Досліджуються проблеми організації та діяльності органів політичного розшуку російського самодержавства з моменту їх виникнення до середини ХІХ ст. у взаємозв'язку з основними тенденціями розвитку українського вільнодумства та політико-правової думки. На прикладі слідчої справи першої політичної організації національного характеру в Україні - Кирило-Мефодіївського братства - висвітлюється боротьба російського самодержавства з українським вільнодумством середини ХІХ ст. Розкриваються функції та методи політичного розшуку, докладно розглядається практика використання доносів, таємних агентів, перлюстрація кореспонденції, провокація та залякування тощо. Викривається антиправова сутність органів російської політичної поліції, їх негативна роль у контролі за суспільною свідомістю.

Проаналізовано оригінал доносу козацької старшини на гетьмана І. Самойловича (1687 р.). Досі історики використовували лише переклад, зроблений у Посольському приказі й опублікований Д. Бантишем-Каменським, який, утім, містить низку похибок і цензурних правок. Аналіз українського першоджерела зі справжніми підписами старшин дозволяє зробити кілька цікавих спостережень і висновків.

Дана робота являє собою дослідження ібадитського твору "Cіфат насаб ал-'улама' ва-мавтігім ва-булданігім ва-л-а'імма"("Опис походжень, [обставин] смерті, країв 'алімів та імамів"), який є частиною збірного рукопису N 1082 Наукової бібліотеки Львівського державного університету ім.І.Франка. Рукопис озаглавлено "Тіджарат ал-'улама' ва-с-сійар ал-'уманіййа" ("[Найкращий] товар (?) 'алімів і оманські послання"). Текст, обраний у якості об'єкта дослідження, є пізнішою переробкою твору ібадитського 'аліма оманця Мухаммада б. 'Абдаллага ан-Нізві (пом. 917 р.Г. /1511 р.н.е.). Аналіз "Опису..." свідчить про фактичну цінність матеріалів, що в ньому містяться. Повідомлення автора-упорядника доносять лаконічні, але доволі важливі біографічні відомості про ібадитських авторитетів II - X ст.Г. / VIII-XVI ст.н.е., про якість наступності вченої традиції в ібадитських общинах Басри і Оману. Деякі дані передаються з посиланням на ранніх ібадитських діячів (кінець II-III ст.Г./кінець VIII-IX ст.н.е.), які мають безпосереднє відношення до формування ібадитської релігійно-догматичної доктрини, ібадитської догми, письмової традиції ібадитів.

Розглянуто явище доносництва з точки зору моралі і права як негативне соціальне явище, яке безпосередньо не регламентується законом, але має визначене правове, законодавче і соціально обгрунтоване етичне підгрунтя для розвитку як у сучасному українському суспільстві, так і за кордоном. Показано формальний зв'язок між реалізацією конституційного права поширювати будь-яку інформацію, якщо вона не обмежена законом, і доносом як методом передачі інформації. З іншого боку, показано прямий зв'язок між заохоченням і розвитком доносництва як державного і громадського механізму і встановленням і підтримкою певного громадського порядку, управлінням соціумом в цілому і психологічним тиском на окремих індивідуумів зокрема.

Наведено дані щодо застосування неінвазивного методу профілактики передчасних пологів у вагітних з істміко-цервікальною недостатністю за допомогою акушерського розвантажувального песарія. Проаналізовано перебіг вагітності та результати її завершення для матері та плода на фоні використання запропонованого методу. Доведено, що застосування акушерського песарія дозволяє без хірургічного втручання доносити вагітність до терміну розродження доношеною дитиною у 85,2 % випадків у жінок групи ризику щодо розвитку істміко-цервікальної недостатності.

Проаналізовано наукові праці відомого українського історика О. Лазаревського, в яких висвітлено матеріали слідчої справи, порушеної царським урядом за доносом яготинського сотника П. Купчинського на генерального писаря А. Безбородька. Досліджено також неопубліковані архівні документи цієї справи.

На підставі аналізу документів слідчої справи з приводу доносу генерального судді В. Л. Кочубея на гетьмана І. С. Мазепу та порівняння їх з іншими джерелами ставиться під сумнів автентичність відомих у літературі інтимних послань Івана Мазепи до Мотрі Кочубеївни.

Сделаны выводы, что основными диагностическими методами при гемолитической болезни (ГБ) плода в настоящее время являются УЗИ, доплерометрия кровотока в среднемозговой артерии (СМА) плода, кордо- и амниоцентез. С 18-й недели беременности следует проводить регулярные УЗИ в динамике, включая доплеровский мониторинг показателя пиковой систолической скорости в СМА плода, превышение которого свыше 1,5 МоМ является показанием к кордоцентезу с последующими внутриутробными переливаниями крови (ВПК). Исследование плодовой крови, полученной путем кордоцентеза, позволяет не только в 100 % установить диагноз ГБ плода и оценить степень тяжести заболевания, но и определить показания к проведению ВПК. Проведение плазмафереза и других иммунологических методов при тяжелых формах ГБ не показано, так как результатом их применения может быть увеличение титра антител в 1,5 - 2 раза по сравнению с исходным уровнем. Методом выбора лечения тяжелых форм ГБ плода является ВПК. Проведение ВПК снижает частоту заменных переливаний крови у новорожденных на 10 - 15 % и значительно улучшает перинатальные исходы. Для супружеской пары с изоиммунизацией беременной, особенно имеющей в анамнезе потерю плода с тяжелой формой ГБ, внутриутробное переливание донорской эритроцитарной массы, обедненной лейкоцитами и тромбоцитами 0(I) Rh (-) отр. плоду, по сути, является единственной возможностью доносить и родить ребенка.

Исследования проведены у женщин с врожденной тромбофилией (мутация II, V коагуляционных факторов, метилентетрагидрофолатредуктаза (MTHFR) по гетеро/гомозиготному типу). Ретроспективно изучен репродуктивный анамнез, особенности течения беременности. Наибольшее количество репродуктивных потерь, включая неудачные попытки экстракорпорального оплодотворения, и поздних акушерских осложнений зафиксированы у пациенток с мультигенной формой тромбофилии и с мутацией MTHFR по гомозиготному типу. Вероятность доносить беременность до срока родов зависит от степени тяжести наследственной тромбофилии. Прегравидарно у женщин с отягощенным репродуктивным анамнезом в комплекс обследования должны быть включены исследования показателей свертывающей системы крови с целью своевременного предупреждения репродуктивных потерь и поздних акушерских осложнений.

Тема діяльності Івана Мазепи і його перехід із московського на шведський бік, а також реакція на це Петра I привертає до себе увагу і нині - через 325 років від початку гетьманування цієї непересічної особи. Залучення нових джерел, їх оцінка у загальноісторичному плані дозволяє доповнити наявну інформацію з непростої проблеми.

Проведено історичну розвідку щодо становлення риторики як компонентного ряду українського та російського континууму. Зазначено, що уже перші пам'ятки писемності, створені після хрещення Русі, доносять до наших днів взірці високої риторичної культури слов'ян того часу, красномовство яких базувалося як на класичній античній риториці, так і на досягненнях західноєвропейської думки. Наведено історичні відомості про життя та діяльність видатних ораторів-слов'ян Іларіона та Кирила Туровських, Григорія Сковороди, Феофана Прокоповича, Михайла Ломоносова, Петра Пороховщикова та ін., висвітлено їх внесок до розвитку слов'янського красномовства. Зазначено, що деякі з популярних підручників риторики багато разів перевидавалися і не втратили цінності й досі.

Проведено историческое исследование становления риторики как компонентного ряда украинского и российского континиума. Указано, что уже первые памятники письменности, созданные после крещения Руси, доносят до наших дней образцы высокой риторической культуры славян тех времен, красноречие которых базировалось как на классической античной риторике, так и на достижениях западноевропейской мысли. Приведены исторические сведения о жизни и деятельности выдающихся ораторов-славян Иллариона и Кирилла Туровских, Григория Сковороды, Феофана Прокоповича, Михаила Ломоносова, Петра Пороховщикова и др., показан их вклад в развитие славянского красноречия. Отмечено, что некоторые из популярных учебников риторики переиздавались многократно и не утратили ценности и сегодня.

In this article an attempt has been made to make a research into the rhetoric meanings of the linguistic continuum of the Ukrainian and Russians.

Розкрито поняття екологічного виховання та можливості екологізації суспільства як важливого чинника формування екологічного виховання школярів в процесі трудового навчання. Акцентовано особливу увагу на проблемі забезпечення готовності педагога кваліфіковано доносити до учнів знання, які формують погляди та уявлення учнів про навколишнє середовище. Наголошено, що екологічне виховання має озброїти вчителів трудового навчання вміннями та навичками створення та реалізації різноманітних програм покращення екологічного середовища з метою підвищення екологічної культури підростаючого покоління.

Раскрыто понятие экологического воспитания и возможности экологизации общества как важного фактора формирования экологического воспитания школьников в процессе трудового обучения. Акцентировано особое внимание на проблеме обеспечения готовности педагога квалифицированно донести до учащихся знания, которые формируют взгляды и представления учащихся об окружающей среде. Подчеркнуто, что экологическое воспитание должно вооружить учителей трудового обучения умениями и навыками создания и реализации разнообразных программ улучшения экологической среды с целью повышения экологической культуры подрастающего поколения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)4-5 + Ф054

Рубрики:

Історія

Політична культура (брендінг як фактор розвитку політичної культури)

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 20-21 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено функціонування системи доносів як складової політичного судочинства в Гетьманщині XVII - XVIII ст. Розглянуто правове підгрунтя цього явища, його вплив на соціально-політичне життя козацької автономії, фігуранти й мотиви, а також зміст доносів, які становлять собою цінне джерело для реконструкції процесів ідентичності та формування політичної ментальності українського населення ранньомодерної доби.

Дається характеристика основних етапів тисячолітньої історії письма і друку України, місця і ролі рукописних і друкованих скарбів українського народу у вивченні історичного минулого, спадкоємності його матеріальної і духовної культури, розвитку державницьких ідей. Загальнонаціональна і світова значущість літописання як пам'ятки історії держави і концепції державності визначені в історіографіі різних шкіл і епох. Підкреслено, що на етапі створення нової системної концепції національної ідеї як підгрунтя Єдиної України, необхідний аналіз і опрацювання всієї сукупності рукописної та книжкової спадщини - як джерельної бази набудови цієї концепції. Здійсненню цього процесу має допомогти створення національної бібліографії. Рукописна і друкована спадщина повинні залучатся до наукового обліку, активно сприяти розвитку науки, культури, освіти та державотворчим процесам, доноситись до широких кіл українського суспільства. Реалізації цих завдань сприятиме гуманітарна політика Уряду України, який за ініціативою Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського підтримав проект "Президентська бібліотека: духовні першоджерела України".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.215 + Р716.219-5

Рубрики:

Вагітність при аномаліях і захворюваннях жіночих статевих органів

Недоношування і переношування вагітності

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено публіцистичу спадщину Софії Русової, відомого українського педагога, публіциста й редактора. Проаналізовано суто творчі прийоми, завдяки яким Софія Русова максимально ефективно доносить до читача ідею виховання молодого покоління.

У межах проведення дослідження інформаційно-психологічного впливу, який доноситься до людей через продукцію ЗМІ, надано визначення терміну «інформаційно-психологічний вплив», виокремлено його види (психогенний, нейролінгвістичний, психоаналітичний, психотронний, психотропний) та визначено особливості та причини впливу інформаційно-психологічних факторів на формування у особистості емоції страху. Показано, що створення продукції ЗМІ з використанням в її змісті трьох категорій подразників, що викликають реакцію страху - різного роду погрози та каліцтва, спотворення природних форм, сприйняття небезпеки та страху через досвід інших людей, - дозволяє впливати на людей і викликати у них емоції страху. Додатковими критеріями ефективності виробництва інформаційної продукції лякливого змісту є рівень когнітивного розвитку та вік. Відзначено, що використання продукції ЗМІ, яка викликає негативні емоції, зокрема емоції страху, має бути піддано суворій громадській критиці. Проте в деяких областях залякування може бути використане як метод для запобігання антисоціальних дій. Визначено перспективи подальших досліджень.

В рамках проведения исследования информационно-психологического воздействия, которое доносится до людей через продукцию СМИ, дано определение термина «информационно-психологическое воздействие», выделены его виды (психогенный, нейролингвистический, психоаналитический, психотронный, психотропный) и определены особенности и причины влияния информационно-психологических факторов на формирование у личности эмоции страха. Показано, что создание продукции СМИ с использованием в ее содержании трех категорий раздражителей, вызывающих реакцию страха – разного рода угрозы и увечья, искажения естественных форм, восприятие опасности и страха через опыт других людей, – дает возможность влиять на людей и вызвать у них эмоции страха. Дополнительными критериями эффективности производства информационной продукции пугающего содержания являются уровень когнитивного развития и возраст. Отмечено, что использование продукции СМИ, которая вызывают негативные эмоции, в частности эмоции страха, должно быть подвергнуто суровой общественной критике. Однако в некоторых областях запугивание может быть использовано в качестве метода для предотвращения антисоциальных действий. Определены перспективы дальнейших исследований.

Features of informational and psychological factors influence on the formation of individual's emotion of fear is analyzed the role of means of mass communication in this process, cognitive, age and gender conditions of their successfulness and also a historical experience of their application are determined. In the content of means of mass communication there are three categories of provocative that cause the reaction of fear, they are threat and mutilation, deformation of natural forms, perception of fear through other people's experience. Consideration and application of these points by creating information production gives an opportunity to influence people and cause their emotions of fear. The additional criteria of effectiveness of media production of frightening content are the level of cognitive development and age. Using mass media products that cause negative emotions, for example, emotions of fear, needs a severe public critics. Nevertheless, there are some areas where frightening can be used as a method for preventing antisocial actions.

Охарактеризовано публіцистичну спадщину С. Русової - відомого українського педагога, публіциста й редактора. Проаналізовано її творчі прийоми, завдяки яким максимально ефективно доноситься до читача ідея виховання молодого покоління.

Подано праці відомих польських шевченкознавців - М. Якубця, С. Козака, В. Починайла та В. Мокрого, більшість із яких уперше виходять у перекладі українською мовою. Ці студії засвідчують глибинний інтерес до постаті видатного українського поета і художника Т. Шевченка, які великою мірою доносять до польського читача правдивий образ Кобзаря, роблячи цим вагомий внесок у світову шевченкіану. Розглянуто історіософські концепції Т. Шевченка. Проаналізовано історичні аспекти рецепції творчості поета у польській літературі. Увагу приділено літературі та філософсько-релігійній думці українського романтизму.