Розглянуто фінансово-правові проблеми розвитку банківської системи України. Окремі статті присвячено міжрегіональній економічній інтеграції, формуванню режиму регулювання ринку цінних паперів, іноземним інвестиціям, а також практичним аспектам визначення фінансової стійкості підприємств за умов дії національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Розглянуто ключові проблеми неориторики та функціональної семантики. Охарактеризовано вплив естетичної культури на прагматичну еквівалентність перекладу тексту. Проаналізовано особливості відтворення українських реалій у сучасній французькій мові. Значну увагу приділено національній термінології у контексті культурного діалогу дистантноконтактуючих спеціальних мов, ролі складнопідрядних речень із кореляційним зв'язком частин у побудові тексту-розповіді, мемуаристиці російських письменників у паризьких емігрантських періодичних виданнях 1920 - 30 рр., а також тенденціям розвитку російської літератури доби постмодернізму.

Розглянуто алгебраїчний підхід до проектування візуальних систем розробки різноманітних мульті-медіа програм. Автором побудована та досліджена узагальнена мета-алгебра структурних граф-схем Калужніна, а також алгебра діалогу, яка застосовується для конструювання інтерактивної взаємодії користувача з комп'ютером. Наведено опис побудованої на теоретичних дослідженнях автора інструментального засобу системи Fancy for Windows, яка може бути корисною при розробці візуальних даних, електронних енциклопедій, діагностуючих та тестових програм, різноманітних програм навчального призначення.

Розглядається проблема автоматизації створення комп'ютерних діалогових середовищ. Введено поняття діалогової алгебри та розглянуто деякі її властивості. Результати щодо цієї алгебри покладено в основу розробки інструментального засобу Fancy for Windows. Цей засіб дає змогу в значній мірі автоматизувати створення програм зі складною взаємодією з користувачем.

Архаїку розглянуто як історію становлення культуротворчої здібності. Надано теоретичну реконструкцію архаїчної культуротворчої системи. Охарактеризовано основні культуротворчі досягнення архаїки, визначні риси якої порівняно з культурами стародавніх цивілізацій. Проведено паралель між архаїчним станом культуротворчості та ситуацією "постмодерну".

На підставі детального вивчення листів Ф.Кафки до батька зроблено висновок, що стосунки з батьком ілюструють ставлення Кафки до трансцедентної сили та власного письменництва. Розкрито трагічність внутрішнього діалогу та неможливість для творця "зняти" даний конфлікт з залученням до інтерпретації праць З.Фрейда, Е.Фромма, Е.Канетті, Ж.Батая, М.Бланшо, творів, щоденників і листів Кафки.

Проаналізовано взаємини українських письменників В.Стефаника і Б.Лепкого з польським митцем В.Орканом. Охарактеризовано тематично-проблемний зв'язок в новелістиці та оповіданнях, жанрово-стильову своєрідність малої прози Б.Лепкого та В.Оркана.

Спираючись на досягнення вітчизняної та зарубіжної філософської і культурологічної думки, роботи сучасних західноєвропейських етнологів, автору вдалося створити оригінальну концепцію етногенезу, детально проаналізувати досвід людської життєдіяльності, який поряд із національною свідомістю, національною ідеєю, етнічною ментальністю й іншими чинниками є важливою детермінантою становлення та буття всіх націй. Аналізується своєрідність цивілізаційного поступу України в минулому та сьогоденні, окреслюються перспективи її культурно-господарського майбуття.

Висвітлено зміни у системі відносин "бібліотека - влада - громадянин" за сучасних умов, тобто бібліотечно-інформаційної політики і демократизації бібліотечної справи, ролі бібліотек в організації діалогу між владою і громадянином. Проаналізовано стан бібліотечно-інформаційного забезпечення працівників органів законодавчої та виконавчої влади в Україні, а також досвід бібліотек щодо організації "прозорості" діяльності уряду та рішень органів влади, обізнаності громадян з роботою урядовців. Розглянуто досвід США, Німеччини, Росії та інших країн, наведено дані про онлайнові інформаційні ресурси Європейського Союзу. Запропоновано різні підходи до проблеми "бібліотека і влада" з урахуванням соціально-економічних, політичних та історичних особливостей розвитку окремих країн.

Розглядаються питання, пов'язані з проблемою діалогу культур Заходу і Сходу, їх взаємовпливу через аналіз історичної, філософської, культурологічної наукової думки XVIII-XX століття на прикладі художньої культури на основі історизму. Висвітлюється прикладне значення основних понять культурології в історичних дослідженнях, спадковість та заперечення в історії культури; роль культурних традицій в історії; типологія культурно-історичних явищ і процесів; взаємодія і спілкування культур; народна і "елітарна" культури.

Вперше у вітчизняній лексикографічній практиці подається тлумачення та енциклопедичний опис ключових реалій молодих лінгвістичних дисциплін та напрямів, більшість з яких сформувалася переважно у другій половині ХХ сторіччя на перетині лінгвістики з іншими галузями знань: computer science, теорією математичних моделей, філософією та логікою, когнітивністикою, штучним інтелектом. У словнику представлені генеративна лінгвістика, кібернетична та комп'ютерна лінгвістика, когнітивна лінгвістика, комунікативна лінгвістика, лінгвістична прагматика, лінгвістика тексту, герменевтична лінгвістика (моделі розуміння природної мови), логічний аналіз природної мови, теорія діалогу, теорія дискурсу та ін. Міститься близько 350 понять та, відповідно, 1400 термінів і термінологічних сполучень українською, російською, англійською та німецькою мовами.

Складний діалектичний зв'язок етнічної основи і культурної маніфестації генези народу має специфічні особливості на кожному рівні цивілізаційного процесу. Становлення культури та її теоретичне осягнення зазнає потужного впливу ідеологічних чинників, котрі можуть змінюватись під тиском політичної кон'юнктури. Тому плекання прадавніх етнічних джерел і вшанування їх у сучасній національній символіці (зокрема, у зовнішньому оформленні українських грошей - гривні, де зображені видатні діячі історії та культури як втілення народних ідеалів) - це вияв непорушної духовної традиції, де зберігається душа народу.

Розглянуто збройний конфлікт у Судані (поряд з Іраном та Пакистаном, сьогодні він є провідним центром ісламського відродження та його світової експансії), охарактеризований як міжцивілізаційний (зіткнення ісламської та західної цивілізацій, збройна боротьба ісламо-арабської півночі з чорношкірим християнським півднем). Особливу увагу приділено визначенню типології цього конфлікту та шляхам його фінансуванню.

Досліджуються історичні і внутрішньотеоретичні обумовленості визначення питання про істину, а також його змісту і структури в філософії Григорія Сковороди завдяки зверненню до структурного методу текстуального аналізу та його використанню у вивченні такого специфічного типу дискурсу, як філософський. Предметом аналізу автора стає розгортання проблематики істини, а також шляхів її розв'язання на текстуальному просторі сковородинівських праць, і, зокрема, діалогів острозького і бабаївського циклу.

Запропоновано два нових алгоритми типу "квадрат" парних порівнянь альтернатив у фундаментальній шкалі. Перший забезпечує лінійну, а другий - гіперболічну залежність відносних ваг альтернатив від ступенів переваг, даних експертом альтернативам, що порівнюються. Обидва алгоритми вільні від обмежень на діапазон числових еквівалентів ступенів переваг, а також передбачають зворотний зв'язок з експертом для забезпечення в перебігу діалогу з ним достатнього ступеня внутрішньої узгодженості оцінок експерта. Алгоритми проілюстровано числовими прикладами.

Проаналізовано реструктуризацію світового простору на межі тисячоліть як процес завершення цивілізаційно-регіональної історії та початок історії всесвітньої. Розглянуто сутність глобалізації та її основні протиріччя у інформаційно-технологічному, економічному, соціальному, політичному, демографічному, екологічному і культурному аспектах, цивілізаційні перспективи людства з точки зору глобалізації та шанси України увійти до групи передових країн XXI.

Розкривається сутність гуманізації навчання й виховання. Висвітлюються підходи до її здійснення, започатковані чи розвинуті видатними психологами й педагогами, у т.ч. К.Роджерсом, А.Маслоу, В.Сухомлинським, Ш.Амонашвілі. Показано співзвучність гуманістичної орієнтації освіти сучасним цивілізаційним зрушенням, особливу вагу такої орієнтації для посттоталітарного суспільства (зокрема, українського) і для осіб, які потерпіли від Чорнобильської та інших катастроф. Висвітлюється конкретний практичний досвід побудови на гуманістичних засадах навчально-виховного процесу в початкових класах. Даються рекомендації щодо надання допомоги дітям, які зазнають труднощів в навчанні, з урахуванням їх психологічних причин.

Висвітлено важливі аспекти сімейного виховання у вітчизняній та зарубіжній соціально-педагогічній науці (XVII - 60-ті рр. XX ст.). Значну увагу приділено філософсько-естетичним проблемам діалогу в концепції М.Бахтіна, перспективам розвитку масових виховних заходів у вищих навчальних закладах нового типу, шляхам активізації творчих здібностей учнів других класів на уроках музики. Детально проаналізовано роль рідної мови у процесі формування навичок іноземної мови у дітей старшого дошкільного віку.

Висвітлюється давня історія України на тлі головних зрушень в історії суспільства та природи, зокрема, поява людини та її розселення на Земній кулі, виникнення відтворювального господарства, формування перших цивілізацій. Розглядаються культури давніх землеробів та скотарів, синполітійні первісні суспільства доби бронзи, специфіка первісної культури, її локальні особливості.

Досліджено проблему взаємодії влади та суспільства, представлених органами державної влади та громадськими інститутами. У процесі аналізу експертного соціологічного опитування представників держадміністрацій виявлено, що між громадянським суспільством і структурами влади сформовано протистояння. Для зростання ефективності соціального управління на етапі трансформації українського суспільства необхідно створити умови для життєдіяльності громадських ініціатив. Розвиток співробітництва між владою та суспільством, подолання відчуженості населення від впливу на політичні процеси у суспільстві можливі завдяки організації діалогових процедур взаємодії, застосуванню соціальних та інформаційних комунікацій, розвитку системи "public relations".