Розглянуто актуальні питання землеробства і рослинництва, зокрема, наведено результати дослідження залежності продуктивності та врожайності сільськогосподарських культур (картоплі, озимої пшениці, сої, проса, гороху, яблуні, льону-довгунцю, кормових буряків, ярого ячменю) від строків внесення добрив і способів обробітку грунту.

Охарактеризовано вплив мінеральних добрив і густоти посіву на урожайність та якість зерна ярого ячменю. Розглянуто векторні властивості західного квіткового трипса Frankliniella occidentalis (thysanoptera, thripidae) за умов закритого грунту України та індивідуальні особливості росту, розвитку та формування врожаю різностиглих гібридів кукурудзи. Наведено результати досліджень стійкості помідора до макроспоріозу та фітофторозу, запропоновано критерії діагностики та класифікацію функціонально-екологічних параметрів грунтоутворення.

Висвітлено проблеми та завдання агрокваліметрії, еволюцію якості технологічних процесів засобів землеробства від давнього збиральництва до сучасного рослинництва. Обгрунтовано агрокваліметричні показники під час створення сільськогосподарської техніки, екологічні та загальні інженерно-агрономічні аспекти агрокваліметрії, параметри технологічної ситуації та якості у світових фітотехнологічних системах і галузях виробництва рослинної продукції, причому фітотехнологічні процеси та якість їх виконання розглянуто як функцію властивостей рослин та умов їх вирощування. Визначено основні закономірності фітотехнологічних систем як базисних з метою розробки нових технологій, обгрунтування параметрів технологічних ситуацій і показників якості у технологіях вирощування культурних рослин і збирання врожаю. Розкрито принцип технологічної відповідності техніки і технології як закономірність, яку необхідно враховувати під час впровадження нової техніки та нових технологій виробництва сільськогосподарських культур. Наведено характеристику агрокваліметричних методів і засобів, методичні особливості та метрологічне забезпечення їх застосування. Значну увагу приділено агрокваліметрії механізованих технологічних операцій за обов'язковими технологічними процесами виробництва рослинної продукції: підготовкою грунту, насіннєвого та садильного матеріалів, сівбою, посадкою, доглядом за рослинами та збиранням врожаю. Досліджено тенденції перспектив підвищення якості робіт у рослинництві та розвитку методів і засобів агрокваліметрії з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки у галузях приладо- і сільгоспмашинобудування, а також питання сертифікації

продукції АПК, зокрема, у рослинництві.

Встановлено, що за своїми агротехнічними та техніко-експлуатаційними показниками експериментальні культиватори для суцільного обробітку грунту з принципово новими робочими органами КОЗР-5,6 та КУН-5,6 (переобладнаний КЕН-5,6) значно кращі ніж КПС-4. Їх застосування для міжрядного обробітку дозволяє отримувати такі ж врожаї кукурудзи, як і при використанні гербіциду харнес.

Викладено результати досліджень з охорони грунтів від ерозії та техногенного забруднення, запропоновано структуру автоматизованої інформаційної системи моніторингу земельних ресурсів, розглянуто технології ефективного і ресурсозберігаючого застосування добрив для підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Досліджено принципи використання біологічних показників для оцінки токсичності забруднених грунтів, вплив різних систем обробітку грунту на продуктивність сівозміни і врожайність культур у південному Степу України та ін.

Встановлено вплив п'яти рівнів азотного живлення на формування врожаю ранніх та середньостиглих сортів суниці за умов східного Полісся України. Визначено оптимальну дозу підживлення у фазі висунення квітконосів. Дослідження показали, що в посушливі періоди вегетації на час формування врожаю азотні підживлення неефективні.

Досліджено взаємний вплив рослин ароматичних видів (непети, чорнобривців, змієголовнику, кропу), зернових (пшениці, кукурудзи, гречки, ячменю) і кормових (ріпаку, суріпиці) за умов їх сумісного вирощування. Встановлено як позитивний, так і негативний (одно- та двосторонні) взаємовпливи рослин-партнерів, що може мати практичне значення. Показано стимулювальний вплив на врожайність маси сирої речовини та збір ефірної олії непети сумісного вирощування з кормовими, лікарськими та ефіроолійними культурами, крім кропу городнього.

Розглянуто вплив способів основного обробітку на агрофізичні властивості грунту та врожай зеленої маси люцерни, погодних умов на ріст, розвиток і продуктивність озимої пшениці за різних строків сівби, гібридів і строків сівби на вологість зерна кукурудзи та енергозатратність виробництва. Висвітлено грунтозахисну роль найпростіших гідротехнічних споруд у системі контурно-меліоративного землеробства, біологічну пристосованість рослин ярого ячменю та вівса до умов навколишнього середовища, питому вагу деяких агротехнічних факторів у формуванні зернової продуктивності двох гібридів кукурудзи.

Подано результати біоенергетичної оцінки технології вирощування в залежності від різних моделей водозберігаючих режимів зрошення. Порівняння показників біоенергетичної ефективності технології вирощування з використанням досліджуваних гібридів цукрового буряку довели, що з енергетичної точки зору найбільшу ефективність отримано при вирощуванні гібриду Ялтушківський ЧС-72 з урахуванням господарської цінної частки та загального біологічного врожаю. Продуктивними також виявилися Ялтушківський однонасіннєвий 64 та Іванівський ЧС 33 гібриди.

Протягом (1996 - 1998 рр.) вивчались біологічні особливості ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) за умов Лісостепу України. Встановлено, що з кожним роком вегетації збільшується висота рослин, кількість стебел, суха маса надземної частини та маса кореневищ з коренями. Кількість листків зменшується і на третій рік дорівнює 30 %, а стебел і суцвіть, навпаки, підвищується (54 % та 16 % відповідно). Оптимальне співвідношення листків до стебел (1,0 : 0,9) у рослин другого року вегетації. Це дає можливість отримувати сировину високої якості з надземної частини (трава). Найбільша врожайність трави, кореневищ із коренями та кореневищами й насіння у рослин третього року життя. Максимальну кількість полісахаридів та екстрактивних речовин отримано з сировини рослин першого та другого років життя. Зроблено висновок про те, що для отримання високоякісної сухої сировини (трава під час цвітіння і кореневища з коренями) слід використовувати рослини другого року, а для отримання насіння і кореневищ з коренями - третього року життя.

Наведено результати впливу на неформовану шовковицю удобрювальних біопрепаратів, виготовлених на основі мікрофлори бульбочок коріння шовковиці. Встановлено, що сорти відрізняються за своєю сприйнятливістю до біопрепаратів і реакцією на їх дію.

За результатами проведених досліджень нового етиленпродуцента мікробного синтезу на основі карбіду кальцію та його препаративної форми ретпролу встановлено позитивну дію етилену на ріст, розвиток рослин томата, огірків, кукурудзи та сої. Виявлено значний приріст врожаю цих культур та покращання якості плодів порівняно з контролем.

Викладено результати багаторічних наукових досліджень з питань удобрення та зрошення виноградників. Значну увагу звернено на вплив різних видів і доз мінеральних добрив на ріст, розвиток, продуктивність та врожай. Висвітлено роль некореневих підживлень у виноградарстві, встановлено оптимальні строки і кратність обробок, надано оцінку цьому агроприйому. Наведено результати енерго-економічного аналізу способів підживлення та краплинного зрошення винограду мінеральними добривами. Зроблено опис багатофункціональної машини по догляду за грунтом та рослинами на виноградній шкілці.

Розглянуто народногосподарське значення виноградарства, дано коротку історичну довідку про розвиток його в Україні, показано стан галузі та основні положення концепції розвитку на перспективу. Висвітлено питання біології та екології виноградної рослини, способи розмноження винограду, вирощування саджанців вищих селекційних категорій. Показано спеціалізацію природно-виноградарських районів України, наведено коротку характеристику сортименту винограду та шляхи його поліпшення. Стосовно до природних умов основних виноградарських регіонів України проаналізовано питання вибору ділянок та особливості закладання виноградників, системи ведення кущів, основні агротехнічні прийоми технології винограду: формування і обрізування кущів у поєднанні з операціями із зеленими частинами куща, система утримання грунту, удобрення, зрошення насаджень, захист рослин від хвороб і шкідників, раціональні способи збирання врожаю ягід. Окремо розглянуто особливості агротехніки столового винограду, а також методи визначення сорту, шляхи поліпшення існуючого сортименту та принципи районування і спеціалізації виноградарства України. Наведено практичні поради з деяких організаційно-економічних і агротехнічних питань культури винограду.

Доведено доцільність розміщення гречки в основних посівах рисової сівозміни. Врожайність гречки сорту Шатиловська-5 за три роки досліджень в середньому становила 22,5 ц/га, а найбільш перспективним був посів у другій декаді липня рядковим способом з нормою висіву 90 кг/га.

Вирощування осіннього врожаю малини з використанням ремонтантних сортів забезпечує продуктивність насаджень від 43 - 52 до 72 - 81 ц/га. Строк споживання свіжих ягід подовжується від 44 - 48 до 62 днів. Достигання осіннього врожаю відповідно від сорту починається 11 - 16 та 18 - 22 серпня.

Проведені дослідження по вивченню впливу взаємодії різних штамів азотфіксуючих бактерій і рослин гороху різних форм. Встановлено, що ефективність інокуляції залежить як від особливостей штамів, так і від генотипу рослин гороху. Виділені кращі комбінації сорт - штам: Норд - штам Р 24-91, при симбіозі яких врожайність зерна гороху підвищилась на 16; лінія Т 2/3219 - штам Р 25-91 - на 22. Сорт Орловчанин майже не реагував на інокуляцію будь-яким з 7 штамів.

Наведено дані щодо ефективності використання різних способів сушіння та зберігання пряноароматичних рослин для використання у харчовій промисловості; результати порівняльного аналізу вмісту ефірних олій протягом вегетаційного періоду, врожайності пряних рослин та оптимальних строках заготівлі 17 видів рослин.

Зроблено стислий аналіз впливу агрометеорологічних умов на цвітіння і врожайність сортів персика й нектарина. Вивчено близько 300 сортозразків різного походження. Виявлено сорти, стійкіші до несприятливих метеорологічних умов. Установлено негативний вплив провокаційних зимових потеплінь, які передчасно виводять дерева персика зі стану спокою.

Встановлено, що за рахунок фіксації азоту озимою викою в грунт надходить не менше 45 кг мінерального азоту, який ефективно використовує озима пшениця. За даних умов рослини мають кращий ріст та розвиток, суттєво підвищується їх врожайність та якість зерна, покращується фітосанітарний стан посівів.