руди, на базі чого установлені раціональний спосіб забезпечення перемінного попиту та оптимальна чисельність робітничого персоналу. Зроблена оцінка економічної ефективності і розроблені теоретичні положення організації капітальних ремонтів кар'єрного і збагачувального устаткування власними силами. Складено алгоритм прийняття рішення з урахуванням ризику інвестицій в реконструкцію технологічних цехів. Досліджена економічна доцільність реконструкції транспортної системи розробки передових уступів на марганцевих кар'єрах.

Комплексно досліджено каменесамоцвітну сировину у геологічних формаціях східної частини України. Наведено характеристику та визначено структурне та просторове положення кожного виду даної сировини. Встановлено закономірності розподілу та проведено мінерагенічне районування каменесамоцвітної сировини на формаційній основі. Результати комплексного геолого-гемологічного вивчення каменесамоцвітної сировини уможливили визначення запасів і виявлення галузі використання у ювелірній та каменерізній промисловості кольорового каміння дослідженого району, а також виділення об'єктів першої черги інвестування: джеспіліту, письмового пегматиту, епідозиту, мармуризованого вапняку. Кольоровим камінням другої черги інвестування є серпентиніт, петаліт, турмалін, содаліт, нефелінове кошаче око, скам'яніла деревина та кремінь. Розроблено модель розвитку мінерально-сировинної бази каменесамоцвітної сировини, основними елементами якої є методологія, прогресивні методи геологічного вивчення, видобуток, переробка та формування вітчизняного ринку каменесамоцвітної сировини. Відзначено, що впровадження запропонованих заходів має сприяти раціональном використанню рудних і нерудних корисних копалин, розробці сучасної стратегії геологорозвідувальних і експлуатаційних робіт.

Розроблено засоби підтримки прийняття рішень щодо управління виробничим процесом на гірничо-збагачувальних комбінатах. Здійснено оцінку сучасних систем підтримки прийняття рішень (СППР) гірничо-видобувних підприємств. Проведено порівняльний аналіз методів обліку видобутку гірської маси. Доведено необхідність створення СППР управління виробничим процесом на основі первинних баз даних: цифрових моделей родовища та кар'єру. Створено модель оптимізації виробничої потужності гірничо-збагачувального комбінату з урахуванням екологічних витрат на видобуток руди. Створено та реалізовано новий метод визначення об'єму видобутої гірської маси "Опуклий багатогранник", який дає можливість з максимальною точністю підрахувати об'єм тіла, заданого просторовими координатами верхнього та нижнього контурів. Обгрунтовано можливість підвищення економічної ефективності гірничо-збагачувальних комбінатів за рахунок використання результатів моделі оптимізації виробничого потенціалу та впровадження універсального методу визначення об'ємів видобутої гірської маси, що сприяє скороченню втрат корисних копалин.