Розглядаються основні концепції полісемії, які сформувалися в західно- та східноєвропейській лінгвістиці, у різних ракурсах: синхронному, діахронному та панхронному разом з комплексами наукових методик, які там використовуються. На підставі авторських апроксимативно-статистичних методик проводиться лінгвістичний аналіз німецькомовних прикладів, подається енциклопедична інформація про вияв значення та полісемії. Вихідні категорії (слово, знак, значення) розглядаються через концепцію тріалізму, визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Висвітлюються основні теоретичні та практичні проблеми полісемії (теорія знакової асиметрії; проблема розмежування полісемії та омонімії), аналізуються відомі дефініції змін значення чи семантичних змін, їх основних типів, інших категорій (деривація, вмотивованість тощо) та встановлюється їх пов'язаність з полісемією та ін.

На матеріалі топонімів трьох основних класів північно-східного Лівобережжя України простежується лексико-семантична деривація, словотвірні зв'язки між гідронімією, ойконімією і мікротопонімією з урахуванням місцевого ономастичного та діалектного контексту.

Вивчено нелітературні підсистеми (сленг та соціальні діалекти) як джерела поповнення словникового складу сучасної англійської мови. Розглянуто специфічні риси субстандартних одиниць в семантиці (перевага конотації над денотацією) та прагматиці (емоційно-експресивно-оціночні елементи). Проаналізовано основні шляхи та способи утворення нелітературної лексики (словотвір, семантична деривація, запозичення, словотворчість). Досліджено особливості запозичення та асиміляції сленгізмів та жаргонізмів у мовному "стандарті", а також функціонування субстандартних одиниць та елементів у літературній нормі. Визначено роль розмовних різновидів у збагаченні словникового складу сучасної літературної англійської мови та розвитку лексико-семантичної системи.

Розглянуто деякі типи епонімічних назв в англійській мові, які посідають чільне місце серед так званих незнаходжувальних слів у роботі перекладача. Викладено принципи їх передачі українською мовою в текстах різних жанрів. Приділено особливу увагу епонімічним назвам, які належать до спеціальної лексики, термінологічних систем науки та техніки, служать основою рерівації спеціальних термінів, зокрема, як специфікатора родового поняття, вираженого загальною назвою (типу Berner's window). Відзначено, що в ЗМІ рекламодавці намагаються перетворити назви торгових марок на епонімічні. Встановлено, що в художній літературі епонімічні назви від топонімів і торгових марок найчастіше виступають у ролі уточнюючих художніх деталей, головною функцією яких є створення враження достовірності шляхом фіксації найдрібніших подробиць. Вказано на недоцільність існуючої практики опускати їх в перекладі, чи передавати родовим словом або функціональним аналогом.

Визначено основні шляхи формування будівельної термінології. Вивчено дериваційні процеси, характерні для французьких будівельних термінів, описано їх семантику. Визначено, що в утворенні будівельної термінології беруть участь усі дериваційні процеси, властиві для загальнонаціональної мови. Проаналізовано широкий спектр словотвірних моделей та встановлено, що основними засобами утворення французьких будівельних термінів є синтаксична деривація та суфіксація.

Розглянуто питання лексико-семантичної деривації. Проаналізовано особливості творення лексико-семантичних варіантів багатозначного слова. З'ясовано способи лексико-семантичної деривації. Досліджено парадигми лексико-семантичних варіантів і різновиди зв'язку між ними. Виділено типи моделей творення багатозначного слова.

Явище набуття словами нових значень розглянуто в кількох дослідницьких парадигмах: семасіологічній - як семантичну деривацію, ономасіологічній - як вторинну номінацію, етнопсихолінгвістичній - як засіб формування і зміни мовної картини світу російського етносу та як відображення колективних стереотипів, властивих даному етносові. Дослідження спрямовано на розробку інтегрованої лінгвістичної галузі - семантичної дериватології і на вивчення особливостей семантичної деривації, характерних для російської мови другої половини XX ст. На основі мультипарадигмального підходу визначено межі семантичної дериватології як цілісної науки про утворення нових значень слів, виявлено риси, притаманні семантичній деривації - вторинній номінації російської мови другої половини XX ст., встановлено їх зв'язок з колективними стереотипами світосприймання та історично зумовленими культурно-соціальними процесами, характерними для соціуму в даний період.

Розглянуто цілу низку проблем, пов'язаних із словотвором сучасної англійської мови. Здійснено спробу класифікації та систематизації способів утворення лексичних інновацій. На підставі вивчення джерел і механізмів формування нових слів установлено, що, інтегруючи одиниці морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів у один-єдиний механізм вербокреації, словотвір набуває трансрівневого характеру. Для номінації понять і процесів словотвору впроваджено нові терміни: вербокреативна деривація, вербоформантизація, верботрансформантизація, потенційна поліфункціональність.

Розглянуто поліномінацію фразових дієслів, спричинену системними характеристиками вихідних дієслів та продуктивними процесами словотворення.

Рассмотрена полиноминация фразовых глаголов, вызванная системными характеристиками исходных глаголов и продуктивными процессами словообразования.

The article focuses on Phrasal Verbs polynomination caused by systemic characteristics of the initial verbs as well as productive word-building processes.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив цистектомії на якість життя (ЯЖ) хворих із тяжкими ускладненнями раку сечового міхура (РСМ) і визначено ефективність способів відведення сечі (ВС). Проаналізовано результати лікування 52 хворих із ускладненим перебігом РСМ, яким здійснено цистектомію за життєвими показаннями з використанням різноманітних методів ВС. Після трансректального ВС із формуванням сечового резервуара або ілеонеоцистопластикою відзначено найменшу частоту виникнення уретерогідронефрозу. Під час порівняльного аналізу індексу ЯЖ хворих виявлено його достовірне поліпшення в післяопераційному періоді. В цілому, позитивний результат лікування досягнуто більш ніж у 90 % хворих.

Наведено результати досвіду екстраполяції ідей синергетики на вивчення явища семантичної деривації лексичних одиниць. Встановлено, що семантична деривація, яка є одним із проявів функціональної трансорієнтації лінгвальних одиниць, являє собою дієвий механізм саморегуляції та розвитку системи сучасної англійської мови.

Приведены результаты опыта экстраполяции идей синергетики на изучение явления семантической деривации лексических единиц. Установлено, что семантическая деривация, которая представляет собой одно из проявлений функциональной трансориентации лингвальных единиц, является действенным механизмом саморегуляции и развития системы современного английского языка.

The article represents the results of synergetics ideas extrapolation on the study of the phenomenon of semantic derivation of lexical units. It is ascertained that semantic derivation which should be regarded as a kind of functional trans-orientationof lingual units is one of the effective mechanisms of development and self-organization of the Modern English language system.

Проаналізовано спортивну термінолексику французької та іспанської мов і визначено домінуючі способи та засоби її поповнення, а також основні тенденції функціонування термінів-неологізмів. Досліджено асоціації, які беруть участь у семантичній деривації та охарактеризовано їх продуктивність. Визначено результативність різних частин мови у процесах метафоризації та метонімізації у термінологічній номінації.

Висвітлено історію формування та становлення композитно-суфіксальної словотвірної підсистеми українських іменників в XI - XVIII ст. Проаналізовано структурно-семантичні та функціональні особливості складних найменувань, походження складних іменників, взаємодію основоскладання та суфіксації. Розглянуто метод визначення семантики композитно-суфіксальних деривативів.

Освещена история формирования и становления композитно-суффиксальной словообразовательной подсистемы украинских существительных в XI - XVIII ст. Проанализированы структурно-семантические и функциональные особенности сложных наименований, происхождения сложных существительных, взаимодействие основосоставления и суффиксации. Рассмотрен метод определения семантики композитно-суффиксальных деривативов.

Обгрунтовано суть оказіональності / узуальності як концептуальної лінгвістичної категорії. З'ясовано місце оказіональних інновацій у структурі неології, а також в історії розвитку мовної системи. Розроблено концепцію оказіоналізму, базуючись на наукових здобутках сучасного мовознавства. Здійснено комплексне дослідження оказіоналізмів, яке враховує наукові здобутки лексикології, неології, дериватології, семасіології, фразеології, морфології, синтаксису, прагматики та стилістики. Узагальнено досягнення науковців у царинах неології та дериватології, запропоновано нетрадиційну класифікацію оказіональних номінативних утворень, зваживши на те, що категорія оказіональності / узуальності може виявлятися не лише на лексичному рівні мовної системи, а оказіоналізм - це не тільки похідне слово. Розвинуто теоретичні положення про оказіональну деривацію. Результати оказіональних дериваційних процесів розглянуто з позицій дериватології, а також на базі теорії дериваційних відношень. Уперше в україністиці систематизацію оказіональних номем, передусім лексем, репрезентовано ієрархічними номінативними полями (мікрополями), сегментованими на дериваційні поля та дериваційні ряди.

Здійснено всебічний аналіз оказіональних явищ, висвітлено новітні тенденції в царині неології, на підставі якої оказіональні матеріальні репрезентанти розглянуто як актуалізовані мовні потенції. Розкрито суть поняття оказіоналізму у контексті основних детермінаторів, зокрема, категорій потенційності/актуальності, оказіональності/узуальності, рівня адаптації в "мовному просторі" і ступеня відтворюваності в просторі власне комунікативному. Запропоновано наукову систематизацію оказіоналізмів, що враховує вияв категорії оказіональності/узуальності на різних рівнях мовної системи.

Осуществлен всеобщий анализ оказиональных явлений, представлены новейшие тенденции в центре неологии, на основе которой оказиональные материальные репрезентанты рассмотрены как актуализированные речевые потенции. Раскрыта сущность понятия оказионализма в контексте основных детерминаторов, в частности, категорий потенциональности/актуальности, оказиональности/узуальности, уровня адаптации в "речевом пространстве" и степени воссоздания в пространстве собственно коммуникативного. Предложена научная систематизация оказионализмов, учитывающая выявление категории оказиональности/узуальности на разных уровнях речевой системы.

  Скачати повний текст

Наведено результати структурно-семантичного та соціолінгвістичного дослідження військової лексичної підсистеми англійської мови в діахронічному аспекті. Розглянуто сутність поняття "військова лексична підсистема", встановлено її склад і структуру. Виявлено ядерні лексеми, на базі яких утворюється лексика військової сфери XX - початку XXI ст. Проаналізовано зв'язки між загальновживаною лексикою та військовими лексикою і сленгом. Визначено шляхи інтеграції військової лексики у різні сфери життя англомовного суспільства. Розглянуто способи творення даної лексики (афіксація, словоскладання, абревіація, семантична та фразеологічна деривація, запозичення). Встановлено кореляції між військово-історичними та лексико-семантичними процесами, виділено соціофункціональні групи нової лексики військової сфери. Визначено роль таких екстралінгвальних чинників, як війни, технологічний прогрес, революція у військовій справі, у творенні нових лексичних і фразеологічних одиниць військової підмови.

Приведены результаты структурно-семантического социолингвистического исследования военной лексической подсистемы английского языка в диахроническом аспекте. Рассмотрена сущность понятия "военная лексическая подсистема", установлены ее состав и структура. Выявлены ядерные лексемы, на основе которых создается лексика военной сферы XX - начала XXI вв. Проанализированы связи между общеупотребимой лексикой и военными лексикой и сленгом. Определены пути интеграции военной лексики в разные сферы англоязычного общества. Рассмотрены способы формирования данной лексики (афиксация, словосложение, аббревиация, семантическая и фразеологическая деривация, заимствования). Установлены корреляции между военно-историческими и лексико-семантическими процессами, выделены функциональные группы новой лексики военной сферы. Определена роль таких экстралингвальных факторов, как войны, технологический прогресс, революция в военном деле, в создании новых лексических и фразеологических единиц военного подъязыка.

Вивчено структурні та семантичні особливості однослівних одиниць третинної номінації, утворених від фразеологізмів німецької мови. Проаналізовано й описано словотвірні способи, типи та моделі дефразеологічних дериватів (ДД). Визначено їх продуктивність, що дозволило висвітлити напрямки розвитку німецької мови та місце, яке посідає дефразеологічна деривація в її словотвірній системі. Досліджено структурні, семантичні та граматичні властивості твірних фразеологізмів. Виявлено фактори, що впливають на вибір компонента твірної одиниці як основи подальшого словотворення, встановлено позамовні та внутрішньомовні чинники виникнення ДД у німецьків мові. З'ясовано специфіку семантичної структури відфраземних утворень на підставі порівняльного аналізу значення твірних і похідних одиниць.

Досліджено семантику лексичних одиниць, які відносяться до лексико-семантичного поля назв діячів в економічній термінології української мови. Встановлено, що ці лексеми несуть певну інформацію про особу, виконувану нею роботу, професію, посаду, її діяльність у сфері економіки. Виявлено, що найбільш продуктивними засобами термінотворення в даній галузі є деривація, словоскладання, словосполучення та запозичення.