Висвітлено методичні рекомендації та завдання щодо визначення рівня лексичної, фонематичної, граматичної, ді- та монологічної мовленнєвої компетентності дітей. Проаналізовано досвід застосування даної методичної системи.

Висвітлено молекулярні та цитологічні основи генетики. Акцентовано увагу на питаннях антропогенетики. Особливу увагу приділено аномаліям статевого і розумового розвитку. Розглянуто генетику психічних захворювань.

Висвітлено особливості пізнавального та особистісного розвитку учнів допоміжної школи, сучасне бачення проблеми діагностики розумової відсталості. Висновки щодо специфіки психічного розвитку дітей-олігофренів підкріплено детальним описом та аналізом результатів відповідних експериментальних досліджень та спостережень.

Освещены особенности познавательного и личностного развития учеников вспомогательной школы, современное видение проблемы диагностики умственной отсталости. Выводы относительно специфики психического развития детей-олигофренов подкреплены подробным описанием и анализом результатов соответствующих экспериментальных исследований и наблюдений.

Розглянуто закономірності та особливості психічного розвитку осіб з порушеним зором, проаналізовано проблеми їх адаптації, реабілітації, соціалізації та інтеграції у суспільстві. Охарактеризовано розвиток та особливості діяльності особистості у разі глибоких порушень зору. Досліджено механізм виникнення і формування компенсаторних пристосувань, особливості сенсорної організації діяльності, зорових відчуттів та сприйняття у випадку порушення зорових функцій. Розглянуто їх властивості та види, проаналізовано механізми дотикового сприйняття сліпих.

Рассмотрены закономерности и особености психического развития лиц с нарушенной функцией зрения, проанализированы проблемы их адаптации, реабилитации, социализации и интеграции в обществе. Охарактеризовано развитие и особенности деятельности при глубоких нарушениях зрительной функции. Исследован механизм возникновения и формирования компенсаторных приспосабливаний, особенности сенсорной организации деятельности, зрительных ощущений и восприятия при нарушениях зрительной функции. Рассмотрены их свойства и виды, проанализированы механизмы осязательного восприятия слепых.

Охарактеризовано унікальну систему рельєфно-крапкового шрифту, вивчення якої дозволяє зрозуміти значення писемності в житті та діяльності сліпих людей, свідомо оволодіти навичками письма і читання, методикою навчання цьому незрячих людей різних вікових категорій.

Охарактеризована уникальная система рельефно-точечного шрифта, изучение которой позволяет понять значение письменности в жизни и деятельности слепых людей, сознательно овладеть навыками письма и чтения, методикой обучения этому незрячих людей разных вековых категорий.

Розглянуто будову, функції, патологію, можливі ускладнення та шляхи забезпечення необхідних умов навчання та виховання дітей з порушеннями слуху, зору та мови. Описано захворювання зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха, а також загальні методи догляду та лікування у випадку даної хвороби.

Рассмотрены строение, функции, патология, возможные осложнения и пути обеспечения необходимых условий для обучения и воспитания детей с нарушениями слуха, зрения и речи. Описаны болезни внешнего, среднего и внутреннего уха, а также общие методы наблюдения и лечения данного заболевания.

Викладено основи предмета, завдань, принципів та методів тифлопсихології. Розглянуто питання впливу зорових порушень на психічний розвиток особистості. Увагу приділено основним проблемам сенсорної організації діяльності особистості за умов зорової депривації.

Изложены основы предмета, заданий, принципов и методов тифлопсихологии. Рассмотрены вопросы влияния зрительных нарушений на психическое развитие личности. Внимание уделено основным проблемам сенсорной организации деятельности личности в условиях зрительной депривации.

Розглянуто методичний матеріал для учителів музики з додатковою кваліфікацією вчитель художньої культури з урахуванням сучасних кваліфікаційних вимог до якості професійної підготовки вчителів цього профілю із викладанням у спеціальних школах-інтернатах. Визначено головну мету та завдання занять з художньої культури. Проаналізовано поняття "духовна культура", "естетична культура особистості", "художня культура особистості". З використанням творів образотворчого та музичного мистецтва України опрацьовано тематику та висвітлено зміст занять з художньої культури у спеціальних школах-інтернатах.

Наголошено на необхідності розробки сучасної моделі соціокультурного розвитку й освіченості осіб в галузі мистецтва, яка враховує особливості кожної категорії дітей. Висвітлено фактори, які вплинули на створення нових програм. Показано цінність музичного мистецтва за умов спецшколи. Охарактеризовано концептуальні засади, основу змісту, головну мету програм. Акцентовано увагу на меті і завданнях предмета "Музика", понятті "музична компетенція", корекційно-розвивальних завданнях музичних занять. Розкрито призначення понятійно-лінгвістичної, музично-діяльнісної, інтеграційно-культурознавчої та корекційно-компенсаторної ліній початкового курсу музичної освіти. Проаналізовано зміст таблиці-програми по колонках: зміст навчального матеріалу; навчальні досягнення; спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати. Відображено завдання 1 - 6-го розділів. Особливу увагу приділено потребі виховання ритму, необхідності гнучкості форм музичних занять. Рекомендовано в кінці семестру проводити узагальнююче комплексне заняття за однією темою.

На основі досвіду роботи вчителя початкових класів запропоновано методику навчання математики в школах для сліпих дітей. Охарактеризовано загальноприйнятий у навчальному процесі метод усних обчислень, метод письмових обчислень, практичні роботи та метод усного викладу та їх специфіку застосування у школах для сліпих дітей. Наголошено, що практичне вивчення математики у спеціальній школі має здійснюватися шляхом отримання учнями переважно доступної словесної інформації як одного з джерел уточнення і конкретизації їхніх уявлень про явища довкілля та математичних знань.

Досліджено методику корекційно-розвивальної роботи з дітьми із затримкою мовленнєвого розвитку в умовах дошкільного закладу. У процесі теоретичного аналізу спеціальної науково-методичної літератури та результатів експериментального дослідження обгрунтовано низький рівень мовленнєвого розвитку дітей раннього віку. З'ясовано, що за умови застосування спеціально розробленої методики стимуляції і корекції мовлення дітей раннього віку можна якісно підвищити їхній загальний рівень мовленнєвого розвитку.

Наголошено на особливостях індивідуальної та групової форм психологічної допомоги школярам. Визначено прийоми для створення у школяра мотивації до психологічного втручання та головне завдання психолога. Розглянуто бесіду-інтерв'ю як центральний метод роботи психолога. Розкрито зміст п'яти фаз перебігу інтерв'ю. Вміщено таблицю "Засоби психологічного впливу". Наведено низку прийомів інструментально-прикладного характеру, що стимулюють школяра до подальшого обговорення психологічних проблем.

Визначено мету психотренінгу тренінг-групи - напрацювання потрібних способів і форм поведінки. Окреслено завдання групової роботи: відтворити у практичній діяльності групи ту соціальну реальність, з якою діти мають справу; навчати школярів уникати конфліктних ситуацій та інші. Наголошено на трьох компонентах психологічного змісту роботи в межах тренінгу. Конкретизовано зміст чотирьох фаз роботи у тренінг-групі. Сформульовано п'ять репродуктивних завдань тренінгу. Акцентовано на прийомах застосування під час тренінгу таких методів: бесіда, психомалюнок, рольова гра, психогімнастика, аутотренінг, діалогічні вправи, соціодрама.

Наголошено на завданні початкового курсу вивчення математики та необхідності забезпечення корекційно-розвивальної спрямованості навчального процесу. Досліджено особливості сприймання математики слабозорими дітьми та їх відображення у новій програмі. Детально проаналізовано сім предметних змістових ліній навчального матеріалу. Акцентовано на задачах як специфічному розділі програми і дидактичному засобі навчання та виховання учнів. Обговорено переваги, які одержує вчитель у зв'язку з представленням змісту навчання у програмі на двох рівнях - обов'язковому і довільному, та відсутністю чіткого розподілу годин за темами.

Розкрито різні групи факторів, які зумовили впровадження у початковій школі курсу "Основи здоров'я". Зазначено, що зміст курсу складається з двох частин: основи валеології та основи безпеки життєдіяльності. Названо розділи програми, які вивчаються у I - III класах. Визначено мету та завдання курсу. Висвітлено фактори, які необхідно врахувати в процесі реалізації програми. Акцентовано на педагогічних принципах викладення матеріалу та використанні різноманітних видів практичної та ігрової діяльності. Показано пропедевтичну роль курсу для предметів наступної ланки навчання. Запропоновано орієнтовне календарно-тематичне планування уроків для I класу з розділів "Людина і здоров'я" та "Основи безпеки життєдіяльності".

Названо принципи, які визначають зміст трудового навчання молодших школярів. Розкрито напрями досягнення освітньої та корекційної цілей трудового навчання. Наголошено на специфіці побудови навчальної програми: у вигляді таблиці; за лінійним і концентричним принципами. Акцентовано на передбаченні змістом програми систематичного повторення теоретичного і практичного матеріалу. Докладно представлено три складові програми: зміст навчального матеріалу; навчальні досягнення; спрямованість корекційно-розвивальної роботи. Їх особливості конкретизовано на прикладі розділу "Робота з глиною та пластиліном" (І клас). Доповнено прикладами формулювання освітньої і корекційної мети кількох уроків за розділом.

Звернено увагу на складність вирішення проблеми підготовки до школи дітей з церебральним паралічем, обумовлену мультифакторною структурою дефекту. Висвітлено погляди сучасної психологічної науки на показники готовності дитини до навчання, зокрема, на компонент розумової зрілості. Визначено роль біологічних причин у готовності до навчання та зорової й вестибуляторної аналізаторних систем. Виокремлено і розкрито особливості трьох ланок психологічної готовності до навчання дитини з церебральним паралічем: рівень розвитку пізнавальних процесів; вміння дитини довільно керувати собою; достатній рівень мотивації - спонукальної сили до оволодіння знаннями. Важливими напрямами сучасної спеціальної психології названо посилення її прикладного характеру та подальшу "психологізацію" педагогів.

Зазначено, що за час підготовки нової програми для спеціальної початкової школи було структуровано наукову інформацію з проблем навчання рель'єфного малювання сліпих учнів. На допомогу практикам запропоновано орієнтовні календарно-тематичні плани з визначенням теми, змісту та корекційної спрямованості 32-х уроків підготовчого і 32-х уроків І класу.

Висвітлено функціональні можливості приладу у розвитку: дрібної моторики рук, довільності психічних процесів та дій тощо. Визначено багатоцільове призначення приладу, зокрема, у підготовці дітей до шкільного навчання. Розкрито принцип дії та наведено технічні характеристики приладу. Запропоновано методику роботи з приладом.

Досліджено трактування в психологічній літературі понять поведінки; взаємозалежності змінних - поведінки, особистості, оточення; конфлікту та його стадій; теорії пояснення людської поведінки; конфліктної поведінки. Акцентовано увагу на розмаїтті форм вияву конфліктної та порушеної поведінки, їх залежності від психопатоподібних розладів. Визначено типи психопатоподібних розладів та форми психопатій. Виокремлено типи порушень поведінки розумово відсталими підлітками. Розкрито внутрішні (біологічні) і зовнішні (соціальні) чинники виникнення і розвитку конфлікту в дітей з вадами розумового розладу. Звернено увагу на наслідки дисоціації між біологічним, психологічним і соціальним статусом розумово відсталої дитини в сучасному суспільстві.