С использованием материалов Государственной санитарно-эпидемиологической станции Одесской области и Дунайской ГМО (г.Измаил), данных комплексных экспедиционных исследований временного творческого коллектива под руководством Н.И.Рясинцевой, проведенных в период с 22 по 27 апреля 2000 г., анализа ретроспективных материалов проанализированы гидрологические, гидрохимические и гидробиологические характеристики района нижнего течения р.Дунай, Килийской дельты и авандельты. Показаны изменения загрязнения цианидами и тяжелыми металлами в контролируемых створах, приведена общая санитарно-гигиеническая, экологическая и токсикологическая оценка качества вод и донных отложений. На основании сравнения с аналогичными периодами предыдущих лет определены изменения качества среды и характеристик сообществ фито- и зоопланктона, макрозообентоса. Выявлены факторы экологического риска, прямо или косвенно связанные с техногенным воздействием.

Рассмотрены современные проблемы ДНК-технологий, генной инженерии, биоинформатики. Освещены вопросы, касающиеся распространения информации о генетически модифицированных организмах (ГМО), адекватных механизмов контроля их распространия, источников опасности внедрения ГМО и методов их предупреждения. Приведена информация о клонировании животных, использовании ДНК-технологий для разработки вакцин, моделировании наследственных и приобретенных заболеваний человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.4-18

Рубрики:

Пресування металевих порошків і металокерамічних сумішей

Шифр НБУВ: Ж14388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: giant magnetoresistance, granular metal films, electron-beam evaporation
Індекс рубрикатора НБУВ: К663.033.057.3-18

Рубрики:

Електропроменева металізація металів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему гігантського магнітного опору (ГМО), яка інтенсивно вивчається як теоретиками, так і експериментаторами. Проведено стисле узагальнення відомих експериментальних результатів по вимірюванню ГМО в багатошарових плівкових системах і в гранульованих сплавах, проаналізовано результати дослідження структурно-фазового складу плівкових систем з ГМО. Представлено деякі відомі теоретичні моделі ГМО, що пояснюють явище спін-залежним розсіюванням електронів на межі поділу шарів.

У межах квазікласичного наближення з використанням двострумової моделі теоретично проаналізовано негативний і позитивний (інверсний) ефекти гігантського магнітоопору (ГМО) у магнітному сандвічі з ультратонким прошарком (спейсером). Одержано загальні (за довільного співвідношення між товщинами шарів металу) й асимптотичні (для товстих і тонких шарів металу у порівнянні з довжиною вільного пробігу електронів) вирази для провідності магнітного зразка з феро- та антиферомагнітною конфігураціями, а також прості аналітичні вирази для оцінки величини ефекту ГМО, обумовленого асиметричним спін-залежним інтерфейсним розсіянням електронів. Числово розраховано величину ефекту ГМО за довільних значень параметрів, які характеризують магнітний зразок.

Розглянуто регуляторні системи ЄС та США щодо використання генетично модифікованих організмів (ГМО) та проаналізовано ситуацію в даній сфері в Україні. Увагу приділено процедурам затвердження ГМО, порядку їх маркування, торгівельному конфлікту між ЄС та США, внаслідок запровадження ЄС жорсткої обмежувальної політики щодо торгівлі ГМО. Вивчено поточну ситуацію економічного та політичного напрямів, що формують основу для вирішення проблеми ГМО в Україні. Описано процеси людства від простих дослідів з гібридизації до генної революції, три покоління ГМО, визначено їх переваги та ризики. Висвітлено світовий ринок ГМО, тенденції та перспективи його розвитку.

Рассмотрены регуляторные системы ЕС и США по использованию генетически модифицированных организмов (ГМО) и проанализирована ситуация в данной сфере в Украине. Внимание уделено процедурам утверждения ГМО, порядку их маркировки, торговому конфликту между ЕС и США, вследствие внедрения ЕС жесткой ограничительной политики по торговле ГМО. Изучена текущая ситуация экономического и политического направлений, формирующих основу для решения проблем ГМО в Украине. Описаны процессы человечества от простых опытов по гибридизации к генной революции, три поколения ГМО, определены их предпосылки и риски. Освещены мировой рынок ГМО, тенденции и перспективы его развития.

Розглянуто напрями формування законодавчого та інституційного забезпечення збалансованого розвитку (ЗР), шляхи структурної перебудови національної економіки, проблеми збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, регіональні аспекти переходу до ЗР. Викладено концептуальні положення створення сучасної нормативної бази в галузі питного водопостачання України. Проаналізовано сучасний стан еколого-правової бази використання ГМО в країні. Обгрунтовано доцільність модернізації системи управління для переходу держави на засади сталого розвитку (СР). Висвітлено нормативно-правові проблеми користування інформацією громадських організацій, оприлюдненою у ЗМІ, зокрема в мережі інтернет, державними структурами. Визначено роль та місце екологічної безпеки у макроекономічному регулюванні СР продуктивних сил, роль національних природних парків у дослідженні біологічного різноманіття в Україні. Увагу приділено проблемам забруднення атмосферного повітря промислових міст країни.

Розглянуто питання формування споживчих властивостей молочних коктейлів з нетрадиційною сировиною. Описано основні інструментальні методи дослідження якості рослинних олій та екстрактів. Висвітлено проблеми ідентифікації продуктів дитячого харчування. Визначено ризики використання та розповсюдження ГМО в Україні, обгрунтовано доцільність забезпечення ідентифікації ГМО в харчових продуктах. Розкрито концептуальні засади формування соціальної системи торговельних підприємств, значення ціни в системі ринкових характеристик товару. Проаналізовано роль стандартизації у підвищенні якості та конкурентоспроможності продукції та послуг.

Наведено результати дослідження структурно-фазового стану, електропровідності та магніторезистивних властивостей (анізотропний магнітоопір, гігантський магнітоопір (ГМО)) тришарових нанокристалічних плівкових систем Со/Cu/Со з додатковими феромагнітними шарами Ni за умов надвисокого безмасляного вакууму. Показано вплив шарів Ni, які вводяться на межу між шарами чи всередину феромагнітного шару Co, на величину ефекту ГМО.

Надано дані про площі, задіяні у комерційному вирощуванні генетично модифікованих рослин (ГМО), станом на 2008 р., а також вказано найчастіше вирощувані ГМ рослини. Наведено дані та наукові погляди щодо вирощування в Польщі та країнах ЄС кукурудзи MON810. Описано методи виявлення та визначення кількості ГМО і результати, проведеного з 2004 р., державного контролю кормів на наявність та кількість в них ГМО.

Описано сучасну методику аналізу продукції на вміст ГМО та проведено відповідні аналізи на взірцях ріпаку та сої.

Генно-модифікована продукція є однією з найбільших проблем сьогодення, що має суперечливий характер. Така продукція багато важить для науки, проте на думку багатьох експертів, є джерелом біологічних та екологічних ризиків для людини і навколишнього середовища, і потребує розгляду та докладного аналізу. Розглянуто поняття ГМО, його негативний вплив та значення, маркування генно-модифікованих продуктів в Україні та сертифікацію. За висновками власних маркетингових досліджень викладено оцінку з боку споживачів стосовно їх ставлення до продукції.

Провівши порівняльну оцінку різних методичних підходів виділення ДНК класичним методом, методом екстракції та очистки ДНК за допомогою іонного детергенту (ЦТАБ), надано рекомендації щодо використання методів ПЛР для виявлення ГМО.

Наведено основні методичні підходи та критерії щодо розроблення та впровадження в Україні державного моніторингу кормів за вмістом ГМО, враховуючи вимоги до відбору зразків, критерії щодо встановлення періодичності відбору зразків, аналізу ризику, вимоги до випробувальних лабораторій.

Визначено необхідність формування нового розуміння світу на засадах моралі й етичних ідеалів добра і любові. Обгрунтовано необхідність розвитку аграрного сектора економіки на засадах соціо-економіко-екологічної системи через визначення впливу негативних сторін традиційного сільськогосподарського виробництва на економіку, екологію та населення країн. Наведено наслідки використання ГМО та ГМ-культур у сільському господарстві, що обумовлює необхідність розвитку органічного агровиробництва на території України.

У вигляді рольової гри для учнів Х - ХІ класів (у формі засідання парламенту) розглянуто питання про значення та вплив генетично модифікованих організмів (ГМО) і продуктів (ГМП) на здоров'я людини, стан довкілля. Дібрано та систематизовано факти як на користь поширення ГМО та ГМП, так і проти їх виробництва та застосування з точки зору фахівців різних професій, спеціальностей. Запропоновано використати означений сценарій на уроці в ХІ класі за темою "Генна інженерія. Генетично модифіковані організми" (за програмою для природничого профілю) або ж на уроці "Біотехнологія, основні напрями та досягнення. Химерні та генетично модифіковані організми", а також на спецкурсах природничого профілю "Біотехнологія рослин з основами генетичної інженерії". Зазначено, що метою проведення заняття є повторення та узагальнення учнями термінів і понять з розділу "Генотип як цілісна система", творче засвоєння обдарованими учнями даного матеріалу, розвиток інтелектуального потенціалу школярів, розширення їх світогляду та загальної ерудиції, допрофесійна орієнтація старшокласників, які завдяки ігровим формам дізнаються про особливості обраної професії.

В виде ролевой игры для учащихся X - XI классов (в форме заседания парламента) рассмотрен вопрос о значении и влиянии генетически модифицированных организмов (ГМО) и продуктов (ГМП) на здоровье человека, состояние окружающей среды. Подобраны и систематизированы факты как в пользу распространения ГМО и ГМП, так и против их производства и применения с точки зрения специалистов различных профессий, специальностей. Предложено использовать указанный сценарий на уроке в XI классе по теме "Генная инженерия. Генетически модифицированные организмы" (по программе для естественного профиля) или же на уроке" Биотехнология, основные направления и достижения. Причудливые и генетически модифицированные организмы", а также на спецкурсах естественного профиля "Биотехнология растений с основами генетической инженерии". Указано, что целью проведения занятия является повторение и обобщение учащимися терминов и понятий из раздела "Генотип как целостная система", творческое усвоение одаренными учащимися данного материала, развитие интеллектуального потенциала школьников, расширение кругозора и общей эрудиции, допрофессиональная ориентация старшеклассников, которые благодаря игровым формам узнают об особенностях выбранной профессии.

The submitted an indicative plan for students in role-playing game X - XI classes on biology course entitled "Genetic Engineering. Genetically modified organisms". Discusses the significance and impact of genetically modified organisms and products on human health, the environment. Found and classified as evidence in favor of the spread of GM organisms and products and against their production and use in terms of specialists in various professions, disciplines.

Доведено, що генетично модифіковані продукти харчування є благами на довірі, які лишаються неперевіреними навіть після споживання. Самостійне визначення споживачами ризиків для здоров'я та власної безпеки від продуктів, які містять генетично модифіковані організми (ГМО), - справа важка або навіть неможлива. Саме тому сектор генетично модифікованої продукції продовжує розвиватися, продукти з ГМО диверсифікуються, а сам ринок ГМО стає глобальним. Тим не менш, такі учасники ринку як уряди, харчова індустрія та споживачі, не поспішають повністю прийняти продукти з ГМО саме через те, що вони належать до благ на довірі. Під час розробки та впровадження маркетингової політики або стратегії і для успішної комерціалізації продукту з ГМО важливим є оцінювання чинників впливу на наміри споживачів щодо придбання продуктів з ГМО. Оцінюється реакція китайських та корейських споживачів на блага на довірі на прикладі продуктів харчування з ГМО. Пояснюючи головні детермінанти ставлення споживачів до благ на довірі за допомогою моделювання структурними рівняннями, пропонується своє бачення відповідних маркетингових стратегій та рекомендацій стосовно розробки маркетингової політики для продуктів з ГМО у цих країнах. Китай та Корея мають різні показники поінформованості та стурбованості споживачів щодо продуктів з ГМО. Тому розробка маркетингової політики та стратегій щодо продуктів з ГМО для цих двох ринків має бути диференційована.

У результаті значного прогресу у біотехнології в останні роки все більше сільськогосподарських культур і сировини, одержаної з генетично модифікованих організмів, у тому числі сої, входять до складу кормів і продуктів харчування. Незважаючи на тривале використання ГМО у цих галузях, його вплив на організм тварин є неоднозначним і недостатньо вивченим, особливо у динаміці поколінь, що й зумовило вибір напрямку досліджень. Наведено результати досліджень фізіологічного стану самок щурів третього покоління за умов згодовування їм та їх матерям нативної та трансгенної сої у кількості 30 % за поживністю раціону. Вплив сої проявлявся підвищенням у крові рівня досліджених глікопротеїнових та імунобіологічних показників, що свідчить про активацію імунної системи і може бути пов'язано з аліментарним складом бобів сої та наявністю в них біологічно активних речовин з імуностимулюючою дією. Результати визначення фракцій фенолів у тканинах щурів свідчать про напруження дезінтоксикаційних процесів в організмі тварин дослідних груп. Встановлено вищу трансаміназну активність тканин серця та печінки зі зниженням її активності у крові, що може свідчити про позитивний вплив сої на клітини печінки, зокрема, на цілісність мембран і вищу інтенсивність білкового обміну у тварин дослідних груп. Узагальнений аналіз одержаних результатів досліджень, проведених на самицях щурів, надає підстави зробити висновок про відсутність вираженого негативного чи позитивного впливу ГМ компонентів сої на їх фізіологічний стан у порівнянні з тваринами, яким згодовували натуральну сою.

Доведено актуальність впровадження кріоскопічних методик оцінки якості рослинної сировини, заснованих на їх електрофізичних властивостях. Виявлено розбіжності за обраними властивостями, які свідчать про умови їх вирощування, наявність в сировині невластивих хімічних компонентів (антибіотиків, ГМО, прискорювачів росту тощо). Досліджено вплив умов вирощування та зберігання на зміни кінетики сили струму, вольтамперних характеристик та електролітичного потенціалу.